Рішення
від 13.08.2021 по справі 905/389/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.08.2021 Справа № 905/389/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ГРУП ,

про: стягнення основної заборгованості в розмірі 1068552,00грн, пені в розмірі 24879,72грн, 3% річних в розмірі 7093,00грн, інфляційних втрат в розмірі 22394,36грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ

про: стягнення штрафних санкцій в розмірі 48408,85грн,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

03.03.2021 за допомогою підсистеми Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (далі - ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ ) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД (далі- ТОВ КОРУМ ДМЗ ) про стягнення основної заборгованості в розмірі 1068552,00грн, пені в розмірі 24879,72грн, 3% річних в розмірі 7093,00грн, інфляційних втрат в розмірі 22394,36грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 в частині оплати за поставлену продукцію, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 1068552,00грн, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

26.03.2021, шляхом надіслання поштового відправлення, ТОВ КОРУМ ДМЗ звернулось до Господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ про стягнення штрафних санкцій в розмірі 48408,85грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань за договором поставки №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 в частині своєчасної поставки товару, що у свою чергу стало підставою для нарахування позивачем за зустрічним позовом штрафних санкцій у розмірі 48408,85грн.

30.03.2021, шляхом надіслання поштового відправлення, ТОВ КОРУМ ДМЗ звернулось до Господарського суду Донецької області з зустрічним позовом від 29.03.2021 №03/2-18 до ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ про визнання договору поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019 недійсним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на укладення договору поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019 з боку ТОВ КОРУМ ДМЗ особою без необхідного обсягу повноважень, що є підставою для визнання його недійсним на підставі статей 203, 215, 241 Цивільного кодексу України.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.03.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.03.2021, у зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/389/21; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 13.04.2021.

Ухвалою суду від 02.04.2021 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ КОРУМ ДМЗ до ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ про стягнення штрафних санкцій в розмірі 48408,85грн; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; підготовче засідання призначено на 13.04.2021 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 12.04.2021 зустрічну позовну заяву ТОВ КОРУМ ДМЗ`до ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ від 29.03.2021 №03/2-18 про визнання договору поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019 недійсним повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 13.04.2021 відкладено підготовче засідання на 29.04.2021.

Ухвалою суду від 29.04.2021 відкладено підготовче засідання на 11.05.2021.

Супровідним листом від 30.04.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду направлена апеляційна скарга 03/2-28 від 27.04.2021 ТОВ КОРУМ ДМЗ на ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.04.2021 у справі №905/389/21 разом з копіями матеріалів, необхідних для розгляду скарги, відповідно до підпункту 17.10 пункту 17 частини першої розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України).

Ухвалою суду від 11.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/389/21 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 25.05.2021.

Ухвалою суду від 25.05.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю КОРУМ ГРУП (02122, місто Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1А, код ЄДРПОУ: 37296011); відкладено підготовче засідання на 10.06.2021.

Ухвалою суду від 10.06.2021 відкладено підготовче засідання на 24.06.2021; запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду від 24.06.2021 надати до суду письмові пояснення щодо наявності договору доручення №CG/005-19 від 02.01.2019 та довіреності №2 від 02.01.2019 з наданням відповідних документів до суду, з доказами надіслання копій пояснень та доданих до них документів сторонам у справі;

Ухвалою суду від 24.06.2021 відкладено підготовче засідання на 15.07.2021 року о 10:30 год; запропоновано: позивачу за первісним позовом надати суду первісні документи в підтвердження даних, що містяться в додаткових письмових поясненнях щодо відвантаженого товару та сплати його вартості (таблиця); третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду від 24.06.2021 надати до суду письмові пояснення щодо наявності договору доручення №CG/005-19 від 02.01.2019 та довіреності №2 від 02.01.2019 з наданням відповідних документів до суду, з доказами надіслання копій пояснень та доданих до них документів сторонам у справі; відповідачу за первісним позовом надати суду письмові пояснення з наданням доказів на їх підтвердження щодо обсягу господарських операцій за договором поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019, порядку зарахування здійсненних оплат, податкового обліку господарських операцій за договором тощо.

01.07.2021 на адресу суду зі Східного апеляційного господарського суду повернулись матеріали оскарження ухвали від 12.04.2021 по справі №905/389/21 про повернення ТОВ КОРУМ ДМЗ зустрічної позовної заяви. Відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ КОРУМ ДМЗ залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.04.2021 у справі №905/389/21 залишено без змін. У касаційному порядку постанова не оскаржувалась, набрала законної сили.

Ухвалою суду від 15.07.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/389/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.08.2021 року о 15:30 год. 12.08.2021 шляхом направлення поштового відправлення, від відповідача за первісним позовом на адресу суду надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату.

Представники учасників справи у судове засідання 13.08.2021 не з`явилися, про дату, час та місце повідомлені належним чином шляхом направлення на юридичні адреси сторін копії ухвали суду від 15.07.2021.

Ухвала суду від 15.07.2021 отримана представниками ТОВ КОРУМ ДМЗ 22.07.2021 та ТОВ КОРУМ ГРУП 26.07.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися на адресу суду.

Згідно інформації щодо відстеження поштового відправлення №6102255956263, яка міститься на офіційному веб-сайті АТ Укрпошта , ухвала суду від 15.07.2021 отримана представником ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ 05.08.2021.

Статтею 202 ГПК України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

Дослідивши клопотання ТОВ КОРУМ ДМЗ , судом встановлено, що позивачем не зазначено причин, з яких останній просить відкласти розгляд справи по суті, зокрема, в абз.3 клопотання зазначено Представник відповідача не має можливості з`явитись у судове засідання 13.08.2021 у зв`язку з тим, .

Оскільки причини неможливості явки у судове засідання представником відповідача за первісним позовом не вказані, будь-яких доказів на підтвердження неможливості явки до клопотання не додано, суд відмовляє у задоволенні клопотання.

12.04.2021 та 14.07.2021 за допомогою підсистеми Електронний суд від представника позивача надійшли заяви, за змістом яких останній просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.

Вказані клопотання судом задовольняються.

Внаслідок викладеного, судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ у позовній заяві зазначило, що 26.03.2019 року між ним та ТОВ КОРУМ ДМЗ укладений договір поставки №КДРЗ/164-19, відповідно до якого з березня 2020 по вересень 2020 позивач за первісним позовом забезпечив поставку продукції згідно узгоджених специфікацій №9 від 10.02.2020, №10 від 27.03.2020, №11 від 01.09.2020 на загальну суму 1068552,00грн, що підтверджується видатковими накладними від 17.03.2020 №РН-00535, від 20.05.2020 №РН-01327, від 11.08.2020 №РН-02090, від 28.09.2020 №РН-02511.

Внаслідок наявної заборгованості в сумі 1068552,00грн, яка у встановленому порядку відповідачем за первісним позовом сплачена не була, заявлені позовні вимоги про її стягнення у судовому порядку.

У зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання з оплати за поставлену продукцію, відповідач за первісним позовом також повинен сплатити позивачу за первісним позовом, на думку останнього, пеню в розмірі 24879,72грн, 3% річних в розмірі 7093,00грн, інфляційні втрати в розмірі 22394,36грн.

Підставність заявлених вимог позивач за первісним позовом нормативно обґрунтовує посиланням на статті ст. ст.334, 553, 554, 625, 632, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом надав суду: специфікації №9 від 10.02.2020, №10 від 27.03.2020, №11 від 01.09.2020; видаткові накладні від 17.03.2020 №РН-00535, від 20.05.2020 № РН-01327, від 11.08.2020 №РН-02090, від 28.09.2020 №РН-02511 з довіреностями; договір поставки №КДРМЗ/164-19, товарно-транспортні накладні №0000000032 від 04.02.2020, №0000000075 від 17.03.2020, №0000000238 від 11.08.2020, №0000000284 від 28.09.2020.

ТОВ КОРУМ ДМЗ надіслало до Господарського суду Донецької області відзив на позовну заяву від 03.03.2021, в якому просить відмовити у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач за первісним позовом посилається на відсутність у нього оригіналів документів які надаються позивачем за первісним позовом як докази наявності заборгованості. Одночасно вказує на неправильне зазначення позивачем за первісним позовом суми поставленої продукції за спірними видатковими накладними, а саме, за видатковими накладними від 17.03.2020 №РН-00535, від 20.05.2020 № РН-01327, від 11.08.2020 №РН-02090, від 28.09.2020 №РН-02511 поставлено продукцію на суму 1066640,00грн, а не 1068552,00грн, як стверджує позивач за первісним позовом. Враховуючи положення п.6.8 договору сума нарахованої пені не може перевищувати 5% від простроченої суми, що складає 15288,00грн.

В якості правової підстави викладених заперечень відповідач за первісним позовом посилається на ст.178 ГПК України.

ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ відповіді на відзив до суду не надало, 08.04.2021 за допомогою підсистеми Електронний суд направило до суду письмові пояснення щодо неможливості подачі до суду відповіді на відзив, адже, на думку позивача за первісним позовом, між посиланнями відповідача за первісним позовом на обмеження розміру пені та відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі відсутній будь-який зв`язок.

ТОВ КОРУМ ДМЗ надіслало до Господарського суду Донецької області клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтве рдження часткової сплати заборгованості за договором №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019, а саме, належним чином засвідчені копії платіжних доручень: №0000003647 від 16.09.2020, №0000071553 від 23.07.2020 та №0000071551 від 23.07.2020.

ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ за допомогою підсистеми Електронний суд надало до суду додаткові письмові пояснення щодо всього обсягу господарських операцій за договором поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019 і порядку зарахування здійсненних оплат. Крім того, позивач за первісним позовом зазначив, що за попередніми специфікаціями та видатковими накладними передана продукція оплачена, спір відсутній. Окремо у своїх додаткових поясненнях позивач за первісним позовом заперечив щодо надання відповідачем в якості доказу часткової сплати заборгованості за спірним договором копії платіжного доручення №0000003647 від 16.09.2020, адже означеним платіжним дорученням сплачено вартість відвантаженої продукції за видатковою накладною №РН-00214, спір за якою відсутній.

В подальшому ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ за допомогою підсистеми Електронний суд надало до суду первісні документи на підтвердження даних, наданих в письмових пояснення, а саме: видаткові накладні №РН-00214 від 04.02.2020, №РН-02341 від 09.12.2019, №РН-02342 від 09.12.2019, №РН-02130 від 07.11.2019, №РН-01827 від 24.09.2019, №РН-01658 від 05.09.2019, №РН-01553 від 21.08.2019, №РН-01444 від 08.08.2019, №РН-01197 від 08.07.2019, №РН-01198 від 08.07.2019, №РН-00970 від 05.06.2019, №РН-00865 від 22.05.2019, довіреностей №151 від 27.01.2020, №4491 від 06.122019, №4490 від 06.12.2019, №4005 від 30.10.2019, №3438 від 24.09.2019, №3114 від 29.08.2019, №2974 від 16.08.2019, №2833 від 06.08.2019, №2241 від 04.07.2019, №2281 від 05.07.2019, №1844 від 03.06.2019, №1639 від 21.05.2019, платіжних доручень №0000000367 від 16.09.2020, №0000068075 від 26.06.2020, №64493 від 27.12.2019, виписок з банківського рахунку від 10.03.2020, 28.02.2020, 31.01.2020, 31.03.2020, 11.03.2020, 07.05.2020, 30.04.2020, 23.07.2020.

ТОВ КОРУМ ГРУП надіслало до Господарського суду Донецької області письмові пояснення, за змістом яких повідомило суд про відсутність можливості у короткі терміни надати відомості про наявність договору доручення №СС/005-19 від 02.01.2019 та довіреності №2 від 02.01.2019 з огляду на неупорядкованість документів ТОВ КОРУМ ГРУП у зв`язку із зміною орендованого приміщення. Також третьою особою заявлено клопотання про надання додаткового часу для надання пояснень по справі з цього питання.

Ухвалою суду від 24.06.2021, крім іншого, третій особі судом встановлено десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали на надання до суду письмових пояснень щодо наявності договору доручення №CG/005-19 від 02.01.2019 та довіреності №2 від 02.01.2019 з наданням відповідних документів до суду, з доказами надіслання копій пояснень та доданих до них документів сторонам у справі.

Копія ухвали суду від 24.06.2021 отримана представником ТОВ КОРУМ ГРУП 30.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду, а отже встановлений судом строк сплинув 13.07.2021 (враховуючи, що останній день строку припадає на 10.07.2021, що є вихідним днем).

Станом на час винесення рішення, від ТОВ КОРУМ ГРУП на адресу суду не надходило означених письмових пояснень.

ТОВ КОРУМ ДМЗ у зустрічній позовній заяві зазначило, що на виконання умов договору за специфікаціями №10 від 27.03.2020, №11 від 29.07.2020 відповідач за зустрічним позовом зобов`язався поставити продукцію у відповід ності до узгодженого сторонами строку. Специфікацією №10 від 27.03.2020 передбачено строк поставки товару до 15.04.2020, однак Метабісульфіт натрію 32% розчину (Puro Тесh RО 67) у кількості 10400 кг. відповідно до видат кової накладної №РН-01327 фактично поставлений 20.05.2020.Специфікацією №11 від 29.07.2020 передбачено строк поставки товару до 01.09.2020, однак фактично Метабісульфіт натрію 32% розчину (Puro Тесh RО 67) у кількості 16900кг поставлений від повідно до видаткової накладної №РН-02511 28.09.2020.

Пунктом п. 6.2. договору передбачено, що у разі не поставки, недопоставки продукції або її поставки з порушен ням строків, передбачених договором або відповідною Специфікацією, Постачальник несе наступну відповіда льність: п. 6.2.1 договору у разі прострочення поставки (не поставки, недопоставки) Продукції Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 5% від вартостіпродукції, що поставляється за відповідною Специфікаці єю; п. 6.2.2 договору у разі прострочення поставки (не поставки, недопоставки)продукції понад 10 (десять) календарних днів, Постачальник, починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня прострочення, додатково до штрафу передбаченому у п. п. 6.2.1. сплачує Покупцеві неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої (недопоставленої) продукції або продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення.

Таким чином, у зв`язку з порушенням строків виконання зобов`язання з вчасної поставки та недопоставку продукції за договором, відповідач за зустрічним позовом повинен сплатити позивачу за зустрічним позовом штрафні санкції відповідно до п.6.2 договору у розмірі 48408,85грн.

Позивач за зустрічним позовом просить суд відшкодувати за рахунок відповідача за зустрічним позовом понесені при зверненні із зустрічним позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 2770,00грн та інші судові витрати, які понесе позивач у зв`язку із розглядом даного позову.

На підтвердження заявлених зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом надав суду належним чином засвідчені копії: договору поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019; специфікацій №10 від 27.03.2020, №11 від 29.07.2020; видаткових накладних №РН-01327 від 20.05.2020, №РН-02511 від 28.09.2020, №РН-02090 від 11.08.2020; виписки із Статуту Позивача; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивача; довіреності на представника на право засвідчувати копії документів; наказу про призначення директора.

Підставність заявлених вимог позивач за зустрічним позовом нормативно обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218 ГК України, ст.ст. 4, 27, 162, 180 ГПК України.

ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ надало до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечувало, зазначивши, що протягом дії договору контактна особа Покупця зазначена у пункті 8.16 договору (ОСОБА_2) змінилась, і специфікації №№9-11 вже надходили безпосередньо з відділу закупівель позивача за зустрічним позовом, який повідомляв, коли і скільки потрібно поставити продукції.

Окремо у своєму відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом зазначив, що поставка продукції поза межами строків, встановлених в специфікаціях здійснювалась з вини Покупця. Так, щодо поставки за специфікацією № 10, відповідач зазначив, що тільки 06.05.2020 від покупця надійшло питання щодо можливості поставки після 12.05.2020, а 19.05.2020 останній повідомив про оформлення довіреності на отримання товару. Отже, поставка за специфікацією № 11 стала можливою, на думку позивача, тільки після 19.05.2020, адже тільки 19.05.2020 Покупець вчинив дію, оформив довіреність на отримання товару. До цієї дати у останнього не існувало довіреної особи, яка б могла прийняти товар, а Постачальник не може вивантажити товар біля воріт або передати неуповноваженій особі. У своєму відзиві, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що аналогічна ситуація склалася і з поставкою за специфікацією № 11, однак мало місце виконання зобов`язання частинами. Згідно специфікації № 11 від 01.09.2020 підлягало поставці 30000 кг Метабісульфіту натрію (PuroTech RO67) до 01.09.2020, однак Покупець видав довіреність лише 06.08.2020 та на 13000 кг. Довіреність на залишок товару кредитор видав тільки 28.09.2020.

На підтвердження своїх заперечень відповідач за зустрічним позовом надав суду листування з електронної скриньки відповідача за зустрічним позовом.

Виклад обставин справи, встановлених судом

26 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД від імені та за рахунок якого діє ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОРУМ ГРУП на підставі договору доручення № CG/005-19 від 02.01.2019 та довіреності №2 від 02.01.2019, (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (Постачальник) укладений договір поставки №КДРМЗ/164-19, відповідно до п.п.1.1.,1.2. якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення реагент PuroTech RO 67 (далі - Продукція ), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і Специфікаціях, що є невід`ємними частинами до цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього договору.

Згідно п.8.1 договору, він може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.01.2020, а в частині проведення розрахунків, - до повного виконання сторонами грошових зобов`язань.

Відповідно до п.5.1 договору загальна сума договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, що є невід`ємною частиною цього договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої Продукції від погодженої до поставки кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої Продукції з розрахунку її ціни, вказаної у відповідних Специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення по кількості) поставленої Продукції складає 10 %, якщо інше не обумовлене сторонами у відповідних Специфікаціях до договору.

У кожному разі, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 30000 000 (тридцять мільйонів) грн. з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління Покупця.

Пунктом 5.2. договору унормовано, що ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних Специфікаціях до договору.

Якість і комплектність кожного виду продукції, що поставляється, повинні відповідати нормам, стандартам якісних показників і технічним вимогам, встановленим чинними нормативними актами України і умовами цього договору. Продукція, що поставляється за договором, має бути новою, якщо інше не обумовлене в Специфікаціях до цього договору. (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені сторонами в Специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, яка супроводжується одним товаросупровідним документом.

Згідно з п.4.7 договору датою поставки продукції вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у видатковій накладній.

При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата прибуття продукції, на залізничну станцію призначення (у погоджене місце поставки), що вказана в залізничній накладній.

Як передбачено п.4.2 договору умови поставки продукції - DDP, згідно Інкотермс-2010 , з урахуванням умов і обмовок, що містяться в цьому договорі і/або відповідних Специфікаціях до договору. Погоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних Специфікаціях до договору. Постачальник несе усі витрати та ризики, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в погоджене місце призначення. У випадках, коли сторонами в Специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін регулюватимуться положеннями, погодженими сторонами у відповідних Специфікаціях до договору.

Пунктом 4.8. договору сторони погодили, що зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Продукції в розпорядження Покупця в погоджене місце призначення поставки в належній кількості, якості, комплектності, асортименті та в строки, погоджені сторонами в договорі і Специфікаціях до договору. Зобов`язання Покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої Продукції.

Право власності на Продукцію, ризики втрати або ушкодження продукції переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі продукції Покупцеві (пункт 4.9 договору).

Відповідно абз. 1, 3 п.4.3 договору Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні документи: рахунок; видаткову накладну; товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну); сертифікат якості заводу-виробника та /або паспорт. Документи (крім податкових накладних), Постачальник зобов`язується надати Покупцеві разом з поставленою продукцією.

Згідно п.4.4. договору у разі поставки продукції без товаросупровідної документації, що спричинить неможливість здійснити приймання Продукції по кількості, якості, асортименту, комплектності, Покупець має право відмовитися від приймання поставленої продукції. У такому випадку, повернення продукції здійснюється в порядку, передбаченому п. 2.5 цього Договору.

Покупець має право затримати оплату продукції при не наданні або несвоєчасному наданні оригіналів рахунків, несвоєчасної реєстрації податкової накладної, а також інших документів, надання яких Постачальником є обов`язковим в силу Договору, при цьому, Покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати (п.4.5. договору).

Положеннями п.4.6. договору сторони погодили, що вказані в цьому договорі документи надаються Постачальником повною мірою, в належному стані, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно пункту 5.4 договору розрахунки за продукцію, поставлену за цим договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 150 (сто п`ятдесят) календарних днів від дати поставки продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку і за умови належним чином оформленої податкової накладної, а також надання Постачальником документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

За умовами п.5.9. договору Покупець при перерахуванні грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі не зазначення в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то здійснена за таким платіжним дорученням оплата за продукцію по цьому договору зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати.

Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день (п.5.10. договору).

Відповідно до п.5.6 договору у разі порушення Постачальником строків поставки, обумовлених в Специфікації (-ях) до цього договору, Покупець вправі направити Постачальнику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, і до їх оплати Постачальником затримати оплату поставленої Продукції на суму штрафних санкцій та/або збитків. Постачальник зобов`язується сплатити штрафні санкції та/або збитки в впродовж 10 (десяти) днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків Покупцем. При цьому, Покупець вправі сплатити Постачальнику вартість поставленої Продукції до сплати останнім штрафних санкцій та/або відшкодування збитків Покупцеві.

За п.6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої із Сторін прийнятих на себе за цим договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції.

У разі несвоєчасної оплати продукції, Покупець, на письмову вимогу Постачальника, сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, але не більше 5% від простроченої суми (пункт 6.8 договору).

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що у разі непоставки, недопоставки Продукції або її поставки з порушенням строків, передбачених Договором або відповідною Специфікацією, Постачальник несе наступну відповідальність:

У разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) продукції Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється за відповідною Специфікацією (п.6.2.1 договору);

У разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) продукції понад 10 (десять) календарних днів, Постачальник, починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня прострочення, додатково до штрафу передбаченому у п.п. 6.2.1. сплачує Покупцеві неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої (недопоставленої) продукції або продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення (п.6.2.2 договору).

Відповідно до п.6.11. договору строк нарахування Покупцем штрафних санкцій Постачальникові за договором не обмежується 6 (шістьма) місяцями з моменту виконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за увесь період порушення зобов`язання.

В п.8.15, 8.16 договору сторонами вказані контактні особи: представник Постачальника: ОСОБА_1, НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; Представник Покупця: ОСОБА_2, менеджер з постачання, НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3.

В якості додатку №1 до договору сторонами підписано зразок довіреності.

На підставі умов договору здійснювалась поставка продукції згідно видаткових накладних №РН-00214 від 04.02.2020, №РН-02341 від 09.12.2019, №РН-02342 від 09.12.2019, №РН-02130 від 07.11.2019, №РН-01827 від 24.09.2019, №РН-01658 від 05.09.2019, №РН-01553 від 21.08.2019, №РН-01444 від 08.08.2019, №РН-01197 від 08.07.2019, №РН-01198 від 08.07.2019, №РН-00970 від 05.06.2019, №РН-00865 від 22.05.2019, спір щодо виконання оплати яких відсутній.

Зокрема, згідно платіжних доручень №0000000367 від 16.09.2020, №0000068075 від 26.06.2020, №64493 від 27.12.2019 та виписок з банківського рахунку від 10.03.2020, 28.02.2020, 31.01.2020, 31.03.2020, 11.03.2020, 07.05.2020, 30.04.2020, 23.07.2020 відповідачем за первісним позовом здійснена оплата продукції на загальну суму 1876056,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами у справі виник з приводу виконання Специфікацій №№9,10,11 до договору.

Зокрема, сторони узгодили поставку продукції метабісульфіт натрію 32% розчину (PuroTech RO 67) за Специфікаціями №9 від 10.02.2020 на суму 305760,00грн; №10 від 27.03.2020 на суму 192192,00грн, №11 від 01.09.2020 на суму 570600,00грн.

Загальна вартість продукції, поставку якої сторони узгодили за вказаними Специфікаціями складає 1068552,00грн.

В специфікаціях сторони дійшли згоди, що розрахунки за товар/продукцію, що постачається, здійснюється в порядку та терміни, передбачені договором.

Поставка продукції позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

17.03.2020 за видатковою накладною №РН-00535 від 17.03.2020 відповідно до специфікації від 10.02.2020 №9 представник ТОВ КОРУМ ДМЗ Підберезна Г.М. за довіреністю від 12.03.2020 №719 отримала продукцію (метабісульфіт натрію 32% розчину (PuroTech RO 67) на суму 305760,00грн.

20.05.2020 за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 відповідно до специфікації від 27.03.2020 №10 представник ТОВ КОРУМ ДМЗ Підберезна Г.М. за довіреністю від 19.05.2020 №1701 отримала продукцію (метабісульфіт натрію 32% розчину (PuroTech RO 67) на суму 192192,00грн.

11.08.2020 за видатковою накладною № РН-02090 від 11.08.2020 відповідно до специфікації від 29.07.2020 №11 представник ТОВ КОРУМ ДМЗ Підберезна Г.М. за довіреністю від 06.08.2020 №3193 отримала продукцію (метабісульфіт натрію 32% розчину (PuroTech RO 67) на суму 247260,00грн.

28.09.2020 за видатковою накладною № РН-02511 від 28.09.2020 відповідно до специфікації від 29.07.2020 №11 представник ТОВ КОРУМ ДМЗ Підберезна Г.М. за довіреністю від 21.09.2020 №4043 отримала продукцію (метабісульфіт натрію 32% розчину (PuroTech RO 67) на суму 321438,00грн.

Також в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні: товарно-транспортні накладні №0000000032 від 04.02.2020, №0000000075 від 17.03.2020, №0000000238 від 11.08.2020, №0000000284 від 28.09.2020, відповідно до яких зазначений в видаткових накладних товар доставлений на адресу відповідача за первісним позовом.

Всього вартість продукції поставленої за видатковими накладними №РН-00535 від 17.03.2020, №РН-01327 від 20.05.2020, № РН-02090 від 11.08.2020, № РН-02511 від 28.09.2020 складає 1066650,00грн.

Дослідивши надані позивачем за первісним позовом видаткові накладні, суд встановив, що всього на виконання вимог договору поставки №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019, з урахуванням спірних накладних, поставлено відповідачу за первісним позовом продукцію на загальну суму 2944890,00грн.

Як стверджує ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ , у встановленому договором порядку відповідач за первісним позовом своєчасно не сплатив за продукцію загальну суму 1068552,00грн, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

При цьому, в обґрунтування позову останній посилається саме на невиконання грошових зобов`язань з оплати продукції за видатковими накладними №РН-00535 від 17.03.2020, №РН-01327 від 20.05.2020, № РН-02090 від 11.08.2020, № РН-02511 від 28.09.2020.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в первісній позовній заяві та зустрічній позовній заяві, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення як первісних позовних вимог, так і зустрічних позовних вимог, зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем за первісним позовом договірних зобов`язань з оплати поставленої продукції, правомірність нарахування штрафної санкції - пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, та матеріально-правова вимога позивача за зустрічним позовом, що обумовлює правомірність нарахування штрафних санкцій.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями частин першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Укладений між ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ та ТОВ КОРУМ ДМЗ №КДРМЗ/164-19 від 26.04.2019 за своєю правовою природою є договором поставки.

Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Зі змісту правочину убачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об`ємів поставки продукції та її якості, а також ціною, строками виконання та строку договору.

При цьому, від імені ТОВ КОРУМ ДМЗ та за рахунок останнього при укладанні договору діяло ТОВ КОРУМ ГРУП на підставі договору доручення № CG/005-19 від 02.01.2019 та довіреності №2 від 02.01.2019.

Сторонами у справі не надано суду вказаного договору та довіреності.

Суд ухвалою від 25.05.2021 залучив до участі у справі ТОВ КОРУМ ГРУП в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом, та запропонував надати документи, на підставі яких діяв представник. Ухвалою від 24.06.2021 задоволено клопотання ТОВ КОРУМ ГРУП та надано додатковий час - протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду від 24.06.2021 надати до суду письмові пояснення щодо наявності договору доручення №CG/005-19 від 02.01.2019 та довіреності №2 від 02.01.2019 з наданням відповідних документів до суду. Станом на час винесення рішення, від ТОВ КОРУМ ГРУП на адресу суду не надходило письмових пояснень з наданням доказів на їх підтвердження.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження визнання недійсним у судовому порядку договору №КДРМЗ/164-19 від 26.04.2019.

До предмету спору у межах справи №905/389/21 не входить питання щодо визнання недійсним останнього внаслідок відсутності повноважень у представника, який діяв з боку ТОВ КОРУМ ДМЗ , на час підписання договору.

Сторони у справі у заявах по суті справи не заперечують обсягу повноважень представника на час укладання договору.

На суд в межах розгляду вказаної справи не покладений обов`язок визначати наявність підстав для визнання договору недійсним, судом застосовується презумпція правомірності правочину, на підставі якого виникли зобов`язання сторін, визначена у ст.204 Цивільного кодексу України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно, у разі відсутності доказів на спростування презумпції правомірності правочинну всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 ЦК України).

На підставі представлених первісних документів, які складені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та засвідчують встановлений факт здійснення господарських операції та договірних відносин - видаткових накладних, судом встановлено, що протягом березня 2020 - серпня 2020 ТОВ КОРУМ ДМЗ на виконання умов спірного договору отримало від ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ продукцію на загальну суму 1 066 650,00грн:

- за видатковою накладною №РН-00535 від 17.03.2020 - на суму 305 760,00грн;

- за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 - на суму 192 192,00грн;

- за видатковою накладною № РН-02090 від 11.08.2020 - на суму 247 260,00грн.

- за видатковою накладною № РН-02511 від 28.09.2020 - на суму 321 438,00грн.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на первісну позовну заяву зазначає, що у нього відсутні оригінали документів, які надаються ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ як докази заборгованості відповідача за первісним позовом, тобто, за висновком суду, специфікацій та видаткових накладних, одночасно ТОВ КОРУМ ДМЗ не надає переліку відсутніх документів, не зазначає причин, з яких документи у нього відсутні, при цьому посилається саме на вказані документи на підтвердження вимог зустрічної позовної заяви. Суд, з огляду на наведене, критично ставиться до вказаного твердження відповідача за первісним позовом та не приймає його до уваги.

За приписами частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У пункті 5.4 договору сторони погодили, що розрахунки за Продукцію, поставлену за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 150 (сто п`ятдесят) календарних днів від дати поставки Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку і за умови належним чином оформленої податкової накладної, а також надання Постачальником документів, передбачених розділом 4 цього Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Абзацами 1, 3 пункту 4.3 договору передбачено надання Постачальником Покупцю разом з поставленою Продукцією наступних документів: рахунку; видаткової накладної; товаросупровідих накладних (залізничні/товарно-транспортні); сертифікату якості заводу-виробника та/або паспорту.

Як вже зазначалося, положеннями п.4.6. договору сторони погодили, що вказані в цьому Договорі документи надаються Постачальником повною мірою, в належному стані, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України.

При цьому, пунктом 4.4. договору передбачено право Покупця у разі поставки Продукції без товаросупровідної документації, що спричинить неможливість здійснити її приймання по кількості, якості, асортименту, комплектності, відмовитися від приймання поставленої Продукції та повернути її, а пунктом 4.5. договору - право затримати оплату Продукції при ненаданні або несвоєчасному наданні оригіналів рахунків, несвоєчасної реєстрації податкової накладної, а також інших документів, надання яких Постачальником є обов`язковим в силу Договору.

Матеріали справи не містять доказів відмови Покупця від приймання поставленої Продукції та повернення її Постачальнику відповідно п.4.4. договору, або затримання оплати поставленої продукції з причин ненадання або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, несвоєчасної реєстрації податкової накладної, а також інших документів, надання яких Постачальником є обов`язковим в силу договору.

Щодо рахунку як підстави для здійснення платежу суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Відсутність доказів на підтвердження надання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.

В тексті видаткових накладних наявне посилання на відповідні рахунки, що опосередковано свідчить про факт їх існування на момент складання видаткових накладних та передачі відповідачу за зустрічним позовом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з умов 5.4 договору, приписів ст.253 вказаного Кодексу кінцевий строк оплати продукції складає:

- за видатковою накладною №РН-00535 від 17.03.2020 до 14.08.2020 включно;

- за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 до 19.10.2020 (включно, враховуючи, що останній день припадає на 17.10.2020, що є вихідним днем);

- за видатковою накладною № РН-02090 від 11.08.2020 до 11.01.2021 (включно, враховуючи, що останній день припадає на 08.01.2021, що є вихідним днем);

- за видатковою накладною № РН-02511 від 28.09.2020 до 25.02.2021 включно;

Позивачем за первісним позовом надано до суду інформацію щодо всього обсягу господарських операцій за договором поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019 і порядку зарахування здійсненних оплат та первісні документи на підтвердження вказаних даних (видаткові накладні, банківські виписки, платіжні доручення).

Дослідивши надані позивачем за первісним позовом видаткові накладні з урахуванням спірних, судом встановлено, що ним на виконання вимог договору поставки №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 поставлено відповідачу за первісним позовом продукцію на загальну суму 2944890,00грн.

Згідно платіжних доручень та банківських виписок, наданих позивачем за первісним позовом, останній вказує, що відповідач за первісним позовом сплатив йому грошові кошти за поставлену в рамках означеного договору продукцію в загальній сумі 1876056,00грн.

Суд зазначає, що частина банківських виписок та платіжних доручень в призначенні платежу має посилання на видаткові накладні за договором, зі змісту іншої частини банківських виписок та платіжних доручень судом не вбачається зазначення відповідачем за первісним позовом видаткових накладних, за якими ним сплачено грошові кошти, адже графа призначення платежу містить таку інформацію: погашення простроченої заборгованості за основним боргом . При цьому, у платіжних дорученнях та виписках міститься посилання на договір ZAP-Ф-6528 від 16.07.2019.

Позивач у своїх письмових поясненнях, в яких мова йде про весь обсяг господарських операцій, не вказує з якої причини він оплати, здійснені з посиланням на вказаний договір враховував в рахунок господарських операцій за договором поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019.

Суд здійснює розгляд справи в межах заявлених позовних вимог, як наслідок, правомірність зарахування оплат, здійснених за попередніми господарськими операціями за договором, судом не досліджується, в цій частині суд враховує виключно докази, на які посилається відповідач за первісним позовом в підтвердження оплати за спірними накладними.

Зокрема, останній на підтвердження факту часткової оплати за поставлений за спірними специфікаціями товар надав до суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень: №0000003647 від 16.09.2020, №0000071553 від 23.07.2020 та №0000071551 від 23.07.2020.

Дослідивши означені докази, суд прийшов до висновку, що зі змісту платіжного доручення №0000003647 від 16.09.2020 вбачається, що грошові кошти в сумі 218400,00грн сплачуються відповідачем за первісним позовом за видатковою накладною №РН-00214 від 04.02.2020, спір за якою відсутній; платіжні доручення №0000071553 від 23.07.2020 та №0000071551 від 23.07.2020, якими сплачено у загальній сумі 174720,00грн в графі призначення платежу не містять посилання на конкретну видаткову накладу, за якою здійснюється оплата, містять загальне посилання на оплату згідно договору №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019.

Як виходить з письмових пояснень ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ , вони зараховані у рахунок заборгованості, яка виникла раніше за видатковими накладними, що не є спірними.

Суд, з урахуванням умов п.5.9. договору, який визначає, що Покупець при перерахуванні грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі не зазначення в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то здійснена за таким платіжним дорученням оплата за продукцію по цьому договору зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати, вважає, що позивач при зарахуванні вказаних сум за попередні господарські операції діяв правомірно.

Таким чином, враховуючи загальний обсяг поставленої продукції та здійснених проплат, які враховані позивачем за первісним позовом, загальна сума несплаченої відповідачем за первісним позовом продукції становить 1068834,00грн.

Однак, предмет заявленого позову стосується тільки продукції поставленої за видатковими накладними від 17.03.2020 №РН-00535, від 20.05.2020 № РН-01327, від 11.08.2020 №РН-02090, від 28.09.2020 №РН-02511, за якими фактично сумарно поставлено відповідачу за первісним позовом продукцію на загальну суму 1066650,00грн.

Разом з тим, сторонами не оспорюється, що за попередніми видатковими накладними спір відсутній.

Згідно наявних в матеріалах справи специфікацій №9 від 10.02.2020, №10 від 27.03.2020, №11 від 01.09.2020, сторони узгодили поставку продукції на загальну суму 1068552,00грн, фактично ж поставка була здійснена на суму, що є меншою (1066650,00грн).

З огляду на вищевикладене, ТОВ КОРУМ ДМЗ повинен був сплатити за ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ продукцію, поставлену за вказаними видатковими накладними 1066650,00грн.

Належних доказів оплати вартості поставленої продукції в сумі 1066650,00грн відповідач за первісним позовом суду не надав.

Суд вбачає, що позивач за первісним позовом, розраховуючи суму основного боргу безпідставно виходив не з сукупної суми, на яку фактично здійснена поставка продукції, а з сукупної суми вартості продукції, на яку підписані специфікації №№9,10,11.

Зважаючи на викладене, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем за первісним позовом умов правочину в частині виконання зобов`язань з належної оплати прийнятої від позивача за первісним позовом продукції та встановленою наявність основного боргу Покупця перед Постачальником за договором поставки від №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 в сумі 1066650,00грн, у зв`язку з чим, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в означеній сумі, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі порушення боржником виконання грошового зобов`язання у нього в силу закону за вимогою кредитора виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Враховуючи положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до наданого позивачем за первісним позовом до позовної заяви розрахунку позивачем заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 7093,00грн, нарахованих:

на заборгованість в розмірі 305760,00грн за видатковою накладною №РН-00535 від 17.03.2020 за період з 17.08.2020 по 03.03.2021 в сумі 4976,00грн;

на заборгованість в розмірі 192192,00грн за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 за період з 20.10.2020 по 03.03.2021 в сумі 2117,00грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок 3% річних за визначені періоди, судом встановлено, що останній здійснений позивачем методологічно та арифметично вірно в частині нарахування за видатковою накладною №РН-00535 від 17.03.2020, однак арифметично невірно за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок в цій частині.

Згідно здійсненого судом розрахунку, сума 3% річних нарахованих заборгованість в розмірі 192192,00грн за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 за період з 20.10.2020 по 03.03.2021 становить 2129,39грн.

Разом з тим, враховуючи, що згідно ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних нарахованих на заборгованість за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 підлягають задоволенню в заявленому позивачем за первісним позовом розмірі в сумі 2117,00грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у загальній сумі 7093,00грн підлягають задоволенню.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, у разі якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України Про індексацію грошових доходів населення визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України Про індексацію грошових доходів населення Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України Про індексацію грошових доходів населення та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 і в даному випадку суд не вбачає необхідності від неї відступати.

Таким чином, виходячи з викладеного, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, як наслідок, при здійсненні розрахунку слід застосовувати період у місяцях.

Як вбачається з розрахунку інфляційних нарахувань, що наданий до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 22394,36грн, що нараховані:

на заборгованість в розмірі 305760,00грн за видатковою накладною №РН-00535 від 17.03.2020 за період з вересня 2020 по січень 2021 в сумі 15589,89грн;

на заборгованість в розмірі 192192,00грн за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 за період з листопада 2020 по січень 2021 в сумі 6804,47грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за визначені періоди, судом встановлено, що останній здійснений позивачем за первісним позовом арифметично вірно, розмір інфляційних втрат складає 22394,36грн.

Відносно вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).

Статтями 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд зауважує, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін.

Відповідно до п.6.8 договору у разі несвоєчасної оплати Продукції, Покупець, на письмову вимогу Постачальника, сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, але не більше 5% від простроченої суми.

Разом з тим, положеннями п. 1.8 постанови Пленуму Вищого господарського Суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 роз`яснено, що попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не передбачено законом і тому не є обов`язковим. Отже, неподання позивачем (кредитором) доказів такого звернення не тягне за собою відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.

Відповідач у відзиві на первісну позовну заяві не висловлює заперечень стосовно звернення з вимогою про сплату нарахованої неустойки у вигляді пені.

Однак, як виходить його змісту, цей пункт стосується тільки вимог Покупця до Постачальника, у зв`язку з чим в даному випадку судом застосовуються приписи ч.6 ст.232 ГК України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.4 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, кінець періоду нарахування вираховується шляхом арифметичного плюсування шести місяців до дати початку та не переводиться у календарні дні.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором, позивачем нараховано пеню в загальній сумі 25674,86грн:

на заборгованість в розмірі 305760,00грн за видатковою накладною №РН-00535 від 17.03.2020 за період з 17.08.2020 по 03.03.2021 в сумі 19903,72грн;

на заборгованість в розмірі 192192,00грн за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 за період з 20.10.2020 по 03.03.2021 в сумі 5771,66грн.

При викладенні резолютивної частини позовної заяви позивач припустився помилки при зазначенні розміру пені, яку заявив до стягнення.

Зокрема, позивачем за первісним позовом в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення в відповідача первісним позовом пені в загальному розмірі 24879,72грн (19903,72грн + 4976,00грн).

Тобто, у розрахунку пеня за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 складає 5771,66грн, а в резолютивній частині помилково зазначено 4976,00грн.

В заяві про усунення недоліків позовної заяви б/н від 11.03.2021 ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ вказано про технічну помилку щодо зазначення суми нарахування пені за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 у тексті позовної заяви. Так, замість нарахованої пені у розмірі 5771,66грн, позивач за первісним позовом помилково зазначив 4976,00грн. Разом з тим, позивач не мав наміру збільшувати позовні вимоги та просив суд вийти за межі позовних вимог і стягнути з відповідача 5771,66грн пені за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 за період з 20.l0.2020 по 03.03.2021.

Враховуючи, що позивачем під час розгляду справи не заявлено про збільшення позовних вимог, судовий збір сплачено з урахуванням пені в розмірі 24879,72грн, доказів доплати судового збору до суду не надано, з огляду на норму ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, якою заборонено суду виходити у рішенні за межі позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги в частині стягнення пені в заявленому позивачем загальному розмірі 24879,72грн.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву заперечив проти суми нарахованої пені, зазначивши, що остання не може перевищувати 5% від простроченої суми, враховуючи положення п.6.8 договору.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені за визначені періоди, судом встановлено, що останній здійснений методологічно та арифметично невірно, оскільки при здійсненні розрахунку за видатковою накладною №РН-00535 від 17.03.2020 позивачем за первісним позовом безпідставно збільшено період нарахування пені більше ніж 6 місяців, позивач за первісним позовом при здійсненні розрахунку не застосував обмеження розміру пені, що встановлені п.6.8 договору.

Здійснивши власний розрахунок розміру пені з урахуванням встановленого сторонами обмеження - не більше 5% від простроченої суми, з огляду на той факт, що за видатковою накладною позивач за первісним позовом визначив розмір пені за резолютивною частиною позовної заяви №РН-01327 від 20.05.2020 в сумі 4976,00грн, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 20042,45грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, прийшов до висновку щодо часткового задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 1066650,00грн, пені в розмірі 20042,45грн, 3% річних в розмірі 7093,00грн, інфляційних втрат в розмірі 22394,36грн, у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що у разі непоставки, недопоставки Продукції або її поставки з порушенням строків, передбачених договором або відповідною Специфікацією, Постачальник несе наступну відповідальність:

У разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) Продукції Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 5% від вартості Продукції, що поставляється за відповідною Специфікацією (п.6.2.1 договору);

У разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) Продукції понад 10 (десять) календарних днів, Постачальник, починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня прострочення, додатково до штрафу передбаченому у п.п. 6.2.1. сплачує Покупцеві неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої (недопоставленої) Продукції або Продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення (п.6.2.2 договору).

Відповідно до п.5.6 договору у разі порушення Постачальником строків поставки, обумовлених в Специфікації (-ях) до цього Договору, Покупець вправі направити Постачальнику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, і до їх оплати Постачальником затримати оплату поставленої Продукції на суму штрафних санкцій та/або збитків. Постачальник зобов`язується сплатити штрафні санкції та/або збитки в впродовж 10 (десяти) днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків Покупцем. При цьому, Покупець вправі сплатити Постачальнику вартість поставленої Продукції до сплати останнім штрафних санкцій та/або відшкодування збитків Покупцеві.

Позивачем за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві заявлено до стягнення штрафні санкції за несвоєчасно поставлену та непоставлену продукцію за договором в загальній сумі 48408,85грн.

Відповідно розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасно поставлену продукцію за договором, міститься безпосередньо в тексті зустрічної позовної заяви, позивачем за зустрічним позовом відповідно до п.6.2.1 договору заявлено до стягнення штраф у розмірі 5% вартості продукції, що поставляється за прострочення поставки продукції:

за Специфікацією №10 від 27.03.2020 на загальну суму 192192,00грн - у розмірі 9609,60грн;

за Специфікацією №11 від 29.07.2020 на загальну суму 570600,00грн - у розмірі 28530,00грн.

Контррозрахунок відсутній.

Судом встановлено, що у Специфікаціях сторонами узгоджено строк поставки товару: за Специфікацією №10 від 27.03.2020 до 15.04.2020;

за Специфікацією №11 від 29.07.2020 до 01.09.2020.

Таким чином, прострочення виконання зобов`язання з поставки товару за вказаними специфікаціями починається:

за Специфікацією №10 від 27.03.2020 з 06.04.2020;

за Специфікацією №11 від 29.07.2020 з 02.09.2020.

ТОВ ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ поставило ТОВ КОРУМ ДМЗ продукцію:

за видатковою накладною №РН-01327 від 20.05.2020 (Специфікація №10) - 20.05.2020 на суму 192192,00грн;

за видатковою накладною №РН-02090 від 11.08.2020 (Специфікація №11) - 11.08.2020 на суму 247260,00грн;

за видатковою накладною №РН-02511 від 28.09.2020 (Специфікація №11) - 28.09.2020 на суму 321438,00грн.

Тобто, відповідачем за зустрічним позовом поставлено продукцію позивачу за зустрічним позовом з порушенням встановленого Специфікаціями строку.

Заперечення відповідача за зустрічним позовом, викладеним у відзиві на зустрічну позовну заяву щодо поставки продукції за договором поза межами строків визначених у Специфікаціях з причин не оформленням в належний строк покупцем довіреностей на прийняття товару суд відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно Інкотермс-2010 Delivered Duty Paid (скорочено DDP) означає, що продавець здійснює постачання покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які мита (під словом мито тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Таким чином, з системного аналізу вказаного суд приходить до висновку, що на позивача за зустрічним позовом не було покладено умовами договору будь-яких дій, які б обумовлювали виконання Постачальником обов`язку з поставки продукції, а саме, не було передбачено складання заявки на поставку, доведення до відповідача інформації щодо дати можливої поставки, щодо наявності довіреності на отримання продукції з боку Покупця у представника тощо.

Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку Покупця своєму представнику внутрішнім документом підприємства.

З огляду на відсутність встановленого умовами договору обов`язку Покупця надати Постачальнику інформацію щодо можливості отримання товару у певну дату певною особою, який би передував виникненню обов`язку з поставки продукції, посилання відповідача за зустрічним позовом на факт відсутності довіреності у представника позивача за первісним позовом у межах встановленого строку виконання зобов`язання з боку Постачальника суд не вважає простроченням кредитора.

Доказів на підтвердження того, що Постачальник в межах строку, встановленого Специфікаціями здійснив дії направлені на постачання продукції - привіз її на склад Покупця, однак приймання продукції не відбулось останнім внаслідок відсутності особи, яка б була уповноважена на її отримання з боку Покупця, матеріали справи не містять.

Крім того, з наданих скріншотів електронної скриньки відповідача за зустрічним позовом не вбачається, що листування електронною поштою здійснювалось з відповідальною особою позивача за зустрічним позовом.

Як вже зазначалось судом, в п.8.15, 8.16 договору сторонами вказані контактні особи: представник Постачальника: ОСОБА_1, НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; Представник Покупця: ОСОБА_2, менеджер з постачання, НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3.

Натомість, згідно зі скріншотів електронної пошти, наданих відповідачем за зустрічним позовом вбачається, що особою, яка здійснювала листування від імені ТОВ КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД була Подберезна Г.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відомості щодо якої як відповідальної особи Покупця відсутні в матеріалах справи.

Доказів на підтвердження зміни відповідальної особи з боку Покупця матеріали справи не містять.

Період прострочки виконання зобов`язання визначений позивачем за зустрічним позовом вірно.

Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок штрафу нарахованого відповідно до п.6.2.1 договору, судом встановлено, що останнім безпідставно нараховано суму штрафу на всю суму вартості продукції, поставка якої узгоджена сторонами за специфікацією №11 від 29.07.2020 в розмірі 570600,00грн, тоді як умовами п. 6.2.1 договору штраф нараховується виключно на суму, що поставляється за відповідною Специфікацією. З огляду на фактичну поставку продукції за цією специфікацією на суму 568698,00грн, розрахунок в цій частині здійснений методологічно та арифметично невірно, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок.

Згідно здійсненого судом розрахунку сума штрафу відповідно до п.6.2.1 договору за специфікацією №11 від 29.07.2020 нарахованої на суму фактично поставленої продукції в розмірі 568698,00грн становить 28434,90грн.

Розрахунок суми штрафу відповідно до п.6.2.1 договору за специфікацією №10 від 27.03.2020 здійснений позивачем за зустрічним позовом методологічно та арифметично вірно та складає 9609,60грн.

Відповідно розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасно поставлену продукцію за договором, позивачем за зустрічним позовом відповідно до п.6.2.2 договору заявлено до стягнення неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленої (недопоставленої) Продукції або Продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення:

за Специфікацією №10 від 27.03.2020 на загальну суму 192192,00грн за період з 25.04.2020 по 20.05.2020 (25 днів) - у розмірі 4804,80грн;

за Специфікацією №11 від 29.07.2020 на загальну суму 321438,00грн за період з 11.09.2020 по 28.09.2020 (17 днів) - у розмірі 5464,45грн.

Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок неустойки нарахованої відповідно до п.6.2.2 договору, судом встановлено, що останнім безпідставно збільшено період нарахування з 10-го дня, а отже розрахунок здійснений методологічно та арифметично невірно, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок.

Згідно здійсненого судом розрахунку сума неустойки відповідно до п.6.2.2 договору складає:

за Специфікацією №10 від 27.03.2020 на загальну суму 192192,00грн за період з 26.04.2020 по 20.05.2020 (24 дня) - у розмірі 4612,61грн;

за Специфікацією №11 від 29.07.2020 на загальну суму 321438,00грн за період з 12.09.2020 по 28.09.2020 (16 днів) - у розмірі 5143,04грн.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, прийшов до висновку щодо часткового задоволення зустрічних позовних вимог у сумі 47800,15грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що первісні та зустрічні позовні вимоги суд задовольняє частково, на відповідача за первісним позовом покладається судовий збір у розмірі 16730,85грн, а на відповідача за зустрічним позовом покладається судовий збір у розмірі 2241,46грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ до Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ГРУП про стягнення основної заборгованості в розмірі 1068552,00грн, пені в розмірі 24879,72грн, 3% річних в розмірі 7093,00грн, інфляційних втрат в розмірі 22394,36грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД (адреса місцезнаходження: 84205, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Соборна, будинок 7; код ЄДРПОУ: 37295825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (адреса місцезнаходження: 69034, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Цимлянська, будинок 29-А; код ЄДРПОУ: 34155997) основну заборгованість в розмірі 1066650,00грн, пеню в розмірі 20042,45грн, 3% річних в розмірі 7093,00грн, інфляційні втрати в розмірі 22394,36грн, судовий збір в розмірі 16730,85 грн.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ про стягнення штрафних санкцій в розмірі 48408,85грн - задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (адреса місцезнаходження: 69034, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Цимлянська, будинок 29-А; код ЄДРПОУ: 34155997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД (адреса місцезнаходження: 84205, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Соборна, будинок 7; код ЄДРПОУ: 37295825) штрафні санкції в розмірі 47800,15грн, судовий збір в розмірі 2241,46 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 13.08.2021.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2021.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова


Дата ухвалення рішення	13.08.2021
Оприлюднено	30.08.2021
Номер документу	99242157
Судочинство	Господарське

Барбашова Сільва Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 13.08.2021 по справі 905/389/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —905/389/21

Рішення
від 13.08.2021 по справі 905/389/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ