Рішення

від 25.08.2021 по справі 918/480/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/480/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Довгалець Ярослава Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ВМВ Септем-Т" про стягнення 63 858,14 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року фізична особа - підприємець Довгалець Ярослав Михайлович звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ВМВ Септем-Т" про стягнення 63 858,14 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на "13" липня 2021 року.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року розгляд справи відкладено на 25.08.2021 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судове засідання представник відповідач не з`явився, відзиву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 20, офіс, 36.

Органом поштового зв`язку повернуто ухвали суду від 22.06.2021 року та 13.07.2021 року з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується повідомленнями поштового зв`язку, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду у судовому засіданні і причини неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не визнаються поважними.

Також, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області було розміщене повідомлення про час та місце розгляду даної справи.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 25.08.2021 року, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у судовому засіданні за відсутності представників сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні подані позивачем документи і матеріали справи в сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2020 року між фізичною особою-підприємцем Довгальцем Ярославом Михайловичем (далі - Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т", в особі директора Ноцика Ігора Євгеновича, діючого на підставі cтатуту (далі - Замовник, Відповідач), було укладено договір про надання послуг по експлуатації спецтехніки № 16/03/2020 (далі - Договір) (а.с. 5-6).

Згідно п. 1.1 Договору Виконавець надає Замовнику послуги щодо експлуатації спецтехніки для виконання робіт (далі по тексту "Техніка") на виробничих об`єктах Замовника, а Замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору вид послуг визначається в акті приймання-передачі наданих послуг та/або рахунках-фактурах до цього Договору.

Згідно п 2.1 Договору надання послуг Виконавцем здійсняється на підставі замовлення Замовника.

Вартість послуг Виконавця за цим Договором вказується в рахунках та актах надання послуг. оплата праці персоналу, що обслуговує Техніку входить до ціни послуги. Сума Договору складається з суми вартості Актів надання послуг на протязі дії цього Договору (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору оплата послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків по факту наданих послуг протягом десяти банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 9.1 договору).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін.

На виконання вимог договору, згідно з актом надання послуг надання послуг № 28 від 07.10.2020 року до договору № 16/03/2020 від 16.03.2020 року, Позивач надав Відповідачу послуги по експлуатації спецтехніки екскаватором марки FTLAS-1404, визначений у п.1.1 Договору на загальну суму 32 400,00 грн.

07 жовтня 2020 року замовником та виконавцем підписано акт надання послуг №28, відповідно до якого виконавцем було виконано, а замовником прийнято роботи по вказаному договору на загальну суму 32 400, 00 грн. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має (а.с. 8).

Також, в матеріалах справи наявний рахунок на оплату № 28 від 07.10.2020 року за послуги екскаватора марки ATLAS - 1404 на загальну суму 32 400,00 грн. (а.с. 7).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість послуг наданих виконавцем та прийнятих замовником становить 32 400, 00 грн.

Як зазначає позивач, що Відповідачем після отримання в повному обсязі послуг по експлуатації спецтехніки було проведено їх часткову оплату відповідно до платіжного доручення від 28.12.2020 року за № 484 в сумі 5 000,00 грн. (а.с.9).

Таким чином, заборгованість Відповідача за договором становить 27 400,00 грн.

Доказів оплати наданих послуг на суму 27 400,00 грн. Відповідач суду не надав, відтак, суд приходить до висновку, що за Відповідачем перед Позивачем рахується заборгованість в сумі 27 400,00 грн. за надані послуги.

Враховуючи викладені обставини та невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань належним чином, ФОП Довгалець Я.М. звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення заборгованості за договором про надання послуг по експлуатації спецтехніки № 16/03/2020 від 16.03.2020 року.

Таким чином, станом на 25.08.2021 року основна заборгованість відповідача за надані послуги становить 27 400,00 грн., доказів погашення якої суду не надано.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням договору надання послуг по експлуатації спецтехніки № 16/03/2020 від 16.03.2020 року в частині своєчасної оплати наданих послуг, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України тощо.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов`язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору по експлуатації спецтехніки № 16/03/2020 від 16.03.2020 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом статті 854 Цивільного кодексу України, після остаточної здачі роботи, яку виконано належним чином і в погоджений строк, замовник зобов`язується сплатити підрядникові обумовлену ціну, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

Частиною 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.3. Договору оплата послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків по факту наданих послуг протягом десяти банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем.

На виконання вимог договору, згідно з актом надання послуг надання послуг № 28 від 07.10.2020 року до договору № 16/03/2020 від 16.03.2020 року, Позивач надав Відповідачу послуги по експлуатації спецтехніки екскаватором марки FTLAS-1404, визначений у п.1.1 Договору на загальну суму 32 400,00 грн.

07 жовтня 2020 року замовником та виконавцем підписано акт надання послуг №28, відповідно до якого виконавцем було виконано, а замовником прийнято роботи по вказаному договору на загальну суму 32 400, 00 грн.. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Також, в матеріалах справи наявний рахунок на оплату № 28 від 07.10.2020 року за послуги екскаватора марки ATLAS - 1404 на загальну суму 32 400,00 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість послуг наданих виконавцем та прийнятих замовником становить 32 400, 00 грн.

Як зазначає позивач, що Відповідачем після отримання в повному обсязі послуг по експлуатації спецтехніки було проведено їх часткову оплату відповідно до платіжного доручення від 28.12.2020 року за № 484 в сумі 5 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача за договором становить 27 400,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання, а тому основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.08.2021 року становить 27 400,00 грн.

Станом на час розгляду господарським судом спору відповідачем не надано до матеріалів справи доказів оплати наданих послуг (виконаних робіт), як і не надано заперечень щодо вищезазначеної заборгованості.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за виконані роботи в сумі 27 400,00 грн. обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню.

Окрім того, за прострочення виконання грошових зобов`язань за надані послуги (виконані роботи) позивачем нараховано за шість місяців 15% штрафу від суми заборгованості за кожен повний місяць прострочення в розмірі 24 660,00 грн. та 2 069,64 грн. - пені.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки за порушення зобов`язання, одним з яких є сплата неустойки (штраф, пеня), а порушенням зобов`язання є його невиконання.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі прострочення сплати послуг Виконавця більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Відповідач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, без врахування п. 6 статті 232 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач допустив порушення строків оплати поставленого згідно договору поставки, а відтак, останній повинен нести відповідальність за порушення зобов`язання передбачену Законом та Договором.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач, керуючись пунктом 6.2. Договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 2 069,64 грн.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованої пені становить 2 067,40 грн., при заявленій - 2 069,64 грн. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 2 067,40 грн. В задоволенні пені в розмірі 2,24 слід відмовити.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що Замовник додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми прострочення за кожен повний місяць прострочення.

Нарахування за шість місяців 15 % штрафу від суми прострочення за кожен повний місяць прострочення в розмірі 24 660,00 грн. судом перевірено, та визнано такими, що відповідають положенням Договору, а тому 15 % штрафу від суми прострочення за кожен повний місяць прострочення за даним договором в розмірі 24 660,00 грн. підлягає до задоволення.

Крім того, позивач просить суд стягнути інфляційні збитки в розмірі 1 945,40 грн. та 7 783,10 грн. - 48 % річних за надані послуги (виконані роботи).

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 2 326,37 грн., при заявленому 1 945,40 грн. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню підлягають інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі в сумі 1 945,40 грн.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі прострочення сплати послуг Виконавця більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Відповідач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, без врахування п. 6 статті 232 Господарського Кодексу України, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 4 (чотири) % на місяць (48% річних - для обчислення за неповний місяць) від простроченої суми.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок 48% за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих 48% становить 7 776,27 грн., при заявленому - 7 783,10 грн. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають 48%, які за розрахунком суду складають 7 776,27 грн. 78 коп. В частині стягнення 48% в сумі 6,83 грн. слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, враховуючи усе викладене у сукупності, позовні вимоги фізичної особи - підприємця Довгалець Ярослава Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ВМВ Септем-Т" підлягають до задоволення частково, а саме: в частині стягнення 27 400,00 грн. - основного боргу, 2 067,40 грн. - пені, 24 660,00 грн. - 15 % штрафу, 1 945,40 грн. - інфляційного збільшення, 7 776,27 грн. - 48% річних. В частині стягнення 2,24 грн. - пені та 6,83 - 58% річних слід відмовити.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати в розмірі 2 269,67 грн. судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 237 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця Довгалець Ярослава Михайловича - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ВМВ Септем-Т" (33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 20, оф. 36, ЄДРПОУ 25319814) на користь фізичної особи - підприємця Довгалець Ярослава Михайловича ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 27 400 (двадцять сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. - основного боргу, 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 40 коп. - пені, 24 660 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 00 коп. - 15 % штрафу, 1 945 (одну тисячу дев`ятсот сорок п`ять) грн. 40 коп. - інфляційного збільшення, 7 776 (сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 27 коп. - 48% річних та 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 2,24 грн. - пені та 6,83 грн. - 48% річних - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 30 серпня 2021 року.

Суддя Романюк Ю.Г.