Постанова

від 24.09.2007 по справі 02/99-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/99-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" вересня 2007 р. Справа № 02/99-64А.

від 24.09.2007р.                                                    справа № 02/99-64А

Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,

при секретарі судового засідання Сур'як О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Дяченко С.І., довіреність №06/10-24 від 24.07.2007р.

від відповідача: н/з

Розглянув справу

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»

про стягнення 2908 грн.92 коп.

Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.

В судовому засіданні позивачу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України; заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.

Суть спору: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 2908,92 грн. з яких 2822,22грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування в 2006 році 1-го інваліда згідно визначеного ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу та 86,70грн. пені згідно ст.20 даного закону.

При цьому позивач посилається на те, що статтею 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (подальшому – Закону) передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Згідно поданого відповідачем звіту Ф 10-ПІ середня облікова чисельність працюючих за 2006 рік становила 27 чоловік, отже норматив для працевлаштування інвалідів згідно ст. 19 Закону становив 1 чоловік, однак у 2006 році інваліди на підприємстві не працювали.

Відповідач відзиву на позов не представив, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 02.08.2007р., водночас не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні.

Суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Тому з врахуванням конкретних обставин справи, спір розглядається за матеріалами, поданими позивачем.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про те, що вимога позивача обґрунтована, а тому позов підлягає задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХП від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями (надалі Закону) визначено норматив працевлаштування інвалідів для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст.20 Закону підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом та пеню у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Нацбанку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Порядок нарахування пені та її сплати затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007р., зареєстр. в Мін'юсті України 30.05.2007р. за № 552/13819.

Відповідно до ч.1 ст.20 зазначеного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за непрацевлаштування інваліда визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Механізм сплати штрафних санкцій, передбачених ст.20 Закону, визначено «Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», затв. Постановою КМУ від 31.01.2007р. № 70, в якому зазначено, що роботодавці самостійно обчислюють та сплачують суму адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць.

Таким чином, ні Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ні вищезазначений Порядок не ставлять сплату штрафу підприємствами в залежність від причин, з яких не працевлаштовано інвалідів.

Згідно із звітом СГ ТзОВ «Обрій» за формою державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» на підприємстві відповідача у 2006 році середньооблікова чисельність штатних  працівників становила 27 осіб, отже, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів становить 1 особа; кількість працевлаштованих  інвалідів на підприємстві відповідача у звітному  періоді - 0 осіб; річний фонд заробітної плати на підприємстві – 76200 грн., середньорічна заробітна плата – 2822,22грн.

Отже, сума штрафних санкцій за непрацевлаштування 1 інваліда в 2006 році за розрахунком Фонду складає 2822,22 грн., пені – 86,70 грн., а всього заборгованість СГ ТзОВ «Обрій» перед Фондом складає 2908,92 грн.

Оскільки на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, заявлена позивачем вимога підставна і підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 158, 160-162 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (Волинська область, Любомльський район, с. Ладинь, ід. код 03737793) в доход Державного бюджету України (Держбюджет Любомльського району, 50070000, № рахунку 31213230700262, ід. код 21740416, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 2908 грн. 92 коп.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

Суддя                                                                                          С.В.Костюк

Дата виготовлення повного тексту

постанови 27.09.2007р.

          Суддя