Ухвала

від 26.08.2021 по справі 483/2123/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря: ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

за апеляційною скаргою процесуального керівника прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.04.2021 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Матросівка Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

Учасники судового провадження

прокурор: ОСОБА_7

захисник: ОСОБА_8 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання за ч.1 ст.162 КК України та за сукупністю злочинів, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

провадження № 11-кп/812/590/21

головуючий у 1 інстанції : ОСОБА_9

категорія: ч.3 ст.185КК України доповідач у апел. інст.: ОСОБА_1 .

Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

За ч.1 ст.162 КК України призначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. ст.. 75, 104 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на два роки. На підставі п. п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 певні обов`язки.

Зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначено йому покарання:

за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 , за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 відвідбуття призначеногопокарання звільнено,якщо вінпротягом двохроків віддня проголошення вироку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконуватиме покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомлятиуповноваженийорган зпитаньпробаціїпро змінумісцяпроживання,роботи та навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_10 задоволено повністю, постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 400 гривень.

У задоволенні цивільного позову ТОВ «Племзавод імені Шмідта» про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди, завданої злочином, відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Узагальнені доводи апелянта.

Не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень та доведеність вини обвинуваченого, вважає, що вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання за ч.1 ст.162 КК України та за сукупністю злочинів підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Зазначає, що всупереч вимогам закону України про кримінальну відповідальність та роз`яснень Верховного Суду, суд застосував до ОСОБА_6 , який вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України у неповнолітньому віці, покарання у виді обмеження волі, відтак неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Неповнолітній ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 20квітня 2019 року приблизно о 23 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_11 , через незагороджену територію городу проник на територію подвір`я вказаного домоволодіння, де з кабіни трактору «Т-16» таємно викрав акумуляторну батарею марки «Akom 90» вартістю 2400 грн., після чого через дверний отвір в стіні проник до приміщення гаражу на території цього домоволодіння, звідки таємно викрав акумуляторну батарею марки «Akom 90» вартістю 2400 грн. та, пройшовши до під-навісу з правого боку будинку таємно викрав бензопилу «Makіtta» ВМ-5200 вартістю 2800 грн., після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 7600 грн.

Також неповнолітній ОСОБА_6 22 квітня 2019 року приблизно о 23 год. 30 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, прийшов до приміщення відділення № НОМЕР_1 акціонерного товариства «Укрпошта», розташованого по вул. Миколаївській, 20/1 в с. Матросівка Очаківського району Миколаївської області, де, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою викрутки, яку приніс із собою, демонтував металеву решітку на одному з вікон адмінбудівлі, витягнув скло з віконної рами і в такий спосіб проник в середину приміщення, де, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, пройшов до однієї з кімнат адмінбудівлі, в якій знаходився металевий сейф у відчиненому стані, звідки скоїв крадіжку грошей в сумі 1400 грн., після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укрпошта» матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_6 12травня 2019року приблизно о 01 год., маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, повторно, прийшов до будинку АДРЕСА_1 , де, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через хвіртку у воротах пройшов на територію подвір`я вказаного домоволодіння, де незаконно заволодів транспортнимзасобом мопедом марки«ALPHAZS50F» номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований біля будинку та двигун якого перебував у заведеному стані, що належить ОСОБА_12 , після чого розпорядився викраденим мопедом на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальний збиток на суму 1000 грн.

15серпня 2019року приблизно о 01 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, прийшов до аптечного пункту КНП «Куцурубський ЦПМСД» Куцурубської сільської ради ОТГ, розташованого по вул. Миколаївській, 20 в с. Матросівка Очаківського району Миколаївської області, де, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через відчинене вікно, розташоване в задній частині адмінбудівлі, проник в середину приміщення, звідки скоїв крадіжку грошей в сумі 1000 грн., після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив «Куцурубський ЦПМСД» Куцурубської сільської ради ОТГ матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_6 07жовтня 2019року приблизно о 03 год., маючи умисел на незаконне проникнення до приміщення адмінбудівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , яким на підставі договору оренди володіє ОСОБА_13 , без згоди останньої, шляхом віджимання металопластикового вікна за допомогою металевого лому проник до приміщення вказаного магазину, чим порушив право потерпілої ОСОБА_13 на недоторканість володіння особи, гарантоване Конституцією України.

17жовтня 2019року ОСОБА_6 , який на тойчас вжедосяг повнолітньоговіку,приблизно о23год.,маючи умиселна таємневикрадення чужогомайна,з корисливихмотивів, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , шляхом зламу стінки балконної перегородки проник до приміщення магазину, що розташований в кв. АДРЕСА_4 зазначеного будинку, звідки таємно викрав майно, що на праві власності належить ОСОБА_14 , а саме продукти та інші товари на загальну суму 451 грн., після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_14 матеріальний збиток на вказану суму .

Крім того, ОСОБА_6 20жовтня 2019року приблизно о 04 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом віджимання металопластикових вхідних дверей проник до приміщення продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований по АДРЕСА_5 , звідки таємно викрав майно,що направі власностіналежить ОСОБА_15 ,а саме: грошові кошти в сумі 1000 грн., 20 карток поповнення рахунку оператора мобільного зв`язку «Vodafone» вартістю 50 грн. за одну, всього на суму 1000 грн., 10 карток поповнення рахунку оператора мобільного зв`язку «Київстар» вартістю 50 грн. за одну, всього на суму 500 грн., 3 стартових пакети оператора мобільного зв`язку «Vodafone» на суму 75 грн., а також 3 пачки цигарок «Philip Morris» вартістю 43 грн. за одну, всього на суму 129 грн., після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 2704 грн.

Також ОСОБА_6 20жовтня 2019року приблизно о 04 год. 15 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом віджимання рами металопластикового вікна проник до адміністративної будівлі ТОВ «Племзавод імені Шмідта», що розташована по вул. Ювілейній, 11 в с. Рівне Очаківського району Миколаївської області, де з приміщення кабінету бухгалтерії таємно викрав майно даного підприємства на загальну суму 470 грн. та потерпілій ОСОБА_10 на суму 500 грн.

Крім того, ОСОБА_6 28грудня 2019року приблизно о 23 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_6 , через хвіртку у воротах проник на територію подвір`я вказаного домоволодіння, звідки з автомобілю ВАЗ 2101 білого кольору таємно викрав 15 літрів бензину А-92 вартістю 26 грн. 50 коп. за 1 л на загальну суму 397 грн. 50 коп., автомобільний компресор марки «URAGAN» вартістю 400 грн. та автомагнітолу марки «Shuttle» вартістю 400 грн., що належать ОСОБА_16 , після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 1197 грн.

Крім того, ОСОБА_6 в ніч на 30 грудня 2019 року, більш точного часу не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , шляхом відкривання вхідних дверей проник у середину господарського приміщення, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_17 на загальну суму 2150 грн.

Також ОСОБА_6 в ніч на 13 лютого 2020 року, більш точного часу не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , шляхом відкривання вхідних дверей проник у середину господарського приміщення, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_17 на загальну суму 3145 грн.

Крім того, ОСОБА_6 в ніч на 19 лютого 2020 року, більш точного часу не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, знаходячись біля магазину, що розташований по АДРЕСА_3 , шляхом зламу металевих ґрат та відчинення вікна проник до приміщення магазину, звідки таємно викрав майно (продукти харчування та інші товари, що на праві власності належить ОСОБА_18 на загальну суму 14392 грн.

Також ОСОБА_6 в ніч на 19 лютого 2020 року, більш точного часу не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_1 , шляхом відкриття дверей проник у середину господарського приміщення, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_19 на загальну суму 10716 грн.

Крім того, ОСОБА_6 в ніч на 19 лютого 2020 року, більш точного часу не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_1 , шляхом відкриття вхідних дверей проник у середину господарського приміщення, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_20 на загальну суму 17500 грн.

Також ОСОБА_6 20квітня 2020року приблизно о 15 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_1 , перелізши через паркан, шляхом зламу вікна за допомогою викрутки проник у середину житлового будинку, звідки з верхньої шухляди комоду в спальній кімнаті таємно викрав грошові кошти в сумі 10000 грн., що належать ОСОБА_21 , після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на вказану суму.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку захисника, який погодився з вимогами апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

є правильними та апелянтом в цій частині не оспорюються.

Враховуючи визначені ст. 404 ч.1 КПК України межі перегляду судом апеляційної інстанції, вирок в цій частині не переглядається.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора, що суд при ухваленні оскаржуваного вироку призначив ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст. 162 КК України, не дотримавшись при цьому вимог ч.3 ст. 61 КК України, то вони є слушними.

Так,при призначенні ОСОБА_6 покарання,судомвраховано те,що вінвчинив тяжкізлочини такримінальний проступок,особу обвинуваченого,який раніше не судимий, хактеризується посередньо, на спеціальних обліках не перебуває; обставин, що пом`якшують покарання щире каяття та вчинення злочинів обвинуваченим в неповнолітньому віці, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Згідно положень ст. 61 КК України, покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засуджених до праці.

Однак, ч.3 ст. 61 КК України передбачено, що обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої та другої групи.

Відповідно до ст.98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінальних правопорушень, судом можуть бути застосовані такі основні та додаткові покарання: штраф; громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Кримінальний проступок , передбачений ч.1 ст.162 КК України обвинувачений скоїв 07 жовтня 2019 року, тобто у неповнолітньому віці.

Отже, суд першої інстанції не врахувавши вищезазначене призначив ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі, всупереч положенням ч.3 ст.61 КК України, отже, застосував закон, який не підлягав застосуванню.

За такого, твердження прокурора про неправильність призначення ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі є обгрунтованим.

Враховуючи вищезазначене,апеляційнаскаргапрокурора підлягаєзадоволенню, а вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 в частині призначення покарання, на підставі п.4 ч.1 ст. 409 КПК України підлягає зміні з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, про що поставлено питання в апеляційній скарзі прокурора.

Погоджується суд апеляційної інстанції і з вимогами прокурора щодо призначення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 162 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Апеляційний суд вважає, що відсутні перешкоди застосування відносно ОСОБА_6 такого виду покарання як штраф, передбачений ст. 53 КК України. Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення ст.ст. 70 ч.1, 75,76, 104 КК України.

На переконання суду такий вид покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 тапопередження вчиненнянових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376,404, 405, 407, 408, 409, 424, 425, 426, 532 КПК України, суд апеляційної інстанції,

постановив:

Апеляційну скаргу процесуального керівника прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.

Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2021 року в частині призначення покарання за ч.1 ст.162 КК України та за сукупністю злочинів змінити.

Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст.162 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст.75, 104 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на два роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання,роботи та навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвалу апеляційногосуду можебути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, з дня вручення йому копії вирку.

Головуючий:

Судді: