Рішення

від 10.08.2021 по справі 638/6435/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6435/20

Провадження № 2/638/1216/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь еквівалент 4000 доларів США, що станом на дату подання даного позову складає 108560 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.02.2018 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики, за яким передала відповідачу в позику грошові кошти в сумі 11250 доларів США, свої зобов`язання відповідач виконав частково у розмірі 7250 доларів США, залишок неповернутої суми боргу складає 4000 доларів США. На неодноразові вимоги виконати зобов`язання та повернути грошові кошти відповідач не реагує та ігнорує виконання зобов`язання, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належно, надав суду відзив на позов, згідно якого просив відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 в частині розміру стягнення, не заперечував проти стягнення суми боргу у розмірі 56675 грн. з правом розстрочки на один рік зі сплатою рівними частинами щомісяця. В обґрунтування заперечень вказав про те, що 28.02.2018 року дійсно укладений договір позики на суму 11250 доларів США, він повернув позивачці 6250 доларів США 06.02.2019 року та 2000 доларів США 25.03.2019 року. Зазначив про труднощі матеріального характеру та намір сплачувати борг частинами, однак позивачка наголошує на повному виконанні зобов`язання. Вважає, що станом на 22.07.2020 року сплатив суму боргу 9201 доларів США, залишок невиплачених коштів дорівнює 2049 доларів США, що по курсу НБУ на 22.07.2020 року є 56675 гривень, а тому частково визнає позов на вказану суму, яку бажає сплачувати частинами через скрутне матеріальне становище.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

28.02.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики згідно якого відповідач у справі отримав від позивача грошові кошти у розмірі 11250 доларів США з графіком погашення заборгованості наступним чином: з 01.04.2018 року до 01.11.2018 року по 250 доларів США щомісячно, 01.12.2018 року - 9250 доларів США. Також, у вказаному договір зазначено про те що в забезпечення повернення грошових коштів у борг укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки кадастровий № 6322055900:03:000:0047, що розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області № 948 від 28.02.2018 року, фактично гроші за вказаним договором купівлі - продажу земельної ділянки не передавались позивачу. У разі повного розрахунку позивачка зобов`язалася вчинити договір купівлі - продажу вказаної земельної ділянки відповідачу за 1000 доларів США або розірвати договір від 28.02.2018 року № 948.

У зв`язку з укладенням шлюбу 19.01.2019 року ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 , актовий запис № 153 від 19.01.2019 року.

Згідно розписки від 06.02.2019 року ОСОБА_1 , отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6250 доларів США в рахунок погашення заборгованості за розпискою від 28.02.2018 року.

28.03.2019 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2000 доларів США в рахунок повернення боргу за розпискою від 28.02.2018 року.

Таким чином, сума залишку боргу за договором позики від 28.02.2018 року складає 3000 доларів США (11250 - 2000 - 6250 =3000).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Допускається пред`явлення на підтвердження укладання договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).

Ураховуючи викладене, позивач підтвердив факт отримання грошей відповідачем від ОСОБА_1 ОСОБА_2 розпискою.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовим ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, які встановлені договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постановах від 18 вересня 2013 року (провадження № 6-63цс13) та від 11 листопада 2015 року (провадження № 6-1967цс15).

Таким чином, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що сума неповернутих коштів за договором позики від 28.02.2018 року складає 3000 доларів США.

Посилання відповідача на часткову виплату позивачу грошей за договором позики від 28.02.2018 року в тому числі у гривневому еквіваленті, про які надав квитанції переказів через ПриватБанк на ім`я ОСОБА_1 суд не приймає як належний та допустимий доказ виконання саме договору позики від 28.02.2018 року, оскільки відсутнє посилання про призначення цих сум у платіжних документах, що не може однозначно свідчити про виконання саме зобов`язань за договором позики від 28.02.2018 року.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 на суму 3000 доларів США.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 814,20 грн.

Керуючись ст.ст. 137,141,263-265 ЦПК України, ст.ст. 526,626,627,1046,1047,1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 28.02.2018 року у розмірі 3000 доларів США (три тисячі) та суму сплаченого судового збору 814,20 грн. (вісімсот чотирнадцять гривень двадцять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: