Ухвала

від 27.08.2021 по справі 161/3779/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/3779/21 Провадження №11-сс/802/410/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: арешт майнаДоповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю

секретаря ОСОБА_5 ,

представника володільцямайна ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

слідчого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ПрАТ «Київстар» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2021 року (ЄРДР №32020030000000005),

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32020030000000005 від 20.01.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.1 ст.199 КК України, а саме на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні доменного імені веб - ресурсу https://alcoduty.biz.ua/ шляхом закриття до нього доступу.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Непогоджуючись з ухвалою слідчого судді представник ПрАТ «Київстар» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя вийшов за межі наділених повноважень, він повинен був відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано те, що відсутні підстави накладення арешту зазначені в ст. 170 КПК України. Крім того, прийняте слідчим суддею рішення негативно вплине на господарську діяльність апелянта. Також, рішення слідчого судді не можливо виконати з технічної точки зору. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого скасувати, та відмовити в задоволенні даного клопотання.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали суду та доводи апеляційної скарги, представника володільця майна, який апеляційну скаргу підтримав з викладених в них підстав, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції,слідчим управлінням ГУ ДФС у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020030000000005 від 20.01.2020за ознакамивчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.1 ст.199 ККУкраїни.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що особи з числа жителів Луцького району Волинської області здійснюють незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту підроблених марок акцизного податку шляхом маркування ними незаконно виготовлених підакцизних товарів - фальсифікованих алкогольних напоїв.

Також встановлено, що особи з числа жителів Волинської області, на території області, вчиняють незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених підакцизних товарів - фальсифікованих алкогольних напоїв.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території обслуговування через ряд Інтернет ресурсів здійснюється реалізація фальсифікованих підакцизних товарів. Встановлено, що через веб-ресурс з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України, в тому числі і на території Волинської області ряд невстановлених осіб здійснюють реалізацію тертрапаків типу «ВЕG-IN-ВОХ» з алкогольними напоями.

Так, оглядом веб-ресурса з вказаним доменним іменем встановлено, що на ньому пропонується до продажу контрафактний товар (алкогольна продукція), який не маркований марками акцизного податку встановленого зразка.

Постановою про визнання речовими доказами від 25.02.2021 веб-ресурс з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

01.03.2021 рокустарший слідчийз ОВССУ ФРГУ ДФСу Волинськійобласті ОСОБА_8 звернувся до Луцького міськрайонного суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_8 та накладено арешт в кримінальному провадженні № 32020030000000005 від 20.01.2020за ознакамивчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.1 ст.199 ККУкраїни, а саме на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні доменного імені веб-ресурсуhttps://alcoduty.biz.ua/шляхом закриття до нього доступу шляхом зобов`язання інтернет-провайдерів, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації» включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а саме: ПрАТ «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937), ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832), ТОВ «Лайфселл» (код ЄДРПОУ 22859846), ТОВ «Воля-Кабель» (код ЄДРПОУ 30777913), ТОВ «Комерційна логістика» (код ЄДРПОУ 36123862), ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), ТОВ «Інтертелеком» (код ЄДРПОУ30109015), ПрАТ «Дата Груп» (код ЄДРПОУ 31720260), ТОВ «Мережа Ланет» (код ЄДРПОУ 40373986), ПрАТ «Фарлеп-Інвестор» (код ЄДРПОУ 19199961), ТОВ «Фрінет» (код ЄДРПОУ 24592293), ТОВ НВП «Тенет» (код ЄДРПОУ 22485498), ТОВ «Мега Лінк» (код ЄДРПОУ 33769837), ТОВ «Юнікаст Інвест» (код ЄДРПОУ 33783254) закрити до нього доступ.

Оскільки дана ухвала оскаржена представником ПрАТ «Київстар тільки в частині накладення арешту на майно, яке належить вказаному Товариству, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначеної особи, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя виходив з наявності передбаченихст. 170 КПК Українипідстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Проте, колегія суддів з таким висновкомслідчого судді погодитись не може, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення: збереження речових доказів.

За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 84 КПК Україниречові докази є одним із процесуальних джерел доказів.

Частина 1ст. 98 КПК Українирегламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на вищевказані майнові права інтелектуальної власності, слідчий повинен був зазначити, яке відношення останні мають до вчинення кримінального правопорушення, посилаючись при цьому на докази на підтвердження зазначеного.

Слідчим, який звернувся до суду з клопотанням не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання у якості речового доказу арештованих майнових прав.

Не містить таких даних щодо обставин кримінального провадження і оскаржувана ухвала слідчого судді.

Постанова від 25.02.2021 року про визнання речовим доказомґрунтується фактично на тому, що вищевказаний веб-ресурс є знаряддям вчинення злочину, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення. Проте, будь - яких підтверджень тому, що зазначені майнові права відповідають вимогам ст. 98 КПК України постанова слідчого не містить.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України,у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Проте, в порушення вказаних вимог, слідчим та прокурором не було долучено до клопотання дані, які би давали достатньо підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є необхідним у вказаному кримінальному провадженні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що слідчим та прокурором не було доведено необхідність накладення арешту на вищевказані майнові права інтелектуальної власності з метою збереження речових доказів, не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе їх використання.

Крім того заслуговують на увагу посилання представника володільця майна на те, що виконання ухвали «шляхомзобов`язаннязакрити доступ до веб-ресурсу, шляхом зобов`язання інтернет-провайдерів, що здійснюють діяльність на території України» не виконає мети заходу забезпечення у вигляді подальшого припинення незаконної діяльності та незаконного використання веб-ресурсу, через технічні особливості роботи мережі інтернет, зокрема додаткових програм, здатних обійти блокування, та можливості змін ІР-адрес.

Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна дляйого власника.

За положеннями ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга представника ПрАТ "Київстар" задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині зобов`язання цієї юридичної особи закривати доступ до веб-ресурсу, зазначеного у клопотанні.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 380, 407 ч.3 п.1, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ПрАТ «Київстар» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2021 року в частині зобов`язання інтернет-провайдера ПрАТ «Київстар» закрити доступ до веб-ресурсу https://alcoduty.biz.ua/ скасувати.

Постановити новуухвалу,якою відмовитив задоволенніклопотання слідчогов ційчастині.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді