Єдиний унікальний № 408/398/21-ц
Провадження № 2/408/1085/21
У Х В А Л А
смт. Біловодськ 16 cерпня 2021 року
Біловодський районний суд Луганської області в складі:
головуючого: судді Рукаса М.С.,
за участю:
секретаря: Мірошнік Г.Г.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі Біловодського районного суду Луганської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВ в особі директора Топчий Ольги Олексіївни (92801, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, б.126) до Біловодської державної нотаріальної контори Луганської області (92801, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, б.126), третя особа: Біловодське сільське споживче товариство (Луганська область, смт. Біловодськ, пров. Береговий Тупик, б.10), про скасування заборони, -
В С Т А Н О В И В:
22 березня 2021 року позивач ТОВ СВ в особі директора Топчий О.О. звернулася до суду з позовом до Біловодської державної нотаріальної контори Луганської області про скасування заборони.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що ТОВ СВ є власником магазину № 2 Госптовари , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо магазину за адресою: АДРЕСА_1 , існує обтяження у вигляді заборони, яка була накладена на підставі договору застави № Р.870 від 01 липня 1998 року посвідченого Біловодською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 2675682.
Договір купівлі продажу магазину було посвідчено 07 липня 1998 року та продавцем було Біловодське сільське споживче товариство .
Звернувшись до Біловодської державної нотаріальної контори Луганської області для ознайомлення з договором застави, який був підставою для накладення заборони, позивачу було повідомлено, що архів за 1998 рік було передано до Луганського обласного державного нотаріального архіву.
Відповідно до відповіді Луганського обласного державного нотаріального архіву від 26 січня 2021 року, документи Луганського обласного державного нотаріального архіву, у тому числі договір застави Р.870 від 01 липня 1998 року посвідченого Біловодською державною нотаріальною конторою до міста Старобільська та міста Сєвєродонецька не передавались і перебувають у місті Луганську на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, є наявні перешкоди у розпорядженні майном, тому позивач ОСОБА_1 як директор ТОВ СВ звернутися з позовом до суду.
На підставі вище викладеного, оскільки обтяження у вигляді заборони накладено на підставі договору застави майна від 01 липня 1998 року, власником якого є Біловодське сільськогосподарське споживче товариство , яке також виступило в ролі продавця цього заставленого майна, а покупець майна, що перебуває під забороною є також юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю СВ , то на підставі п.6 ч.1 ст.20 ГПК України, ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а віднесена до юрисдикції господарських судів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до норм ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч.1 ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до норм ч.1 ст.256 ЦПК України суд роз`яснює позивачеві, що розгляд таких справ відноситься до юрисдикцій господарських судів.
За вказаних обставин, суд вважає що є всі законні підстави для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного і керуючись ст. 20 ГПК України, ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Закрити провадження у справі № 408/398/21-ц (2/408/1085/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВ в особі директора Топчий Ольги Олексіївни до Біловодської державної нотаріальної контори Луганської області, третя особа: Біловодське сільське споживче товариство , про скасування заборони.
Відповідно до норм ч.1 ст.256 ЦПК України суд роз`яснює позивачеві директору ТОВ СВ Топчий О.О., що розгляд таких справ відноситься до юрисдикцій господарських судів.
Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області повернути директору ТОВ СВ ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, сплачений за квитанцією № 0.0.2056538308.1 від 18 березня 2021 року АТ КБ ПриватБанк.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає.
Головуючий:
суддя М.С. Рукас
Суд | Біловодський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2021 |
Оприлюднено | 28.08.2021 |
Номер документу | 99211419 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Біловодський районний суд Луганської області
Рукас М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні