Ухвала

від 12.08.2021 по справі 760/19365/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/19365/21 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження№11-сс/824/4855/2021 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100090002013 від 23.07.2021 року,

за участю

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року задоволено частково клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 23.07.2021 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою 20 вересня 2021 року.

Розмір застави визначено у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібв сумі 227000,00 грн.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживаннята/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу. В разі потреби обрати підозрюваному ОСОБА_7 інший, більш м`який, запобіжний захід ніж взяття під варту, з урахуванням тяжкого стану здоров`я підозрюваного та інших істотних обставин справи. Повторно дослідити обставини, на які робиться посилання в цій скарзі, та докази, які їх підтверджують. Долучити до матеріалів завірені копії свідоцтв підозрюваного про шлюб та про народження дитини, медичну документацію хворого ОСОБА_7 інші докази, характеризуючі особу підозрюваного, дипломи, довідку про склад родини, характеристики. Дослідити в разі потреби технічний запис судового розгляду від 26.07.2021р. у справі 760/19365/21.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою через допущену неповноту судового розгляду.

Апелянт вказує на те, що належним чином не досліджені та не відображені в судовому рішенні відомості, що характеризують особу та які відповідно до ст. 177, 178 КПК України, мають бути оцінені судом на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів. Не зважаючи на те, що захисником було подано до суду ряд доказів на підтвердження того, що підозрюваний є інвалідом II групи, має тяжке захворювання, яке унеможливлює його утримання в умовах позбавлення волі (цукровий діабет, інсулінозалежний тип, важка форма з високим ступенем ризику, ускладнений диабетичною дистальною сенсорно-моторною полінейропатиєю, риносинуситом),а також, що підозрюваний має усталені соціальні зв`язки - одружений, має малолітню дитину2017 р.н., має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , працює директором в ГО «ЯСА» (код ЄДРПОУ 43951730), суд ці обставини належним чином не дослідив, залишив поза увагою та не відобразив в судовому рішенні, чим допустив неповноту судового розгляду.

Також апелянт зазначає, що в ухвалі міститься висновок суду про доведенність участі підозрюваного в інкримінованому правопорушенні, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки такий висновок ґрунтується лише на твердженні потерпілого та протоколі впізнання особи, яке було проведене з порушенням вимог КПК.

Крім того апелянт зазначає, що прокурор не довів неможливості застосування менш суворого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, який як вважає апелянт запобіг би настанню ризиків, наведених слідчим у клопотанні. Підозрюваний раніше не судимий, а в матеріалах справи відсутні дані, що підозрюваний міг ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність та що обрання такого запобіжного заходу потрібно було для забезпечення процесуальних рішень.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, СВ Солом`янського УП ГУНП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100090002013 від 23.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 у невстановлений слідством час та місці разом з невстановленими слідством особами вступили між собою у злочинну змову направлену на напад з метою заволодіння чужим майном громадян поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло

З цією метою, вони розробили план, який полягав у наступному. ОСОБА_7 разом з невстановленими слідством особами в мережі інтернет мали віднайти особу, яка розмістить оголошення інтимного характеру та домовитися з нею про зустріч. Для цього ОСОБА_7 мав зареєструватися на таких сайтах та в додатку «Телеграм». Після відшукання в мережі інтернет оголошення де особа бажає отримати сексуальні послуги ОСОБА_7 мав домовитися з нею про зустріч по місцю її проживання.

23 липня 2021 року приблизно 09 години 00 хвилин, ОСОБА_7 діючи умисно, разом з невстановленими слідством особами, відповідно до умов вищевказаного раніше розробленого злочинного плану, в мережі інтернет віднайшли оголошення про те, що ОСОБА_11 бажає за винагороду отримати послуги сексуального характеру. Після цього, розпочали процес переписки і домовилися з ОСОБА_11 про зустріч за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій умисел на заволодіння чужим майном шляхом нападу із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням в житло, 23 липня 2021 року приблизно о 18:00 годин, ОСОБА_7 та двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб під`їхали до будинку АДРЕСА_4 і зайшли до під`їзду де ОСОБА_7 піднявся на 6 поверх та зайшов до квартир АДРЕСА_5 , а двоє невідомих залишилися поверхом нижче. ОСОБА_7 знаходячись у квартирі і переконавшись що в ній окрім ОСОБА_11 нікого не має, подав сигнал двом невстановленим особам, які відразу зайшли до квартири при цьому ОСОБА_7 дістав пістолет, який навів на ОСОБА_11 та вказав йому лягти на підлогу в спальній кімнаті, а двоє невідомих в цей нанесли йому удари в область голови та тулубу. Коли ОСОБА_11 виконав вимогу і ліг на підлогу, ОСОБА_7 вказав ОСОБА_11 завести руки за спину, а двоє невідомих зв`язали їх брючними ременями та висловили до нього вимогу вказати де зберігаються цінні речі та грошові кошти.

ОСОБА_11 , перебуваючи під погрозою застосування у відношенні нього насильства, небезпечного для життя чи здоров`я передав належне йому майно та вказав де знаходяться грошові кошти, якими заволоділи ОСОБА_7 та двоє невстановлений слідством осіб, а саме: 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23.07.2021 становить 81570 гривень, 3000 ЕВРО, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23.07.2021 становить 96090 гривень, 5400 гривень, ключами від сейфу та запуску двигуна автомобіля «Джип Черокі», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, на загальну суму 183060 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядились майном потерпілого на власний розсуд.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України.

23.07.2021 року о 23:37 годині (фактичний час затримання 21:40 год. 23.07.2021) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

24.07.2021 року ОСОБА_12 , 03.08.1994 р.н., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

26.07.2021 року слідчий СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.

Зі змісту клопотання вбачається, що необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він одразу після вчинення злочину зник з місця його вчинення.

При цьому, повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Тобто, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний, може переховуватися від правоохоронних органів та суду, що негативно вплине на досудове розслідування.

Не застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу такого як тримання під вартою, надасть можливість підозрюваному впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин. При цьому, вплив ОСОБА_7 , на потерпілого та свідків вказаного кримінального правопорушення може сприяти уникненню притягнення його до кримінальної відповідальності.

Також, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 схильний до вчинення умисних корисливих злочинів у тому числі із застосуванням насильства щодо потерпілих, оскільки не має постійного джерела доходу і тому може вчиняти інші злочини з метою особистого збагачення. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , вчинено ним шляхом нападу на особу.

26.07.2021 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва дане клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 20 вересня 2021 року, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227000 гривень, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , обов`язків в разі внесення застави, які визначені в даній ухвалі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводів сторони захисту, правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому початковому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Зокрема, такими доказами є:

- протокол прийняття заяви від ОСОБА_11 ;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 ;

- протокол затримання ОСОБА_7 ;

- протокол обшуку від 23.07.2021 року;

- протоколи огляду місця події; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_14 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_15 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_16 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_17 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_18 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_19 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання;

- повідомлення про підозру ОСОБА_7 ;

- інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні сторони обвинувачення докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність на цій початковій стадії досудового розслідування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться,могла вчинитиправопорушення. Фактів і інформації, які на цьому початковому етапі кримінального провадження свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.

Таким чином, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи сторони захисту про необґрунтованість складеної відносно ОСОБА_7 підозри є непереконливими.

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення та відомості про його особу в їх сукупності.

На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин, не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227000 гривень.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри у вчиненні злочину та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено, а ті дані, що наведені стороною захисту, щодо не задовільного стану здоров`я ОСОБА_7 , не свідчать про неможливість перебування останнього в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», з урахуванням того, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Більш того, Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України 10.02.2012№ 239/5/104 затверджено порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.

Твердження апелянта, що слідчим суддею не дано належної оцінки стану здоров`я підозрюваного, є голослівними, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчим суддею враховано, що ОСОБА_7 хворіє на цукровий діабет та встановлено, що підозрюваний перебуватиме під вартою в умовах Київського слідчого ізолятора, змоги самостійно пройти огляд спеціалістів та отримати відповідну допомогу немає, йому слід забезпечити огляд лікарів для визначення його стану здоров`я та призначення, у разі необхідності, відповідного лікування, в межах (а за необхідності - за межами) Київського слідчого ізолятора із подальшим поданням слідчому судді клопотання про зміну запобіжного заходу, з урахуванням висновків лікарів.

Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, наявність стійких соціальних зв`язків, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

Всі інші підстави, зокрема і наявність складу злочину та винуватість особи, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177,178,183,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4