Постанова

від 25.08.2021 по справі 752/3871/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3871/20

Провадження №: 1-кс/752/6937/21

У Х В А Л А

25.08.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвокатів : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора в кримінальному провадженні - прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019100000000672 від 02.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в :

прокурор в кримінальному провадженні - прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотаннямпро арешт майна, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_7 , метою забезпечення конфіскації як виду покарання.

В обґрунтування клопотання зазначено про те, що Першим слідчим відділом розслідвання кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000672 від 02.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "Агроцентр Україна" (код ЄДР 41631387), ДП "Агроцентр Єврохім Україна" (код ЄДР 33102216, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , перебуваючи на території міста Києва, у період 2014-2018 року, під час здійснення господарських операцій із ввезення на територію України в митному режимі "імпорт" мінеральних добрив, на які поширюється рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 01.07.2014 про антидемпінгові заходи, з використанням первинних документів, які містять завідомо неправдиві відомості щодо класифікації номенклатури товарно-матеріальних цінностей, згідно УКТЗЕД, умисно ухилилися від сплати податків, зборів (обов"язкових платежів), а саме: антидемпінгового мита, що є спеціальним видом мита та виходить до системи оподаткування України, на загальну суму 1 527 729 944, 04 грн., що підтверджується висновком експерта від 02.07.2021, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

12.08.2021 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" у приватній власності підозрюваного ОСОБА_7 знаходиться квартира АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисники підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечили проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку сторін, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1ст. 131 КК України).

Питання арешту майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України).

Згідно із ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ж до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України,може призначитипокарання увиді конфіскаціїмайна абозастосувати доюридичної особизахід кримінально-правовогохарактеру увиді конфіскаціїмайна.

Санкція ст.212ч.3КК Українипередбачає покаранняу виді позбавлення волі на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Надані до суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимогст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про накладення арешту, підлягає задоволенню, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_7 , РНОКПП № НОМЕР_1 , із забороною відчуження та розпорядження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: