Ухвала

від 25.08.2021 по справі 440/5852/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

25 серпня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/5852/21 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

04.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, а саме просить:

- визнати протиправними дії, які полягають у відмові Чорнухинської селищної ради у ненаданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою згідно з заявою (клопотанням) від 11.03.2021; зобов`язати Чорнухинську селищну раду надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325183800:00:001:0614;

- стягнути з Чорнухинської селищної ради моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху.

15.06.2021 на виконання ухвали суду надані додаткові докази у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/5852/20; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 18/.

20.07.2021 відповідачем надано відзив, клопотання про закриття провадження у справі та клопотання про залучення у справу гр. ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на положення частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення адміністративної справи здійснено судом у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

За змістом частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за зверненням гр. ОСОБА_2 рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області від 25.02.2021 прийнято рішення №629 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ", яким надано гр. ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5325183800:00:001:0614 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ- 01.03), що розташована за адресою: Постав - Муківська сільська рада, Чорнухинський район, Полтавська область /а.с. 39/.

Рішенням сьомої сесії восьмого скликання Чорнухинської селищної ради від 23.04.2021 №994: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 площею 2,00 га (угіддя-рілля), для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03), кадастровий номер 5325183800:00:001:0614, що розташована за адресою: Полтавська область, Чорнухинський район, Постав - Муківська сільська рада; передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5325183800:00:001:0614, що призначена для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) та розташована за адресою: Полтавська область, Чорнухинський район, Постав - Муківська сільська рада /а.с. 37/.

Враховуючи зазначене, бажана позивачем земельна ділянка передана безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 відповідно до рішення сьомої сесії восьмого скликання Чорнухинської селищної ради від 23.04.2021 №994.

Також право власності на земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5325183800:00:001:0614 зареєстроване за гр. ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухома майно про реєстрацію права власності станом на 14.07.2021 /а.с. 55/.

Отже, спір у цій справі стосується права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5325183800:00:001:0614.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

При цьому, у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Оскільки спір у справі стосується права власності іншої фізичної особи на земельну ділянку, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, проте, має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 08.05.2018 у справі № 820/4089/16, від 03.07.2018 у справі № 753/15528/16, від 19.02.2020 у справі №813/2417/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Також відповідно до частини першої статті 21 та частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою; в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З урахуванням висновку суду про відсутність підстав розгляду основних позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у порядку адміністративного судочинства України, також похідна вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

З огляду на вищенаведене, суд не надає оцінку клопотанню відповідача про залучення у справу гр. ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 239, 241, 243, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавської області про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу право на звернення до місцевого загального суду із відповідним позовом в порядку, встановленому цивільним судочинством.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна