Рішення

від 25.08.2021 по справі 400/3809/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 р. № 400/3809/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільнозапорізької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі-позивач) до Вільнозапорізької сільської ради (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльність Вільнозапорізької сільської ради, що полягає в неприйнятті рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 12.03.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка);

- зобов`язання Вільнозапорізької сільської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.03.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка), з прийняттям рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, у формі рішення сесії.

Ухвалою від 02.06.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3809/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Відповідач не надав ні дозволу, ні мотивованої відмови, що позивач вважає порушенням своїх прав на отримання земельної ділянки у власність. Листом від 22.04.2021 року за № 525/04.10 відповідач повідомив про те, що бажана позивачем земельна ділянка була передана у комунальну власність наказом Головного управління Держгеокадастру від 08.12.2020 року № 17-ОТГ, однак право власності територіальної громади не зареєстровано у Державному кадастрі, у зв`язку з чим надання дозволу на теперішній час є неможливим. Проте, з наведеною позицією Вільнозапорізької сільської ради позивач не згоден та вважає її протиправною, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Земельна ділянка площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484 була передана територіальній громаді, в особі Вільнозапорізької сільської ради, у комунальну власність за наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 08.12.2020 року № 17-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020 року.

ОСОБА_1 в березні 2021 року звернувся до Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме із земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, розташованої в межах території Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка).

Листом від 22.04.2021 року № 525/04.10 відповідач повідомив позивачу, що бажана позивачем земельна ділянка була передана у комунальну власність наказом Головного управління Держгеокадастру від 08.12.2020 року № 17-ОТГ, однак право власності територіальної громади на вказану земельну ділянку не зареєстровано у Державному кадастрі, у зв`язку з чим надання дозволу на теперішній час є неможливим.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю Вільнозапорізької сільської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановлені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову.

При цьому, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 4824583400:01:000:0484 раніше перебувала в державній власності.

На виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин і Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. №1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин відбувається передача земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, із державної власності у комунальну.

На підставі рішення ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області № 17-ОТГ від 08.12.2020 року зазначену земельну разом з іншими передано до комунальної власності Вільнозапорізької сільської ради.

Суд встановив, що станом на час звернення позивача до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 12.03.2021 року, за Вільнозапорізькою сільською радою Миколаївської області не було зареєстроване право комунальної власності на обрану позивачем земельну ділянку, про що відповідач в межах строків визначених ЗК України повідомив позивача.

Тобто, орган місцевого самоврядування має повноваження розпоряджатися земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності. У свою чергу право власності на земельну ділянку виникає з моменту його державної реєстрації.

Відтак, до державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 20 га з кадастровим номером 4824583400:01:000:0484 право на розпорядження нею у відповідача відсутнє.

Сторони не надали суду доказів того, що право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4824583400:01:000:0484 є зареєстрованим.

Таким чином, відповідач ще не уповноважений розпоряджатися бажаною позивачем земельною ділянкою.

Разом з тим, відповідач листом від 22.04.2021 року № 525/04.10 повідомив позивачу, що бажана позивачем земельна ділянка була передана у комунальну власність наказом Головного управління Держгеокадастру від 08.12.2020 року № 17-ОТГ, однак право власності територіальної громади на вказану земельну ділянку не зареєстровано у Державному кадастрі, у зв`язку з чим надання дозволу на теперішній час є неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

При цьому суд зауважує, що лист від 22.04.2021 року № 525/04.10, всупереч вказаним нормам за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на бажану земельну ділянку не є рішенням у розумінні ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, відсутність належним чином оформленої відмови Вільнозапорізької сільської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, вказує на те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Відтак, відсутність належним чином оформленого за результатами пленарного засідання рішення сільської ради про не надання або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, свідчить про допущення сільською радою протиправної бездіяльності.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Вільнозапорізької сільської ради (вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, ідентифікаційний код 04375671) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вільнозапорізької сільської ради щодо не прийняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 12.03.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка).

Зобов`язати Вільнозапорізьку сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.03.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вільнозапорізької сільської ради (вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, ідентифікаційний код 04375671) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.08.2021 року.

Суддя Г. В. Лебедєва