Ухвала

від 26.08.2021 по справі 916/602/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/602/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючого, Кролевець О.А., Мамалуя О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум груп"

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.10.2020 (суддя Волков Р.В.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 (колегія суддів у складі Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум груп" (далі - Товариство)

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Югтранс-Термінал" (далі - ТОВ "Югтранс-Термінал")

про стягнення 917 041,34 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. У березні 2020 року Товариство звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ " Югтранс-Термінал" (з урахуванням заяви про усунення недоліків, в якій уточнено прохальну частину) про стягнення 917 041,34 грн, з яких: 592 478,75 грн заборгованість за виготовлення та монтаж конструкції з Аква-панелей, 72 120 грн заборгованість за виготовлення креслень та візуалізацію конструкцій з Аква-панелей, 236 991,50 грн пеня, 3 520,35 грн інфляційні витрати, 11 930,74 грн 3 % річних за прострочення оплати боргу, а також судовий збір у розмірі 13 755,63 грн та 14 000 грн витрат на правову допомогу.

2. Господарський суд Одеської області рішенням від 15.10.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021, відмовив у задоволенні позову.

3. 03.08.2021 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 15.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

7. Відповідно до п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).

9. Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Скаржник оскаржує судові рішення, якими вирішено спір про стягнення 917 041,34 грн, а тому вони не підлягають касаційному оскарженню.

11. При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г п.2 ч.3 ст.287 ГПК.

12. Скаржник зазначає, що справа має для нього виняткове значення, а відмова у касаційному перегляді справи, і, як наслідок, залишення в силі незаконних рішень судів попередніх інстанцій може призвести до скрутного фінансового становища й надмірного фінансового тягаря для скаржника та може вплинути на інтереси третіх осіб (контрагентів та працівників скаржника).

13. Верховний Суд вважає, що незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника та безпідставне стягнення коштів з нього внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

14. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржник здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку, а тому обставини, пов`язані з відсутністю (нестачею) коштів для виконання оскаржуваних судових рішень не можуть вважатися достатньою підставою для допуску до касаційного перегляду справи через її виняткове значення для скаржника.

15. Верховний Суд зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

16. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

17. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

18. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

19. Оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пп. а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, колегія суддів вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.

20. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Одеської області від 15.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/602/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум груп" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй