РІШЕННЯ
іменем України
26 серпня 2021 рокуСправа №451/1509/20 Провадження № 2/451/348/21
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1509/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
в с т а н о в и в:
24 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Миколаїв Радехівського району Львівської області помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 15 березня 2013 року Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_1 , окрім іншого, належить земельна ділянка, загальною площею 3,4696 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 3,2513 га з кадастровим номером 4623983000:05:000:0486, та площею 0,2184 га з кадастровим номером 4623983000:05:000:1661, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали спадкодавцю відповідно до Державного акту на право власності на земелю, серії ІІІ-ЛВ №011092, виданого 24 січня 2001 року Радехівського районною радою Львівської області, на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 23 червня 2000 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12259.
ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом із ним на день його смерті в житловому будинку проживали і були зареєстровані дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_1 , внучка ОСОБА_4 , внучка ОСОБА_5 . Заповіт від імені померлого Миколаївською сільською радою не реєструвався. Вказане стверджується довідкою Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області від 08.09.2020 №614.
Окрім позивача, спадкоємцем першої черги за законом до майна померлого є мати позивача ОСОБА_2 , проте вона не претендує на спадкове майно, оскільки в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не зверталася та згідно з заявою, посвідченою 8 вересня 2020 року секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, зареєстрованою в реєстрі №90, відмовилася від частки у спадщині в його користь.
Інших претендентів на спадкову масу з числа спадкоємців за законом першої черги, окрім як вказаних у позові в якості сторін, немає. Після звернення позивача у органи нотаріату із заявою про прийняття спадщини, останній отримав усну відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки оригінал Державного акта, серії ІІІ-ЛВ №011092, був втрачений батьком ще за життя. Окрім цього, як пояснив в усній формі нотаріус, позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини і вагомих причин для його поновлення у позивача немає.
Просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельні ділянки загальною площею 3,4696 га, що складаються із двох земельних ділянок площею 3,2513 га з кадастровим номером 4623983000:05:000:0486, та площею 0,2184 га з кадастровим номером 4623983000:05:000:1661, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що належали спадкодавцю відповідно до Державного акту на право власності на земелю, серії ІІІ-ЛВ №011092, виданого 24 січня 2001 року Радехівською районною радою Львівської області, на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 23 червня 2000 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12259, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3-6).
В підготовчому судовому позивач не з`явився. Скерував в адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити (а.с.37).
Відповідач в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про визнання позовних вимог. Просить розглянути справу без її участі та прийняти рішення про задоволення вимог в повному обсязі (а.с.38).
У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 15 березня 2013 року Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області (а.с.13).
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_4 від 4 січня 1972 року, вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 (а.с.12).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_5 , виданого повторно 28 грудня 1999 року, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 29 квітня 1970 року одружилися, прізвище дружини після одруження ОСОБА_2 (а.с.27).
Згідно копії Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №011092, виданого 24 січня 2001 року Радехівською районною радою Львівської області, на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 23 червня 2000 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12259, вбачається, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4696 га, розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_3 (а.с.14-14 зворот).
Вищевказана земельна ділянка складається з двох земельних ділянок: площею 3,2513 га (кадастровий номер 4623983000:05:000:0486) та площею 0,2184 га (кадастровий номер 4623983000:05:000:1661), що підтверджується копіями витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4613039112020 та №НВ-4613039302020 (а.с.15-24).
З довідки №614 від 08.09.2020 року, виданої виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області встановлено, що гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в житловому будинку проживали і були зареєстровані наступні особи: дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_8 , внучка - ОСОБА_4 , внучка - ОСОБА_5 . Заповіт від імені померлого виконкомом Миколаївської сільської ради не зареєстрований (а.с.25).
З заяви ОСОБА_2 , посвідченої секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області 08 вересня 2020 року, вбачається, що остання відмовилася від права на обов`язкову частку на пай в с. Миколаїв в користь сина - ОСОБА_1 (а.с.26).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,206, 211,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельні ділянки загальною площею 3,4696 га, що складаються із двох земельних ділянок площею 3,2513 га з кадастровим номером 4623983000:05:000:0486, та площею 0,2184 га з кадастровим номером 4623983000:05:000:1661, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що належали спадкодавцю відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ №011092, виданого 24 січня 2001 року Радехівською районною радою Львівської області, на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 23 червня 2000 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12259, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , жительки с. Миколаїв Радехівського району Львівської області, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 26 серпня 2021 року.
Суд | Радехівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2021 |
Оприлюднено | 27.08.2021 |
Номер документу | 99186595 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Радехівський районний суд Львівської області
Семенишин О. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні