Рішення

від 30.08.2021 по справі 620/6893/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/6893/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''ДУБОВЕЦЬ 2015'' до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''ДУБОВЕЦЬ 2015'' (далі також - ТОВ ''ДУБОВЕЦЬ 2015'', позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області, відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі також - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03.03.2021 № 2444188/39706730 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.12.2020 №9; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 11.12.2020 №9 датою її подання. Зобов`язати відповідачів подати звіт про виконання судового рішення протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у Чернігівській області є необґрунтованим, оскільки не містить конкретного переліку документів, які вважає належними та достатніми для прийняття рішення.

29.06.2021 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.08.2021 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби від 30.09.2020 № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Чернігівській області).

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 Постанови 893).

Згідно з наказом Державної податкової служби України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 30.09.2020 № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Згідно з Положенням про Головне управління ДПС у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44094124), забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Чернігівської області та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Чернігівській області (ЄДРПОУ 43143966).

Наказом Державної податкової служби України Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій від 24.12.2020 №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови 893.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку здійснити заміну неналежного відповідача Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області на належного Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Представником відповідача 1 подано до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що за результатами поданих позивачем документів на підтвердження у спірній ПН операції встановлено невідповідність фактичним обставинам задекларованої господарської операції, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Також просив застосувати співмірність щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Відповідачем 2 відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з доводами та міркуваннями відповідача, вважає їх безпідставними та такими, що на увагу не заслуговують.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ ''ДУБОВЕЦЬ 2015'' зареєстровано як юридичну особу 24.03.2015. Види діяльності: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (а.с.123-124).

20.03.2020 між ТОВ ''ДУБОВЕЦЬ 2015'' (постачальник) та ПАТ АГРАРНИЙ ФОНД (покупець) укладено Договір поставки зерна врожаю 2020 року № 34-ВП-20.03.2020 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник у визначений сторонами строк передає Покупцеві у власність зерно культури, встановлений додатком 1 до цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його (а.с.19-25).

Відповідно до додатку №1 до Договору від 20.03.2020 постачальник зобов`язувався поставити кукурудзу 3-го класу, урожаю 2020 року в кількості 384,000 (триста вісімдесят чотири) тони (далі - товар), у період до 01 грудня 2020 року на умовах поставки EXW ТОВ ВЕЛЕС ТРЕЙДИНГ ГРУП (08550, вул. Поштова, буд. 1, смт. Кожанка, Фастівський район, Київська область) відповідно до правил Інкотермс-2010.

Крім того, відповідно до п. 5. 6 Договору остаточний розрахунок за товар покупець зобов`язується сплатити протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди з остаточним розрахунком вартості товару, але в будь-якому випадку тільки після здійснення постачальником фактичної поставки (передачі права власності) товару в кількості, визначеній у Додатку №1, підписання відповідних актів передавання-приймання та надання постачальником документів, передбачених п. 4.2 Договору.

На підтвердження поставки товару позивачем надано: ТТН за період з 06.11.2020 по 07.12.2020, акт передавання-приймання зерна від 11.12.2020, видаткову накладну від 11.12.2020 №14 на загальну суму 2711040,00 грн, платіжне доручення № 5571 від 29.12.2020 на суму 2683929,60 грн (а.с.38-73,74,75,78).

За наслідками здійснення господарської діяльності позивачем складено та подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2020 №9.

29.12.2020 на електрону адресу позивача надійшла квитанція № 9348817364 в якій вказано, що документи прийнято. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація спірних ПН/РК зупинена. Підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної зазначено, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0105 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.77).

02.03.2021 позивач скористався своїм правом та направив через систему електронного документообігу на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області письмове повідомлення. До повідомлення позивачем надав письмові пояснення та копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за спірною ПН( а.с.79-114).

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 03.03.2021 № 2444188/39706730 (а.с.116-117). Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 11.12.2020 №9 зазначено: ненадання платником податку копій документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі Додаткова інформація зазначено - Не надано видаткову накладну .

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до відповідача 2 зі скаргою (а.с.118-121), за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 24.03.2021 № 12948/39706730/2, яким позивачу відмовлено у скасуванні рішення відповідача1(а.с.122).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), яким передбачено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вже встановив суд, контролюючий орган за спірною накладною направив позивачу квитанцію від 29.12.2020 № 9348817364, де з поміж іншого запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема окреслений Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок прийняття рішень), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У пункті 6 Порядку № 1165 передбачено, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Перевіряючи доводи відповідача 1 суд звертає увагу, що оскаржуване позивачем рішення про включення його до переліку ризикових платників не містить обґрунтованої мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Крім того, як вже встановив суд, на підтвердження реальності господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ним були надані копії договору, додаткових угод до договору та відповідних первинних документів.

Водночас, відповідачем не спростовано інформацію, яка міститься у вказаних документах, та не доведено наявності достатніх правових підстав для включення позивача до переліку ризикових платників, а натомість голослівно зазначено, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування .

Разом з тим, оскаржуване рішення не містять будь-якої мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку, та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, а також ризикової діяльності його контрагента.

Отже стверджуючи, що позивач відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податків, відповідач 1 не надає суду належних і допустимих, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказів на підтвердження таких обставин.

Щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому в разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а й вказати яким саме критеріям, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати.

Разом з тим, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

Перевіряючи доводи відповідача, суд звертає увагу на те, що реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено у квитанції) через встановлення ризиковості позивача з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій без визначення, які конкретно документи йому слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій.

При цьому відповідачем 1 не надано жодних доказів або, принаймні, обґрунтування/пояснення, на чому ж засновується висновок податкового органу про необхідність зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

Водночас суд відзначає, що позивачем було подано контролюючому органу відповідні письмові пояснення та первинні документи на підтвердження спірних операцій, а також видаткову накладну від 11.12.2020 №14 на загальну суму 2711040,00 грн.

Проте Комісією при прийнятті оскаржуваного рішення правова оцінка вказаному документу та іншим первинним документам не надана.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного у цій справі рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, необхідності його скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну № 9 від 11.12.2020 в ЄРПН датою її подання.

При цьому суд зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тож, застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16.

Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Крім того, у рішенні від 10.04.2008 у справі Вассерман проти Росії Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідач 1, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, тому позов слід задовольнити повністю.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що останнє не підлягає задоволенню, оскільки в розумінні статті 382 КАС України зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

Щодо питання про стягнення понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн, суд зазначає таке.

Як вбачається з платіжного доручення від 15.06.2021 № 774, витрати на правничу допомогу складають 12000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частин першої та другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2021 між позивачем та адвокатським бюро Андрія Поліканова укладено договір про надання юридичних послуг №01-06-21.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: рахунок - фактуру №1/01-06-21 від 04.06.2021, акт виконаних робіт від 04.06.2021, платіжне доручення від 15.06.2021 № 774 про сплату послуг на суму 12000,00 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд звертає увагу, що доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалась, справа № 620/6893/21 віднесена судом до справ незначної складності. Також, по зазначеній категорії справ, сформована правова позиція Верховного Суду.

Отже, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

Враховуючи викладене, вказані обставини свідчать, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, тому суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позову сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області та ДПС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1135,00 грн з кожного.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.03.2021 № 2444188/39706730.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2020 №9, складену Товариством з обмеженою відповідальністю ''ДУБОВЕЦЬ 2015'', датою її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''ДУБОВЕЦЬ 2015'' судовий збір в розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять грн), сплачений відповідно до платіжного доручення від 04.06.2021 №765 та витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень), сплачені відповідно до платіжного доручення від 15.06.2021 № 774 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''ДУБОВЕЦЬ 2015'' судовий збір в розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять грн), сплачений відповідно до платіжного доручення від 04.06.2021 №765 та витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень), сплачені відповідно до платіжного доручення від 15.06.2021 № 774 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''ДУБОВЕЦЬ 2015'' вул.Б.Хмельницького, буд.84 А, с.Ярославка, Бобровицький район, Чернігівська область, 17422, код ЄДРПОУ 39706730.

Відповідач: Державна податкова служба України Львівська площа, буд.8,м.Київ,04053 код ЄДРПОУ 43005393.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби України у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, вул. Реміснича,11, м. Чернігів, 14000.

Повний текст рішення виготовлено 30 серпня 2021 року.

Суддя І.І. Соломко