Ухвала

від 27.08.2021 по справі 520/1526/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/1526/2020

адміністративне провадження № К/9901/31528/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді доповідача Ханової Р.Ф.

суддів Гончарової І.А., Олендера І.Я.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року

у справі № 520/1526/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НікаСервіс

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 520/1526/2020, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (застосування норм права без врахування висновків Верховного Суду викладених у постанові, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах) в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У касаційні скарзі, податковий орган, як на підставу оскарження посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про винесення рішення без врахування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У скарзі викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України, зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Наведена скаржником постанова Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин справи, установлених судами, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначеної постанови зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не належним чином обґрунтовано передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Крім того, частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 42040 грн (2102 грн * 10 * 200%, оскільки 1,5% ціни позову (оспорюваних сум) більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Крім того, податковий орган у касаційній скарзі не ставить питання про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи те, що з моменту винесення судом апеляційної інстанції рішення, пройшло більше 8 місяців.

Суд звертає увагу на те, що з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Причини пропущення особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо про це заявлено відповідне клопотання та ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом приведення тексту касаційної скарги у відповідність до норм процесуального законодавства із зазначенням чітких та обґрунтованих підстав оскарження, надання до суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із відповідними доказами.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 520/1526/2020 залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Судді Р.Ф. Ханова

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер