Рішення

від 26.08.2021 по справі 640/8029/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/8029/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Про"

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веда Про" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу за №11217-10 від 20 лютого 2020 року; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу, прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві за №10712-10 від 20 лютого 2020 року на суму 2 231 096,87 грн; стягнути на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач неправильно визначив суму грошового зобов`язання та прийняв оскаржувані вимогу та рішення, які суперечать чинному законодавству.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти задоволення позову у відзиві на позов представник відповідача вказує, що оскаржувані вимогу №10712-10 від 20 лютого 2020 року та рішення №11217-10 від 20 лютого 2020 року прийнято з огляду на те, що за позивачем обліковується податковий борг в сумі 2231096,87 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2017 року №0050691406, №0050701406, які є узгодженими на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 19 січня 2021 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача та представник відповідача клопотали про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 19 січня 2021 року судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

20 лютого 2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві сформовано вимогу №10712-10 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Про" податкового боргу в сумі 2230926,87 грн. за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

Також, 20 лютого 2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення №11217-10.

Рішенням Державної податкової служби України від 26 березня 2020 року №10976/6/99-00-10-05-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу №10712-10 від 20 лютого 2020 року та рішення за №11217-10 від 20 лютого 2020 року без змін.

Незгода позивача із вказаними вище вимогою та рішенням зумовила звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за №902/30770), податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. Протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

Отже, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем сформовано оскаржувану податкову вимогу та прийнято оскаржуване рішення про опис майна платника податку у податкову заставу в зв`язку з наявністю в інтегрованій картці платника податків податкового боргу з пені за порушення термінів розрахунку у ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у загальній сумі 2231096,87 грн.

Так, судом встановлено, що на підставі акту Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20 вересня 2017 року №1044/26-15-14-06-04/39948890 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Веда Про з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 03 листопада 2016 року №WD 161103-1 з нерезидентом Weda-Dammann & Westerkamp mbH (Німеччина) за період з 03 листопада 2016 року по 01 вересня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2017 року №0050691406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2230936,87 грн; від 04 жовтня 2017 року №0050701406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 170,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі №826/9475/18 у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Веда Про" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2017 року №0050691406, №0050701406 відмовлено повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі №826/9475/18 набрало законної сили 05 грудня 2019 року.

Отже, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваних вимоги та рішення заборгованість в загальній сумі 2231096,87 грн є узгодженою.

Суд наголошує, що протиправність оскаржуваних вимоги та рішення позивач обґрунтовує виключно безпідставністю та протиправністю податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2017 року №0050691406, №0050701406.

По-перше, такі податкові повідомлення-рішення не є предметом розгляду даної справи.

По-друге, як вказано вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі №826/9475/18, яке набуло законної сили 05 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Веда Про" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2017 року №0050691406, №0050701406 відмовлено повністю.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних вимоги та рішення відповідач діяв відповідно до названих норм податкового кодексу України та Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявності правових підстав для визнання неправомірними та скасу3вання оскаржуваних вимоги та рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Про" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко