Постанова

від 19.08.2021 по справі 922/1286/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2021 р. Справа № 922/1286/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Гетьман Р.А.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко О.С.

за участю представників учасників справи:

позивача - Клюшник О.

відповідача - не з`явився

ВДВС - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу КСП «Харківгорліфт» (вх.№2136Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/1286/16, повний текст якої складено та підписано суддею Т.Д. Гребенюк у приміщенні господарського суду Харківської області 05.07.2021, винесену за результатами розгляду матеріалів заяви (вх. № 12753 від 01.06.2021) комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» про заміну сторони виконавчого провадження по справі

за позовом приватного підприємства «Лифт електро-виробництво» , 61013, м. Харків, вул. Шевченко, 24, код ЄДРПОУ 35351824

до комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» , 61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30, код ЄДРПОУ 34754617;

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/1286/16 у задоволенні клопотання (вх. № 15468 від 02.07.2021) комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» про зупинення розгляду заяви про заміну боржника відмовлено. У задоволенні заяви (вх. № 12753 від 01.06.2021) комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Комунальне спеціалізоване підприємство «Харківгорліфт» із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/1286/16, якою відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження - скасувати. Постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву, замінити боржника - комунальне спеціалізоване підприємство «Харківгорліфт» у справі № 922/1286/16 та у виконавчому провадженні ВП№56028699 на Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 43927048).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, розгляд справи призначено на 19.08.2021, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.

26.07.2021 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.08.2021 позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги КСП "Харківгорліфт", просив залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Представник апелянта та ВДВС в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про що свідчать відомості з офіційного сайту ПАТ Укрпошта .

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу, проте вони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Натомість, 19.08.2021 до суду апеляційної інстанції від представника КСП "Харківгорліфт" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його хворобою.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вирішила у його задоволенні відмовити, оскільки воно є необґрунтованим. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому апелянт, у разі його бажання бути присутніми у судовому засіданні, повинний був направити іншого представника, посилання представника апелянта в своєму клопотання про неможливість заміни представника колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки до зазначеного клопотання заявником не надано жодного обґрунтування такої неможливості.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю зазначених представників.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2017 у справі № 922/1286/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з КСП «Харківгорліфт» на користь ПП «Лифт електро-виробництво» 361496,10 грн. основного боргу за виконані роботи, 13875,51 грн. 3% річних, 52028,71 грн. інфляційних втрат, 6411,01 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

26.02.2018 на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 та рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017 у справі № 922/1286/16, видано та направлено стягувачу наказ на примусове виконання.

Крім того, ухвалою Верховного суду від 09.03.2021 у справі № 922/1286/16, зокрема, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою КСП Харківгорліфт в частині оскарження рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2017 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 зі справи № 922/1286/16.

01.06.2021 Комунальне спеціалізоване підприємство «Харківгорліфт» звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 12753 від 01.06.2021) в якій просило замінити боржника - Комунальне спеціалізоване підприємство «Харківгорліфт» у справі № 922/1286/16 та у виконавчому провадженні ВП № 56028699 на Департамент житлово - комунального господарства Харківської міської ради.

В обґрунтування поданої заяви (вх. № 12753 від 01.06.2021) заявник вказував, що положенням про Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради (додаток до рішення 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» від 09.12.2020 № 7/20), встановлено повноваження та завдання Департаменту:

- п. 4.1.7. організовує або здійснює функції замовника на проведення поточного та капітального ремонтів, технічного оснащення, реконструкції багатоквартирних житлових будинків, житлових будинків ЖК, ЖБК та ОСББ, контролює їх виконання;

-п. 4.1.26. організовує контроль за своєчасним визначенням будинків, що підлягають ремонту, виготовленню технічної та проектно - кошторисної документації.

За умовами спірного договору, роботи виконувались за рахунок бюджетного фінансування. Головним розпорядником бюджетних коштів є Департамент житлово - комунального господарства Харківської міської ради, у зв`язку з чим, на підставі статей 52, 334 ГПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» , боржник просить замінити його у справі № 922/1286/16 та у виконавчому провадженні ВП № 56028699 на Департамент житлово - комунального господарства Харківської міської ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/1286/16 у задоволенні клопотання (вх. № 15468 від 02.07.2021) комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» про зупинення розгляду заяви про заміну боржника відмовлено. У задоволенні заяви (вх. № 12753 від 01.06.2021) комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Відмовляючи в заміні боржника, суд першої інстанції, керуючись приписами статей 52, 334 ГПК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", виходив з того, що всупереч вимог ст. 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту правонаступництва боржника (переведення боргу, припинення відповідача тощо).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апеляційна скарга містить аналогічні доводи, що були викладені в обґрунтування заяви про заміну сторони виконавчого провадження (вх. №12753), а саме апелянт наполягає на тому, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, які виділяються на здійснення ремонтних робіт, проте ці питання не досліджувались судом першої інстанції під час постановлення судового рішення, а тому скаржник вважає, що вони повинні бути досліджені в порядку, передбаченому для вирішення питань після набрання рішення законної сили.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про відмову у заміні сторони виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі "Півень проти України" вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі статтею 326 цього кодексу, встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено процесуальне правонаступництво, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Процесуальний порядок та підстави заміни сторони виконавчого провадження за правилами господарського судочинства передбачені статтею 334 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин 1, 2 якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст. 334 ГПК України).

Зазначена норма Господарського процесуального кодексу України узгоджується із приписами частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/3411/14.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 40/5005/7101/2011, від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Враховуючи положення частини 1 статті 52 ГПК України, правонаступництво боржника виникає внаслідок: припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення); заміни боржника в зобов`язанні; в інших випадках заміни особи у спірних відносинах.

Частиною 1 статті 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (частина 5 статті 104 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Отже, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

При цьому, згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту правонаступництва (у спірних відносинах - переходу відповідного обов`язку) покладається на зацікавлену сторону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Статуту КСП "Харківгорліф" (далі - Статут) Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт" є житлово-експлуатаційним підприємством, заснованим відповідно до Господарського кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України(пункт 1.2 Статуту) (т.1, а.с.111-115).

КСП "Харківгорліф" набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (пункт 2.1 Статуту); КСП "Харківгорліф" як юридична особа має відокремлене майно, яке передано йому на праві господарського відання, самостійний баланс, поточний та може мати валютний та інші рахунки в банках, печатку та штамп зі своїм найменування (пункт 2.3 Статуту).

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КСП "Харківгорліфт", код ЄДРПОУ 34754617, дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 29.11.2006, види діяльності: 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Тобто, КСП "Харківгорліфт" є самостійною юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку 29.11.2006 за кодом ЄДРПОУ 34754617, та самостійним учасником господарських відносин; самостійно розпоряджається коштами, що надаються у його розпорядження, обирає контрагентів та відповідає за своїми господарськими зобов`язаннями.

Договір підряду від 11.08.2014 № 472 укладено між позивачем ПП "Лифт електро-виробництво" та відповідачем КСП "Харківгорліфт", а матеріали справи не містять будь-яких фактичних підтверджень того, що Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради є учасником правовідносин між юридичною особою КСП "Харківгорліфт" та ПП "Лифт електро-виробництво".

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення реорганізації Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення, а також докази переходу прав та обов`язків даного підприємства до іншої особи, у тому числі до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради.

Крім того, статтею 520 ЦК України визначено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Так, згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Однак, заявником не надано доказів укладення такого правочину щодо заміни Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" як боржника у спірному зобов`язанні.

Інші, передбачені чинним законодавством, випадки заміни боржника - Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на іншу особу у спірних правовідносинах, заявником також не наведено.

Саме лише посилання заявника на те, що роботи, вартість яких стягнута за рішенням у даній справі, виконувалися за рахунок бюджетного фінансування (за рахунок коштів спеціального фонду місцевого бюджету), а Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів, не є доказом вибуття Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" та виникнення правонаступництва. Вказаний Департамент не є стороною договору підряду від 11.08.2014 № 472 та не має будь-яких зобов`язань перед позивачем щодо здійснення оплати виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що за даною справою відповідачем не доведено факту вибуття Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" та про перехід його прав та обов`язків до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, як правонаступника.

За таких обставин, підстави для заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні відсутні, а тому в задоволенні заяви Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" правомірно відмовлено.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.

Отже, істинність твердження КСП "Харківгорліфт" щодо наявності підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягала доведенню перед судом учасником судового процесу.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/1286/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу КСП «Харківгорліфт» на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/1286/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/1286/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 30.08.2021.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

Суддя Р.А. Гетьман