Ухвала

від 25.08.2021 по справі 520/10766/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 серпня 2021 р.Справа № 520/10766/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по справі № 520/10766/2020

за позовом Фермерського господарства "Стимул"

до Державної податкової служби України

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року частково задоволено адміністартивний позов Фермерського господарства "Стимул" до Державної податкової служби України про скасування рішень.

На зазначене рішення суду Державна податкова служба України 21.12.2020 року подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху через не сплату судового збору та наданий десятиденний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 року задоволено клопотання апелянта та продовжено строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів від дати отримання копії ухвали.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по справі № 520/10766/2020 за позовом Фермерського господарства "Стимул" до Державної податкової служби України про скасування рішень повернуто заявнику.

Державною податковою службою України 24.06.2021 року засобами поштового зв`язку (відповідно до штемпеля на поштовому конверті) повторно подано апеляційну скаргу на вказане вище рішення суду. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 р. було розглянуто в порядку спрощеного провадження, повний текст рішення виготовлено 11.11.2020 р.

Апеляційна скарга вдруге направлена до суду 24.06.2021 р., про що свідчить штамп, вказаний на поштовому конверті, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання, які вираховуються з дати повного тексту рішення.

В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови заявник апеляційної скарги зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі № 520/10766/2020, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження, позов ФГ Стимул задоволено частково. Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі № 520/10766/2020 в межах строку на апеляційне оскарження відповідачем подано апеляційну скаргу. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 апеляційну скаргу ДПС, повернуто особі яка її подала через несплату судового збору. Оскільки позиція Відповідача залишається незмінною і контролюючий орган не погоджується із рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №520/10766/2020, ДПС повторно звертається до Другого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою та звертає увагу на те, що первинна апеляційна скарга подана у межах строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду, а також що скаржник не зволікав із повторним зверненням із апеляційної скаргою. Відповідно до ч.1 ст. 293 КАС України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Водночас п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. При обмеженні апеляційного та касаційного оскарження судових рішень порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97. Натомість, не забезпечення реалізації контролюючим органом права на оскарження рішень адміністративного суду позбавляє можливості скасувати незаконні та необгрунтовані судові рішення та негативно впливає на процес забезпечення надходжень коштів до Державного бюджету України. Позиція контролюючого органу підтримана Верховим Судом, зокрема ухвалою від 23.11.2018 № 826/17113/1 (№ К/9901/65925/18), де зазначено: ...Враховуючи вищевикладене та положення частини третьої статті 329 КАС України якою передбачено, що строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків касаиійного оскарження при первинному зверненні до суду зі скаргою та бажання заявника реалізувати своє право на касаційне оскарження судових рішень у даній справі після постановлення Верховним Судом ухвали від 01.11.2018 у найкоротші строки є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження... . Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 22 листопада 2018 року по справі №826/18040/17. Враховуючи вищевикладене, ДПС просить Суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справі № 520/10766/2020 поважними та поновити його.

Також апелянт у своєму клопотанні вказує на те, що постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-2 від 11.03.2020 №211 відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 12.03.2020 встановлено карантин на всій території України.

Відповідно до розділу VI Прикінцеві положення п. З КАСУ, у редакції від 30.03.2020 зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Відповідно до постанови КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-2 від 22.07.2020 № 641 карантин на території України продовжено до 31 серпня 2020 року. Отже, відповідно до Постанови № 956 карантин на території України продовжено до 31 грудня 2020 року.

Розділом VI Прикінцеві положення п. З КАСУ у редакції від 17.07.2020 встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Враховуючи вищевикладене, Державна податкова служба України просить cуд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справі № 520/10766/2020 поважними та поновити його.

Необхідно зауважити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною першої статті 121 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Окрім того, відповідачем не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб`єкта владних повноважень до виконання процесуального обов`язку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17 (К/9901/60991/18).

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.04.2021р. у справі № 640/3393/19.

Колегія суддів зазначає, що жодних належних доказів в підтвердження незадовільного матеріального становища (відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору) в період з 11.11.2020 (дата винесення оскаржуваного рішення) до 24.06.2021 р. (дата повторного звернення з апеляційною скаргою), матеріали справи та апеляційна скарга не містить.

Крім того, посилання апелянта на ухвали Верховного суду по справі № 826/17113/1, від 22 листопада 2018 року по справі №826/18040/17, якими податковому органу поновлено строк оскарження судового рішення, судова колегія не приймає до уваги, оскільки суд касаційної інстанції у зазначених ухвалах лише погодився із заявником щодо поважності пропуску такого строку.

Колегія суддів зазначає, що Державна податкова служба України, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд із іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень й, до того ж, є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Колегія суддів зазначає, що Державній податковій службі України, було достеменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги 21.12.2020 року, а саме, не надано документу про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.

В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 05.08.2020 по справі № П/808/182/14 (К/9901/16221/20).

Та обставина, що Державна податкова служба України звернулась з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несвоєчасного подання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.

Отже, наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Посилання відповідача на постанову КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 від 11.03.2020 №211 відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 12.03.2020 встановлено карантин на всій території України, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту VI "Прикінцеві положення" КАС України та викладено його зміст в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, строки, встановлені абз. 2 п. 3 Розділу VІ Прикінцеві Положення КАС України, в редакції Закону № 540, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону №731.

Таким чином, законодавець передбачив закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків 06.08.2020 р.

Водночас, підставою для поновлення таких строків є відповідна заява особи із зазначенням причини їх пропуску, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В свою чергу, будь-яких причин пропуску процесуального строку, що зумовлені обмеженнями, впровадженими саме у зв`язку з карантином, окрім посилання на його дію по всій території України, відповідачем не зазначено.

При цьому колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду було прийнято 11.11.2020 р.

Жодних інших доводів, окрім посилань на запровадження на всій території України карантину подана заява про поновлення строку за цей період не містить.

Наведені доводи не можуть вважатися об`єктивними та бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, матеріали справи не містять об`єктивних даних щодо неможливості відповідачем в строк, з моменту отримання оскаржуваного рішення подати апеляційну скаргу, у строк, встановлений законом.

Інших обґрунтувань та належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність обґрунтувань та доказів підтверджуючих не можливість подати апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. ст. 118, 121, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, 295, 298, 299, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бартош Н.С. Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М.