Ухвала

від 27.08.2021 по справі 656/482/21

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 656/482/21

Номер провадження 2-з/656/14/21

25.08.2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Херсонської області Ковальчук Т.М, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад Валентина Володимирівна, про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад Валентина Володимирівна, про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер вітчим позивача - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну останньому земельну ділянку площею 8,24 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Української сільської ради Іванівського району Херсонської області, яка складається з двох земельних ділянок площею 2,6765 га., кадастровий номер 6522986500:07:026:0042 та площею 5,5599 га., кадастровий номер 6522986500:01:036:0031.

11.07.2007 року посвідчено заповіт ОСОБА_4 , згідно якого останній заповідав позивачу належну йому вищезазначену земельну ділянку площею 8,24 га. 19.01.2018 року позивач подала до нотаріуса заяву на прийняття спадщини за заповітом, але їй було відмовлено, оскільки остання пропустила шестимісячний строк для звернення з відповідною заявою. Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 01.08.2018 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 13.03.2019 року, визначено позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

11.04.2019 року позивач повторно звернулася до приватного нотаріуса Костопільського районного нотаріального округу Скоропад В.В. із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом їй було повідомлено, що 28.12.2018 року, на підставі заяви ОСОБА_2 , нею було видано останньому два свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які спадкодавець заповідав позивачу.

Відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи та має право на обов`язкову частку у спадщині в розмірі 1/10 частини спірних земельних ділянок. Від перерозподілу спадщини в добровільному порядку у нотаріуса відповідач відмовився, а тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Разом з позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельні ділянки площею 2,6765 га, кадастровий номер 6522986500:07:026:0042, та площею 5,5599 га., кадастровий номер 6522986500:01:036:0031, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Українського старостинського округу Іванівської об`єднаної територіальної громади (колишня назва- Українська сільська рада Іванівського району Херсонської області), які належать відповідачу згідно свідоцтв про право на спадщину за законом №2601 та №2602 від 28.12.2018 року та заборонити будь-яким особам в будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вищезазначених земельних ділянок до набрання чинності рішенням у справі.

В обґрунтування заяви зазначила, що відповідач, як власник спірних земельних ділянок, може розпорядитись ними на власний розсуд, у зв`язку з чим існує небезпека відчуження цих ділянок (продаж, дарування тощо), що може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до позову додатками, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 150 ЦПК, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 3 статті 150 ЦПК).

Необхідність вирішення цього питання випливає також з положень статті 12 ЦПК України, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівноправності сторін, а суд зобов`язаний створити умови, за яких дотримувався б необхідний баланс їхніх процесуальних прав та обов`язків та була б гарантована реальна можливість захисту майнових та особистих (немайнових) прав сторін.

Отже, забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують позивачу виконання рішення суду в разі задоволення його позову та обмежують, насамперед, права відповідача на розпорядження спірним майном на час розгляду та виконання такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 2 грудня 2006 року).

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Предметом позову ОСОБА_1 є правовідносини щодо права власності відповідача на земельну ділянку.

Складовими права власності на землю є право розпорядження, володіння та користування цією нерухомістю.

В порядку забезпечення позову позивач вважає необхідним накласти арешт на спірну земельну ділянку та тимчасово обмежити будь-яку особу в будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки.

Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам.

Відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірної ділянки, який існує, принаймні на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦПК України.

Такі умови можуть бути забезпечені тимчасовою забороною розпорядження цим майном з передачею прав на цю землю та реєстрацією речових прав, та забороною змінювати об`єкт спору (цільове призначення, поділ, об`єднання тощо).

Такий спосіб забезпечення позову відповідає і підставам, зазначеним позивачем у заяві та відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.

У зв`язку з цим, з метою забезпечення позову по справі, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 2,6765 га, кадастровий номер 6522986500:07:026:0042, та площею 5,5599 га., кадастровий номер 6522986500:01:036:0031, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Українського старостинського округу Іванівської об`єднаної територіальної громади (колишня назва - Українська сільська рада Іванівського району Херсонської області), та забороною вчиняти будь-які дії відносно цих земельних ділянок до набрання чинності рішенням у справі, оскільки не забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

Керуючись ст.ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на:

- земельну ділянку площею 2,6765 га, кадастровий номер 6522986500:07:026:0042 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Українського старостинського округу Іванівської об`єднаної територіальної громади (колишня назва - Українська сільська рада Іванівського району Херсонської області), яка належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва по право на спадщину за законом, виданого 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В., зареєстровано в реєстрі за №2602;

- земельну ділянку площею 5,5599 га., кадастровий номер 6522986500:01:036:0031, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Українського старостинського округу Іванівської об`єднаної територіальної громади (колишня назва - Українська сільська рада Іванівського району Херсонської області), яка належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва по право на спадщину за законом, виданого 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В., зареєстровано в реєстрі за №2601.

Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії відносно земельної ділянки площею 2,6765 га., кадастровий номер 6522986500:07:026:0042, та земельної ділянки площею 5,5599 га., кадастровий номер 6522986500:01:036:0031, розташованих на території Українського старостинського округу Іванівської об`єднаної територіальної громади (колишня назва - Українська сільська рада Іванівського району Херсонської області).

Стягувач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , поживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Копії даної ухвали направити сторонам до відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Іванівський районний суд Херсонської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Т. М. Ковальчук