Ухвала

від 20.08.2021 по справі 160/14196/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 серпня 2021 року Справа 160/14196/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову приватного акціонерного товариства Завод засобів механізації аеропортів до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування витягів,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства Завод засобів механізації аеропортів до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії відділу у місті Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 у 2017 році та значення 3,0 у 2018-2020 роках при формуванні та видачі Витягів із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:018:0025), сформованих відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради Дніпровської міської ради, у 2017-2020 роках;

- визнати протиправними та скасувати Витяги із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:018:0025), сформованих відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, у 2017-2020 роках.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В порушення наведених вимог позивачем не було зазначено реквізитів оскаржуваних витягів відповідача, що унеможливлює встановлення судом предмету спору.

Поряд із цим, пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Окрім цього, частинами 2 та 4 статті 49 КАС України, зокрема, встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Поряд із цим, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Учасниками справи є сторони, треті особи (ч.1 ст. 42 КАС України).

Суд звертає увагу, що з адміністративного позову вбачається, що оскаржувані позивачем витяги із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:018:0025), сформованих відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, у 2017-2020 роках.

Проте, всупереч наведеним нормам позивачем не було визначено процесуальний статус Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради як учасника справи, а також не вказано його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.

До того ж, згідно з положеннями частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надано до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та суб`єктним складом учасників справи, який містить номер та дату оскаржуваних рішень; місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, а також його копії для направлення іншим учасникам справи відповідно до їх кількості.

Частиною 7 статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

За положеннями частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною 2 вказаної статті у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як додаток до позову позивачем було додано копії витягів із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:018:0025), сформованих відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, від 15.06.2017 №180/130617/03-07 та від 18.06.2019 №996/0/197-19, проте витяг від 15.06.2017 №180/130617/03-07 сформований на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, а витяг від 18.06.2019 №996/0/197-19 - на замовлення ОСОБА_1 .

Отже, з урахуванням наведених обставин та внаслідок незазначення в позовних вимогах реквізитів оскаржуваних витягів суд не може дійти висновку чи є в розумінні вимог ч.7 ст.161 КАС України вказані додатки копіями оскаржуваних витягів із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:018:0025), сформованих відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, у 2017-2020 роках.

Тобто, всупереч наведеної норми позивачем не було надано до суду оригіналів, копій або засвідчених витягів з оскаржуваних витягів із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:018:0025), сформованих відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, у 2017-2020 роках.

Суд звертає увагу, що тексті адміністративного позову позивач посилається на те, що позивач припускає, що таке ж збільшення як у 2017 та 2019 роках нормативно грошової оцінки землі відбулося й у 2018 та у 2020 роках, але відповідач витягів за 2018 рік та 2020 рік не надав.

Проте, всупереч наведеним вимогам до суду не надано окремого клопотання про витребування доказів, яке б містило наступні відомості: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Враховуючи вищевикладене, позивачеві необхідно надати до суду оригінал або копії оспорюваного рішення або засвідчений витяг з нього, а у його разі відсутності у позивача - обґрунтоване клопотання про його витребування у відповідності до вимог КАС України.

Водночас, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись .

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Разом із тим, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Наведений правовий висновок неодноразово висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.05.2021 у справі № 320/1778/20 та від 11.08.2021 у справі № 320/8317/20.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, суд звертає увагу, що однією з засад (принципів) судочинства, в тому числі й адміністративного, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України та пункт 2 частини 3 статті 2 КАС України).

Так, в пункті 31 рішення ЄСПЛ у справі Волошин проти України (№15853/08) та пункті 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бацаніна проти Росії (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами , і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 Надточій проти України зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.03.2006 №3477-ІV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Отже, враховуючи наведені правові позиції Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що безпідставне поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом може призвести до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - позивачу у справі.

Суд наголошує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, в тексті адміністративного позову, позивач зазначає про те, що про протиправні витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформовані відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, у 2017-2020 роках, позивачу стало відомо лише у липні 2021 року після отримання відповіді на адвокатський запит від 23.06.2021 №23/06-1 листом відповідача від 03.06.2021 №29-4-0.10-5616/2-21.

Разом із тим, в обґрунтування своїх порушених прав в позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач своїми діями протиправно змінив базу оподаткування для плати за землю, але не зазначає коли, на думку позивача відбулась така зміна.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п. 16.1 ст.16 ПК України обов`язками платника податків, зокрема, є подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, та сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

До місцевих податків належить податок на майно, який складається, в тому числі з плати за землю (пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, пп. 265.1.3 п.265.1 ст.265 ПК України).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Суд акцентує увагу, що позивачем в адміністративному позові не було вказано із доданням відповідних доказів інформації на підставі яких даних позивачем здійснювалось самостійне обчислення плати за землю у 2017-2020 роках та подавались до контролюючого органу відповідні податкові декларації.

Крім того, позивач не вказує про те, чи звертався він до відповідача до 23.06.2021 щодо отримання інформації про нормативну грошову оцінку у 2017-2020 роках після затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Тобто, в матеріалах справи відсуни докази того, що позивач не мав можливості дізнатися про порушення своїх прав до липня 2021 року.

Вищенаведені обставини з урахуванням невизначеності предмету спору унеможливлюють встановлення судом чи позов подано у строк, установлений законом, а в разі - якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням дати, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу у справі, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Окрім цього, частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами (із зазначенням дати та номерів оскаржуваних витягів) та суб`єктним складом учасників справи, який також містить місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, а також його копії для направлення іншим учасникам справи відповідно до їх кількості;

- оригіналу або копії оспорюваного рішення або засвідченого витягу з нього, а у його разі відсутності у позивача - обґрунтованого клопотання про його витребування у відповідності до вимог КАС України;

- уточненого адміністративного позову із зазначенням дати, коли позивач дізнався або мав/дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу у справі, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску

Керуючись статтями 49, 122, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства Завод засобів механізації аеропортів до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування витягів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно