Рішення

від 30.08.2021 по справі 520/11791/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2021 р. № 520/11791/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Нововодолазької селищної ради (вул. Донця Григорія, буд. 14, смт. Нова Водолага,Нововодолазький район, Харківська область,63202, код ЄДРПОУ04397997) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати:

- визнати відмову відповідача, викладену в листі Нововодолазької селищної ради від 24.06.2021 р. № 02-33/1548 про надання повторного клопотання з погодженням землекористувача протиправною, та зобов`язати Нововодолазьку селищну раду задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 від 10.06.2021 року шляхом винесення рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землевідведення для особистого Селянського Господарства площею до 2-х га., в заявленому місці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, керуючись правом, визначеним Конституцією України, Розділом IV і ст. ст. 116-121 Земельного кодексу України, поштовим відправленням N 6320202428696 замовним листом звернувся до голови Нововодолазької селищної ради Єсіна О.С. та до сесії відповідної ради з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проекту землевідведення земельної ділянки у приватну власність площею до 2-х гектар із земель комунальної власності. Відповідач в листі Нововодолазької селищної ради від 24.06.2021 р. № 02-33/1548 відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку землеустрою на підставі того, що вищевказану земельну ділянку вже надано іншій особі на умовах оренди. Позивач зазначає, що такі дії відповідача суперечать приписам чинного законодавства. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що відмова у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою вмотивована, оскільки ОСОБА_1 необхідно було додати до клопотання погодження землекористувача земельної ділянки кадастровий номер 6324255100:03:000:0499 питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки ділянка перебуває в користуванні на підставі договору оренди землі. Питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до дискреційних повноважень відповідача.

До відзиву на позов відповідачем надані відомості з Державного реєстру речових право на нерухоме майно, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6324255100:03:000:0499 перебуває в користуванні на умовах оренди в гр. ОСОБА_2 .

На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивач 10.08.2021 р. надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що в інтернет- програмі земельного кадастру України щодо спільної ділянки відсутні відомості про оренду чи суборенду даної земельної ділянки.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 10.06.2021 року звернувся із клопотанням до Нововодолазької селищної ради, в якому просив надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у приватну власність площею до 2 га із земель комунальної власності за межами населеного пункту на півдні с. Новоселівка Нововодолазької селищної територіальної громади Харківської області. До клопотання додано графічні матеріали щодо бажаного розташування земельної ділянки та її орієнтовного розміру, копію паспорта громадянина України (а.с. 5).

Листом від 24.06.2021 року № 02-33/1548 Нововодолазька селищна рада повідомила ОСОБА_1 , що заявником подано неповний пакет документів, запропонувала подати клопотання з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та додати погодження землекористувача земельної ділянки кадастровий номер 6324255100:03:000:0499 (а.с. 4).

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Приписами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідач із клопотанням від 10.06.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель комунальної власності за межами населеного пункту на півдні с. Новоселівка Нововодолазької селищної територіальної громади Харківської області. До заяви було додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування; копію паспорта та ідентифікаційного коду заявника.

Таким чином, позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується представником відповідача.

Відповідно до ч. 6 статті 118 Земельного кодексу України, що визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено зі змісту наданої ОСОБА_1 відповіді, відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, посилається на відсутність повного пакету документів, оскільки у наданих заявником документах відсутнє погодження землекористувача земельної ділянки. ОСОБА_1 запропоновано повторно подати клопотання з графічними матеріалами, на яких зазначити бажане місце розташування земельної ділянки із погодженням землекористувача.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 6324255100:03:000:0499 має площу 36,7304 га, належить до комунальної форми власності. Дана земельна ділянка перебуває в користуванні на умовах оренди в гр. ОСОБА_2 . Договір оренди землі укладено 23.10.2020 року (номер запису про інше речове право 39290304 від 17.11.2020 року.

Надаючи оцінку цьому аргументу відповідача для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Посилання відповідача на те, що на вищевказану земельну ділянку вже надане іншій особі рішенням сесії селищної ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання (стаття 123 Земельного кодексу України).

Водночас згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 Земельного кодексу України.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі на розроблення проекту землеустрою суд відхиляє з огляду на те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували існування оформленого права власності третіх осіб на обрану позивачем для відведення земельну ділянку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог даної статті, відповідач не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження правомірності спірного рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

На підставі зазначеного, суд вважає оскаржувану відмову Нововодолазької селищної ради, викладена у листі від 24.06.2021 р. № 02-33/1548 надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 6324255100:03:000:0499 у зв`язку із необхідністю погодити подані документи із землекористувачем - протиправною.

Позивачем в прохальній частині позову обрано такий спосіб захисту свого порушеного права, як зобов`язати Нововодолазьку селищну раду задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 від 10.06.201 року шляхом винесення рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землевідведення для особистого селянського Господарства площею до 2-х га., в заявленому місці.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із такого.

Подана позивачем заява не перевірялась на предмет наявності або відсутності підстав для відмови, визначених у ст. 118 Земельного кодексу України.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Нововодолазьку селищну раду повторно розглянути клопотання позивача - ОСОБА_1 від 10.06.201 року та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням встановлених судом обставин, а також правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та часткового задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесений судовий збір у сумі 420,40 грн. (50%)

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72 - 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Нововодолазької селищної ради (вул. Донця Григорія, буд. 14, смт. Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область, 63202, код ЄДРПОУ 04397997) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_1 , викладену в листі Нововодолазької селищної ради від 24.06.2021 р. № 02-33/1548, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,000 га із земель комунальної власності за межами населеного пункту на півдні с. Новоселівка Нововодолазької селищної територіальної громади Харківської області.

Зобов`язати Нововодолазьку селищну раду Харківської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель комунальної власності за межами населеного пункту на півдні с. Новоселівка Нововодолазької селищної територіальної громади Харківської області та прийняти рішення за результатами розгляду вказаного клопотання відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нововодолазької селищної ради (вул. Донця Григорія, буд. 14, смт. Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область, 63202, код ЄДРПОУ 04397997) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.