Постанова

від 25.08.2021 по справі 920/304/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/304/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б. та Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

представників учасників справи:

позивача - Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради - Заїка І.В. (у порядку самопредставництва),

відповідача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021(головуючий суддя: Козир Т.П., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.)

у справі № 920/304/20

за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (далі - Департамент)

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

про визнання протиправним та скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Департамент звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до АМК та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.02.2020 №1 (далі - Рішення АМК) у справі №02-06/08-2019 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким визнано дії Департаменту у визначенні виконавця земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок не на конкурентних засадах (без проведення конкурсного відбору), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели до недопущення конкуренції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що АМК у оскаржуваному Рішенні АМК неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, та не довів обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для скасування чи визнання недійсним Рішення АМК.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.12.2020 (суддя Яковенко В.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення АМК у справі № 02-06/08-2019.

Судове рішення обґрунтоване тим, що у процесі розгляду справи АМК не було надано належних доказів в обґрунтування того, що механізм допорогових закупівель регулюється Законом України "Про публічні закупівлі". Як наслідок, АМК не доведено, що виявлені ним порушення підпадають під дію Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.04.2021 у справі № 920/304/20 апеляційну скаргу АМК задовольнив; скасував рішення господарського суду Сумської області від 01.12.2020; у позові відмовив.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, норми чинного законодавства та оцінку доказів у справі в їх сукупності, дійшов до висновку, що Рішення АМК у справі №02-06/08-2019 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, встановлене ним порушення Департаментом законодавства про захист економічної конкуренції підтверджується матеріалами справи, а позивачем не доведено наявності підстав для визнання недійсним вказаного рішення, отже, позовні вимоги про скасування вказаного рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Департамент подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 920/304/20 та залишити в силі рішення господарського суду Сумської області від 01.12.2020.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Департамент зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 3 статті 50 та частин першої та другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо необхідності дослідження органами АМК товарного ринку, на якому орган влади чи місцевого самоврядування вчиняє дії, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції як основного чинника визнання таких дій саме антиконкурентними.

Окрім того, Департамент зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2018 у справі №920/30/17, про те, що приписами статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та іншими нормами закону не передбачено повноважень АМК щодо надання позивачу вказівок (зобов`язання позивача) з таких питань господарської компетенції останнього, як виконання перерахунку розміру плати за послуги з ЦПГВ. Натомість позивач, якого зобов`язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мав самостійно визначитися зі шляхом (способом) такого припинення відповідно до закону.

Закон України "Про публічні закупівлі" не містить норм, які б регулювали питання визначення виконавця земельних торгів, підзаконні нормативні акти також відсутні, а Департамент у свою чергу не наділений повноваженнями щодо встановлення таких норм.

АМК неправильно визначено сторону у провадженні, оскільки Департамент не наділений повноваженнями приймати нормативні документи щодо регулювання відбору виконавця послуг з проведення земельних торгів, а суд апеляційної інстанції на ці доводи не звернув уваги та помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

АМК не надано належних доказів в обґрунтування того, що Департаментом порушено норми Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим АМК неповно з`ясував обставини, які мали значення для справи, а апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку, що Рішення АМК прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу АМК заперечує проти викладених у ній доводів і вважає її такою, що не підлягає задоволенню. У зв`язку з цим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. АМК вважає, що постанова суду є законною, ухваленою судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та обґрунтованою, оскільки ухвалена на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підстави своїх вимог і заперечень, які, в свою чергу, підтверджені доказами, що були досліджені у судових засіданнях, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

У червні 2019 року за заявою Сумської товарної біржі "Сумиагропромбіржа" та на підставі розпорядження АМК від 18.06.2019 №3 розпочато розгляд справи №02-06/08-2019 за ознаками порушення Сумською міською радою (у подальшому заміненою на Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради) законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням АМК у справі №02-06/08-2019:

1) дії Департаменту, які полягали у визначенні виконавця земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок комунальної власності не на конкурентних засадах (без проведення конкурсного відбору), визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статт 50, частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели до недопущення конкуренції;

2) зобов`язано Департамент у чотиримісячний строк з дня одержання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом забезпечення визначення виконавців земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок комунальної власності на конкурентних засадах.

Вказане рішення мотивоване тим, що дії Департаменту, які полягали у визначенні з травня 2017 року по 2019 рік включно виконавця земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок комунальної власності не на конкурентних засадах (без проведення конкурсу), призвели до недопущення конкуренції, що є негативним впливом на потенційну конкуренцію, внаслідок чого вона не може стати реальною, оскільки суб`єкти господарювання, які надають аналогічні послуги, не мали змоги вступити на цей ринок.

Так, у розгляді справи адміністративна колегія встановила, що Сумська товарна біржа "Сумиагропромбіржа" з 2008 здійснює організацію проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них. За повідомленням заявника, Сумською міською радою у 2019 році було визначено виконавця земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок без проведення конкурсу. Департамент повідомляв заявнику, що конкурси з відбору виконавців земельних торгів протягом 2017, 2018 та 2019 років не проводились, а виконавцем на договірних засадах визначалась Сумська регіональна філія ДП "Центр ДЗК".

Під час проведеного дослідження АМК встановлено низку суб`єктів господарювання - учасників ринку, які надавали або могли б надавати послуги, пов`язані з проведенням земельних торгів з продажу земельних ділянок комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису). Тобто ринок послуг, пов`язаних з проведенням земельних торгів, є потенційно відкритим та налічує велику кількість його учасників, а непроведення Департаментом конкурсу визначення виконавця земельних торгів обмежує право певних осіб, які мали (мають) намір на участь у такому конкурсі, змагатися за право здійснення відповідної діяльності, внаслідок чого втрачають можливість отримання прибутку.

АМК в ході розгляду справи №02-06/08-2019 було встановлено, що ринок послуг, пов`язаних з проведенням земельних торгів у місті Суми , є досить конкурентним, відкритим та налічує велику кількість його учасників (виконавців земельних торгів), отже, між суб`єктами господарювання наявна значна конкуренція, а не проведення Департаментом конкурсу визначення виконавця земельних торгів обмежує право певних осіб, які мали (мають) намір на участь у такому конкурсі, змагатися за право здійснення відповідної діяльності, внаслідок чого втрачають можливість отримання прибутку.

Визначення Департаментом виконавця земельних торгів не на конкурентних засадах (без проведення конкурсу) призвело до усунення конкуренції на ринку надання послуг з проведення земельних торгів.

Під усуненням конкуренції розуміється поведінка органу місцевого самоврядування, яка обмежує чи взагалі не дає можливості іншим учасникам зазначеного ринку конкурувати між собою на відповідному ринку .

З матеріалів справи також вбачається, що Департамент звертався до Сумської товарної біржі "Сумиагропромбіржа" з листом про надання пропозиції щодо проведення земельних торгів, однак листом від 24.12.2019 вказана товарна біржа повідомила, що згідно постанови Верховного Суду у справі №910/890/19 виконавець земельних торгів повинен бути відібраний на конкурентних засадах, тому вказала, що бажає взяти участь в конкурсному відборі виконавця земельних торгів та просила повідомити про критерії конкурсного відбору, яким нормативним документом вони затверджені, інформацію щодо складу конкурсної комісії тощо.

Оскільки Департамент вказаних документів Сумській товарній біржі не надав, остання звернулась до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою про порушення Департаментом законодавства про захист економічної конкуренції, що стало підставою для розгляду справи №02-06/08-2019, та спростовує доводи позивача про те, що права Сумської товарної біржі "Сумиагропромбіржа" не були порушенні.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України "Про Антимонопольний комітет України":

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

частина сьома статті 6:

- Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

частина перша та пункт 15 частини третьої статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, утворювати адміністративні колегії Антимонопольного комітету України;

пункти 1 та 2 частини першої частини четвертої статті 14:

- постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має такі повноваження:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації;

- до компетенції тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України належать перегляд прийнятих тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України рішень, здійснення повноважень, передбачених у пунктах 1, 2, 5- 10 і 12 частини першої, частині другій цієї статті, а також здійснення інших повноважень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" :

стаття 1:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;

- суб`єкт господарювання - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;

частина перша статті 15:

- антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;

частина перша статті 48:

- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

пункт 3 статті 50:

порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Господарський процесуальний кодекс України:

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Відповідно до статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу, тощо.

За приписами частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Під обмеженням конкуренції розуміється поведінка органу влади, яка обмежує чи взагалі не дає можливості учасникам ринку конкурувати між собою на відповідному ринку. Внаслідок змін стану конкуренції створюються більш або менш сприятливі умови конкуренції для окремих суб`єктів господарювання, у той час як для інших суб`єктів господарювання ці умови залишаються незмінними.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 50 Закону Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з Положенням, затвердженим рішенням Сумської міської влади від 27.05.2020 №6943-МР (далі - Положення), є виконавчим органом Сумської міської ради, який забезпечує організацію здійснення власних та делегованих повноважень органів виконавчої влади та основним його завданням є реалізації державної та місцевої політики в галузі управління та розпорядження майном комунальної власності, регулювання земельних відносин, підтримки розвитку промисловості та підприємництва.

Відповідно до пунктів 3.2.55, 3.2.56 Положення Департамент, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює підготовку лотів до проведення земельних торів за відповідним рішенням Сумської міської ради, визначає виконавця земельних торгів та укладає з ним договори , виступає замовником та укладає договори на виготовлення документації із землеустрою.

Згідно з частиною першою статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, у редакції, чинній на момент розгляд справи АМК) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів. Витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.

Частиною шостою статті 136 ЗК України визначено, що закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель .

Метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Водночас у період з травня 2017 року по 2019 рік Департаментом, без проведення конкурсу з відбору виконавця , укладались договори із Сумською регіональною філією Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , предметом яких було надання послуг з проведення земельних торгів у формі аукціону, надання послуг з підготовки лоту та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про захист економічної конкуренції державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб`єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється, в тому числі органами місцевого самоврядування.

За умовами частини другої цієї ж статті органи місцевого самоврядування, зокрема, зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Визначення Департаментом виконавців земельних торгів без проведення конкурсу призвело до обмеження конкуренції на ринку надавачів таких послуг, оскільки, окремі суб`єкти господарювання здобувають переваги над іншими не завдяки власним досягненням, а внаслідок дії зовнішніх ринкових факторів, одним з яких є вплив органу влади, а саме: визначення виконавців земельних торгів без конкурсу, що, у свою чергу, негативно впливає на конкуренцію, оскільки суб`єкти господарювання, які надають аналогічні послуги, не мають змоги вступити на цей ринок.

Внаслідок застосування Департаментом антиконкурентних умов, обмежується дія конкурентних механізмів на ринках товарів і послуг, та створюються негативні умови конкуренції.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши обставини справи та перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням в оскаржуваному судовому рішенні необхідного мотивування, з урахуванням виключних повноважень АМК щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, дослідивши доводи відповідача, покладені в обґрунтування висновків щодо вчинення Департаментом дій, які полягали у визначенні виконавців земельних торгів без проведення конкурсу, що призвели до обмеження конкуренції, які не спростовані позивачем, - дійшли обґрунтованих висновків про прийняття АМК оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Посилання Департаменту на те, судом апеляційної інстанції не було враховано викладеної правової позиції у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №920/30/17, що є підставою для оскарження судового рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, не можуть братися до уваги, оскільки в даному випадку АМК зобов`язав Департамент припинити зазначене в пункті 1 Рішення АМК порушення, яке полягало у визначенні виконавців земельних торгів з продажу прав земельних ділянок комунальної власності не на конкурентних засадах (без проведення конкурсного відбору), шляхом забезпечення визначення виконавців земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок комунальної власності на конкурсних засадах, що не є вказівкою стосовно певного способу усунення наявного порушення, а є загальною вимогою проведення земельних торгів саме на конкурсних засадах.

Доводи, викладені у відзиві АМК на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції ухвалене рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права, що дає підстави залишити його без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 920/304/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.Булгакова

Судді І. Колос

В. Селіваненко