Ухвала

від 25.08.2021 по справі 580/5630/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

25 серпня 2021 року справа № 580/5630/20

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав позов до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 09.06.2020 № 23-6807/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122882000:02:001:1002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї ділянки у власність;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122882000:02:001:1002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї ділянки у власність.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 ухвалу суду скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 29.03.2021 та передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В.В.

Ухвалою від 05.04.2021 суд прийняв до свого провадження справу та відкрив провадження в адміністративній справі. Вирішив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Вирішуючи питання про можливість розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства, суд виходить з такого.

За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов`язаність із сферою реалізації публічної влади.

Проте, слід зазначити, що специфіку публічно-правового спору визначає не тільки його суб`єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов`язане з цим питанням межі повноважень адміністративного суду.

Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб`єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб`єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб`єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивач оскаржує наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6807/14-20-СГ від 09.06.2020 «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122882000:02:001:1002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї ділянки у власність

Позивач вважає, що внаслідок прийняття оскарженого наказу не має змоги реалізувати своє право на отримання у власність земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:1002.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив суд відмовити в його задоволенні, зокрема, з тих підстав, що спірна земельна ділянка передана у власність іншій особі.

Судом з інформаційної довідки №252805907 від 15.04.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право власності на земельну ділянку площею 25,3301 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:1002 зареєстровано 16.12.2020 за ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 1661-УБД від 01.12.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253814271228.

В контексті наведеного, суд зазначає, що у разі передачі земельної ділянки у власність третій особі подальше оскарження правомірності формування, реєстрації та набуття прав на цю земельну ділянку має вирішуватись в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. Скасування актів органу державної влади на підставі яких відбувалось формування, реєстрація та набуття прав на земельну ділянку не породжує наслідків для користувача земельної ділянки, оскільки в такої особи виникло право користування земельною ділянкою, яке базується на правовстановлюючих документах.

Аналогічного правового висновку в ухваленій постанові 20 вересня 2018 року у справі №803/884/17 дійшла Велика Палата Верховного Суду.

Слід також зазначити, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Такий висновок ґрунтується на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16.05.2018 у справі №337/2535/2017, від 12.12.2018 у справі №826/8687/16, від 10.04.2019 у справі №826/3620/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим.

З огляду на суб`єктний склад сторін такий спір може вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Отже, суд зазначає, що захист прав позивача у визначений ним спосіб можливий лише за умови встановлення наявності або відсутності порушення його майнових прав у сфері приватно-правових відносин, що не входить до компетенції адміністративного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Оскільки при подачі позову позивач не сплачував судовий збір, тому підстави для його повернення відсутні.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 256, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі - закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення за захистом прав у порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей п. 15.5 Розділу VII Перехідні положення п. 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Суддя В.В. Гаращенко