Постанова

від 26.08.2021 по справі 160/14406/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14406/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року (суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро) у справі № 160/14406/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЕР-СТРОЙ"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1762811/38903732 від 24.07.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.04.2020 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ .

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю. Суд виходив з того, що позов є обґрунтованим, оскільки невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також суд вказав на наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, подану ТОВ ЮПІТЕР-СТРОЙ .

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що у платника податку після отримання квитанції виникає право подання документів, що були складені ним відповідно до Закону 996, та які можуть вважатись первинними та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, які необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами.

При цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами.

Суд першої інстанції неправильно встановив обставини у справі, оскільки Комісією відмовлено у реєстрації ПН/РК з огляду на те, що за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником (в електронному вигляді) з Повідомленням до зазначених податкових накладних винесені Рішення від 24.07.2020р №1762807/38903732 та №1762810/38903732 про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини ненадання платником податку первинних документів, а саме: акту виконаних робіт за формою КБ-2 (платником податку надано акт прийому-передачі виконаних робіт, в якому відсутня інформація про статті витрат (в т. ч. люд- год) та який складено за формою, що не відповідає затвердженій типовій формі первинних документів з обліку в будівництві), оборотно-сальдової відомості, графіку виконання робіт, розрахункових документів, товарно-транспортних накладних, тощо.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений Законом надано оцінку тим документам, які було подано платником податку, але у зв`язку з тими підставами, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, йому було відмовлено у такій реєстрації у зв`язку з недоведеністю реальності господарської операції.

Також вважає, що суд, зобов`язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично втручається в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі).

Просить скасувати рішення та відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що податкову накладну було складено за наслідками передоплати, а тому позивач не міг надати інших документів. При цьому, відповідач не вказав конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення.

Щодо дискреційних повноважень, позивач зазначив, що зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЮПІТЕР-СТРОЙ (код ЄДРПОУ 38903732) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.09.2013, номер запису 12241020000058290.

На виконання ст. 201 ПК України позивачем виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 1 від 02.04.2020 року.

На адресу позивача надіслано квитанцію, відповідно до якої на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вказаної податкової накладної зупинена у зв`язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання вимог контролюючого органу, ТОВ ЮПІТЕР-СТРОЙ надало письмові пояснення № 4 від 17.07.2020 (по податковій накладній № 1 від 02.04.2020), а саме подано відповідні документи на підтвердження дійсності операції, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, відповідними документами довільного формату, які підтверджують подання вказаних документів платником податків до контролюючого органу.

За результатами розгляду документів комісією регіонального рівня ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення № 1762811/38903732 від 24.07.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з тих підстав, що платником податку не надані копії документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись із рішенням № 1762811/38903732 від 24.07.2020 року, ТОВ ЮПІТЕР-СТРОЙ було подано скаргу із вимогою щодо скасування рішення комісії регіонального рівня та необхідності реєстрації податкової накладної.

Рішенням комісії вищого рівня у задоволенні скарги відмовлено.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції керувався положеннями Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Суд зазначив, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Втім надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК містить вимоги щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретних пропозицій щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 17.07.2020 разом із поясненнями надано контролюючому органу усі наявні первинні документи у кількості 16 шт.

Проте, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, незважаючи на зазначене повідомлення ТОВ ЮПІТЕР-СТРОЙ та додані до нього документи про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, прийнято рішення № 1762811/38903732 від 24.07.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.04.2020 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення містить лише загальне твердження: ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків .

При цьому, суд зазначив, що оскаржуване рішення містить обов`язок податкового органу підкреслити документи, яких не вистачає, проте, у спірному рішенні не підкреслено жодного документу, який необхідно надати позивачу.

У графі додаткова інформація податковим органом зазначено: акт виконаних робіт, оборотно-сальдова відомість, графік виконання робіт тощо.

Суд зазначив, що позивачем податкову накладну № 1 від 02.04.2020 року складено за наслідками отримання передоплати, роботи по благоустрою території на об`єкті ще ведуться, а тому позивач об`єктивно позбавлений можливості надати відповідні документи.

Отже, позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.

Суд зазначив, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд першої інстанції дійшов висновку, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, подану ТОВ ЮПІТЕР-СТРОЙ .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, з урахуванням доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в додатку до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 15) 17.07.2020 надано договір від 03.02.2020 року № 030220, укладений з ТОВ Нордгаз , який передбачає передоплату за роботи з благоустрою території (а.с. 58) та виписку з поточного рахунку ТОВ Юпітер-строй в АТ КБ Приватбанк , з якої вбачається, що 02.04.2020 року за вказаним договором надійшла передоплата в сумі 192391,00 грн.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Таким чином, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу позивач мав право й обов`язок скласти податкову накладну, отримавши на банківській рахунок передоплату за послуги, що підлягають постачанню.

Отже, на дату складання податкової накладної 02.04.2020 року позивач не мав можливості та обов`язку надати відповідачу будь-які інші документи, крім договору та доказів зарахування коштів на банківський рахунок, а тому не може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної ненадання первинних документів щодо постачання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, тощо, як це зазначено в оскаржуваному рішенні відповідача. Таке обґрунтування спірного рішення колегія суддів вважає безпідставним.

Колегія суддів також враховує, що позивачем були подані на розгляд відповідача документи, що підтверджують господарську операцію. Втім, жодної оцінки таким документам надано не було та жодної інформації щодо неналежності таких документів вимогам законодавства в оскаржуваному рішенні не наведено.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та, за умови не наведення доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Щодо доводів про втручання у дискреційні повноваження відповідача, колегія суддів зазначає, що згідно ч.4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, можна зробити висновок, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

У справі, що розглядається, можна дійти висновку про те, що відповідач використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду відповідних документів, поданих позивачем, а тому належним способом порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 160/14406/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов