Вирок

від 31.08.2021 по справі 581/425/21

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/425/21

Провадження № 1-кп/581/31/21

В И Р О К

ім ен ем У кр аї ни

31 серпня 2021 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

в присутності прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина Сумської області кримінальне провадження №12021200470000338від 19 червня 2021 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Аршуки Роменського району Сумської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працюючого комбайнером в ТОВ «Мрія», на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, з середньою освітою,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , маючи намір на отримання прибутку з використання земельної ділянки, шляхом самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 5923283200:06:001:0103, що розташована в межах с. Аршуки на території Московського старостинського округу Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області всупереч вимогам ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав, та оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. б ст. 211 Земельного Кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу земель у користування, організував обробіток вищезазначеної земельної ділянки.

Так, ОСОБА_4 в період часу з травня 2021 року по липень 2021 року усвідомлюючи, що він не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 5923283200:06:001:0103 обробив її, засіявши сільськогосподарською культурою кукурудзою, а також здійснив сільськогосподарські роботи з її окультурення за допомогою орендованої сільськогосподарської техніки.

Відповідно до інформації наданої відділом у Липоводолинському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 5 липня 2021 року № 126/167-21, встановлено, що згідно переліку особливо цінних груп ґрунтів затвердженого Наказом Держкомзему України від 6 жовтня 2003 року № 245, земельна ділянка з кадастровим номером 5923283200:06:001:0103 площею 1,7500 га відноситься до особливо цінних земель та має шифр агрогрупи 53д.

Отже, ОСОБА_4 фактично здійснив самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 5923283200:06:001:0103 комунальної форми власності, загальною площею 1,7500 га, сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами с.Аршукина території Московського старостинського округу Липоводолинського селищної ради Сумської області, при цьому орендної плати до Липоводолинської ОТГ чи Московського старостинського округу не сплачував, будь-які правовстановлюючі документи та договори відсутні.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки, комунальної форми власності з кадастровим номером 5923283200:06:001:0103, ґрунти якої віднесені до переліку особливо цінних груп ґрунтів агровиробничої групи з шифром 53 д, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, особливо цінних земель.

В ході судового розгляду справи між прокурором Липоводолинського відділу Роменської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 було укладеноугоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди про визнання винуватості, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 197-1 КК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння; сторони дійшли згоди щодо всіх істотних обставин для даного кримінального провадження, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність завданої шкоди, із застосуванням ст. 69 КК України узгодили призначення покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2550 грн. Також, у даній угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання.

Заслухавши у судовому засіданні прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , які просили затвердити угоду про визнання винуватості, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, призначивши обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, застосувавши ст. 69 КК України у зв`язку з наявністю 2 обставин, що пом`якшують покарання.

Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно працевлаштований, та враховує, що правопорушенням не було завдано шкоди.

На час ухвалення вироку запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовано, клопотання про їх застосування не надходило.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30серпня 2021 року між прокурором Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому визначене в угоді покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 2550 грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази, процесуальні витрати по справі відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

На виконання вимог ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення вручити учасникам справи.

Суддя ОСОБА_1