Рішення

від 17.08.2021 по справі 348/1922/19

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/1922/19

17 серпня 2021 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання домоволодіння, земельної ділянки спільною сумісною власностю подружжя та визнання права власності на домоволодіння за кожним з подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання домоволодіння, земельної ділянки спільною сумісною власностю подружжя та визнання права власності на домоволодіння за кожним з подружжя.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що вони з відповідачем по справі, ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 05.11.1994 у виконавчому комітеті Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 48. Після одруження вона змінила своє дівоче прізвище ОСОБА_2 на прізвище чоловіка ОСОБА_2 .

За час спільного проживання у них народилось троє дітей, які на даний час вже досягли повноліття.

11.07.2002 вона змінила своє прізвище ОСОБА_2 на прізвище ОСОБА_2 у відділі РАЦС Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що цього ж числа складено відповідний актовий запис № 86.

Після укладення шлюбу вони з відповідачем ОСОБА_3 на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1 за спільні кошти подружжя розпочали будівництво двохповерхового житлового будинку, яке закінчили в 2001 році. На вказане житлове приміщення 25.10.2001 Ланчинською селищною радою, на підставі рішення виконавчого комітету від 21.09.2001 за № 102, було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок в цілому на ім`я відповідача ОСОБА_3 , з яким вона на той час перебувала у шлюбі, яке цього ж дня зареєстроване в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за реєстровим номером 1282.

Після цього на спільні кошти подружжя ними в період з 2003 по 2012 роки були побудовані гараж, літня кухня, сарай та вбиральня, а також були покладені двоє воріт, огорожа і колонка питна. Крім того було проведено переобладнання та реконструкція житлового будинку, в результаті чого його загальна площа збільшилась на 7,5 кв.м., а житлова площа збільшилась на 10,1 кв.м.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 05.04.2018 шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3 було розірвано.

На даний час вона зареєстрована в побудованому на спільні кошти подружжя домоволодінні, що знаходиться в АДРЕСА_1 , де бажає фактично проживати.

Враховуючи наведене на даний час вона вважає за необхідне визнати своє право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна, яке нажите в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 на спільні кошти подружжя, а саме на домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, яка надана для будівництва та обслуговування даного домоволодіння.

Згідно технічного паспорта на дане домоволодіння від 17.02.2020, на момент здійснення обстеження домоволодіння воно складається з житлового будинку А - загальною площею 152,6 кв.м., житловою площею 70,7 кв.м., гаражу Б - площею 31,2 кв.м., літньої кухні В - площею 14,7 кв.м., сараю Г - 53,6 кв.м., вбиральні Д - площею 1,0 кв.м., воріт N1 - площею 8,2 кв.м., воріт N2 - площею 8,9 кв.м., огорожі N3 - площею 23,5 кв.м., огорожі N4 - площею 60,5 кв.м.,колонки питної N5 - 18,м.п.

Вказане домоволодіння побудоване на земельній ділянці площею 0,1833 га в межах згідно плану, яка на підставі рішення Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 13.03.2021 передана у приватну власність ОСОБА_3 будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення підсобного господарства, з них 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та 0,0333 га для ведення особистого підсобного господарства. Право на вказану земельну ділянку було зареєстровано в той час, коли сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі.

Тому вважає, що вказане домоволодіння та земельну ділянку слід визнати їхньою з відповідачем спільною сумісною власністю подружжя, а частки кожного з них у вказано майні слід визнати рівними.

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав з підстав, заначених в позові та заяві про уточнення позовних вимог, просив суд постановити рішення, яким визнати домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку та господарських споруд, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та визнати право власності кожного з них на 1/2 її частину, припинивши право власності ОСОБА_3 дане домоволодіння в цілому. Також просив визнати приватизовану земельну ділянку площею 0,1500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та визнати право власності кожного з них на 1/2 її частину, припинивши право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку в цілому. Крім того просив не стягувати з відповідача на користь позивача сплачені нею судові витрати, оскільки позивач від даної вимоги відмовляється.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак від нього поступила письмова заява, в якій просить дану справу розглядати в його відсутності, не заперечує проти задоволення позову та визнання за ним та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2019 по даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.06.2020 по даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі, який зареєстрували 05.11.1994 у виконавчому комітеті Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 48. Після одруження позивач змінила своє дівоче прізвище ОСОБА_2 на прізвище чоловіка ОСОБА_2 (а.с. 7).

За час спільного проживання у них народилось троє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час досягли повноліття.

11.07.2002 позивач змінила своє прізвище ОСОБА_2 на прізвище ОСОБА_2 у відділі РАЦС Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що цього ж числа складено відповідний актовий запис № 86, що підтверджується копією повторного свідоцтва про зміну імені, виданого 26.04.2018 серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.04.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Вказане судове рішення набрало законної сили 08.05.2018 (а.с. 8).

За час перебування в шлюбі сторони за спільні кошти подружжя в 2001-2012 роках побудували житловий будинок та господарські будівлі та споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1 . На вказаний житловий будинок в цілому, 25.10.2001 Ланчинською селищною радою, на підставі рішення виконавчого комітету від 21.09.2001 за № 102, було видано свідоцтво про право власності на ім`я відповідача ОСОБА_3 , яке 21.09.2001 зареєстроване в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за реєстровим номером 1282 (а.с. 10).

Згідно технічного паспорта на дане домоволодіння від 17.02.2020, та довідки Івано-Франківського ОБТІ від 17.02.2020 № 67, на момент здійснення обстеження домоволодіння воно складається з житлового будинку А - загальною площею 152,6 кв.м., житловою площею 70,7 кв.м., гаражу Б - площею 31,2 кв.м., літньої кухні В - площею 14,7 кв.м., сараю Г - 53,8 кв.м., вбиральні Д - площею 1,0 кв.м., воріт N1 - площею 8,2 кв.м., воріт N2 - площею 8,9 кв.м., огорожі N3 - площею 23,5 кв.м., огорожі N4 - площею 60,5 кв.м.,колонки питної N5 - 18,0 м.п. (а.с. 50-53).

Як вбачається з довідки про склад сім`ї від 20.08.2019 за № 820/02.2-11, виданої Ланчинською селищною радою, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (заявник); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (колишній чоловік); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син); ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (донька) (а.с. 11).

Вказане домоволодіння побудоване на земельній ділянці площею 0,1833 га в межах згідно плану, яка на підставі рішення Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 13.03.2021 передана у приватну власність ОСОБА_3 будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення підсобного господарства, з них 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та 0,0333 га для ведення особистого підсобного господарства. Вказаний факт підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 011209 від 10.05.2001 (а.с. 12).

Право на вказану земельну ділянку було зареєстровано в той час, коли сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі.

Як вбачається з висновку експерта про вартість об`єкта оцінки від 12.05.2021, ринкова вартість домоволодіння (житлового будинку та господарських будівель та споруд), розташованого в АДРЕСА_1 , становить 318328 грн. становить. Вартість земельної ділянки для обслуговування даного домоволодіння становить 83010 грн. (а.с. 84-87).

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з`ясувавши фактичні обставини справи, дійшов наступних висновків.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст. 61 СК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на імя кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

В п.п. 22, 23, 24 постанови Пленум Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз`яснено судам, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясувати джерело і час його придбання.

Враховуючи наведене спірне майно набуте сторонами у шлюбі за спільні кошти і є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, а презумпція спільності майна, набутого за час шлюбу, встановлена законом і діє, поки інша сторона її не спростує.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є : земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Як вбачається з роз`яснень Верховного Суду України, викладених у п. 18-2 Постанови Пленуму від 16.04.2004 за № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 № 2, відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Оскільки домоволідння, яке є спільною сумісною власністю подружжя, знаходиться на приватизованій земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_3 , вказана замельна ділянка також підлягає поділу як спільне сумісне майно подружжя.

Таким чином судом встановлено, що спільним майном подружжя є: домоволодіння, що складається з житлового будинку та господарських будівель та споруд, та земельна ділянка, цільове призначення для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 , загальною вартістю 401338,00 грн.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Статтями 70, 71 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

При поділі спільного майна подружжя позивач ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на 1/2 частини домоволодіння, та 1/2 частини земельної ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 надав згоду на такий поділ, та згоду щодо вартості спірного майна.

Тому виходячи з вимог ст.ст. 63, 70, 71 СК України спірне майно підлягає розподілу між сторонами, та набуття особистої власності кожним з подружжя в рівних частках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Висновки суду:

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовільнити, визнати домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку та господарських будівель та споруд, вартістю 318328,00 грн., спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , припинивши право власності ОСОБА_3 на дане володіння в цілому, та визнати за кожним з них право власності на 1/2 частини вказаного домоволодіння. Визнати приватизовану земельну ділянку, кадастровий номер 2624056200:01:002:0058, площею 0,1500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 83010,00 грн., спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , припинивши право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку в цілому, та визнати за кожним з них право власності на 1/2 частини вказаної земельної ділянки.

Оскільки представник позивача в судовому засіданні відмовився від позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь сплачених судових витрат, то вказана позовна вимога судом не розглядалась.

Також за рішенням суду позивач ОСОБА_2 набуває права власності на майно, вартістю 200669,00 грн., тому з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України вона повинна спалити в користь держави 2006,69 грн. судового збору. Однак враховуючи, що позивачем ОСОБА_2 при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1200 грн., з позивача слід стягнути на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 806,69 грн.

Крім того оскільки за рішенням суду відповідач ОСОБА_3 також набуває права власності на майно, вартістю 200669,00 грн., з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 2006,69 грн.

На підставі ст.ст. 57, 60, 61, 63, 69, 70, 71, 72 СК України, ст.ст. 325, 364, 368, 372, 377 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання домоволодіння, земельної ділянки спільною сумісною власностю подружжя та визнання права власності на домоволодіння за кожним з подружжя - задовільнити.

Визнати домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку А , загальною площею 152,6 кв.м., житловою площею 70,7 кв.м., гаражу Б , площею 31,2 кв.м., літньої кухні В , площею 14,7 кв.м., сараю Г , площею 53,6 кв.м., вбиральні Д , площею 1,0 кв.м., воріт № 1, площею 8,2 кв.м., воріт № 2, площею 8,9 кв.м., огорожі № 3, площею 23,5 кв.м., огорожі № 4, площею 60,5 кв.м., колонки питної № 5, площею 18 м.п., вартістю 318328,00 грн., спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , припинивши право власності ОСОБА_3 на дане володіння в цілому.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку А , загальною площею 152,6 кв.м., житловою площею 70,7 кв.м., гаражу Б , площею 31,2 кв.м., літньої кухні В , площею 14,7 кв.м., сараю Г , площею 53,6 кв.м., вбиральні Д , площею 1,0 кв.м., воріт № 1, площею 8,2 кв.м., воріт № 2, площею 8,9 кв.м., огорожі № 3, площею 23,5 кв.м., огорожі № 4, площею 60,5 кв.м., колонки питної № 5, площею 18 м.п., вартістю 318328,00 грн.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку А , загальною площею 152,6 кв.м., житловою площею 70,7 кв.м., гаражу Б , площею 31,2 кв.м., літньої кухні В , площею 14,7 кв.м., сараю Г , площею 53,6 кв.м., вбиральні Д , площею 1,0 кв.м., воріт № 1, площею 8,2 кв.м., воріт № 2, площею 8,9 кв.м., огорожі № 3, площею 23,5 кв.м., огорожі № 4, площею 60,5 кв.м., колонки питної № 5, площею 18 м.п., вартістю 318328,00 грн.

Визнати приватизовану земельну ділянку, кадастровий номер 2624056200:01:002:0058, площею 0,1500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 83010,00 грн., спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , припинивши право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку в цілому.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2624056200:01:002:0058, площею 0,1500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 83010,00 грн.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2624056200:01:002:0058, площею 0,1500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 83010,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави 806 грн. 69 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави 2006 грн. 69 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення

складено 27.08.2021