Рішення

від 19.08.2021 по справі 236/2514/21

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/2514/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю секретаря Олійник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , третя особа: відділ державної реєстрації виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, про визнання недійсними рішення міської ради, скасування запису про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

До Краснолиманського міського суду Донецької області 16.06.2021 звернувся ОСОБА_1 з позовом до Об`єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , третя особа: відділ державної реєстрації виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, про визнання недійсними рішення міської ради, скасування запису про державну реєстрацію.

Позовну заяву обґрунтував тим, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.01.2005, належить право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колишнього КСП "ім. Калініна" Краснолиманського району, розміром 5,9 умовних кадастрових гектарів. В подальшому йому було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою. Після виготовлення технічної документації на земельну ділянку, їй було присвоєно кадастровий номер 1423055400:03:000:1970, площею 4,0795 га. 12.05.2021 він звернувся до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лиманської міської ради для реєстрації права власності на земельну ділянку, але йому було відмовлено у зв`язку з тим, що право власності на вказану земельну ділянку, вже було зареєстровано 08.02.2021 за ОСОБА_2 , відповідно до рішення Лиманської міської ради № 8/7-147 від 24.12.2020. В подальшому рішенням Лиманської міської ради № 8/7-923 від 22.04.2021 були внесені зміни до рішення № 8/7-147 від 24.12.2020. Реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 порушує його права як власника земельної ділянки. Просить скасувати рішення міської ради, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності та припинити право власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, просить розглянути цивільну справу без його участі та задовольнити позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву (а.с. 70).

Представник відповідача Об`єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, просить справу розглянути без його участі, про що надав відповідну заяву (а.с. 58-59).

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення, про що суду надала відповідну заяву (а.с. 80-81).

Третя особа, представник відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, в судове засідання не прибув. Заяву про відкладення розгляду справи до суду не направив, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву просив задовольнити (а.с. 68-69).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Приписами п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950 року) встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6т а статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі нотаріально посвідченого свідоцтва про право на спадщину за заповітом реєстровий номер 28 від 12.01.2005 року, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колишнього КСП "ім. Калініна" Краснолиманського району, розміром 5,9 в умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0176432, виданого виконкомом Краснолиманської міської ради 08.07.1996 року і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів за № 5623 (а.с. 19).

Рішенням Лиманської міської ради від 16.07.2020 року № 7/82-5774 "Про надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради, землі колишнього КСП "ім. Калініна", ОСОБА_1 наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,9 умовних кадастрових гектарів на території Лиманської міської ради, землі колишнього КСП "ім. Калініна" (а.с. 8).

Після виготовлення технічної документації на вищевказану земельну ділянку їй було присвоєно кадастровий номер 1423055400:03:000:1970 - площею 4,0795 га.

Рішенням Лиманської міської ради № 8/3-145 від 24.12.2020 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (землі колишнього КСП "Калініна"), ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 1423055400:03:000:1970 - площею 4,0795 га, ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (а.с. 39).

12.05.2021 року позивач звернувся до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лиманської міської ради для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, але йому було відмовлено у зв`язку з тим, що право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1423055400:03:000:1970 - площею 4,0795 га, ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради) Лиманського району Донецької області (землі колишнього ВАТ Агрофірма "Сіверський Донець") вже було зареєстровано 08.02.2021 року за ОСОБА_2 , відповідно до рішення Лиманської міської ради № 8/3-147 від 24.12.2020 року (а.с. 38, 40).

В подальшому рішенням № 8/7-923 від 22.04.2021 року "Про внесення змін до рішення Лиманської міської ради від 24.12.2020 року № 8/3-147 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянці ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради) Лиманського району Донецької області (землі колишнього ВАТ Агрофірма "Сіверський Донець" були внесені зміни, а саме пункт 2 зазначеного рішення викладено в наступній редакції "Передати громадянці ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, (кадастровий номер 1423081800:02:000:0171) площею 2.7952 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради) Лиманського району, Донецької області (землі колишнього ВАТ Агрофірма "Сіверський Донець").

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 1423055400:03:000:1970, площею 4,0795 га зареєстроване державним реєстратором Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області 08.02.2021 року, номер запису про право власності 40476303 (а.с. 40).

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до частини першої статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частинами 1, 2 ст. 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1423055400:03:000:1970, площею 4,0795 га.

Лиманська міська рада Донецької області, приймаючи рішення від 24.12.2020 року за № 8/3-147 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянці ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради) Лиманського району Донецької області (землі колишнього ВАТ Агрофірма "Сіверський Донець", позбавила ОСОБА_1 його законного права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1423055400:03:000:1970, площею 4,0795 га.

Надання недостовірної інформації ОСОБА_2 стало підставою для прийняття незаконного рішення від 24.12.2020 року за № 8/3-147, а в подальшому - рішення № 8/7-923 від 22.04.2021 року про внесення змін в останнє рішення, що також підтверджується заявою відповідки ОСОБА_2 про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та не заперечення проти їх задоволення (а.с. 80).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справі Щокін проти України від 14.10.2010 , Сєрков проти України від 07.07.2011) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах Раймондо проти Італії від 22.02.1994 , Філліпс проти Сполученого Королівства від 05.07.2001, Аркурі та інші проти Італії від 05.07.2001, Ріела та інші проти Італії від 04.09.2001, Ісмаїлов проти Російської Федерації від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

В даному випадку належним способом захисту порушеного права власності є визнання незаконними та скасування рішень Лиманської міської ради Донецької області від 24.12.2020 року № 8/3-147 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянці ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради) Лиманського району Донецької області (землі колишнього ВАТ Агрофірма "Сіверський Донець" та від 22.04.2021 року № 8/7-923 "Про внесення змін до рішення Лиманської міської ради від 24.12.2020 року № 8/3-147".

Разом із тим, порядок скасування запису про державну реєстрацію, відновлення попереднього запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або повернення земельної ділянки до комунальної власності вирішується відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Зокрема, абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5, передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч.2, ч.3 п.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог та відсутністю в матеріалах справи документів про наявність підстав для звільнення відповідачів від сплати судового збору, з відповідачів слід стягнути документально підтверджені витрати: судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а.с .7).

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 12-13, 76-84, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , третя особа: відділ державної реєстрації виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, про визнання недійсними рішення міської ради, скасування запису про державну реєстрацію- задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати:

Рішення Лиманської міської ради Донецької області № 8/3-147 від 24.12.2020 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянці ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради) Лиманського району Донецької області (землі колишнього ВАТ Агрофірма Сіверський Донець );

Рішення Лиманської міської ради Донецької області № 8/7-923 від 22.04.2021 року Про внесення змін до рішення Лиманської міської ради Донецької області № 8/3-147 від 24.12.2020 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянці ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лиманської міської ради (колишньої Коровоярської сільської ради) Лиманського району Донецької області (землі колишнього ВАТ Агрофірма Сіверський Донець ).

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 1423055400:03:000:1970, площею 4.0795га, ріллі.

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 , в Державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку за кадастровим номером 1423055400:03:000:1970, площею 4.0795 га, ріллі, реєстраційний номер запису про право власності 40476303.

Стягнути з Лиманської міської ради Донецької області (84406, Донецька область, м Лиман вул. Незалежності, буд. 46, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 04053275) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ), в рівних частинах, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , понесені судові витрати: 908.00грн. (дев`ятсот вісім грн.- судовий збір).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Донецький апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Текст рішення виготовлено 26.08.2021 року.

Головуючий суддя -