Рішення

від 25.08.2021 по справі 392/1101/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1101/21

Провадження № 2/392/737/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Жельман О.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска цивільну справу №392/1101/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Тимченко Сергій Віталійович до Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Тимченко С.В. звернувся до суду з даним позовом до відповідача Смолінської селищної ради про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. На обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дорофіївка Маловисківського району Кіровоградської області, померла його матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,5 га., розташована на території колишньої Якимівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності серії КР №111914 виданого Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 25.03.2005 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №457.

При житті на випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 27.02.2018 року Якимівською сільською радою Маловисківського району, реєстровий №9, яким заповіла все своє майно сину - ОСОБА_1 .

Також зазначав, що інших спадкоємців які б прийняли спадщину чи претендували на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , немає. Після смерті матері, позивач перевірив всі документи померлої та встановив відсутність будь - якого майна, яке може бути успадковане, а тому не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Також позивачу не було відомо про наявність заповіту складеного матір`ю на його ім`я. На момент смерті спадкодавця та задовго до цього, позивач проживав в іншому населеному пункті.

В червні 2021 року до позивача звернувся представник Приватного сільськогосподарського підприємства П`ятихатське та надав копію Державного акту на земельну ділянку померлої матері, яка перебуває в оренді. При цьому, орендар запропонував позивачу як єдиному спадкоємцю померлої матері, оформити спадкові права на земельну ділянку та переукласти з ним договір оренди.

З метою оформлення спадкових прав, позивач звернувся до Державного нотаріуса Маловисківського нотаріального округу Ліпінської С.Г., але отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на пропуск позивачем встановленого законом строку для прийняття спадщини. Таким чином, позивач вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин та просить суд надати йому додатковий строк достатній для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду від 29 липня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з викликом учасників справи, крім того, витребувано від Маловисківської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тимченко С.В. в підготовче судове засідання не з`явився подав заяву, зареєстровану судом 25.08.2021 року за вх. № 7726 про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Бесалян Е.А., який діє на підставі довіреності за №02-37/1649 від 16.12.2020 року, в судове засідання не з`явився, подав заяву, зареєстровану судом 23.08.2021 року за вх. №7723, в якому просив провести розгляд справи за відсутності представника Смолінської селищної ради, за наявними у справі доказами. Позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на викладене вище, керуючись положеннями ч. 3 ст. 200 ЦПК України, та враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо пред`явленого позивачем позову, суд вважає можливим ухвалення судового рішення за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в той час як стаття 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, є визнання права.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 липня 2020 року виконавчим комітетом Якимівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області(а.с.9).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

На випадок своєї смерті померла ОСОБА_2 склала заповіт та зробила заповітне розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що ОСОБА_1 за законом матиме право та належну їй на праві власності земельну ділянку № 410 , площею 1,50 га., кадастровий № 3523180300:02:000:5027 розташованої на території Якимівської сільської ради, Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР №111914, виданого Маловисківською районною державною адміністрацією 29 березня 2005 року, заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР №111914 виданого Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 25 березня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №457, ОСОБА_2 є власником, земельної ділянки площею 1.50 га., що розташована на території Якимівської сільської ради, Маловисківського району Кіровоградської області.

Згідно з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер: 3523180300:02:000:5027, площа 1.5 га., місце розташування Якимівська сільська рада, Маловисківський район Кіровоградська область, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , право оренди земельної ділянки належить Приватному сільськогосподарському підприємству П`ятихатське (а.с.12).

Відповідно до довідки виданої Смолінською селищною радою Маловисківського району Кіровоградської області від 01.06.2021 року №81, вбачається, що згідно запису в погосподарській книзі №6, за ОСОБА_2 , 1936 року народження, числиться житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця в вищевказаному будинку ніхто не проживав та не зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався Якимівською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області 28 лютого 2018 року. Громадянка ОСОБА_2 була зареєстрована за місцем проживання в АДРЕСА_1 з 19 лютого 1982 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Згідно копії спадкової справи Маловисківської районної державної нотаріальної контори №184/2021 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачатьєся, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: с. Дорофіївка Маловисківського району Кіровоградської області, звернувся лише ОСОБА_1 , померлда проживала сама, інших спадкоємців не встановлено (а.с.30-37).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормами ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається із матеріалів справи та згідно довідки виданої Смолінською селищною радою №81 від 01.06.2021 року, на час смерті матері ОСОБА_2 ніхто не проживав разом з нею.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в абз.6 п.24 постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією ВСУ від 04.11.2015 р. (справа №6-1486цс15), відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. У житі державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. при розгляді справи №681/203/17-ц.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Ілхан проти Туреччини від 27 червня 2000 р. зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно постанови від 24.06.2021 року №584/02-31 державного нотаріуса Маловисківської районної державної нотаріальної контори, встановлено, що заява ОСОБА_1 щодо прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_2 надійшла після спливу 6-ти місячного строку, встановленого ст. 1273 Цивільного кодексу України.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, він не скористався правом на прийняття спадщини через поважні причини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Необізнаність позивача про наявність заповіту для звернення з заявою для прийняття спадщини у строк передбачений законодавством, суд вважає поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд вважає причину пропуску позивачем строку на прийняття спадщини поважною, оскільки останній є спадкоємцем, який не реалізував належне йому право на прийняття спадщини внаслідок зазначених обставин, пропустивши визначений законом строк через наявність об`єктивних, істотних труднощів для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Отже факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення спадкоємця від спадкування.

Тому суд прийшов до висновку про необхідність забезпечення права позивача на спадкування, враховуючи відсутність при цьому порушень прав третіх осіб чи інтересів держави та враховуючи встановлені обставини, які свідчать про наявність поважних причин на час завершення строку прийняття спадщини, тому суд вважає за доцільне встановити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяць з моменту набрання рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 258-259,263-265 ЦПК України, ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини терміном три місяць з моменту вступу рішення у законну силу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Маловисківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживаючи: АДРЕСА_2 ;

- представник позивача - адвокат Тимченко Сергій Віталійович, діє на підставі ордеру серії КР №101201 від 25.06.2021 року, місце знаходження: АДРЕСА_3 ;

- відповідач - Смолінська селищна рада Маловисківського району Кіровоградської області, Ідентифікаційний код юридичної особи № 05378818 місце знаходження: вул. Казакова, 39, смт Смоліне, Кіровоградська область.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова