Постанова

від 17.08.2021 по справі 927/561/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/561/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Гогусь В. О.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Ковальчук А. М. (адвоката),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з`явилися,

прокуратури - Семенчука М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 (колегія суддів: Тищенко А. І. - головуючий, Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) у справі

за позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації,

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2020 року в. о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області) до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - СГ ТОВ "Батьківщина") про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим № 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га, розташовану за межами населеного пункту на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, та просив суд повернути її у володіння та користування держави з приведенням її у придатний для використання стан.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.02.2020 Бахмацькою місцевою прокуратурою розпочато кримінальне провадження № 42020271070000011 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки. В ході проведення огляду місця події в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42020271070000011 встановлено, що земельна ділянка № 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га, всупереч вимогам положень статей 125, 126 Земельного кодексу України самовільно зайнята та фактично використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і на ній є посів сільськогосподарської культури кукурудзи. Факт самовільного використання зазначеної земельної ділянки підтверджується матеріалами перевірки ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області. Самовільно зайнята земельна ділянка безпосередньо межує із двома земельними ділянками № 7425385500:03:001:0170 та № 7425385500:03:001:0917. Ці земельні ділянки належать на праві приватної власності громадянам та перебувають у користуванні на умовах оренди СГ ТОВ "Батьківщина". Таким чином, на думку прокурора, земельна ділянка № 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га, фактично використовується відповідачем в єдиному масиві з орендованими у громадян землями без достатніх підстав.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2020 (суддя Федоренко Ю. В.) у справі № 927/561/20 позовні вимоги керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області до СГ ТОВ "Батьківщина" задоволено у повному обсязі.

Зобов`язано СГ ТОВ "Батьківщина" звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області та повернути її у володіння та користування держави в особі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що матеріали цієї справи не містять будь-яких доказів на підтвердження факту набуття відповідачем речового права або ініціювання набуття такого права на спірну земельну ділянку. Поряд із цим матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка знаходиться в єдиному масиві із земельними ділянками, які перебувають в оренді у відповідача, та використовуються СГ ТОВ "Батьківщина" для вирощування кукурудзи. Станом на час розгляду справи в суді, на земельній ділянці наявні посіви кукурудзи, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.09.2020 з доданими до нього фототаблицями. Доказів на спростування наведеного відповідачем не надано.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2020 у справі № 927/561/20 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області до СГ ТОВ "Батьківщина".

2.4. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд зазначив, що СГ ТОВ "Батьківщина" використовує суміжні земельні ділянки із земельною ділянкою № 7425385500:03:001:1173 на підставі договорів оренди з фізичними особами. Однак, ця обставина не підтверджує факту самовільного зайняття та використання саме відповідачем земельної ділянки № 7425385500:03:001:1173 площею 6,6677 га. Апеляційним господарським судом констатовано, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази встановлення вини будь-якої особи у вчиненні самовільно зайнятої земельної ділянки, зокрема, відповідача, а тому, за висновком суду, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 927/561/20, до Верховного Суду звернувся заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2020 у справі № 927/561/20 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо необхідності притягнення до кримінальної відповідальності винної особи, як передумови для застосування положень статей 212 Земельного кодексу України при поверненні самовільно зайнятої земельної ділянки.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури СГ ТОВ "Батьківщина" зазначає, що подана касаційна скарга прокурора не може бути задоволена. Також СГ ТОВ "Батьківщина" зазначає, що в матеріалах цієї справи відсутні належні та допустимі докази встановлення вини будь-якої особи у вчиненні самовільно зайнятої земельної ділянки, зокрема, і відповідача.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1 Господарські суди попередніх інстанцій установили, що земельна ділянка площею 6,6677 га (кадастровий номер 7425385500:03:001:1173) була сформована в результаті проведення Головним управлінням заходів з інвентаризації земель відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2019 № 59 "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності" та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 17.12.2019, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, затвердженої наказом Головного управління від 17.12.2019 № 25-10894/14-19-сг із обмеженням щодо її використання (охоронна зона навколо об`єктів культурної спадщини площею 6,6677 га згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини"), що викладено у листі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 10-25-0.332-1550/2-20 від 20.03.2020. Земельна ділянка в оренду суб`єктам господарювання не передавалась.

4.2. Згідно з протоколом перегляду даних Публічної кадастрової карти України, за допомогою комп`ютерної техніки через мережу Інтернет від 21.02.2020, земельна ділянка № 7425385500:03:001:0173 площею 6,6677 га своїми контурами безпосередньо межує із вдома земельними ділянками сільськогосподарського призначення № 7425385500:03:001:0170 площею 3,1674 га та № 7425385500:03:001:0917 площею 3,1647 га.

4.3. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.05.2020 земельні ділянки з кадастровими номерами № 7425385500:03:001:0170 площею 3,16 га та № 7425385500:03:001:0917 площею 3,1647 га належать на праві приватної власності громадянам та перебувають у користуванні на умовах оренди у СГ ТОВ "Батьківщина" на підставі договорів оренди, укладених 09.04.2015 та 09.06.2016 відповідно.

4.4. Листом № 15-874/8 від 12.03.2020 Департамент культури, молоді та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації повідомив Бахмацьку місцеву прокуратуру про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7425385500:03:001:1173 розташований курган ІІІ (за 2,3 км на північний схід від с. Юрківці), який було нанесено на карту землекористування при погодженні проекту роздержавлення колективного сільськогосподарського підприємства "За мир" (с. Юрківці) у 1993 році, та зафіксовано в проектній документації як землі історико-культурного призначення. На сьогодні курган на обліку не перебуває, обліковою документацією не забезпечений.

4.5. У витягу з Державного земельного кадастру від 01.06.2020 зазначено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1173 з цільовим призначенням землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), форма власності - відсутня інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі, дата реєстрації земельної ділянки 17.12.2019 відділом у Талалаївському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, вид обмеження у використанні земельної ділянки охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини, площа земельної ділянки 6,6677 га.

4.6. 09.06.2020 головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Варвинському, Ічнянському, Прилуцькому, Талалаївському районах та м. Прилуках, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області Кононіченком Ю. М., за участю головного спеціаліста відділу в Талалаївському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області Зігури О. М., Юрківцівського сільського голови Мирошниченко С. М., проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель державної власності історико-культурного призначення на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, кадастровий номер 7425385500:03:001:1173, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою № 396-ДК/266/АП/09/01/-20.

4.7. На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 396 від 01.06.2020 було розглянуто та взято до уваги інформацію надану Бахмацькою місцевою прокуратурою, здійснено обстеження земельних ділянок на місцевості, в результаті перевірки встановлено, що весь загальний масив поля № 7 семипільної сівозміни (території колишнього КСП "За мир" Юрківцівської сільської ради Талалаївського району) загальною площею 48,40 га, використовується для товарного сільськогосподарського виробництва, а саме - посіву та вирощування кукурудзи.

4.8. В ході обстеження на місцевості встановлено, що в середині цього загального польового масиву зайнято та використовуються земельна ділянка державної власності кадастровий номер 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га. На польовому масиві, де знаходиться земельна ділянка, кадастровий номер 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га, вирощується один вид сільськогосподарської культури кукурудза, є однорідність обробітку ґрунтового покриву, та агрохімічні заходи використання земель, що дає підстави вважати, що вона використовується одним землекористувачем. Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. За наявною інформацією, самовільне використання цієї земельної ділянки було можливо здійснено СГ ТОВ "Батьківщина", у зв`язку з використанням суміжних земельних ділянок пайового фонду (земельних паїв громадян-власників), що знаходяться в оренді підприємства. Участь у перевірці уповноваженого представника СГ ТОВ "Батьківщина" було відмовлено у зв`язку з карантином.

4.9. Листом від 16.06.2020 № 10-25-0.16-387/90-20 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області матеріали перевірки направило Бахмацькій місцевій прокуратурі для прийняття рішення в порядку статті 214 Кримінально процесуального кодексу України.

4.10. За фактом самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером № 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га, з видом обмеження "охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини" на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району, орган досудового розслідування Талалаївське відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівській області порушив кримінальну справу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України, та вніс 18.02.2020 до ЄДР, номер кримінального провадження: 42020271070000011.

4.11. В ході проведення огляду місця події складено протокол огляду від 18.05.2020. В рамках розслідування кримінального провадження № 42020271070000011 встановлено, що земельна ділянка № 7425385500:03:001:1173 площею 6,6677 га самовільно зайнята та фактично використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і на ній є посів сільськогосподарської культури кукурудзи. Земельна ділянка на місцевості не визначена в натурі і не позначена межовими знаками, використовується одним землекористувачем разом із суміжними ділянками єдиним масивом, про що свідчить однорідність та порядовість сходів сільськогосподарської культури.

4.12. Звертаючись із цим позовом до суду, прокурор доводить обставини того, що земельна ділянка № 7425385500:03:001:1173 площею 6,6677 га фактично використовується відповідачем в єдиному масиві з орендованими у громадян землями, без достатніх правових підстав, у зв`язку з чим підлягає поверненню у володіння та користування держави з приведенням її у придатний для використання стан.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури не може бути задоволена з огляду на таке.

5.2. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області до СГ ТОВ "Батьківщина" про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим № 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га, та повернення цієї земельної ділянки у володіння та користування держави з приведенням її у придатний для використання стан.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку прокурора, є самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

5.5. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

5.6. Статтею 14 Конституції України установлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

5.7. Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

5.8. Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

5.9. Положення статті 212 Земельного кодексу України визначають, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

5.10. За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

5.11. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.12. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.13. Отже, Верховний Суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин, які виникли у цій справі, має бути достеменно установлено, що саме особа, яка визначена відповідачем, здійснила самовільне зайняття земельної ділянки.

5.14. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, та скасовуючи це рішення, установив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази встановлення вини будь-якої особи у вчиненні самовільно зайнятої земельної ділянки.

5.15. Прокурор не погоджується із такими висновками, а тому звернувся із касаційною скаргою на оскаржувану постанову апеляційного господарського суду в цій справі. Водночас прокурор, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. А саме, на думку прокурора, цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо необхідності притягнення до кримінальної відповідальності винної особи, як передумови до застосування положень статей 212 Земельного кодексу України при поверненні самовільно зайнятої земельної ділянки.

5.16. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.17. Перевіряючи та надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що притягнення до кримінальної відповідальності не є обов`язковою умовою для застосування положень статті 212 Земельного кодексу України при поверненні самовільно зайнятої земельної ділянки. Водночас, Верховний Суд зазначає, що обов`язковою умовою для застосування судом положень статті 212 Земельного кодексу України є встановлення особи, яка здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, адже саме така особа може бути належним відповідачем у справі. Проте, як установлено апеляційним господарським судом, матеріали цієї справи не містять доказів, які підтверджують самовільне зайняття земельної ділянки саме відповідачем.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 927/489/20 за позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до СГ ТОВ "Батьківщина" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

5.18. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

6.3. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.7. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права апеляційним господарським судом не підтвердилися, не спростовують висновків суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 927/561/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак