Постанова

від 25.08.2021 по справі 5/92б (905/355/20)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 5/92б (905/355/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

ОСОБА_1 - Пєвцової О.П. (ордер КВ № 831416 від 25.08.2021) ,

ліквідатора Стоян М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021

та рішення Господарського суду Донецької області від 01.12.2020

у справі № 5/92б(905/355/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінг"

до:

1. Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр",

2. Приватного нотаріуса Шиманського Івана Юрійовича,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька інвестиційна компанія",

4. ОСОБА_2 ,

5. ОСОБА_3 ,

6. ОСОБА_1

про визнання аукціону таким, що не відбувся, визнання результатів публічних торгів (аукціону) недійсними, скасування протоколу аукціону, скасування свідоцтва про придбання майна з аукціону, витребування майна з чужого незаконного володіння, повернення його у власність позивача та визнання права власності на спірне майно.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2010 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної Дирекції порушено справу № 5/92б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінг" (далі -ТОВ "Спрінг", боржник) на підставі статей 1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна.

Постановою Господарського суду Донецької області від 29.09.2011 ТОВ "Спрінг" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Березуцького Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.07.2012 припиненні повноваження ліквідатора Березуцького Є.Ю., ліквідатором ТОВ "Спрінг" призначено арбітражного керуючого Патерилова В.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.04.2019 призначено ліквідатором у справі № 5/92б про банкрутство ТОВ "Спрінг" арбітражного керуючого Стоян М.М.

ТОВ "Спрінг" в особі ліквідатора Стоян М.М. звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" (далі - ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр", відповідач-1), приватного нотаріуса Шиманського Івана Юрійовича (далі - приватний нотаріус Шиманський І.Ю., відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька інвестиційна компанія" (далі - ТОВ "Донецька інвестиційна компанія", відповідач-3), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-4) про:

- визнання аукціону, проведеного 19.03.2013 на ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" (протокол аукціону № 1 від 19.03.2013), з продажу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі магазину загальною площею 1532,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не відбувся, та визнання результатів публічних торгів (аукціону) з продажу цього майна недійсними;

- скасування протоколу аукціону № 1 від 19.03.2013 з продажу об`єкту нерухомого майна - зазначеної нежитлової будівлі магазину;

- скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справах про банкрутство від 17.10.2013 про придбання спірного нерухомого майна;

- витребування з чужого незаконного володіння відповідача-4 та повернення у власність позивача об`єкт нерухомого майна;

- визнання права власності на цей об`єкт за позивачем.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що після проведення аукціону договір купівлі-продажу між банкрутом та переможцем аукціону укладений не був, а після продажу майна грошові кошти за придбане майно на рахунок ТОВ "Спрінг" не надходили, тому переходу права власності на спірне майно не було, у зв`язку з чим передача спірного майна у власність відповідача-4 є незаконною.

Ухвалами Господарського суду Донецької області від 24.06.2020 залучено до участі у справі ОСОБА_3 у якості відповідача-5; накладено арешт на будівлю магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1532,4 кв.м.

Відповідачі 4, 5, 6 у відзивах на позов зазначали про пропуск позивачем строків позовної давності щодо заявлених позовних вимог. К

Відповідач-2 - Приватний нотаріус Шиманський І.Ю. та відповідач-5 ОСОБА_3 подали заяву та клопотання відповідно про застосування строків позовної даності щодо вимог позивача.

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про визнання причин пропуску позовної давності поважними та поновлення пропущеної позовної давності, в обґрунтування якого посилається на те, що:

- у зв`язку з проведенням АТО на території Донецької області, справа № 5/92б за заявою ПАТ "Аваль" в особі Донецької обласної дирекції про порушення справи про банкрутство ТОВ "Спрінг" була втрачена; ухвалою суду від 27.02.2019 р. відновлені окремі матеріали справи № 5/92б, у т.ч. в частині кредиторських вимог АТ "Альфа-Банк";

- тільки після передання колишнім ліквідатором Патериловим В.В. за актом приймання-передачі від 15.04.2019 новопризначеному ліквідатору Стоян М.М. документації та печатки банкрута стали відомі обставини, наведені в якості підстави означеного позову.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.08.2020 залучено до участі у справі ОСОБА_1 у якості відповідача-6.

Обставини встановлені судами попередніх інстанцій

Справа № 5/92б перебувала на стадії ліквідаційної процедури, а у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області була втрачена.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2019 у справі №5/92б відновлено окремі матеріали втраченої справи № 5/92б про банкрутство ТОВ "Спрінг", в частині наявних матеріалів та судових рішень, у тому числі в частині кредиторських вимог Акціонерного товариства "Альфа-Банк"; усунуто арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Спрінг".

Ухвалою господарського суду від 03.04.2019 призначено ліквідатором у справі №5/92б про банкрутство ТОВ "Спрінг" арбітражного керуючого Стоян Марину Миколаївну.

15.04.2019 Патериловим В.В. передано новопризначеному ліквідатору Стоян М.М. документацію та печатку товариства відповідно до акту приймання-передачі.

Після вивчення переданої документації банкрута, ліквідатором Стоян М.М. виявлено, що 19.03.2013 на ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" проведено аукціон, оформлений протоколом №1 від 19.03.2013, з продажу майна банкрута - ТОВ "Спрінг" (будівлі магазину загальною площею 1532,4 кв.м, за адресою: Донецька область, м.Добропілля, м. Білозерське, вул. Комсомольська, буд.3), переможцем якого визнано ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія".

В протоколі проведення аукціону № 1 від 19.03.2013 з продажу майна банкрута - ТОВ "Спрінг", оформленого ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр", наведені наступні відомості:

"Номер лоту: 1

Назва лоту: будівля магазину загальною площею 1532,4кв.м

Місцезнаходження майна: Донецька обл., м. Добропілля, м. Білозерське, вул.Комсомольська. буд.3

Власник майна: ТОВ "Спрінг" (код ЄДРПОУ 24644439)

Стартова (початкова ціна): 245184,00грн. без ПДВ

Відомості про учасників аукціону:

Учасник №1: ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія", в особі директора Соловей В.М., що діє на підставі статуту на наказу від 03.09.2011.

Учасник №2: Гуськов В.О., в особі Немашкалова В.М., що діє на підставі довіреності від 18.03.2013, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Малихіною М.М., зареєстрованої в реєстрі за №558

Пропозиції учасників: Учасник №1: 245184,00 грн; Учасник № 2: пропозиція відсутня.

Ціна запропонована переможцем аукціону: 245184,00 грн без ПДВ

Переможець аукціону: ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія", в особі директора Соловей В.М., що діє на підставі статуту на наказу від 03.09.2011.

Реквізити або паспортні данні: р/р НОМЕР_1 в ПУМБ м. Донецьк, МФО 334851, код 35833694

Юридична або домашня адреса: 86104, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Панченко, буд. 27-А

Кошти в розмірі 24518,40 грн, без ПДВ, внесені переможцем, як гарантійний внесок, на р/р ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" № НОМЕР_2 в ПАТ "БТА БАНК", МФО 321723, код 37875935, зараховуються в рахунок сплати вартості придбаного майна і в подальшому розподіляються наступним чином:

- 4000,00 грн без ПДВ - винагорода біржі за організацію аукціону та проведення аукціону;

- 20518,40 грн. без ПДВ - перераховуються на р/р ТОВ "Спрінг" № НОМЕР_3 в ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві, МФО 300346, код 24644439.

Кошти в розмірі 220 665,60 грн без ПДВ сплачуються переможцем, як сплата за придбане майно, на р/р ТОВ "Спрінг" № НОМЕР_3 в ПАТ "Альфа-Банк" у м.Києві, МФО 300346, код 24644439 в момент укладання договору купівлі-продажу".

17.10.2013 приватним нотаріусом Шиманським І.Ю. видано ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія" Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі в провадженні у справах про банкрутство, яким посвідчено придбання майна - будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1532,4 кв.м.

Свідоцтво було видане на підставі акта про передання права власності на куплене майно від 19.03.2013 та протоколу про проведення аукціону №1 від 19.03.2013, складеного ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр".

У подальшому спірне нерухоме майно відчужувалося неодноразово, а саме:

- 24.10.2013 за договором купівлі-продажу спірне нерухоме майно продано продавцем - ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія", покупцю - ОСОБА_1 ;

- 15.09.2015 за договором дарування спірне нерухоме майно подаровано дарувальником - ОСОБА_1 обдаровуваному - ОСОБА_2 ;

- 21.04.2020 за договором дарування спірне нерухоме майно подаровано дарувальником - ОСОБА_2 обдаровуваному - ОСОБА_3

16.04.2014 попередній ліквідатор ТОВ "Спрінг" Патерилов В.В. звернувся до директора ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія" Соловей В.М. з претензією №01-17/387 на суму 220 665,60 грн, згідно з якою вартість придбаного на проведеному 19.03.2013 аукціоні майна банкрута ТОВ "Спрінг" в розмірі 220665,60 грн переможцем аукціону - ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія" не сплачена, та просив його протягом двох календарних днів з моменту отримання даної претензії перерахувати суму заборгованості в розмірі 220665,60 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Спрінг" № НОМЕР_3 в ПАТ "Альфа-Банк" у м.Києві, МФО 300346, код 24644439.

22.05.2014 ліквідатор Патерилов В.В. листом № 01-17/481 звертався до ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" з вимогою про визнання аукціону таким, що не відбувся, оскільки грошові кошти від ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія" не надходили. Зазначені документи не були вручені адресату підприємством поштового зв`язку - листи повернулися за зворотною адресою.

Згідно з випискою АТ "Альфа-Банк" по особовому рахунку ТОВ "Спрінг" № НОМЕР_4 за період з 19.03.2013 по 24.01.2020, загальний розмір грошових коштів, що надійшли на рахунок ТОВ "Спрінг" за реалізоване майно згідно з протоколом №1 проведення аукціону від 19.03.2013 без ПДВ становить 29 018,40 грн, з яких: 20.03.2013 - 20518,40 грн; 12.11.2013 - 5000,00 грн; 17.12.2013 - 500,00 грн; 27.12.2013 - 3000,00 грн, тобто, сплачена сума у розмірі 29 018,40 грн не свідчить про оплату придбаного відповідачем-3 на аукціоні майна.

Платником у платежі від 20.03.2013 на суму 20 518,40 грн визначена ТБ "ВТЦ", у платежі від 12.11.2013 на суму 5 000,00 грн. - "Транзит_счет по бездоговор. юрлиц", від 17.12.2013 на суму 500,00 грн. - "Транзит_счет по бездоговор. юрлиц", від 27.12.2013 на суму 3 000,00 грн. - ПАТ "КБ "Промекономбанк".

Доказів перерахування ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія" грошових коштів у розмірі 220 665,60 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Спрінг" (№ НОМЕР_3 в ПАТ "Альфа-Банк" у м.Києві, МФО 300346, код 24644439) матеріали справи не містять.

У зв`язку з неперерахуванням ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія" грошових коштів за придбане на аукціоні 19.03.2013 (протокол №1 від 19.03.2013) майна банкрута ТОВ "Спрінг", позивач звернувся з даним позовом до господарського суду в межах частково відновленої справи про банкрутство ТОВ "Спрінг".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.12.2020 позов задоволено частково:

- визнано недійсними результати аукціону, проведеного 19.03.2013 на ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" (протокол аукціону №1 від 19.03.2013), з продажу об`єкта нерухомого майна ТОВ "Спрінг" - нежитлової будівлі магазину загальною площею 1532,4 кв.м.;

- скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справах про банкрутство від 17.10.2013 ро придбання нерухомого майна - нежитлової будівлі магазину загальною площею 1532,4 кв.м.;

- витребувано з чужого незаконного володіння відповідача-5 та повернуто у власність позивача нежитлову будівлю магазину загальною площею 1532,4 кв.м.;

- визнано право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю магазину загальною площею 1532,4 кв.м.;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено;

- стягнуто з кожного з відповідачів на користь ТОВ "Спрінг" по 2 154,33 грн судового збору;

- скасовано заходи забезпечення позову у справі № 5/92б (905/355/20), визначені ухвалою ГСДО від 24.06.2020, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що:

- матеріали справи не містять доказів перерахування грошових коштів покупцем за придбане на аукціоні майно, у порядку визначеному в протоколі № 1 проведення аукціону від 19.03.2013, що свідчить про незадоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника та є порушенням, яке стосується оформлення кінцевих результатів аукціону;

- договір купівлі-продажу за результатом проведеного аукціону в строки, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), сторонами укладений не був;

- майно ТОВ "Спрінг" було відчужено ТОВ "Донецька інвестиційна компанія", яка не мала права на вчинення дій відносно розпорядження таким майном через те, що до неї право власності на спірне майно не перейшло;

- з огляду на відсутність оплати придбаного майна, вибуття такого майна з володіння боржника відбулося не з власної волі;

- керуючись частиною 5 статті 267 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку щодо поважності та об`єктивності причин пропущення позивачем позовної давності щодо заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим визнав порушене право таким, що підлягає захисту.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 01.12.2020 у справі №5/92б (905/355/20) залишено без змін.

За висновком апеляційного суду, судом першої інстанції на законних підставах задоволені позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Спрінг" про витребування нежитлової будівлі магазину у ОСОБА_3 та повернення її у власність банкрута, а також визнання на неї права власності за позивачем.

Апеляційним судом копії договору купівлі-продажу від 24.10.2013 двічі надавалися до матеріалів справи - ОСОБА_2 в якості додатку до відзиву на позов та ліквідатором ТОВ "Спрінг" Стоян М.М. як додаток до уточненої позовної заяви. Обидві копії цього договору не містять відомостей про його нотаріальне посвідчення, що свідчить про його укладання у простій письмовій формі, що суперечить вимогам статті 657 ЦК України.

За відсутності нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 24.10.2013, він не є укладеним у розумінні приписів статті 640 ЦК України, і відповідно, викладені в п. 2.2 цього договору обставини про сплату покупцем готівкою вартості нерухомого майна, що є предметом договору (за відсутності доказів на підтвердження оплати), не можуть прийматися до уваги як обставини дійсної оплати реальними грошовими коштами, що виключає можливість визнання скаржника добросовісним набувачем майна.

Встановивши, що ОСОБА_1 не доведено того, що він є добросовісним набувачем майна, апеляційний суд визнав твердження щодо законності подальших правочинів, спрямованих на відчуження спірного магазину іншим особам, такими, що не відповідають наведеним вимогам ЦК України та спростовуються матеріалами справи.

Щодо поданих відповідачами -4, -2, -5 та -6 заяв про застосування позовної давності суди попередніх інстанцій за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів дійшли висновку про визнання поважними наведені ТОВ "Спрінг" в особі ліквідатора Стоян М.М. обставини пропуску позовної давності, що має наслідком захист порушеного права позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В касаційній скарзі ОСОБА_1 (скаржник) просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду Донецької області від 01.12.2020 у справі №5/92б(905/355/20) скасувати; ухвалити нове рішення, яким "відмовити ТОВ "Спрінг" до Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр", Приватного нотаріуса Шиманського Івана Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька інвестиційна компанія , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в повному обсязі".

В обґрунтування доводів посилається на:

- неправильне застосуванням норм матеріального права, а саме, суди помилково застосували норми статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), який втратив чинність, та залишили поза увагою вимоги статті 86 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ); а також в частині застосування статті 388 ЦК України щодо витребування майна з чужого незаконного володіння;

- порушення норм процесуального права - всупереч нормам статті 86 ГПК України суди не надали належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, яким позивач обґрунтував пропуск процесуального строку на звернення до суду з позовними вимогами.

Скаржник вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012 щодо визнання доводів позивача стосовно поважності пропуску процесуального строку для звернення до суду з підстав призначення ліквідатора підприємства.

Доводи інших учасників справи

Ліквідатор ТОВ "СПРІНГ" у відзиві заперечує проти вимог касаційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків судів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги.

Предметом розгляду у цій справі є аукціон з продажу майна ТОВ "Спірінг", проведений Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" 19.03.2013.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що оспорюваний аукціон відбувся 19.03.2013, суди попередніх інстанцій вірно застосували до оцінки спірних правовідносин у цій справі положення Закону про банкрутство (у редакції, чинній на час спірних правідносин), що відповідає принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, тлумачення якого Конституційний Суд України надав у рішеннях від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012.

Вказане спростовує доводи касаційної скарги про помилкове застосування статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який на дату судового розгляду втратив чинність, та залишення поза увагою положень статті 86 Кодексу України з процедур банкрутства.

Закон про банкрутство (чинний на час проведення оспорюваного у цій справі аукціону) в статті 49 встановлював загальне правило, відповідно до якого продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Процедура підготовки, організації та проведення продажу майна боржника на торгах у формі аукціону деталізована в нормах розділу ІV Закону про банкрутство.

Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Отже, правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів, та дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-370цс16 від 29.06.2016, у справі №904/9284/14 від 14.12.2016).

Підстави та порядок для визнання недійсними результатів аукціону в межах провадження у справі про банкрутство регламентовані положеннями Закону про банкрутство.

Згідно з статті 55 Закону про банкрутство, аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі: відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника; коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість); несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.

Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.

Результати аукціону анулюються організатором у п`ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено до господарського суду.

Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

У статті 50 Закону про банкрутство закріплено, що продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Обов`язковими умовами договору купівлі-продажу майна є: відомості про майно, його склад, характеристика; ціна продажу майна; порядок і строк передачі майна покупцю; відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна; інші умови, передбачені законодавством України. На аукціоні не може бути використано переважне право купівлі майна, крім випадків, передбачених законом. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Положеннями статті 71 Закону про банкрутство визначений порядок сплати ціни, яким, зокрема, передбачено: протягом п`яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна; переможець торгів повинен протягом п`яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка; строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на десять календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менш як 50 відсотків ціни продажу майна.

Розглядаючи спір щодо дійсності результатів аукціону, суди попередніх інстанцій, перевіривши дотримання вимог статей 50 та 71 Закону про банкрутство встановили, що продаж спірного майна на підставі Протоколу №1 проведення аукціону від 19.03.2013, не було оформлено договором купівлі-продажу, що було визнано та не заперечується сторонами; матеріали справи не містять доказів перерахування ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія" грошових коштів у розмірі 220665,60 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Спрінг" (№ НОМЕР_3 в ПАТ "Альфа-Банк" у м.Києві, МФО 300346, код 24644439) за придбане на аукціоні майно, у порядку визначеному в протоколі № 1 проведення аукціону від 19.03.2013.

Судами встановлено, що в матеріалах справи наявна виписка АТ "Альфа-Банк" по особовому рахунку ТОВ "Спрінг" № НОМЕР_4 за період з 19.03.2013 по 24.01.2020, згідно якої загальний розмір грошових коштів, що надійшли на рахунок ТОВ "Спрінг" за вказаний період "за реалізоване майно зг. протоколу №1 проведення аукціону від 19.03.2013р." становить 29018,40 грн.

Наведені у банківській виписці оплати виплати судом апеляційної інстанції не визнано як докази оплати переможцем аукціону - ТОВ "Донбаська інвестиційна компанія" за придбане на аукціоні спірне майно, оскільки в графі "Платник" містяться інші відомості, аніж посилання на дане товариство, зокрема, у платіжному документі від 20.03.2013 платником значиться ТБ "ВТЦ" і розмір грошових коштів у сумі 20 518,40 грн відповідає розміру гарантійного внеску учасника аукціону.

У відповідності до частини З статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме, правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Виходячи з наведеного, процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається із чотирьох етапів її організації: передпідготовка проведення аукціону; підготовка до проведення аукціону; проведення аукціону; оформлення результатів проведення аукціону. Порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому.

Встановлені судами попередніх інстанцій відсутність оформлення результатів аукціону нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, та відсутність доказів на підтвердження оплати за придбане на аукціоні майно у розмірі визначеному протоколом про проведення аукціону, є порушеннями, які стосується оформлення кінцевих результатів аукціону, що свідчить про наявність правових підстав для визнання недійсними результати аукціону, проведеного 19.03.2013.

Визнання недійсними результатів торгів (аукціону), на яких відбувся продаж майна банкрута, є підставою для задоволення похідної вимоги про визнання недійсним виданого 17.10.2013 приватним нотаріусом Шиманським І.Ю. Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі в провадженні у справах про банкрутство, яким посвідчено придбання майна - будівлі магазину, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Комсомольська, 3, загальною площею 1532,4 кв.м.

Колегія суддів зауважує про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, що встановлення недійсності правочину, укладеного за результатами недійсного аукціону, свідчить про наявність порушених прав позивача, та може серед іншого бути підставою для витребування майна його власником у набувача такого майна відповідно до частини першої статті 388 ЦК України (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № Б-39/187-08).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України.

У такому випадку діюче законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім договором у ланцюгу договорів права відчужувати це майно.

Проведення аукціону з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зокрема, відсутність

оформлення результатів аукціону нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, здійснення боржником безоплатного відчуження нерухомого майна), є свідченням того, що майно за такими договорами вибуло всупереч волі власника, що свідчить про можливість застосування до спірних правовідносин статті 216 та статті 388 ЦК України. Аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 справа № 922/719/16 та від 03.10.2018 у справі № 906/1765/15.

Зважаючи на викладені в цій постанові висновки, враховуючи сталу практику Верховного Суду щодо підстав витребування майна від добросовісного набувача, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме статті 388 ЦК України, є безпідставними.

Водночас, можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні питання щодо визнання поважними причин пропуску позовної давності, суд зазначає таке.

До позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі статей 203, 215, 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі №522/2201/15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16.

Частиною п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Суд звертається до правової позиції, що послідовно викладалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15.05.2018 у справі № 922/2058/17, від 13.11.2018 у справі № 924/127/17, від 15.01.2019 у справі № 910/2972/18, від 10.04.2019 у справі № 6/8-09, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 22.08.2019 у справі № 910/15453/17, від 03.09.2019 у справі № 920/903/17, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Судами встановлено, що під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідачі 4, 5, 6 у відзивах на позов зазначали про пропуск позивачем строків позовної давності щодо заявлених позовних вимог. Відповідач-2 - Приватний нотаріус Шиманський І.Ю. та відповідач-5 Шамін Д.І. подали заяву та клопотання відповідно про застосування строків позовної даності щодо вимог позивача.

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про визнання причин пропуску позовної давності поважними та поновлення пропущеної позовної давності.

Питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (правову позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування приписів частини п`ятої статті 267 ЦК України, викладеної у постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).

Колегія суддів зазначає, що закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, вирішення цього питання покладається безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.

Визнання поважними причин пропуску позовної давності належить до процесуальних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, за змістом норм права щодо "інституту позовної давності" в сукупності із нормами ГПК України, що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин (стаття 300 ГПК України), касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм глави 19 ЦК України на предмет правильності такого застосування.

Отже, суд має право надати особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності умов:

- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 ГПК України);

- суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, дійшли висновку щодо наявності поважних та об`єктивних причин пропуску позивачем ТОВ "Спрінг" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Стоян М.М. позовної давності у спірних правовідносинах.

Так, зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що як на підстави для визнання строку позовної давності пропущеним з поважних причин було посилання на обставини, які з об`єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали своєчасне подання позову, зокрема, проведення з 14.04.2014 антитерористичної операції на тимчасово окупованій території, в зв`язку з чим справа № 5/92-6 про банкрутство ТОВ "Спрінг" була втрачена та відновлена частково на стадії ліквідаційної процедури в частині наявних матеріалів та судових рішень ухвалою Господарського суду Донецької області 27.02.2019.

Таким чином, встановлення вказаних обставин та надання їм правової оцінки судами попередніх інстанцій стали підставою визнання судами поважними причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах.

Враховуючи визначені законом повноваження касаційного господарського суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд не має права здійснювати переоцінку доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо поважності причин пропуску строку позовної давності.

Верховний Суд, не вдаючись до оцінки таких обставин у справі, може лише перевірити, чи суди першої та апеляційної інстанцій врахували правові висновки Верховного Суду (у зазначених скаржником постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012) у питанні поважності причин пропуску позовної давності.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, у спорі щодо визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство, обставини порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого самі по собі (за відсутності інших обставин) не можуть розглядатись судами як виключення, що вказують на їх винятковий характер, свідчити про об`єктивність перешкоди для заявника звернутись за захистом порушеного права у межах позовної давності, а відповідно і бути поважною причиною (причинами) пропуску цього строку.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанції визнали факт пропуску строку позовної давності, вказавши про початок перебігу строку позовної давності з моменту, коли ТОВ "Спрінг", а не арбітражний керуючий, дізналося про порушення прав.

При цьому, суди визнали поважними причини пропуску позовної давності через ряд вказаних вище обставин справи (проведення з 14.04.2014 антитерористичної операції на тимчасово окупованій території, в зв`язку з чим справа № 5/92-6 про банкрутство ТОВ "Спрінг" була втрачена та відновлена частково на стадії ліквідаційної процедури в частині наявних матеріалів та судових рішень ухвалою Господарського суду Донецької області 27.02.2019).

Наведене свідчить про необґрунтованість посилання Шаміна І.М. у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, оскільки судові рішення у справі, що розглядаються, в повній мірі відповідають правовим висновкам, викладеним у вказаній постанові.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, за результатами оцінки у сукупності всіх обставин справи, позицій сторін та наявних в матеріалах справи доказів, заяв по суті справи та з процесуальних питань, встановивши, що звернення позивача з позовом відбулося поза межами строків позовної давності, керуючись частиною 5 статті 267 ЦК України, дійшли висновку щодо поважності та об`єктивності причин пропущення позивачем строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим порушене право підлягає захисту.

Отже, викладені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження свого підтвердження в ході касаційного розгляду справи. Відтак, оскаржувані судові рішення з цих підстав скасуванню не підлягають.

Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті вибірковості та неповноти оцінки доказів не відповідають встановленим обставинам справи та не приймаються до уваги Верховним Судом, оскільки такі доводи зводяться до необхідності іншої оцінки судом касаційної інстанції доказів, ніж та, що була зроблена судами першої та апеляційної інстанцій та встановлення інших обставин справи, що відповідно до статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

У справі, що розглядається, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, судами першої та апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку спірним правовідносинам, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Отже, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, зокрема й через неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, не знайшли свого підтвердження за касаційним розглядом справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані судові рішення у справі №5/92б(905/355/20) є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду Донецької області від 01.12.2020 у справі №5/92б(905/355/20) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.