Рішення

від 27.08.2021 по справі 320/4144/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року № 320/4144/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-російська овочева компанія до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, розрахунку завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-російська овочева компанія з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 11.04.2019 № 0001341202 винесене на підставі акту від 12.03.2019 № 200/10-36-12-02/36444814 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Українсько-російська овочева компанія (ЄДРПОУ 36444814) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2018 року;

- скасувати розрахунок завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку і штрафних санкцій винесене на підставі акту від 12.03.2019 № 200/10-36-12-02/36444814 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Українсько-російська овочева компанія (ЄДРПОУ 36444814) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2018 року;

- зобов`язати ГУ ДФС у Київській області узгодити суму заявленого ТОВ Українсько-російська овочева компанія (ЄДРПОУ 36444814) бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Українсько-російська овочева компанія , за результатами якої складено акт перевірки, висновки якого про порушення вимог Податкового кодексу України, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені податковим органом у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів,у зв`язку із чим,оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що було прийняті на підставі даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню. Також, позивач звертає увагу на те, що надані до перевірки первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, підтверджують ділову мету та рух активів позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

23.09.2019 до суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що перевіркою було встановлено виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, оскільки постачальник ТОВ Фрут-Логістік не могло вирощувати яблука у відповідному обсязі, адже державна реєстрація підприємства проведена у першому півріччі 2017 року, а яблука сорту джонаголд можуть бути вирощені після 3 років від посадки дерев відповідного сорту. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем під час проведення перевірки не було надано сертифікатів якості, походження товару або інших документів, що надали б змогу ідентифікувати відповідність товару. До того ж, на підприємстві контрагента позивача - ТОВ Фрут-Логістік відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих операцій, а кількість офіційно працюючих на підприємстві 10 осіб, не може забезпечувати статутну діяльність вказаного товариства. Сторона відповідача також вказала на неможливість ідентифікувати які саме яблука та сорти постачалися на адресу ТОВ Фрут-Логістік від контрагентів ТОВ Водограй-плюс та ТОВ Міжлісся . (а.с. 136-137)

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 замінено первісного відповідача у справі - ГУ ДФС у Київській області на правонаступника - ГУ ДПС у Київській області.

19.09.2019 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наголошено на необґрунтованості доводів податкового органу, з урахуванням того, що для таких висновків перевірки було взято до уваги лише дані з автоматизованих систем податкового органу, проте не взяті та належним чином не проаналізовані надані первинні документи по господарським операціям, а також не здійснювались заходи для отримання інформації від ТОВ Фрут-Логістік та інших контрагентів по ланцюгу. Сторона позивача також вважає, що відповідач не довів та не надав підтверджених доказами доводів про наявність обставин, які б свідчили про отримання позивачем незаконної податкової вигоди у вигляді податкового кредиту. (а.с. 145-182)

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Київській області від 19.02.2019 №336, на підставі направлення ГУ ДФС у Київській області від 19.02.2019 №485, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області Несін Світланою Петрівною, направлення ГУ ДФС у Київській області від 19.02.2019 №486, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області Поповою Інною Вікторівною, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок ТОВ Українсько-російська овочева компанія за грудень 2018 року (податкова декларація з ПДВ від 21.01.2019 № 9307985767).

Документальною позаплановою виїзною перевіркою бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку ТОВ Українсько-російська овочева компанія за грудень 2018 року встановлено порушення:

- вимог п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Фрут-Логістік (ЄДРПОУ 41305875) за грудень 2018 року на загальну суму ПДВ 17600,00 грн. з періодом виникнення від`ємного значення за грудень 2018 року на суму ПДВ 17600,00 грн. (обсяг постачання 123200 грн.);

- вимог п. 200.4, п. 200.1 ст. 200 ПК України, ТОВ Українсько-російська овочева компанія завищено суму бюджетного відшкодування на 17600 грн., заявленого на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2018 року.

Результати податкової перевірки оформлені актом від 12.03.2019 № 200/10-36-12-02/36444814. На підставі зазначеного акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0001341202, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларовану до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 17600 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 8800 грн.

Не погоджуючись з висновками проведеної перевірки та прийнятим за її результатами податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до контролюючого органу, однак, рішенням про результати розгляду скарги від 20.06.2019 № 28374/6/99-99-11-04-02-25, ППР від 11.04.2019 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, товариство звернулось до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України).

За нормами п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник, податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Нормами п. 198.1 ст. 198 ПК України, визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до приписів п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, за п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування задаткового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Проте, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не затверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно змісту пункту 201.6 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У силу ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

При цьому, слід врахувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях .

Суд, аналізуючи висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, що надані сторонами під час розгляду спору по суті, вважає за необхідне звернути увагу на таке.

За змістом акта перевірки, податковий орган дійшов висновку про фактичну неможливість здійснення комерційної діяльності постачальником позивача - ТОВ Фрут-Логістік , виходячи з того, що на вказаному підприємстві відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутній кваліфікований персонал, кількість працюючих - 10 осіб, при тому, що статутна діяльність підприємства потребує участі більшої кількості людей, в тому числі зі спеціальною освітою, відсутні основні фонди, спеціалізовані транспортні засоби, складські приміщення та інші виробничі потужності, необхідні для ведення сільськогосподарської діяльності, а також відсутній вид діяльності, що підтверджує вирощування яблук та груш.

За висновками відповідача, взаємовідносини позивача з ТОВ Фрут-Логістік за грудень 2018 року неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операції, місця находження майна, транспортування, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Відповідач вказав, що ним була встановлена відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності. Відповідно, податковий орган констатував відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за грудень 2018 року по ланцюгу постачання. З цих підстав, відповідачем не були прийняті до уваги надані позивачем первинні фінансові документи та документи бухгалтерського обліку щодо взаємовідносин з вказаним контрагентом та зроблено висновок про те, що позивач та ТОВ Фрут-Логістік здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди другим особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Також, в акті податкової перевірки, міститься посилання на те, що експортовані яблука (сорти Чемпіон , Флоріна , Дкеоста ) належать до швидкоплідних сортів. Відповідачем, зроблено розрахунок урожайності вказаних агрокультур, в результаті чого, з`ясована неможливість проведення повного агрономного циклу із вирощування зазначених сортів, оскільки постачальник ТОВ Фрут-Логістік не могло вирощувати яблука у відповідному обсязі, адже державна реєстрація підприємства проведена у першому півріччі 2017 року, а яблука такого сорту можуть бути вирощені після 3 років від посадки дерев відповідного сорту

Водночас суд приймає до уваги те, що 18.09.2018 між ТОВ Українсько-російська овочева компанія та ТОВ Фрут-Логістік було укладено договір поставки від 18.09.2018 № 18/19, предметом якого виступала поставка позивачу яблук урожаю 2018 року. Факт та обсяги поставки яблук підтверджуються видатковою накладною № 163 від 04.12.2018 (доставка на склад позивача підтверджується товарно-транспортною накладною № Р163 від 04.12.2018). (а.с. 65-67)

На підтвердження доводів позовної заяви та на спростування позиції сторони відповідача, товариством додано до матеріалів справи:

- наказ № 20 від 19.12.2017 Про затвердження внутрішньої номенклатури ТОВ Українсько-російська овочева компанія з додатком № 1;

- договір поставки від 18.09.2018 № 18/19;

- видаткову накладну № 163 від 04.12.2018;

- спеціфікацію до видаткової накладної № 163 від 04.12.2018 (яблуко свіже українського походження, сорту джонаголд, 19200 кг., сума з ПДВ - 105600,00 грн);

- товарно-транспортну накладну № Р163 від 04.12.2018 (перевізник ФОП ОСОБА_1 );

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ Фрут-Логістік , згідно якого, за видами діяльності, серед інших є 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за якою у ТОВ Фрут-Логістік наявна земельна ділянка площею в 2 га, для ведення особистого селянського господарства;

- акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу майна ТОВ Фрут-Логістік від 07.05.2018;

- договір оренди господарських будівель та споруд № 03Є01/18 від 03.01.2018, за яким ТОВ Фрут-Логістік орендує нерухоме майно за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Носківці, вул. Соборна, 57 загальною площею 1451,4 кв.м., а також акт приймання-передачі об`єкта, що передається в оренду від 03.01.2018;

- договір поставки № 04/05 від 04.05.2018 яблук врожаю 2017-2018 року між ТОВ Водограй-Плюс та ТОВ Фрут-Логістік ;

- довідку про наявні засоби та можливості ТОВ Водограй-Плюс ;

- довідку про наявні засоби та земельні ділянки ТОВ Міжлісся ;

- протоколи № 20 досліджень проб харчових продуктів від 22.08.2018, № 57 від 28.08.2018, 44 від 28.08.2018 (ТОВ Міжлісся , яблука свіжі);

- договір поставки товарів № 26102018/Б від 26.10.2018, укладений між позивачем та ИП ОСОБА_2 ;

- договір поставки товарів № 18092018/Б від 18.09.2018, укладений між позивачем та ООО Силинк Фрут ; (Білорусь);

- інвойс № 24 від 05.12.2018 (яблука 26 пелет, 1231 ящик, вага брутто 21498,00 кг, нетто - 19200 кг, сума 4224 доларів США);

- митну декларацію форми МД-2 (одержувач ООО Силинк Фрут (Білорусь) (а.с. 63-110).

Крім цього, згідно з даними ЄДРПОУ, основним видом діяльності ТОВ Фрут-логістік є оптова торгівля фруктами й овочами (Код КВЕД 46.31), що повністю узгоджується з предметом поставки у даних правовідносинах.

З урахуванням аналізу наданих стороною позивача документів, суд вважає, що ними підтверджується, що мало місце рух активів між підприємствами, в матеріалах справи наявні належним чином оформлені всі необхідні первинні фінансово-господарські документи про придбання позивачем та подальшу його реалізацію покупцям фруктів (яббук), в тому числі договори, видаткові, податкові та товаро-транспортні накладні в яких зазначена номенклатура продукції.

Суд вважає, що висновок податкового органу про відсутність кваліфікованого персоналу ТОВ Фрут-Логістік є недоведеним та безпідставним, оскільки в акті перевіряючі самі зазначають про наявність 10 осіб на підприємстві, а про кваліфікацію взагалі відсутні посилання на будь-яку інформацію, отриману від вказаного товариства чи інших компетентних органів, яка може бути використана (зокрема, про склад працівників, їх освіту чи професійний рівень).

Так, посилання відповідача в акті перевірки та відзиві на позовну заяву на невідповідність документів, отриманих від постачальників товариства позивача (видаткових накладних) положенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність , оскільки вони оформлені неправильно, не містять таких обов`язкових реквізитів, як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, суд відхиляє, як безпідставні, оскільки усі вказані реквізити у документах наявні, а перевіряючим були надані для перевірки оригінали таких документів, які містять усі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством, а також відтворюють зміст та обсяг проведених операцій, які узгоджуються між собою.

На переконання суду, посилання відповідача на вказівку у номенклатурі товару позиції яблуко без зазначення сорту та артикулу, не може бути підставою для відмови у врахуванні вказаних первинних документів під час проведення перевірки, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. З урахуванням аналізу всіх наданих до перевірки позивачем документів, вбачається за можливе встановити та перевірити предмет поставки, асортимент, кількість та ціну.

Крім того, на підтвердження факту здійснення досліджуваних господарських операцій, товариство позивача звернулося до постачальника із запитом про надання документів, які підтверджують існування та походження товару:

1. лист ТУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 05.06.18 № К-24080-0.26- 389/133-18 щодо наявності земельних ділянок що використовує ТОВ Міжлісся ;

2. лист-довідка ТОВ Міжлісся щодо реалізації яблук згідно договору поставки №31082018М/ФЛ від 31.08.2018 на ТОВ Фрут-Логістік ;

3. довідка щодо оренди ТОВ Водограй плюс земельних ділянок, в т.ч. з дрібно кісточковими насадженнями;

4. договір поставки від 04.05.2018 №04/05 ТОВ Водограй плюс на ТОВ Фрут- Логістік яблук врожаю 2017-2018 року;

5. договір від 03.01.2018 №03/01/18 оренди господарських будівель та споруд ТОВ Фрут-Логістік ;

6. протоколи дослідження харчових продуктів.

Всі наведені документи узгоджуються між собою та підтверджують можливість контрагента позивача не вирощувати власні яблука, а перепродати їх позивачу, з урахуванням кількості та асортименту, що був узгоджений сторонами, що, в подальшому, дозволяло позивачу експортувати їх в Білорусь (підтверджується митною декларацією з відповідними відмітками митного органу).

Акцентуючи увагу на необов`язкових згідно з вимогами чинного законодавства України документах, перевіряючі без належних на те підстав, не врахували наявність у позивача тих документальних джерел інформації, які повного мірою підтверджують товарність поставки, зокрема, товарно-транспортних та митних документів, не оцінили їх у ході проведення перевірки та не навели обґрунтованих аргументів їх невідповідності положенням Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні .

Досліджуючи наявність економічної мети у проведених позивачем придбаннях та поставках продукції, відповідач проігнорував факт експорту придбаних яблук до Республіки Білорусь, який підтверджується відповідними митними документами та отриманням оплати за поставлену продукцію від покупців-резидентів вказаної країни.

Щодо посилань відповідача на відсутність підтверджень походження товару у розрізі сорту та артикулу яблука, слід врахувати, що норми ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , вимог про обов`язкове зазначення таких даних у первинному документі не містять.

До того ж, в ході перевірки, відповідач просив надати документи: декларацію про відповідність виробника яблук свіжих, отриманих від ТОВ Фрут-Логістік , сертифікат відповідності чи свідоцтво, сертифікат якості і карантинний дозвіл на яблука, гігієнічний сертифікат, при цьому, що Закон України Про підтвердження відповідності , яким було передбачено сертифікація і декларування відповідності, втратив чинність в 2015 році. Законом України Про карантин рослин , не передбачено обов`язкове отримання карантинного дозволу на продукцію, що переміщається територією України, на що цілком слушно звернув увагу позивач, а відповідач не спростував вказаних доводів.

Також, договором поставки №18/09 від 18 вересня 2018 року між ТОВ Фрут-Логістік і позивачем не передбачено обов`язку ТОВ Фрут-Логістік надати разом з товаром (яблуками) сертифікат відповідності, сертифікат якості, карантинний дозвіл, гігієнічний сертифікат.

Щодо посилання відповідача на умови зовнішньоекономічних договорів між ТОВ УРОК та ТОВ Силинк Фрут (Білорусь) і підприємцем ОСОБА_3 (Білорусь), то в ході перевірки супровідні документи по цим поставкам (сертифікати відповідності та інше) відповідачем не вимагались та не досліджувались.

Суд також бере до уваги й те, яким чином сорт яблука і його якість може вплинути на формування податкового кредиту за фактично проведеною господарською операцією, з урахуванням того, що яблука були придбані позивачем і, в подальшому, були експортовані, та даний факт не заперечується самим відповідачем.

Стверджуючи, що позивач та ТОВ Фрут-логістік здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди другим особам з метою штучного формування податкового кредиту, відповідач не вказав жодної особи, яка отримала податкову вигоду від такої діяльності, не здійснив перевірку дійсності господарської операції по ланцюгу постачання.

Суд констатує, що на противагу зазначеним висновкам сторони відповідача, позивачем було отримано від ТОВ Фрут-Логістік первинні фінансові документи по взаємовідносинах товариства з своїми постачальниками (ТОВ Водограй-плюс та ТОВ Міжлісся ), які повністю підтверджують походження товару. Усі вказані операції ТОВ Фрут-Логістік відобразило у своїх реєстрах податкового обліку, які могли бути проаналізовані відповідачем через АІС Податковий блок та враховані у ході проведення перевірки. Водночас, відповідач такої перевірки не здійснив.

Тож, наведеним спростовується висновок відповідача про незаконне отримання податкової вигоди - зменшення об`єкту оподаткування при відображені таких витрат у складі валових витрат відповідного періоду, а також формування і використання податкового кредиту, адже суми понесених витрат було збалансовано сумами відображених валових доходів, а суми отриманого податкового кредиту збалансовуються сумою податкових зобов`язань з ПДВ.

Таким чином суд вважає, що у контролюючого органу відсутні докази та достатні аргументи, які могли б свідчити про безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ Фрут-Логістік , а інші посилання відповідача є лише припущеннями, які не мають під собою відповідного документального підтвердження.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій, державна реєстрація його контрагентів була проведена відповідно до норм чинного законодавства. Запис про припинення юридичної особи (контрагентів-постачальників) до ЄДРПОУ не вносився.

Таким чином, підприємства (контрагенти-постачальники) володіли достатнім обсягом правоздатності та дієздатності для вчинення правочинів, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі і знаходилося на обліку платників податків в органах ДФС, що свідчить про здатність цих суб`єктів господарювання здійснювати свої цивільні права і виконувати цивільні обов`язки через свої органи та діяти на підставі засновницьких документів.

У контрагента позивача наявний трудовий персонал в 10 осіб, складські приміщення, підтверджується походження товару, а посилання податкового органу на недостатню кількість та кваліфікацію працюючих на ТОВ Фрут-Логістік не підкріплені жодними доказами, які суд міг би оцінити та надати відповідну оцінку.

Крім того, відповідачем не враховано можливість залучення додаткових потужностей по договорам аутстафінгу.

Виконуючи свої зобов`язання за договорами з контрагентами при закупівлі у них товарів та послуг, враховуючи те, що ПДВ є непрямим податком, позивач перерахував контрагенту його суму, виходячи з бази оподаткування та процентної ставки податку разом з оплатою за надані послуги. Таким чином, позивач не може нести відповідальності за сплату чи несплату податкових зобов`язань ТОВ Фрут-Логістік , що також не є предметом даного спору.

Посилання відповідача на порушення позивачем положень п. б ч. 4 ст. 200 ПК України, є необґрунтованими, оскільки положення зазначеної норми передбачають, що розрахована сума ПДВ підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Водночас, надані податковому органу реєстри бухгалтерського обліку вказують на те, що така сума на момент подачі декларації з ПДВ за грудень 2018 року була сплачена у повному обсязі.

Суд, враховуючи наведене, вважає за необхідне звернути увагу, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та мати чіткі та логічні виклади обставин, встановлених в ході перевірки, що пов`язуються з встановленими порушеннями та передбаченою нормами ПК України відповідальністю за їх вчинення. На переконання суду, недостатньо для притягнення до відповідальності платника податків, у акті перевірки лише відобразити зібрану інформацію про контрагента такого платника та контрагентів послідуючих ланцюгів.

За даних обставин, акт перевірки здебільшого побудований на відомостях, що містяться в базах даних податкових органів, саме щодо контрагента позивача - ТОВ Фрут-Логістік , та узагальненій податковій інформації.

Суд вважає, що первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ Фрут-Логістік мають всі необхідні обов`язкові реквізити, визначені податковим законодавством. На противагу зазначеному, податковим органом під час судового розгляду справи, не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність саме позивача, як платника податків .

За наслідком розгляду спору, суд дійшов висновки про те, що доводи позовної заяви є обґрунтованими та підтверджуються документально, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0001341202, є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про скасування розрахунку завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку винесене на підставі акту від 12.03.2019 № 200/10-36-12-02/36444814 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Українсько-російська овочева компанія з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2018 року; зобов`язання ГУ ДФС у Київській області узгодити суму заявленого ТОВ Українсько-російська овочева компанія (ЄДРПОУ 36444814) бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2018 року, слід відмовити, оскільки, по перше, вказані розрахунки не створюють для позивача наслідків, а негативні наслідки у вигляді додаткових зобов`язань для позивача створює лише прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення, у разі скасування якого у судовому порядку, нівелюються наслідки податкової перевірки в цій частині; по друге, заявлені в цій частині вимоги є неправильно обраним способом захисту порушених прав, адже суд не може втручатись у дискреційні повноваження податкового органу, шляхом зобов`язання вчинити дії, які відносяться до виключної компетенції такого органу, з урахуванням того, що суд перевіряє лише рішення (ППР) суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, встановленим нормами ч. 2 ст. 2 КАС України, а також нормами податкового законодавства.

При цьому жодних доказів того, що податковий орган, як суб`єкт публічного права, у майбутньому буде ухилятись від узгодження заявленої ТОВ Українсько-російська овочева компанія суми бюджетного відшкодування ПДВ внаслідок визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, що є предметом спору у межах даного провадження, матеріали справи не містять.

Тож, позовні вимоги в цій частині є передчасними, необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням змісту первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, що у сукупності, не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Також, відповідно до норм ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5763 грн., з огляду на що, судовий збір у розмірі 1921 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90,139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-російська овочева компанія до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, розрахунку завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В1 Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11.04.2019 № 0001341202.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-російська овочева компанія (ЄДРПОУ 36444814, 07300, Київська обл., м. Вишгород, Карат промисловий майданчик, 5-А) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

дата складення повного тексту рішення 27.08.2021

Суддя Панченко Н.Д.