КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/4684/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 757/26569/21-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року,
за участю:
представників власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2021 року задоволено частково клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту на майно та накладено арешт у кримінальному провадженні № 12014110130003693 на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166);
-всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 21685166);
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ОСОБА_7 подала в інтересах ОСОБА_6 апеляційну скаргу, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити та скасувати арешт на майно, повний перелік якого визначений у резолютивній частині ухвали.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник власника майна зазначає, що слідчим не доведено обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 , відповідно до якої останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Підозрюваний своєї вини не визнає і категорично повідомляє про непричетність до інкримінованого кримінального правопорушення.
Представник просить суд звернути увагу, що власника майна безпідставно не було повідомлено про розгляд клопотання слідчого, чим суттєво порушено його права. Вказане майно не мало статусу тимчасово вилученого, а в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді відсутні підстави та мотиви для обґрунтування необхідності проведення судового розгляду клопотання про арешт майна за відсутності його власника.
Апелянт зазначає, що клопотання слідчого не погоджене з прокурором, оскільки вказане не зазначене в ухвалі слідчого судді.
На відкритий в АТ КБ «Приватбанк» рахунок перераховується заробітна плата підозрюваного, про що достеменно було відомо органу досудового розслідування. Орган досудового розслідування не надав будь-якої оцінки щодо правової підстави для арешту майна, достатності доказів розміру можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації, можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову, наслідків арешту майна для інших осіб, а тому об`єктивних причин вважати, що вказане майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, або було його знаряддям вчинення. Крім того, судом не обґрунтовано накладення арешту на суму кредитного ліміту на розрахунковому рахунку.
Як вбачається з долучених апелянтом до апеляційної скарги документів, 15.07.2021 року адвокатом було подано заяву про надання копії ухвали слідчого судді від 26.05.2021 про арешт майна, копію оскаржуваної ухвали було отримано 21.07.2021 року.
В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів провадження, розгляд клопотання слідчого здійснювалося без повідомлення власника майна, або його представника, а копію оскаржуваної ухвали було отримано лише 21.07.2021 року. Апеляційну скаргу було подано 23.07.2021 року засобами поштового зв`язку, що свідчить про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, у зв`язку з чим такий строк поновленнюне підлягає.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Головним слідчим управлінням Національної поліції України під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 12014110130003693 від 12.10.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. З ст. 206, ч. 3 ст. 206-2, ст. 356, ст. 231, ч. 1 ст. 111 КК України.
Зокрема, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_11 та іншими особами, не встановленими на цей час, з метою заволодіння та розтрати чужого майна закритого акціонерного товариства, а з 30.04.2014 року ПАТ «АТЕК» (кодЄДРПОУ 00240112) організував злочинну схему, відповідно до якої незаконно присвоїв повноваження голови наглядової ради ЗАТ «АТЕК», забезпечив призначення ОСОБА_11 на посаду генерального директора ПрАТ «АТЕК», яка 11.01.2017 року відчужила нерухоме майно цього підприємства на користь підконтрольної ОСОБА_6 юридичної особи - ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» (код ЄДРПОУ 41010235) шляхом його формального продажу (без реального отримання грошових коштів), завдавши таким чином ПрАТ «АТЕК» збитків у сумі 162 797 416.67 гривень.
У не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.10.2013 року, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння акціями ЗАТ «АТЕК» з метою забезпечення формальних підстав для участі в господарській діяльності підприємства.
3 цією метою ОСОБА_6 , розуміючи, що акції ЗАТ «АТЕК» може придбати виключно член трудового колективу, яким він не є, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин 11.10.2013 року за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрованим у Реєстрі за № 2122, отримав у власність від акціонера ОСОБА_13 12 простих іменних акцій ЗАТ «АТЕК» вартістю 500 грн. кожна, що становило 0,070% статутного капіталу товариства.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння акціями ЗАТ «АТЕК» і здійснення подальшого контролю за господарською діяльністю підприємства, ОСОБА_6 , опосередковано контролюючи належні ОСОБА_14 10 акцій, що від загальної кількості становило 0.059%, ОСОБА_15 - 88 акцій (0,515%), ОСОБА_16 - 17 акцій (0,100%), ОСОБА_17 - 15 акцій (0,088%), ОСОБА_18 - 7 акцій (0,041%), за сприяння не встановлених на цей час осіб, 11.10.2013 року акумулював та отримав опосередковано контроль над 0,8723% простих іменних акцій ЗАТ «АТЕК», що надалі були використані ним для незаконного присвоєння повноваження голови наглядової ради ЗАТ «АТЕК».
Для отримання контролю над ЗАТ «АТЕК» ОСОБА_6 05.11.2013 року скликав та провів позачергові загальні збори акціонерів.
Згідно з пп. 5.1 п. 5 Статуту від 29.12.2006 року збори акціонерів визнаються правомочними, якщо акціонери, що беруть участь у них, мають більш ніж 60 відсотків голосів. Підпунктом 6.2 п. 6 Статуту від 29.12.2006 передбачено, що статутний фонд товариства становить 3 865 500 гривень. Він складається з 7 713 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 500 грн. кожна. Розмір статутного фонду товариства може бути змінений у порядку, передбаченому законодавством, за рішенням загальних зборів акціонерів (пп. 6.3 п. 6 Статуту).
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції, чинній станом на 05.11.2013, загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для часті у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій товариства. ;
Таким чином, ОСОБА_6 в порушення Статуту та Закону України «Про акціонерні товариства» 05.11.2013 року незаконно провів збори декількох акціонерів ЗАТ «АТЕК» за своїм головуванням, які в протоколі від 05.11.2013 року названо позачерговими загальними зборами акціонерів.
За результатами таких позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «АТЕК», оформлених зазначеним протоколом, обрано спостережну (наглядову) раду ЗАТ «АТЕК» у такому складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 . Кожного члена наглядової ради обрано кількістю 149 кумулятивних голосів.
Однак на цих зборах не було обрано голову наглядової ради товариства, хоча відповідно до підпунктів 5.1 та 5.4 п. 5 Статуту ЗАТ «АТЕК» це питання належить до компетенції загальних зборів акціонерів. Аналогічна норма міститься у ст. 54 Закону України «Про акціонерні товариства». Питання про обрання голови навіть не включалося до порядку денного.
Після цього, 05.11.2013 року ОСОБА_6 незаконно провів засідання новоствореної наглядової ради ЗАТ «АТЕК», про що складено протокол № 1. Порядок денний цього засідання на відміну від позачергових загальних зборів акціонерів включав питання про обрання голови наглядової ради. За результатами голосування головою наглядової ради товариства обрано ОСОБА_6 .
Водночас у пп. 5.1 п. 5 Статуту від 29.12.2006 року зазначено, що вищим органом товариства є загальні збори акціонерів, які, зокрема, затверджують зміни в Статуті товариства; визначають кількісний склад спостережної ради товариства, обирають та відкликають голову та членів спостережної ради. Збори бувають звичайними або позачерговими. Підпунктом 5.4. п. 5 Статуту визначено, що спостережна рада товариства створюється з числа компетентних акціонерів товариства і обирається зборами товариства терміном на 5 років. Роботою ради керує голова ради, що обирається зборами.
Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 33 Закону «Про акціонерні товариства» до компетенції загальних зборів акціонерів належить прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради. При цьому при проведенні загальних зборів ЗАТ «АТЕК» 05.11.2013 року не вносилось до порядку денного питання щодо припинення повноважень попередньої наглядової (спостережної) ради.
Таким чином, обрання голови наглядової (спостережної) ради на засіданні наглядової ради не відповідає підпунктам 5.1, 5.4 п. 5 чинного на той час Статуту, а також є порушенням ст.ст. 33, 54 Закону України «Про акціонерні товариства».
Отримавши за вказаних обставин контроль над ЗАТ «АТЕК», а з 30.04.2014 року - над ПрАТ «АТЕК», ОСОБА_6 у невстановлений час, але до 29.12.2015 року, вирішив заволодіти майном товариства. Однак як голова наглядової ради не мав відповідних повноважень розпоряджатися ним.
З метою реалізації плану щодо заволодіння майном товариства ОСОБА_6 у невстановлений час, але до 29.12.2015 року, чітко усвідомлюючи своє службове становище голови наглядової ради ПрАТ «АТЕК» та обсяг наданих йому повноважень, зокрема призначати генерального директора, з корисливих мотивів, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_11 та іншими особами, не встановленими на цей час, вирішив здійснити розтрату майна ПрАТ «АТЕК».
Так, ОСОБА_6 діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та іншими особами, не встановленими на цей час, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення Статуту, Закону України «Про акціонерні товариства», 29.12.2015 року забезпечив призначення ОСОБА_11 виконувачем обов`язків генерального директора ПрАТ «АТЕК», про що складено протокол № 7 засідання наглядової ради, а надалі рішенням наглядової ради від 11.03.2016 року ОСОБА_11 призначено генеральним директором ПрАТ «АТЕК», про що складено протокол № 8.
Також 11.03.2016 року ОСОБА_6 як головою наглядової ради ПрАТ «АТЕК» укладено з ОСОБА_11 трудовий договір - контракт з генеральним директором цього товариства терміном до 11.03.2021 року включно.
Пунктами 3.1.1, контракту, зокрема, передбачено, що генеральний директор зобов`язаний ' виконувати всі рішення загальних зборів та наглядової ради товариства.
Крім того контрактом, передбачені права генерального директора, а саме:
- має право керувати поточною діяльністю товариства, вирішувати всі питання діяльності товариства, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради,
- приймати рішення стосовно діяльності товариства на засадах особистого волевиявлення як усно, так і шляхом видання письмових наказів та розпоряджень, обов`язкових до виконання усіма працівниками товариства;
- своїми наказами та розпорядженнями має право створювати, змінювати та скасовувати відокремлені структурні підрозділи товариства та їх штатний розклад, здійснювати організацію роботи та організовувати необхідний рівень взаємодії між структурними підрозділами товариства.
- від імені товариства, здійснювати його представництво без довіреностей на всіх підприємствах, в установах, організаціях, перед фізичними та юридичними особами, а також у державних органах та органах місцевого самоврядування України, судах усіх рівнів та інстанцій.
- має повноваження розпоряджатися майном та коштами товариства, його банківськими рахунками;
- має право першого підпису фінансових та банківських документів;
- на власний розсуд, керуючись положеннями чинного законодавства України, статутом та внутрішніми актами товариства, приймати на роботу та звільняти працівників товариства.
Наказом від 14.03.2016 року № 12 ОСОБА_11 призначено на посаду генерального директора ПрАТ«АТЕК» з 11.03.2016 року.
Таким чином, в силу покладених, згідно контракту, на неї обов`язків, ОСОБА_11 починаючи з 11.03.2016 року обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.
Надалі ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_6 з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, розробили план розтрати майна ПрАТ «АТЕК», який полягав у безоплатному і безпідставному переданні нерухомого майна ПрАТ «АТЕК» - цілісного майнового комплексу, громадського будинку та спорткомплексу третій особі, що пов`язана з ними.
З цією метою ОСОБА_6 10.01.2017 року організував проведення засідання наглядової ради, на якому прийнято рішення про відчуження нерухомого майна ПрАТ «АТЕК», зокрема: єдиного майнового комплексу загальною площею 134 766,50 кв. м, розташованого за адресою: просп. Перемоги, 83, м. Київ, громадського будинку, літера «Б», загальною площею 2180,6 кв. м, розташованого за адресою: просп. Перемоги, 81, м. Київ, спорткомплексу загальною площею 12176,0 кв. м, розташованого за адресою: вул. Чистяківська, 20, м. Київ, та доручено генеральному директору ОСОБА_11 підписати відповідні правочини на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» із відстроченням платежу до 12 календарних місяців.
ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність на те правових підстав, як генеральний директор ПрАТ «АТЕК». Тобто будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, 11.01.2017 року у не встановленому досудовим розслідуванням місці уклала шість договорів купівлі-продажу майна ПрАТ «АТЕК» на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна», яке пов`язане з нею та ОСОБА_6 , з відтермінуванням оплати за договорами купівлі-продажу на 12 місяців, умисно занижуючи при цьому вартість предмета правочинів шляхом поділу його на окремі частини.
Зокрема, 11.01.2017 року у не встановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, підписала за реєстраційним номером 4 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу 1/2 частини громадського будинку, літера «Б», загальною площею 2180,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1.6 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 804 951,00 гривень.
Зазначеного дня у не встановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_6 підписала за реєстраційним номером 16 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу 1/2 частини громадського будинку, літера «Б», загальною площею 2180,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1.6 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 804 951,00 гривень.
Того самого дня у не встановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_6 підписала за реєстраційним номером 12 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу 1/2 частини спорткомплексу, загальною площею 12176,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 1.7 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 4494697, 80 гривень.
Зазначеного дня у не встановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_11 діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_6 підписала за реєстраційним номером 23 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу 1/2 частини спорткомплексу загальною площею 12176,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 1.7 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 4494 697,80 гривень.
Того самого дня у не встановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_6 підписала за реєстраційним номером 8 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу 1/2 частини єдиного майнового комплексу, загальною площею 134 766,50 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно п. 1.7 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 27 678 952,80 гривень.
Того самого дня у не встановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_6 підписала за реєстраційним номером 19 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу 1/2 частини єдиного майнового комплексу, загальною площею 134 766,50 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1.7 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 27 678 952,80 гривень.
Наведені договори купівлі-продажу укладено на типових однакових умовах.
Договорами визначено, що ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора ОСОБА_11 є продавцем, а ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» в особі директора ОСОБА_19 - покупцем.
Згідно з п. 1.5 договорів купівлі-продажу договір вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення, а право власності на об`єкт у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Розрахунок за об`єкт здійснюється покупцем у безготівковому порядку протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
При цьому ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна», не здійснивши оплату за набуте майно ПрАТ «АТЕК» згідно з вказаними договорами купівлі-продажу, зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на нього.
Отже, ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_6 уклала зазначені договори на явно економічно невигідних для товариства умовах і бажала настання наслідків у вигляді розтрати майна ПрАТ «АТЕК», заздалегідь знаючи, що кошти за це майно ніколи не будуть сплачені. Як наслідок, оплата за продаж указаних об`єктів нерухомого майна на банківські рахунки цього товариства від ТОВ «ПАО Інвестментлімітед Україна» не надходила.
Згідно з висновком судової комплексної інженерно-технічної та економічної експертизи від 04.02.2019 року № 04/02/19-1 відчуження генеральним директором ОСОБА_11 нерухомого майна ПрАТ «АТЕК» на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» за договорами від 11.01.2017 № № 4, 8, 12, 16, 19, 23 здійснено не відповідно до Статуту товариства та чинного законодавства України, а внаслідок укладення вказаних договорів ПрАТ «АТЕК» завдано збитки в сумі 162 797 416,67 гривень.
Таким чином, у зазначений вище спосіб ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 зловживаючи своїм службовим становищем. 11.01.2017 року умисно здійснила розтрату нерухомого майна ПрАТ «АТЕК» шляхом безоплатного, в порушення норм чинного законодавства, його відчуження на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна», завдавши цим майнової шкоди ПрАТ «АТЕК» в особливо великих розмірах - на загальну суму 162 797 416,67 гривень.
29.04.2021 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
30.04.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
20.05.2021 року слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12014110130003693.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2021 року задоволено частково клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту на майно та накладено арешт у кримінальному провадженні № 12014110130003693 на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166);
-всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 21685166).
Задовольняючи частково клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з наявності передбачених законом підстав для задоволення такого клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення його конфіскації, як виду покарання.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.
Задовольняючи частково клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110130003693 від 12.10.2014 року, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання та з`ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а саме на: всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166) та всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 21685166) з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
При цьому, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозри ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлені волі з конфіскацією майна, слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна.
З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання слідчого, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно ОСОБА_6 , діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, оскільки незастосування арешту на вищевказані об`єкти майна може призвести до подальшого незаконного його відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна, у зв`язку з чим, посилання апелянта на незаконність ухвали слідчого судді слід визнати безпідставними.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо відсутності підстав для задоволення клопотання слідчого в частині вимоги про зобов`язання службових осіб АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166) та АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) негайно після пред`явлення узвали надати довідку про залишок коштів на рахунку, оскільки вказані вимоги з огляду на положення ст. ст. 170-173 КПК України лежать поза межами повноважень слідчого судді при вирішенні клопотання про арешт майна.
Щодо доводів апелянта про те, що розгляд клопотання слідчого було здійснено без участі власника майна, або його представника, слід зазначити, що у вказаному клопотанні про накладення арешту на майно, слідчий просив здійснювати розгляд без виклику осіб, у володінні яких знаходиться вищевказане майно, у зв`язку із тим, що, на його думку, існують достатні підстави вважати, що є реальна загроза зняття грошових коштів чи їх перерахунок на користь третіх осіб.
Апелянтом зазначено, що клопотання слідчого не погоджене прокурором, оскільки останнє не зазначено в ухвалі слідчого судді. Проте, як вбачається з матеріалів провадження, а саме а.с. 9, клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 погоджене прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про що свідчать залишені ними підписи.
Доводи представника про те, що слідчим суддею необґрунтовано накладено арешт на суму кредитного ліміту на розрахунковому рахунку не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки на суму кредитного ліміту на розрахунковому рахунку арешт майна накладено не було, згідно ухвали слідчого судді та клопотання слідчого.
Таким чином, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року, якою задоволено частково клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту на майно та накладено арешт у кримінальному провадженні № 12014110130003693 на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166);
-всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 21685166), залишити без змін, а апеляційну представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 99273386 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Росік Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні