Ухвала

від 30.08.2021 по справі 755/14245/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/14245/21

Провадження №: 2-з/755/269/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" серпня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 , особа, яка може набути статусу відповідача - ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -

у с т а н о в и л а:

25.08.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 , особа, яка може набути статусу відповідача - ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

У вказаній заяві представник ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно, а саме: земельну ділянку (кадастровий номер 1822080300:04:000:0076) площею 2,9422 га. та квартиру АДРЕСА_1 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_1 звертається до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту №11040419000 від 14.09.2006 року в розмірі 126263,20 доларів США (еквівалент національної валюти - 3420545,85 грн.). Представник вказує, що заявниця обґрунтовано припускає, що під час розгляду позову боржник може відчужити належне йому майно на користь третіх осіб для відсутності можливості виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, оскільки сума боргу складає більше трьох мільйонів гривень. З 2011 року відповідачем не здійснювалось жодного платежу по кредиту, як це передбачено графіком погашення кредиту. За таких обставин, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову для створення гарантій можливості виконання рішення суду. У заяві вказано, що згідно інформаційних довідок отриманих заявником, ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка (кадастровий номер 1822080300:04:000:0076) площею 2,9422 га. та квартира АДРЕСА_1 . Представник вважає, що обраний захід забезпечення є обґрунтованим та співмірним із позовними вимогами і існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду або його невиконання.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви та додатки до неї, приходжу до висновку про те, що вказана заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, особа яка може набути статусу відповідача ОСОБА_2 проживає в Дніпровському районі м. Києва, отже за правилами ст. 27 ЦПК України, заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви підсудна Дніпровському районному суду м. Києва.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 - 1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зі змісту заяви вбачається, що предметом майбутнього позову є стягнення заборгованості у розмірі 126263,20 доларів США, що еквівалентно 3420545,85 грн.

Загалом, оскільки предметом майбутнього позову має стати стягнення значної суми коштів, накладення арешту на належне боржнику майно, як вид забезпечення позову, може бути застосований шляхом накладення такого арешту в межах ціни позову.

Однак, в даному випадку суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, у разі коли позовні вимоги стосуватимуться стягнення коштів і позивач має намір забезпечити свій позов шляхом арешту майна боржника, необхідним є наявність належного підтвердження того, що майно, на яке заявник прохає накласти арешт дійсно належить особі до якої буде спрямовано позовні вимоги про стягнення боргу.

На підтвердження належності квартири та земельної ділянки ОСОБА_2 представник додав до своєї заяви інформаційні довідки Опендатабот .

При цьому, Опендатабот (opendatabot.ua) - це українська компанія, що збирає, продає (незначна частина інформації доступна безоплатно), об`єднує та аналізує дані основних публічних реєстрів країни.

Отже, дані такої компанії не є офіційними державними даними та ними не може бути належним чином і достеменно підтверджено право власності особи на нерухоме майно.

Натомість, заявник для належного, достатнього та допустимого підтвердження права власності боржника на нерухоме майно не був позбавлений можливості отримати Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Крім того, у наданих заявником інформаційних довідках стосовно квартири взагалі не вказано хто є її власником, лише значиться, що в інтересах ОСОБА_2 встановлено обмеження, однак вказане не дає підстав стверджувати, що квартира належить йому на праві власності.

Щодо земельної ділянки зазначено власником - ОСОБА_2 .

Такі неточності, розбіжності в імені, ще раз вказують на неможливість прийняття даних Опендатабот судом для підтвердження права власності.

Окрім того, крім ПІБ, інформаційна довідка не містить ідентифікуючих особу власника майна, як то дата народження та/або РНОКПП, що в свою чергу не дає підстав дійти обґрунтованого висновку про те, що особа яка може набути статусу відповідача та особа зазначена в інформаційні довідці як власник земельної ділянки, є однією і тією ж самою особою, а не є лише тезками.

З цього приводу суд ще раз звертає увагу заявника, що саме з офіційного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна можна отримати належні дані застосувавши відомий заявнику зі змісту договору про надання споживчого кредиту РНОКПП боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , особа, яка може набути статусу відповідача - ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 27.08.2021 року.

Суддя -