621/2338/21
2/621/986/21
РІШЕННЯ
іменем України
25 серпня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
судді Бібіка О.В.,
з участю секретаря Гридасової М.Я.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
03.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з наступними вимогами: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 3,60 га, кадастровий номер 6321784500:02:000:0300, розташованої на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 .
В обґрунтування зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба ОСОБА_6 , останнім місцем реєстрації та проживання якої була наступна адреса: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою ніхто не був зареєстрований. Після смерті баби відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області) з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 3,60 га, кадастровий номер 6321784500:02:000:0300, що належить ОСОБА_6 , згідно державного акту від 27.06.2003 серії Р2 №753297 та була успадкована матір`ю позивачки ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 . Після смерті баби до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний термін звернулася мати позивачки ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , відповідач у справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після смерті матері відкрилася спадщина, яка, окрім іншого, складається із прав спадкоємиці майна, що залишилося після смерті баби ОСОБА_6 . Останнім місцем реєстрації та проживання матері ОСОБА_5 була наступна адреса: АДРЕСА_3 . За вказаною адресою з матір`ю був зареєстрований її син ОСОБА_3 , який від спадщини відмовився.
За життя 01.08.2017 ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповідала 1/2 частку належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_3 своєму синові, який є братом позивачки, ОСОБА_4 , який у встановлений законом строк звернувся до Чугуївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, а позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері.
Прийнявши спадщину, позивач через представника, звернулася до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 3.60 га кадастровий номер №6321784500:02:000:0300.
У грудні 2020 року нею було отримано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.08.2021 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про закриття підготовчого провадження у справі.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 10)
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Готвальдівської районної ади народних депутатів від 21.08.1990 та земельної ділянки на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 3,60 га, кадастровий номер: 6321784500:02:000:0300, що належала ОСОБА_6 (а.с. 12, 15)
З довідки КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації, землевпорядкування, містобудування та архітектури" № 1174 від 11.02.2020 вбачається, що згідно архівних матеріалів, житловий будинок АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012, належав в цілому ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Скрипаївської сільської ради народних депутатів від 09.03.1995 р., зареєстрованого в Зміївському МДПТІ 10.03.1995 р., в кн. 4-394 (а.с. 14)
Факт родинних відносин ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_6 підтверджуються даними свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , даними свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 (а.с. 8, 9)
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 17)
За життя ОСОБА_5 01.08.2017 склала заповіт, яким заповідала 1/2 частку належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_3 синові ОСОБА_4 (а.с. 18)
Постановою державного нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 04.12.2020 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с. 21)
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 19.02.2021 визнано за ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері - ОСОБА_5 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_8 , загальною площею 3,60 га., кадастровий номер 6321784500:02:000:0301 на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області (на даний час - Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області) з цільовим призначенням Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що належить ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до державного акту Р2 753298 від 27.06.2003 та була успадкована ОСОБА_5 (а.с. 27-29)
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до вимог ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Пунктом 1.2, п.4,12, п.4,14, п.4,15, п.4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за №296/5, встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують право власності на майно, що належить спадкодавцю.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з пунктом г частини першоїстатті 81 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Пунктом а частини третьоїстатті 152 ЗК Українипередбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
У постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня2021 року у справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19) зазначено, що: тлумаченнястатті 50 Закону України Про нотаріат`свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц (провадження № 61-3156св18) викладено висновок, що суд не може зобов`язати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно доЗакону України Про нотаріат .
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 (провадження № 61-40053св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.
Судом встановлено, що спадкоємицею після померлої ОСОБА_5 є її дочка ОСОБА_1 .
Позивачем доведено, що вона набула право на спадкування прав (перехід прав) матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Із наданих позивачем доказів вбачається, що нотаріус відмовив в оформленні спадкових прав позивача, оскільки за життя ОСОБА_5 не встигла оформити правовстановлюючі документи про право на спадщину після померлого ОСОБА_7 , то надати нотаріусу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність майна спадкодавцю ОСОБА_5 , ОСОБА_8 не має можливості.
За наведеного, паозовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
У справі Руїс Торіха проти Іспанії, Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Керуючись ст. ст. 4, 49, 81, 89, 200, 206, 258, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України,
і
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ), треті особи ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_7 ) про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 3,60 га, кадастровий номер 6321784500:02:000:0300, розташованої на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення буде складено 30.08.2021.
Суддя:
Суд | Зміївський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2021 |
Оприлюднено | 30.08.2021 |
Номер документу | 99240608 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Зміївський районний суд Харківської області
Бібік О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні