Рішення

від 25.08.2021 по справі 380/6881/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6881/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області про визнання протиправної відмови та зобов`язання до вчинення дій, -

встановив:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :

-визнати протиправною та скасувати відмову Яворівської міської ради Львівської області, викладену в рішенні від 19.04.2021 №3299, щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Яворівської міської ради Львівської області;

- зобов`язати Яворівську міську раду повторно розглянути звернення позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 30.03.2021 звернувся до Яворівської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатну у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовна площа земельної ділянки 2,0 гектара, в межах норм безоплатної приватизації. Листом від 19.04.2021 №3299 відповідач відмовив у наданні такого дозволу, оскільки відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій", "Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок". Позивач вважає таку відмову протиправною, вказуючи при цьому на те, що відповідачем порушено ст. 118 ЗК України, в якій йдеться саме про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому відмова Яворівської міської ради є незаконною. Наведені обставини і спонукали позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 28.04.2021 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 05.07.2021 продовжено строк розгляду справи на шістдесят днів.

Відповідач копію ухвалу про відкриття провадження від 28.04.2021 та від 05.07.2021 про продовження процесуальних строків отримав 13.07.2021, що підтверджується матеріалами справи, однак у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

30.03.2021 позивач звернувся до Яворівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства

площею 2,0 га. До клопотання було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Листом від 19.04.2021 №3299 відповідач відмовив позивачу у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій", "Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок" бажана земельна ділянка вже сформована і їй присвоєний кадастровий номер 4625886100:04:000:0269, площею 11,1 га.

Не погодившись із вищевказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (надалі ЗК України).

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 ЗК України.

Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частини 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 ЗК України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цій же частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту, а не листа.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Питання щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства Яворівської міської ради є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Яворівської міської ради Львівської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, однак отримав відмову.

Відповідач, розглядаючи заяву позивача повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення.

Відсутність належним чином оформленого рішення Яворівської міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Суд вважає, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність Яворівської міської ради.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині шостій статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Яворівську міську раду прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Частиною десятою статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання позивача, а лише надіслав позивачу лист, у якому повідомив про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, суд не надає правову оцінку підставам, викладеним у листі від 19.04.2021 № 3299, оскільки такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 КАС України, тому не може бути предметом судового розгляду.

Відповідач не вчиняв дій щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 ЗК України рішень.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №818/1010/17.

Відповідно до частина 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з часина 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за підсумком наведеного суд приходить до висновку задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Яворівської міської ради Львівської області, яка полягала у не розгляді клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Яворівську міську раду Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.03.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Яворівської міської ради Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.