Рішення

від 10.08.2021 по справі 136/190/21

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/190/21

провадження № 2/136/46/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу та витребування земельної ділянки, -

за участі учасників цивільного процесу

позивача - прокурора Шимонюк М.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2021 керівник Немирівської місцевої прокуратури звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області із вищевказаним позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , в якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8649/15-19-СГ від 29.05.2019, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, із кадастровим номером - 0522281200:03:000:2150, площею 0,6000 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства; витребувати у ОСОБА_1 та повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вищевказану земельну ділянку.

Підставність вимог позивач обґрунтовує тим, що Немирівською місцевою прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками державної власності на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області виявлено порушення вимог Земельного кодексу України при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області у приватну власність громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Так, було встановлено, що 23.04.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням та додатками про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки їй у власність.

29.05.2019 наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-8649/15-19-СГ ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку із кадастровим номером - 0522281200:03:000:2150, площею 0,6000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, садівництва (код цільового призначення - 01.03).

На підставі вказаного наказу, 26.06.2019 державним реєстратором Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області Чернюк Л.М. зареєстроване право власності за ОСОБА_1 на зазначену вище земельну ділянку.

Позивач вважає наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-8649/15-19-СГ від 29.05.2019 таким, що підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка витребуванню на користь держави, оскільки як було встановлено згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 безоплатно вже отримувала у приватну власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-12701/15-16-СГ від 29.09.2016 земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:2061, площею 1,0000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, садівництва (код цільового призначення - 01.03), тобто остання використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

При цьому, відповідач - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, приймаючи оспорюваний наказ, не перевірив факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, в межах наданих йому повноважень.

Наведене свідчить, що відповідачі порушили вимоги діючого законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, відтак наявні правові підстави для визнання такого наказу незаконним, необхідність його скасування, а з метою забезпечення ефективного способу захисту порушених прав держави, також витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, що є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, було надано відзив шляхом направлення засобами поштового зв`язку, простою кореспонденцією, який отримано судом 16.04.2021.

Відповідно до поданого відзиву представник відповідача просив суд в задоволенні позову до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовити, обґрунтовуючи свою позицію тим, що управління отримавши клопотання ОСОБА_1 та додатками до нього про затвердження проекту землеустрою та передачу їй земельної ділянки із кадастровим номером - 0522281200:03:000:2150, площею 0,6000 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, видало наказ 29.05.2019 за № 2-8649/15-19-СГ, яким було надано ОСОБА_1 відповідний дозвіл, оскільки у клопотанні остання повідомила, що вона не скористалась правом безоплатної приватизації земельної ділянки. При видачі оскаржуваного рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було дотримано діючого законодавства, оскільки вимагати інші документів управління не мало права. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не наділене функціями, повноваженнями та обов`язком перевіряти достовірність інформації про реалізоване право безоплатної приватизації земельних ділянок. Крім того, не встановлений обов`язок ведення та моніторингу осіб, які реалізували право безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки вичерпав свою дію фактом його одноразового виконання, результатом якого є реєстрація речового права на нерухоме майно. Отож управління діяло в рамках законодавчого поля. Розгляд справи просили проводити за відсутності їх представника.

Відповідачем ОСОБА_1 не було подано відзиву.

27.04.2021 позивачем було надано відповідь на відзив відповідно до якого викладено аргументи аналогічні як у позовній заяві.

Ухвалою суду від 04.03.2021 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

14.04.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

31.05.2021 ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про заміну у цивільній справі позивача - Немирівську місцеву прокуратуру на Немирівську окружну прокуратуру.

У судовому засіданні прокурор позов підтримала в повному обсязі та прохала суд його задовольнити з підстав викладених в позові. Також в судовому засіданні вказала, що з урахуванням внесених змін до діючого законодавства Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № 1423-ІХ від 28.04.2021, яким внесено зміни до значної кількості законодавчих актів України, більшість норм якого набрали чинності 27.05.2021, змінено положення ЗК України, зокрема щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками та розширено права органів місцевого самоврядування, районних, обласних державних адміністрацій, позбавлено значної частини повноважень Кабінет Міністрів України, обмежено повноваження органів Держгеокадастру на розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Згідно з п. 24 розділу X Перехідні положення ЗК України наразі органи місцевого самоврядування набули повноважень на розпорядження всіма землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, крім земель, які залишаються у державній власності, відтак вимоги позову щодо витребування земельної ділянки слід відредагувати шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на території якої розташована така земельна ділянка, а не Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке втратило такі функції.

Підстави для залучення органу місцевого самоврядування - Липовецької міської ради до участі у справі не вбачає, оскільки на час звернення до суду вимоги діючого законодавства щодо представницьких функцій прокуратури визначених ст.23 Закону України Про прокуратуру та ст.56 ЦПК України було дотримано прокурором, відтак достатнім є захист прав останніх щодо передачі земельної ділянки у їх власність та внесення змін до позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що спірна земельна ділянка перебувала у її користуванні за рішенням органу місцевого самоврядування ще за довго до звернення нею до ГУ Держгеокадасру у Вінницькій області та набуття у власність земельної ділянки,з кадастровим номером - 0522281200:03:000:2061, площею 1,0000 г, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, садівництва. Їй пояснювали в сільській раді, що до 2,00 га вона має право на отримання землі за одним цільовим призначенням, тому й звернулась до органу який здійснював розпорядження землями з метою узаконення своїх прав на земельну ділянку офіційно, так як уже довготривалий час вона нею користується.

Представник Головного управління Держгеокадасту у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, в заяві просив про розгляд справи за їх відсутності, отож суд не вбачає правових підстав визначених ст.223 ЦПК України на відкладення розгляду справи, тому проводить його у даному судовому засіданні.

Суд, заслухавши сторін спору, які з`явились, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав оцінку на їх належність, достовірність та достатність, встановив, що 23.04.2019 ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,60 га, що розташована на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, повідомивши,Є що правом на безоплатну приватизацію по даному виду цільового призначення вона не скористалась (а.с.17).

29.05.2019 наказом ГУ Держгеокадасту у Вінницькій області №2-8649/15-19 (а.с.28) було затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського

призначення на території Зозівківської сільської ради Липовецького району

Вінницької області. Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, площею 0,6000 га із кадастровим номером 0522281200:03:000:2150 - для ведення особистого селянського господарства.

Реєстрацію речових прав на вищевказану

земельну ділянку ОСОБА_1 було проведено шляхом її реєстрації, в підтвердження чого є Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.24).

Крім цього, судом встановлено, що за наслідками поданого ОСОБА_1 клопотання від 08.09.2016 (а.с.9) було видано наказ 29.09.2016 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області за №2-12701/15-16 (а.с.27), відповідно до якого було затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, з кадастровим номером 0522281200:03:000:2061, площею 1,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, садівництва (код цільового призначення - 01.03).

Право власності на зазначену земельну ділянку також було зареєстровано за ОСОБА_1 в установленому законом порядку, на що вказує Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.26).

Відповідно до інформації наданої Державної службою України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 02.12.2020 (а.с.29), було виявлено факти подвійної безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Вінницької області, зокрема згідно додатку до листа гр. ОСОБА_1 (а.с.30).

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "в" частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Визначений статтею 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог статей 116, 121 ЗК України.

Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що ОСОБА_1 в супереч вимог ст. 116, 118, 121 ЗК України, при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням 23.04.2019 не вказала, що раніше використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, за наслідками розгляду такого клопотання ГУ Держгеокадастру було видано наказ від 29.05.20219.

У лютому 2021 року прокурор звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 29.05.2019, як органу, що здійснював від імені та в інтересах держави правомочності, що пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням земельними ділянками державної власності, в статусі позивача, оскільки Головне управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області є відповідачем у справі, а з огляду на предмет спору не може бути і позивачем і відповідачем у справі одночасно.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У позовній заяві прокурор обґрунтував наявність у нього статусу позивача, мотивуючи порушенням земельного законодавства щодо розпорядження землями державної власності Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області до повноважень якого віднесено вирішення таких питань.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № 1423-ІХ від 28.04.2021, було внесено зміни до значної кількості законодавчих актів України, зокрема Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Лісового кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу України про надра, Кодексу України про адміністративні правопорушення та 24 законів України.

Указаним Законом, більшість норм якого набрали чинності 27.05.2021, змінено положення ЗК України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками. Зокрема, розширено права органів місцевого самоврядування, районних, обласних державних адміністрацій, позбавлено значної частини повноважень Кабінет Міністрів України, обмежено повноваження органів Держгеокадастру на розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Згідно з п. 24 розділу X Перехідні положення ЗК України органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) надано повноваження на розпорядження всіма землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, крім земель, які залишаються у державній власності (зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення, землі оборони та інші).

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином, територіальні органи Держгеокадастру позбавлено права на розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, отож в даній справі, з часу набрання чинності змінами внесеними до Земельного кодексу України 27.05.2021, орган місцевого самоврядування - Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області в силу Закону, на території якої розташована земельна ділянка, у межах територіальної громади, яку набула у власність відповідач ОСОБА_1 набула повноважень на розпорядження такою землею, отож у даному випадку будуть безпосередньо порушені її права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Прокурор у судовому засіданні не скористався правом про залучення до участі у справі, в силу внесених змін до Земельного кодексу України, як правонаступника - Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області, на території якої розташована земельна ділянка та до компетенції якої входить розпорядження нею, на що судом було вказано в ході розгляду справи, на підставі ст. 55 ЦПК України, відповідно до якої процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах. Заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, на правонаступника можлива на будь-якій стадії судового процесу, а всі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Не врахував прокурор, що з огляду на викладені вище обставини будуть порушені права органу місцевого самоврядування, який не є стороною спору.

Крім цього, прокурором, будучи самостійним позивачем у справі, було викладено позовні вимоги в ході судового розгляду шляхом надання пояснень в судовому засіданні, а також викладено їх у письмових поясненнях, які він долучив до справи та відповідно до яких просила витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Липовецької міської ради Вінницької області земельну ділянку, яку відповідач набула у власність відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 29.05.2019.

Наведене свідчить, що позивач, з урахуванням внесених змін до Земельного кодексу України, які набули чинності з 27.05.2021, фактично змінила підстави позову, що має бути проведено із дотриманням вимог ст.49 ЦПК України, шляхом подачі заяви відповідного змісту, що не було дотримано.

При цьому, суд враховує, що з дати набрання чинності змін до Земельного кодексу України (27.05.2021) прокурор, відповідно до абзаців першого та другого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не перевірив та не довів наявність обставин та підстав, що орган, який в силу таких змін набув відповідних повноважень позбавлений можливості здійснювати належним чином захист порушених прав, які встановлено вище та потребу прокурора здійснювати представництво інтересів держави в суді та їх необхідність як самостійного позивача у справі.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що правовідносини, які виникли щодо законності користування спірною земельною ділянкою, є триваючими. На момент звернення до суду прокуратурою зібрано належні докази, для попереднього звернення, повідомлено уповноважений орган, який не здійснював чи неналежно здійснював захист державних інтересів, про наявність підстав для подання позову, надано йому розумний строк для самостійного вжиття заходів до усунення виявленого порушення.

У той же час питання щодо правильного визначення позивача має суттєве значення та має вирішуватися у кожному конкретному випадку, виходячи із суб`єктного складу сторін, обставин справи, характеру правопорушення, строків давності, можливості повторного звернення до суду, тощо.

Суд враховує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даному випадку, суд враховує, що орган, що набув відповідних повноважень на розпорядження земельною ділянкою (Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області) в силу внесених змін до діючого законодавства, не буде позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом на здійснення захисту порушених прав та інтересів.

ЦПК не передбачає можливості заміни позивача за ініціативою суд.

З огляду на викладене та у контексті правових норм, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено, що у даному випадку він є суб`єктом права вимоги щодо обох відповідачів, відтак суд відмовляє в задоволенні даного позову у повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України, а так як в задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем витрати суд відносить на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 49, 56, 263- 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Немирівської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул. Шевченка, 23 м. Немирів, Вінницька обл., 22800; ЄРДПОУ - 02909909) в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, Вінницька обл., ЄРДПОУ - 39767547), ОСОБА_1 (с. Зозівка, Віннцького району, Вінницька обл., РНОКПП - НОМЕР_1 ) про визнання незаконним наказу та витребування земельної ділянки - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20.08.2021.

Суддя С.В. Шпортун