Рішення від 18.08.2021 по справі 910/430/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2021Справа № 910/430/20

За позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про стягнення нарахованої але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку, компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 297 816 грн. 67 коп.

В межах справи № 910/24323/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін :

Позивач ОСОБА_1, Шапошнікова К.М. - представник

Від відповідача не з`явились

Розпорядник майна не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

11.01.2019 до Господарського суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення нарахованої але невиплаченої раробітної плати, середнього заробітку, компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 297 816 грн. 67 коп.

До позовної заяви було додано клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору (відстрочення від сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 прийнято позовну заяву №910/430/20 ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" стягнення нарахованої але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку, компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 297 816 грн. 67 коп. до розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", а також задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі, підготовче засідання призначено на 11.03.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2020 розгляд справи відкладено на 01.04.2020.

Судове засідання 01.04.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. у відпустці.

04.05.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

15.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла уточнена позовна заява позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2020 розгляд справи призначено на 16.09.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2020 розгляд справи призначено на 21.10.2020.

20.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2020 розгляд справи відкладено на 02.12.2020.

01.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2020 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 27.01.2021.

У судовому засіданні 27.01.2021 судом встановлено, що витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 від позивача документи до матеріалів справи не надходили, та відкладено розгляд справи на 15.03.2021.

19.02.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, а також письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2021 розгляд справи відкладено на 17.05.2021.

26.03.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення позивача на письмові пояснення відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення нарахованої але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку, компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 297 816 грн. 67 коп. в межах справи № 910/24323/16 до судового розгляду по суті на 19.07.2021.

У судовому засіданні 19.07.2021 оголошено перерву до 18.08.2021.

У судовому засіданні 18.08.2021 позивач надав пояснення по суті заявлених вимог та підтримав їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення нарахованої але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку, компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 297 816 грн. 67 коп. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 17.07.1984 по 31.05.2019 працювала у відокремленому підрозділі Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", що підтверджується записами в трудовій книжці. Позивач був звільнений 31.05.2019 за угодою сторін на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Заборгованість відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати за період з листопада 2012 року по травень 2019 року становить 134 655,09 грн., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі відокремленого підрозділу Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" за вих. № 67 від 07.10.2019.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнає заявлені позивачем вимоги з виплати заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У ч.1 ст. 1Закону України "Про оплату праці", який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття "заробітна плата".

Конституційний Суд України в рішенні 1-18/2013 від 15.10.2013 року зазначив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.

Відповідно до положень ст. 97 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно з частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, які складають заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 134 655,09 грн., що підтверджені довідкою Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі відокремленого підрозділу Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" за вих. № 67 від 07.10.2019 копія якої міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що відповідачем не здійснено повний розрахунок з позивачем при звільненні, останнім заявлено вимоги, які складають середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який, згідно заяви про уточнення позовних вимог становить 112 522,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 зазначеного кодексу).

Тобто, за вказаними приписами закону визначений певний порядок остаточних розрахунків роботодавця з працівником при його звільненні, зокрема, або в день звільнення, або, якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиконання роботодавцем вказаних вимог законодавцем передбачений певний вид відповідальності у вигляді сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як убачається з матеріалів справи, позивач був звільнений з Управління механізації ПАТ "Мостобуд" 31.05.2019.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією довідки Управління механізації ПАТ "Мостобуд" за вих. № 67 від 07.10.2019 відповідач має заборгованість перед позивачем по дату звільнення. Позивач стверджує, що працював весь період і в день звільнення також, однак відповідач з ним не розрахувався, чим порушив положення ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Відповідач у письмових поясненнях на позовну заяву акцентує увагу на тому, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 запроваджено новий порядок розрахунку сум середнього заробітку, зокрема про те, що суд керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Так Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц вказала, що для оцінки розміру майнових втрат працівника , пов`язаних із затримкою розрахунку про звільненні на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2009-2015 року можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, повинен сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження свого рівня життя.

Отже, як вбачається з письмових пояснень відповідача якщо позивач, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, взяв кредит з метою збереження рівня свого життя, то виходячи із середьнозваженої ставки за кредитами в річному обчисленні він повинен був сплатити 21 140,08 грн. В такому випадку, суд погоджується з доводами відповідача, зокрема, що оцінка майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні становить 21 140,08 грн.

Таким чином, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, враховуючи неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку із розміром заборгованості по заробітній платі, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення середнього заробітку підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 21 140,08 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати, згідно заяви про уточнення позовних вимог в розмірі 125 113,54 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року "Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати" (надалі по тексту "Порядок").

Згідно п.2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001року.

Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.

Згідно п.4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Доданий позивачем розрахунок суми компенсації відповідає вказаному Порядку, відтак визнається судом обґрунтованим.

За наведених обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 125 113,54 грн.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 4 213,64 грн. судового збору.

Крім того, зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору на строк до ухвалення рішення у справі, з позивача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 1 707,66 грн. судового збору.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 134 655 (сто тридцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 09 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 125 113 (сто двадцять п`ять тисяч сто тринадцять) грн. 54 коп., середній заробіток за затримку розрахунків при звільненні в розмірі 21 140 (двадцять одна тисяча сто сорок) грн. 08 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) в дохід Державного бюджету України 4 213 (чотири тисячі двісті тринадцять) грн. 64 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України 1 707 (одна тисяча сімсот сім) грн. 66 коп. судового збору.

5. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.08.2021.

Суддя П.П. Чеберяк