Постанова

від 19.08.2021 по справі 904/5089/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5089/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Коваль Л.А., Кузнецова В.О,

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 (суддя Владимиренко І.В.)

у справі №904/5089/18

Кредитори:

1. Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, м.Дніпро

2. Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, м.Київ

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ВІКТОРІ-ЦЕНТР", м. Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 заяву ліквідатора № 02-08/127 від 24.03.21р. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 07.11.2019р. по 28.02.2021р. у розмірі 231 886,20 грн. та звіту про здійснення та відшкодування витрат за період з 07.11.2019р. по 24.03.2021р. у розмірі 18 161,07 грн. задоволено.

Затверджено звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни у справі у справі №904/5089/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «ВІКТОРІ-ЦЕНТР» за період з 07.11.2019 року по 24.03.2021 року на загальну суму 18 161,07 грн., з урахуванням відшкодованих 9 916,43 грн.

Затверджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни у справі №904/5089/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «ВІКТОРІ-ЦЕНТР» за період з 07.11.2019 року по 28.02.2021 року на загальну суму 231 886,20 грн., з урахуванням сплачених 14 000,00 грн.

Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ВІКТОРІ-ЦЕНТР".

Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ВІКТОРІ-ЦЕНТР".

Заяву ліквідатора № 02-08/155 від 09.04.20р. про стягнення з кредиторів пропорційно визнаним вимогам на користь арбітражного керуючого Гонти О.А. задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни оплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора за період з 07.11.2019р. по 06.11.2020р. у загальному розмірі 142 023,09 що дорівнює 91,57% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам.

Стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві на користь арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни оплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора за період з 07.11.2019р. по 06.11.2020р. у загальному розмірі 13 074,75, що дорівнює 8,43% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам.

Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі №904/5089/18 в частині стягнення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ліквідатора грошової винагороди та відшкодування витрат у розмірі 142 023,09 грн. та ухвалити нову, якою відхилити клопотання ліквідатора щодо стягнення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області основної грошової винагороди та витрат в повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що не погоджується з прийнятою судом ухвалою, оскільки Кодексом України з процедур банкрутства змінено джерела виплати грошової винагороди арбітражному керуючому. Так, сплата грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого. Проте фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат по даній справі не створювався. Таким чином суд дійшов помилкового висновку про часткове задоволення клопотання ліквідатора, оскільки чинним законодавством не покладено обов`язку на ініціюючого кредитора сплачувати арбітражному керуючому грошову винагороду та витрати по даній справі.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №904/5089/18 передано для розгляду колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2021 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області у справі №904/5089/18 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн. та докази надіслання апеляційної скарги учасникам справи.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №904/5089/18 апелянтом до матеріалів справи надано клопотання про усунення недоліків разом з платіжним дорученням про сплату судового збору у сумі 2 270,00 грн. та доказами надіслання апеляційної скарги учасникам справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі №904/5089/18, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 19.08.2021.

Арбітражним керуючим Гонтою О.А. подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого остання не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі та зазначає, що апелянт не є ініціюючим кредитором у даній справі, оскільки провадження у справі про банкрутство було відкрито згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 за спрощеною процедурою в порядку, визначеному ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , за заявою самого боржника ТОВ КЦ Вікторі-Центр . За час здійснення обов`язків ліквідатора будь-яких нарікань чи скарг від кредиторів, у тому числі і від апелянта не надходило. Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Матеріалами справи підтверджено відсутність грошових коштів на рахунках боржника. Фонд авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №904/5089/16 не створювався та не міг бути створений, оскільки кредитори у даній справі не мають права вирішального голосу. Пропорційне стягнення з кредиторів грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство, відповідає усталеній судовій практиці і чинному законодавству України, що регулює процедури банкрутства. При цьому будь-яких заперечень щодо розподілу витрат та винагороди арбітражного керуючого в суд першої інстанції не надходило.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Чередко А.Є, справу №904/5089/18 передано колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

В судове засідання 19.08.2021 з`явилися представник апелянта та арбітражний керуючий.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення учасників справи (їх представників), розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний центр Вікторі-Центр .

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2018 у справі № 904/5089/18 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «ВІКТОРІ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 33338424; вул. Андрія Фабра, 21, м. Дніпро, 49000) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 ліквідатором у справі №904/5089/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «ВІКТОРІ-ЦЕНТР» призначено арбітражного керуючого Гонту Ольгу Анатоліївну.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2019 року по справі №904/5089/18 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві на суму 3 842,00грн. - судовий збір (1 черга задоволення), основний борг на суму 33 941,70грн. (3 черга без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), штрафні санкції в сумі 17 172,76 грн. (шоста черга).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2019 року по справі №904/5089/18 визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на суму 3 842,00грн. - судовий збір (1 черга задоволення), основний борг в сумі 387 422,63 грн. (3 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), штрафні санкції в сумі 1 360,00грн. (6 черга).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020року визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на суму 4 204,00 грн. (1 черга задоволення), 4 184,00 грн. (3 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 196 129,01 грн. (6 черга задоволення).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 заяву ліквідатора № 02-08/127 від 24.03.21р. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 07.11.2019р. по 28.02.2021р. у розмірі 231 886,20 грн. та звіту про здійснення та відшкодування витрат за період з 07.11.2019р. по 24.03.2021р. у розмірі 18 161,07 грн. задоволено.

Затверджено звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни у справі у справі №904/5089/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «ВІКТОРІ-ЦЕНТР» за період з 07.11.2019 року по 24.03.2021 року на загальну суму 18 161,07 грн., з урахуванням відшкодованих 9 916,43 грн.

Затверджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни у справі у справі №904/5089/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «ВІКТОРІ-ЦЕНТР» за період з 07.11.2019 року по 28.02.2021 року на загальну суму 231 886,20 грн., з урахуванням сплачених 14 000,00 грн.

Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ВІКТОРІ-ЦЕНТР".

Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ВІКТОРІ-ЦЕНТР".

Заяву ліквідатора № 02-08/155 від 09.04.20р. про стягнення з кредиторів пропорційно визнаним вимогам на користь арбітражного керуючого Гонти О.А. задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни оплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора за період з 07.11.2019р. по 06.11.2020р. у загальному розмірі 142 023,09 що дорівнює 91,57% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам.

Стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві на користь арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни оплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора за період з 07.11.2019р. по 06.11.2020р. у загальному розмірі 13 074,75, що дорівнює 8,43% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам.

Обґрунтовуючи ухвалу в частині стягнення на користь арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни оплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора господарський суд зазначив, що за весь час ліквідаційної процедури дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Гонти О.А. кредиторами у даній справі жодного разу не оскаржувались, фонд авансування винагороди арбітражного керуючого не створювався. Проте Кодексом України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий (ліквідатор) має право на оплату наданих ним послуг. Приймаючи до уваги норми ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства щодо строку ліквідаційній процедури боржника, який не може перевищувати 12 місяців, господарським судом було частково задоволено заяву ліквідатора про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди та витрат, понесених в ліквідаційній процедурі, за один рік здійснення Гонтою О.А. повноважень ліквідатора, а саме з 07.11.2019 по 06.11.2020.

Заперечуючи проти стягнення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області грошової винагороди та витрат у розмірі 142 023,09 грн. апелянт зазначає, що згідно Кодексу України з питань банкрутства сплата грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу. А у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого. Проте фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат по даній справі не створювався. З огляду на зазначене, законодавством не покладено обов`язку на ініціюючого кредитора сплачувати арбітражному керуючому грошову винагороду.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає обґрунтованим висновок господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви ліквідатора про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди, витрат понесених в ліквідаційній процедурі та стягнення заявлених сум з кредиторів пропорційно визнаним вимогам з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як передбачено ст. 9 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року, далі - Закон), справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства у тому числі має право, серед іншого, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Частиною 2 статті 30 КУзПБ унормовано джерела сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника, а саме:

- за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду (за три місяці згідно з ч. 2 ст. 34 КУзПБ);

- у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 5 ст. 30 Кодексу передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражних керуючих не створювався.

Арбітражний керуючий Гонта О.А. виконувала повноваження ліквідатора з 07.11.2019.

Для встановлення кредиторської заборгованості боржника ліквідатором банкрута були направлені повідомлення-запити та отримані відповіді від наступних державних органів/установ/фондів.

Згідно наданих довідок Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 9639-21/04 від 05.12.19р., Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області № Вих.-04.4/3704 від 04.03.21р., Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області № 31/4-4808 від 27.11.19р., ДП "Український державний центр Радіопостач" № 80/09.4.2/2777/21 від 02.03.21р., Державної авіаційної служби України № 12/12.5-736-21 від 24.02.21р., ДП "Держреєстри України" № 951 від 26.11.19р., АТ "Українська залізниця" № 59/359 від 26.02.21р., Державного космічного агентства України № 1015/10-16Д03.3/21 від 24.02.21р., Державної служби морського та річкового транспорту України № 6971/03/15-20 від 20.11.20р., ДП "Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин" № 1280/8-11 від 28.11.19р., ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції України № 40-304-283/21 від 24.02.21р., Мінекономіки № 2312-05/14241-07 від 04.03.21р., Держрибагенство № 1-18-17/1067-21 від 23.02.21р. за боржником документів дозвільного характеру у галузі рибного господарства, об`єктів промислової власності, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будільних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, транспортні засоби, суден, повітряних суден, документів на зерно та зерна прийнятих на зберігання, тварин, об`єктів, техніки чи іншого майна яке належить до космічної галузі, документів, які надають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, вагонів не зареєстровано.

Відповідно до інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.12.19 №10/01/27990 за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.06.2013 №992, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2013 за №1126/23658, станом на 30.09.2019 ТОВ «КЦ «ВІКТОРІ-ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 33338424), серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, відсутнє.

Листом № 18-09-01441 від 04.03.21 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях повідомило ліквідатора, що ТОВ «КЦ «ВІКТОРІ-ЦЕНТР» не здійснювало приватизацію підприємства та будь-яка інформація стосовно державного майна за банкрутом відсутня.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 147348531226 від 24.03.21. наявності у боржника прав власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень рухомого майна відомості відсутні, боржник не є засновником інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Залишків на розрахункових рахунках боржника в банківських установах відсутні та закриті про, що свідчить довідка АТ КБ "Приватбанк" від 19.02.2021.

З наданого ліквідатором звіту за результатами ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ВІКТОРІ-ЦЕНТР" та ліквідаційного балансу вбачається, що підприємство не веде господарської діяльності, за підприємством не зареєстровано об`єктів нерухомості, на балансі не перебувають основні засоби, виробничі запаси, готова продукція та необоротні активи, відсутні грошові кошти та розрахунки з дебіторами.

Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14) .

Частиною 1 ст. 65 Кодексу передбачені вимоги до звіту ліквідатора, а саме: після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже Кодексом передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Судом встановлено належне виконання повноважень ліквідатора Гонтою О.А. та здійснення повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника.

В матеріалах справи відсутні скарги на дії та бездіяльність ліквідатора та клопотання від кредиторів про усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання ним своїх обов`язків, що підтверджували б неналежне виконання останньою своїх обов`язків.

Як вже було викладено вище частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

В постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року по справі №918/454/18 зазначено, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Відповідно до абз.6 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У зв`язку із відсутністю у боржника грошових коштів та майна, яке б підлягало продажу, відсутністю авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, грошова винагорода ліквідатора залишилася невиплаченою, а понесені витрати не було відшкодовано.

Згідно наданого в матеріали справи розрахунку основної винагороди вбачається, що останній здійснено у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень.

Господарським судом взято до уваги, що строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців, з огляду на що частково задоволено заяву ліквідатора про стягнення основної грошової винагороди, а саме за період виконання повноважень ліквідатора за один рік з 07.11.2019 по 06.11.2020.

Колегія суддів погоджується висновком господарського суду про те, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Щодо доводів апеляційної скарги що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено пропорційне стягнення коштів з кредиторів для оплати послуг арбітражного керуючого колегія зазначає наступне.

Нормами Кодексу України з процедур банкрутства встановлено оплатність послуг арбітражного керуючого.

Верховний Суд у постановах від 01 серпня 2018 у справі №912/1783/16 та від 04 жовтня 2018 у справі № 916/1503/17 зазначав, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Враховуючи, що авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду не здійснювалося, рішення про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалося, тому правомірним є стягнення вартості таких послуг з кредиторів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18

З огляду на зазначене колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали.

Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.ч. 1,2,5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт не спростував висновків господарського суду та не надав будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що апелянтом не доведено порушення господарським судом норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Таким чином апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судові витрати по справі у зв`язку з поданням апеляційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі №904/5089/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі №904/5089/18 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст.ст. 287,288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.08.2021

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя В.О.Кузнецов

Суддя Л.А.Коваль