Рішення

від 27.08.2021 по справі 640/17363/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року м. Київ № 640/17363/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" (пр-т. Голосіївський, 132, Київ 127, 03127, код ЄДРПОУ40898030)

до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43141267)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" (далі - ТОВ "Інтеррейл Логістик", позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00008271402, що прийнято на підставі Акту перевірки від 23.05.2019 №340\26-15-14-02-02\40898030.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2019 відкрито загальне провадження у справі .

Подальший розгляд справи відбувся в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій ТОВ Інтеррейл Логістик з контрагентами ТОВ Доміон , ТОВ Вєгас Буд , ТОВ АК-77 , ТОВ Інтерторггруп з огляду на наявність необхідних та достатніх документів в підтвердження фактичного руху вагонів по залізничним коліям України, переміщення вантажу з місця навантаження до пункту призначення. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України. З огляду на викладене вказано про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 23.04.2019 по 16.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Інтеррейл Логістик податкового законодавства за період з 17.10.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 17.10.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 17.10.2016 по 31.12.2018 та іншого законодавства за період з 17.10.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт перевірки від 23.05.2019 №340/26-15-14-02-02/40898030.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено неправомірність документального оформлення взаємовідносин ТОВ Інтеррейл Логістик з ТОВ Домініон , ТОВ Вєгас Буд , ТОВ АК-77 , ТОВ Інтерторггруп .

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ Інтеррейл Логістик вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 647 800 гривень.

19.06.2019 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2019 №00008271402 про донарахування 1 647 800 грн. податку на додану вартість та застосування 823 900 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки та винесеним за її результатом податковим повідомленням-рішенням, ТОВ Інтеррейл Логістик звернулось до Державної фіскальної служби зі скаргою.

Рішенням про результати скарги від 16.08.2019 №39413/6/99-99-11-04-01-25 ДПС України податкове повідомлення-рішення від 19.06.2019 №00008271402 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.06.2019 №00008271402 протиправним, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Перевіряючи правомірність дій відповідача у винесенні спірних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, у перевіреному періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ Домініон , ТОВ Вєгас Буд , ТОВ АК-77 , ТОВ Інтерторггруп .

1. 24.04.2018 між ТОВ Домініон та ТОВ Інтеррейл Логістик укладено договір №2356 про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом.

Згідно заявки №1 ТОВ Інтеррейл Логістик просило ТОВ Домініон надати в травні 2018 року вагони власного/орендованого/залученого парку в технічний рейс для забезпечення зазначених в ній перевезень.

На підтвердження взаємовідносин із вказаним контрагентом позивачем надано копії таких документів: виписки по рахунку; акт виконаних робіт з додатками, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (309 вагонів), підписаний від виконавця директором ТОВ ДОМІНІОН Степаненко С.В. та від замовника директором ТОВ ІНТЕРРЕЙЛ ЛОГІСТИК Хоменко C.В., накладні.

Водночас, суд наголошує, що в акті перевірки зазначено таку інформацію по контрагенту позивача.

Основний вид діяльності ТОВ ДОМІНІОН - неспеціалізована оптова торгівля; остання декларація з ПДВ подана за серпень 2018 року.

Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку - за 2017 рік звіт не подано, за 2018 рік - 3 особи; директор, головний бухгалтер, засновник у періоді з 22.11.2017 по 30.11.2018 - Степаненко С.В.

Відповідно до баз даних контролюючих органів у ТОВ ДОМІНІОН відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця щодо оренди вагонів, відсутня інформація щодо залучення вагонів власного/орендованого/залученого парку в інших суб`єктів господарювання.

У ході перевірки було здійснено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та встановлено, що ТОВ ДОМІНІОН документально оформлено придбання послуг організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України від контрагента-постачальника ТОВ ДЕЛТРЕЙД , яке, в свою чергу, відповідно до ЄРПН, придбавало відповідні послуги у постачальника ТОВ БІЗНЕС ІНСЕТ , у якого відсутнє придбання таких послуг по ланцюгу постачання, та у постачальника ТОВ БАРТОН К , який придбавав відповідні послуги у ТОВ ОХОРОННА КОМПАНІЯ ПОЛОСАТИЙ КІТ , у якого відсутнє придбання даних послуг по ланцюгу постачання відповідно до ЄРПН.

В акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу інформації, яка міститься у відкритому (загальному) доступі в інтернет-ресурсі (офіційний веб-сайт Укрзалізниці, https://www.uz.gov.ua/cargo_transportation/electronic_transportation/specifications_carriages_info/), власниками вагонів, які зазначені у додатку до акта надання послуг №ОУ-0529/02 від 29.05.2018 та накладних на вантаж є: Філіал СВРЗ AT Укрзалізниця , Філіал ДВРЗ AT Укрзалізниця , Філіал ПВРЗ AT Укрзалізниця .

Відповідно до зібраної перевіркою інформації, ТОВ ДОМІНІОН , ТОВ ДЕЛТРЕЙД , ТОВ БАРТОН К , ТОВ БІЗНЕС ІНСЕТ , ТОВ ОХОРОННА КОМПАНІЯ ПОЛОСАТИЙ КІТ не є суб`єктами економічної діяльності з надання послуг організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України та функціонують, ймовірно, лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупців . Відтак, вибір контрагентом такого продавця та інші передумови (зокрема, щодо ініціативи) укладання договору з ним мають штучний (уявний) характер. У вказаних суб`єктів господарювання відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця та вантажовідправниками: ПАТ Тернопільський кар`єр , ТОВ Гніванський гранітний кар`єр , ТОВ Бетон-Центр , та власниками вагонів, які зазначені у додатку до акта надання послуг ОУ-0529/02 від 29.05.2018 та накладних на вантаж.

Крім того, під час перевірки встановлено, що в ГУ ДФС у м. Києві наявна облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва (далі - СФП), в якій зазначено про наявність пояснення керівника, головного бухгалтера (засновника) ТОВ ДОМІНІОН ОСОБА_1 про непричетність до реєстрації та господарської діяльності підприємства.

2. 02.05.2018 між ТОВ Вєгас Буд та ТОВ Інтеррейл Логістик укладено договір №82-05/2018, предметом якого є організація та виконання перевезень вантажів по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

Згідно заявки №1 від 02.05.2018 ТОВ Інтеррейл Логістик просило ТОВ Вєгас Буд надати в травні 2018 року вагони власного/орендованого/залученого парку в технічний рейс для забезпечення зазначених в ній перевезень.

На підтвердження взаємовідносин із вказаним контрагентом позивачем надано копії таких документів: виписки по рахунку; акт виконаних робіт з додатками, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (239 вагонів), підписаний від виконавця директором ТОВ Вєгас Буд ОСОБА_2 та від замовника директором ТОВ ІНТЕРРЕЙЛ ЛОГІСТИК Хоменко C.В., накладні.

Водночас, суд наголошує, що в акті перевірки зазначено таку інформацію по контрагенту позивача.

Перевіркою встановлено наступну інформацію щодо ТОВ ВЄГАС БУД : основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель; фінансовий звіт суб`єкта малого Р підприємництва за 2018 рік не подано; остання декларація з ПДВ подана за серпень 2018 року; чисельність працюючих відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2018 рік - 3 особи; директор, головний бухгалтер, засновник у періоді з11.01.2018по17.10.2018 - ОСОБА_2

Відповідно до баз даних контролюючих органів у ТОВ ВЄГАС БУД відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця щодо оренди вагонів, відсутня інформація щодо залучення вагонів власного/орендованого/залученого парку в інших суб`єктів господарювання.

У ході перевірки було здійснено аналіз даних ЄРПН та встановлено, що ТОВ ВЄГАС БУД документально оформлено придбання транспортно-експедиторських послуг від контрагента-постачальника ТОВ ВЕСНАТОРГ , яке, в свою чергу, відповідно до ЄРПН, придбавало відповідні послуги: у ТОВ ГЕРАБУД (відсутнє придбання відповідних послуг по ланцюгу постачання), у ТОВ ВУДСТРОЙБУД (придбавало послуги у ТОВ ГЕРАБУД ), ТОВ МІКСБІ (придбавало послуги у ТОВ ГЕРАБУД , ТОВ СД-ПРОГРЕС (придбавало послуги у ТОВ ГЕРАБУД )).

В акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу інформації, яка міститься у відкритому (загальному) доступі в інтернет-ресурсі (офіційний веб-сайт Укрзалізниці, https://www.uz.gov.ua/cargo_transportation/electronic_transportation/specifications_carriages_info/), власниками вагонів, які зазначені у додатку до акта надання послуг №ОУ-0525/02 від 25.05.2018 та накладних на вантаж є: AT Укрзалізниця , Філіал СВРЗ AT Укрзалізниця , Філіал ДВРЗ AT Укрзалізниця , Філіал ПВРЗ AT Укрзалізниця .

Відповідно до зібраної перевіркою інформації, ТОВ ВЄГАС БУД , ТОВ ВЕСНАТОРГ , ТОВ ГЕРАБУД , ТОВ ВУДСТРОЙБУД , ТОВ МІКСБІ , ТОВ СД-ПРОГРЕС не є суб`єктами економічної діяльності з надання послуг організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України та функціонують, ймовірно, лише для формування необгрунтованої податкової вигоди у покупців . Відтак, вибір контрагентом такого продавця та інші передумови (зокрема, щодо ініціативи) укладання договору з ним мають штучний (уявний) характер, у вказаних суб`єктів господарювання відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця , вантажовідправниками: ПАТ Тернопільський кар`єр , ТОВ Гніванський гранітний кар`єр , ТОВ Бетон -Центр , та власниками вагонів, які зазначені у додатку до акту надання послуг №ОУ-0525/02 від 25.05.2018 та накладних на вантаж.

Крім того, під час перевірки встановлено, що в ГУ ДФС у м.Києві наявна облікова картка СФП, в якій зазначено про наявність пояснення керівника, головного бухгалтера (засновника) ТОВ ВЄГАС БУД ОСОБА_2 про непричетність до реєстрації та господарської діяльності підприємства.

В акті перевірки зазначено про те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12017000000001344 від 13.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Встановлено, що в незаконній схемі задіяні ряд підприємств з ознаками фіктивності , що входять до складу конвертаційного центру , в тому числі ТОВ ДОМІНІОН , ТОВ ВЄГАС БУД . Згідно з даними аналізу додатку №5 до декларацій з ПДВ податкової звітності вказаних ФСГД встановлено, що має місце так зване пересортування товарів: придбання товарів з номенклатурою м`ясо, овочі, фрукти, товари побутового призначення та інше , а реалізація з номенклатурою будівельні роботи, послуги, будівельні матеріали та інше , що вказує на обрив у ланцюгу постачання конкретного товару, послуги тощо для суб`єкта господарської діяльності реального сектору економіки.

3. 01.10.2018 між ТОВ Інтерторггруп та ТОВ Інтеррейл Логістик укладено договір №10/18-03 транспортно-експедиторського обслуговування.

Згідно заявки №1 від 30.10.2018, заявки №2 від 30.11.2018, заявки №4 від 31.01.2019, заявки №5 від 28.02.2019 ТОВ Інтеррейл Логістик просило ТОВ Інтерторггруп надати в травні 2018 року вагони власного/орендованого/залученого парку в технічний рейс для забезпечення зазначених в ній перевезень.

На підтвердження взаємовідносин із вказаним контрагентом позивачем надано копії таких документів: виписки по рахунку; накладні; акт виконаних робіт №ОУ-000182 від 30.11.2018 з додатками, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (243 вагонів), підписані зі сторони виконавця - директором ТОВ Інтерторггруп Бідношиєю В.В., від замовника - директором ТОВ ІНТЕРРЕЙЛ ЛОГІСТИК Хоменко С.В.; акт виконаних робіт (наданих послуг №ОУ-000210 від 31.12.2018, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (205 вагонів), підписано від виконавця директором ТОВ ІНТЕРТОРГГРУП Бідношиєю В.В., та від замовника директором ТОВ ІНТЕРРЕЙЛ ЛОГІСТИК Хоменко С.В.

Водночас, суд наголошує, що в акті перевірки зазначено таку інформацію по контрагенту позивача.

Перевіркою встановлено, що основним видом діяльності ТОВ ІНТЕРТОРГГРУП є вантажний автомобільний транспорт; остання декларація з ПДВ подана за квітень 2019 року; чисельність працюючих відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2018 рік - 33 особи.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до даних ЄРПН ТОВ ІНТЕРТОРГГРУП протягом 2018 року документально оформлено придбання в контрагентів-постачальників наступних товарів (робіт, послуг): паливо дизельне, масло 1л, артикул 8312365933, BMW™, гайка, пружина, кришка, трійник, сідло 27116SP3003TP CMP GL BLK 143, жакардова тканина: акрилу (60%), бавовна (40%), в рулонах шир135 см, щіл 290, 4г/м2 5407830010 тощо. При цьому, згідно з даними ЄРПН, ТОВ ІНТЕРТОРГГРУП не придбавало та не залучало відповідні засоби, спецтехніку, обладнання та будь-які інші матеріально-технічні ресурси.

Відповідно до баз даних контролюючих органів у ТОВ ІНТЕРТОРГГРУП відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця щодо оренди вагонів. Відсутня інформація щодо залучення вагонів власного/орендованого/залученого парку в інших суб`єктів господарювання.

В акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу інформації, яка міститься у відкритому (загальному) доступі в інтернет-ресурсі (офіційний веб-сайт Укрзалізниці, https://www.uz.gov.ua/cargo_transportation/electronic_transportation/specifications_carriages_info/), та відповідно до накладних на вантаж власниками вагонів, які зазначені у додатках до актів надання послуг №ОУ-000182, від 30.11.2018, №ОУ-0002Ю від 30.12.2018 є: ПП АВТ , Філіал СВРЗ AT Укрзалізниця , Філіал Придніпровська ж/д ПАТ Укрзалізниця , Філіал ДВРЗ AT Укрзалізниця , Філіал ПВРЗ AT Укрзалізниця .

Відповідно до зібраної перевіркою інформації, ТОВ ІНТЕРТОРГГРУП не є суб`єктом економічної діяльності з надання послуг організації перевезення вантажів залізничним транспортом та функціонує, ймовірно, лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупців . Відтак, вибір контрагентом такого продавця та інші передумови (зокрема, щодо ініціативи) укладання договору з ним мають штучний (уявний) характер, у ТОВ ІНТЕРТОРГГРУП відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця , вантажовідправником ПАТ Тернопільський кар`єр та власниками вагонів, які зазначені у додатках до актів надання №ОУ-000182, від 30.11.2018, №ОУ-000210 від 30.12.2018, та накладних на вантаж.

В акті перевірки зазначено про те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002112 від 27.06.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України та за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Встановлено, що невстановлені слідством особи, які причетні до незаконної фінансово-господарської діяльності ряду підприємств, в період 2016-2017 років створили (придбали) ряд фіктивних та транзитних суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ ІНТЕРТОРГГРУП , з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку з використанням поточних розрахункових рахунків незаконного формування витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів (виконання робіт, надання послуг), документального оформлення безтоварних операцій.

4. 01.08.2018 між ТОВ АК-77 та ТОВ Інтеррейл Логістик укладено договір №15-08/2018 про транспортно-експедиторське обслуговування.

На підтвердження взаємовідносин із вказаним контрагентом позивачем надано копії таких документів: виписки по рахунку; накладні; акт надання послуг №ОУ-000084 від 21.08.2018 з додатком, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (140 вагонів); акт надання послуг №ОУ-000083 від 21.08.2018 з додатком, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (122 вагони); акт надання послуг №ОУ-000085 від 23.08.2018 з додатком, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (281 вагон); акт надання послуг №ОУ-000089 від 29.08.2018 з додатком, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (255 вагонів); акт надання послуг №ОУ-000093 від 28.09.2018 з додатком, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (493 вагони); акт надання послуг №ОУ-000096 від 30.09.2018 з додатком, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (289 вагонів); акт надання послуг №ОУ-000097 від 30.09.2018 з додатком, де зазначена інформація щодо номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення, станцій призначення, вантажу та ставки (96 вагонів), підписані від виконавця директором ТОВ АК-77 Бондарчуком І.В. та від замовника директором ТОВ ІНТЕРРЕЙЛ ЛОГІСТИК Хоменко С.В.

Водночас, суд наголошує, що в акті перевірки зазначено таку інформацію по контрагенту позивача.

Перевіркою встановлено наступну інформацію щодо ТОВ АК-77 : основний вид діяльності - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; остання декларація з ПДВ подана за грудень 2018 року; чисельність працюючих відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2018 рік - 4 особи.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до даних ЄРПН ТОВ АК-77 протягом 2018 року документально оформлено придбання в контрагентів-постачальників наступних товарів (робіт, послуг): дизпаливо ДП-3-Євро5-В0, оренда нежитлового приміщення, бензин А-95-Євро5-Е5, KULMEX-Universal-550g (стиральный порошок), обслуговування ОПС об`єкти тощо.

При цьому, згідно з даними ЄРПН ТОВ АК-77 не придбавало та не залучало відповідні засоби, спецтехніку, обладнання та будь-які інші матеріально-технічні ресурси.

Згідно з умовами договору №15-08/2018 від 01.08.2018, укладеного між ТОВ ІНТЕРРЕЙЛ ЛОГІСТИК та ТОВ АК-77 , сторони мають право залучати третіх осіб до виконання своїх зобов`язань по договору. Однак, відповідно до баз даних контролюючих органів у ТОВ АК-77 відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця щодо оренди вагонів.

Відсутня інформація щодо залучення вагонів власного/орендованого/залученого парку в інших суб`єктів господарювання.

В акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу інформації, яка міститься у відкритому (загальному) доступі в інтернет-ресурсі (офіційний веб-сайт Укрзалізниці, https://www.uz.gov.ua/cargo_transportation/electronic_transportation/specifications_carriages_info/), та відповідно до накладних на вантаж власниками вагонів, які зазначені у додатках до актів надання послуг №ОУ-000084 від 21.08.2018, №ОУ-000083 від 21.08.2018, №ОУ-000085 від 23.08.2018, №ОУ-000089 від 29.08.2018, №ОУ-000093 від 28.09.2018, МОУ-000096 від 30.09.2018, №ОУ-000097 від 30.09.2018 є: ТОВ ПЛАЦ , Філіал СВРЗ AT Укрзалізниця , Філіал ДВРЗ AT Укрзалізниця , Філіал ПВРЗ AT Укрзалізниця , ТОВ СТИЛЬ- КЕПИТАЛ , ТОВ СА ГРУП , ТОВ МПС Карго , ТОВ ЕУ-ТРАНС .

Відповідно до зібраної перевіркою інформації, ТОВ АК-77 не є суб`єктом економічної діяльності з надання послуг організації перевезення вантажів залізничним транспортом та функціонує, ймовірно, лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупців .

Відтак, вибір контрагентом такого продавця та інші передумови (зокрема, щодо ініціативи) укладання договору з ним мають штучний (уявний) характер, у ТОВ АК-77 відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця , вантажовідправниками: ПАТ Тернопільський кар`єр , ТОВ Гніванський гранітний кар`єр , ТОВ Бетон -Центр , ФОП ОСОБА_3 , ПрАТ АКЗ , ТОВ МГЗК , та власниками вагонів, які зазначені у додатках до актів надання послуг №ОУ-000084 від 21.08.2018, №ОУ-000083 від 21.08.2018, №ОУ-000085 від 23.08.2018, №ОУ-000089 від 29.08.2018, №ОУ-000093 від 28.09.2018, №ОУ-000096 від 30.09.2018, № ОУ- 000097 від 30.09.2018 та накладних на вантаж.

В акті перевірки зазначено про те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017030000000333, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2017, за фактом формування невстановленою групою осіб штучного податкового кредиту для підприємств експортерів продукції, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Так, у ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що у схемі ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, формування фіктивного податного кредиту задіяні СГД, у тому числі ТОВ АК-77 .

Суд вважає такі висновки контролюючого органу законними та обґрунтованими, з огляду на таке.

Умовами реалізації права платника на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій замовника та виконавця для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.05.2020 у справі № 823/1538/16, адміністративне провадження № К/9901/37781/18.

Одночасно, наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Формальна наявність договору, видаткових накладних, рахунків на оплату тощо, за встановлених у справі обставин, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.05.2020 у справі № 823/1538/16, адміністративне провадження №К/9901/37781/18.

Суд також зазначає, що вимога статті 90 КАС щодо оцінки доказів у взаємному зв`язку та в сукупності вимагає при оцінці наданих позивачем документів взяти до уваги характер послуг, суми ПДВ в ціні яких позивач включив до податкового кредиту, а також проаналізувати, чи могли контрагенти позивача такі послуги надати.

Відповідно до положень пунктів 17, 18 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (з наступними змінами і доповненнями), перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється місячне планування перевезень.

Місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників.

Замовлення на перевезення за встановленою номенклатурою вантажовласники або за їх дорученням експедиторські організації, а також морські та річкові порти подають відповідним залізницям. Замовлення складаються за встановленою формою у вагонах, а у випадках, передбачених Правилами, - і в тоннах.

Відповідно до наведених норм експедитор, для якого надання допоміжних (експедиційних) послуг з перевезення залізничним транспортом, є видом господарської діяльності, взаємодіє із залізницею в процесі надання послуг.

Перевіркою встановлено, що у контрагентів позивача відсутні взаємовідносини з ПАТ Укрзалізниця та вантажовідправниками: ПАТ Тернопільський кар`єр , ТОВ Гніванський гранітний кар`єр , ТОВ Бетон-Центр , тощо та власниками вагонів, які зазначені у додатках до акта надання послуг та накладних на вантаж, що виключає можливість останніх надавати зафіксовані первинною документацією послуги в адресу ПАТ "Інтеррейл Логістик".

Також суд бере до уваги, що предмет поставок на адресу позивача не є характерним для його контрагентів.

Таким чином, факт отримання позивачем послуг від контрагентів не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

При цьому, висловлюючи позицію щодо оцінки доданих до матеріалів справи пояснень посадових осіб платника податків - постачальника товарів (послуг), Верховний Суд України вказав, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Суд зазначає, що згідно правового висновку Верховного суду України, податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

Більше того, слід зазначити, що на момент розгляду адміністративної справи судами не було постановлено вироків щодо офіційних осіб контрагентів позивача, однак це не може спростовувати достовірність пояснень таких осіб відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 826/9563/17.

Крім цього, про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Як встановлено приписами Податкового кодексу України, підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вищевикладене узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 19.05.2020 у справі № №813/2488/14, адміністративне провадження №К/9901/19273/18.

Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №440/422/19 та від 20.12.2019 у справі №826/16776/18 зазначив, що наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Відтак, оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення конкретних фактичних обставин справи, врахувавши ненадання усіх документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують здійснення такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх виконання, відсутність у контрагента матеріально-технічної можливості здійснювати обумовлені домовленістю із позивачем зобов`язання, у сукупності із виявленими фактами фіктивної діяльності контрагента, суд приходить до висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують надання послуг на користь позивача, що унеможливлює розцінювати їх як належні, достатні та достовірні докази придбання позивачем обумовленими господарськими договорами послуг.

Таким чином, оскільки позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт реальної зміни матеріального та грошового стану контрагента, а первинні документи, які надані до суду, свідчать лише про факт оформлення господарської операції для заниження бази оподаткування позивача, суд приходить до висновку про правомірність висновків контролюючого органу викладених в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що не підлягають скасуванню.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Питання розподілу судових витрат, відповідно до норм статті 139 КАС України, судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інтеррейл Логістик".

Керуючись статтями 6, 72-77,241-246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" (пр-т. Голосіївський, 132, Київ 127, 03127, код ЄДРПОУ 40898030) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська