Рішення

від 26.08.2021 по справі 904/5074/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2021м. ДніпроСправа № 904/5074/21

Суддя Панна С.П. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області (51206, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вулиця Гетьманська, будинок 5, код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м.Дніпро, вул.Філософська, 39 А, код ЄДРПОУ 39835428)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерно 54" (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Калнишевського, буд.5, код ЄДРПОУ 34884842)

про скасування державної реєстрації права оренди та витребування земельної ділянки, площею 21,3651 га

Представники сторін:

від прокуратури: Риженко В.О.

від позивача: не зявився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно 54", 51200, м.Новомосковськ, вул.Калнишевського, буд.5, код ЄДРПОУ 34884842, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Піщанська сільська рада про:

- скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю «ДШПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 34884842, нова назва - товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО 54» ), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. № 55508812 від 04.12.2020 з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАГРО-ПРОМІНТЕГРАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 34884842, нова назва - товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО 54» ) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 39526228).

- витребування із незаконного володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО 54» (код ЄДРПОУ 34884842, вул. Калнишевського, буд. 5, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, 51200, стара назва - товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАГРОПРОМ-ІНТЕГРАЦІЯ» ) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Також, в своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 4 540,00грн.

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначає, що 02.12.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція", правонаступником якого є відповідач, зареєстроване право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Підставою реєстрації права оренди вказано договір оренди земельної ділянки № 19/07-17/24ДО від 19.07.2019, укладений між позивачем та відповідачем. Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.02.2021 № 10-4-0.61-1567/2-21 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не надавалась, договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не оформлявся та підписом не засвідчувався. Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки № 19/07-17/24ДО від 19.07.2019, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Омельницькою О.Д. та ТОВ "Дніпроагропромінтеграція", статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування. Враховуючи, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказ про передачу землі сільськогосподарського призначення у користування ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" не видавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, довіреність на укладання договору оренди не надавалась, а договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким на теперішній час, є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, і землекористувачем (ТОВ "Дніпроагропромінтеграція") повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Ухвалою суду від 28.05.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.07.2021р.

14.06.2021р. до суду від Піщанської сільської ради надійшли пояснення в яких зазначив, що Піщанською сільською радою рішень щодо передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 21,3651 га за кадастровим номером 1223285000:01:116:0068 у володіння та (або) користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно 54", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" не приймалося. Позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі, просить суд вирішити питання на власний розсуд.

Ухвалою суду від 10.08.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2021р.

Відповідач відзиву на позов не надав, участі свого представника у судових засіданнях, як у межах підготовчого провадження, так і в межах розгляду справи по суті, не забезпечив.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження.

Ухвали суду у справі були надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, буд. 5.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На адресу суду повернулись направлені відповідачу конверти з ухвалами суду від 28.05.2021 та від 20.07.2021 з довідками відділення поштового зв`язку про причини невручення поштових відправлень - у зв`язку з відсутністю за даною адресою.

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судових засідань у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є власником земельної ділянки площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Поковського району Дніпропетровської області Сучковою Тетяною Федорівною 02.12.2020 зареєстровано право оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" на вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Підставою для державної реєстрації права оренди зазначено договір оренди землі № 19/07-17/24ДО від 19.07.2019, укладений державою Україна в особі Головного управління Держгеокадстру у Дніпропетровській області як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" як орендарем строком на 10 років. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 55508812 від 04.12.2020 10:18:32, Сучкова Тетяна Федорівна, Виконавчий комітет Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області.

Згідно з наявною у справі копією договору оренди земельної ділянки № 19/07-17/24ДО від 19.07.2019 (далі - договір), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Омельницькою Олесею Дмитрівною, яка діє на підставі довіреності від 25.02.2019 № 18-1-0.25-006/11-19 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" в особі директора Андрощука Володимира Васильовича (орендар) орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1223285000:01:116:0068, загальною площею 21,3651 га (п.п. 1.1, 2.1- 2.3. договору).

Строк дії договору оренди - 10 років (п. 3.1 договору).

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації його права відповідно до законодавства (п. 3.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" 01.10.2020 змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерно 54".

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, наданої у листі № 10-4-0.61-1567/2-21 від 26.02.2021, довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки на ім`я начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Омельницької О.Д. не видавалась, наказ про затвердження документації із землеустрою та надання спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" не приймався, договір оренди земельної ділянки за № 19/07-17/24ДО від 19.07.2019р. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не укладався.

Тож, прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором, який ним не укладався.

Тому прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати державну реєстрацію права оренди за рішенням державного реєстратора та витребувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 26, 6235 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка вибула із володіння та користування державою за відсутності волі уповноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку.

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію прав оренди за рішенням державного реєстратора та витребувати земельну ділянку площею 21,3651 га, яка вибула із володіння та користування державою за відсутності волі уповноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (ч. 1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (ч. 3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором, який ним не укладався.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).

В порушення статей 116, 122 Земельного кодексу України відповідач з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував; проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу не розроблялася, проект землеустрою не погоджувався; рішення відповідного органу щодо передачі у користування відповідачу спірної земельної ділянки не приймалося; акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався. Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України).

Істотні умови договору оренди визначені частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Так, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, в наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 Цивільного кодексу України).

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.

Судом при розгляді даної справи установлено, що довіреність заступнику начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Омельницькій Олесі Дмитрівні на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропром-інтеграція" договору 19/07-17/24ДО від 19.07.2019 оренди спірної земельної ділянки не видавалась, позивачем договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався.

Таким чином, слід дійти висновку, що такий договір між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція", перейменованим у Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерно 54", не укладався.

Тож підстави для державної реєстрації права оренди на підставі рішення державного реєстратора були відсутні.

Відтак, вимога прокурора про скасування державної реєстрації прав оренди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки відповідає належному способу захисту та є законною й обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про витребування із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно 54" земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області суд зазначає наступне.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 Цивільного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договір оренди земельної ділянки № 19/07-17/24ДО від 19.07.2019 щодо спірної земельної ділянки державної форми власності не укладався.

У пункті 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц зазначено, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Доказів повернення спірної земельної ділянки відповідачем матеріали справи не містять. А тому вимога прокурора про витребування земельної ділянки на користь держави заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Таким чином, за встановлених судом обставин справи, позов прокурора підлягає задоволенню.

Щодо порушеного позивачем питання правонаступництва у зв`язку з набранням чинності Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 58 статті 4 вказаного Закону, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, за змістом якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, як вбачається, спірна земельна ділянка державної власності, площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, тобто за межами населених пунктів, за приписами пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України підлягає передачі у комунальну власність відповідної територіальної громади. Втім комунальною власністю територіальної громади спірна земельна ділянка вважатиметься тільки з моменту державної реєстрації права комунальної власності на неї.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-3225/15-19-СГ від 29.10.2019 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Піщанській сільській об`єднаній територіальній громаді (Піщанській сільській раді) Новомосковського району Дніпропетровської області у комунальну власність були передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власностіна території Піщанської сільської об`єднаної територіальної Новомосковського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, в тому числі й спірна земельна ділянка площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068.

Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області 26.11.2019 ухвалила рішення № 5-29/VІІ щодо прийнятті вказаних вище земельних ділянок державної власності загальною площею 4 680,3439 га у комунальну власність та реєстрації на них права власності.

Однак, матеріали справи не містять доказів вжиття Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області заходів, спрямованих на державну реєстрацію права комунальної власності щодо земельної ділянки площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068. На момент розгляду судом даної справи згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірної земельної ділянки залишається держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів»

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивача у справі запиту від 19.02.2021 № 04/41-633вих-21 (а/с 17-18) про надання інформації щодо передачі спірної земельної ділянки у користування та вжитих позивачем заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави.

Проте, згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.61-1567/2-21 від 26.02.2021 (а/с 24-25) заходи, направлені на скасування незаконних записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування спірної земельної ділянки із незаконного володіння, ним не вживались.

Листом № 04/41-778вих21 від 03.03.2021 (а/с 19-20) прокурор звертався до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з вимогою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо надання інформації про вжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави незаконним вибуттям із державного користування спірної земельної ділянки або причин невжиття таких заходів.

У відповідь на запит Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області щодо надання інформації Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області у листі № 10-4-0.61-2399/2-21 від 23.03.2021 (а/с 26) повідомлено, що, враховуючи обсяги фінансування, передбачені на 2021 рік для сплати судового збору, заходи претензійно-позовного характеру щодо вибуття із державного користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі спірної земельної ділянки, не вживались та їх вжиття у майбутньому не вбачається можливим.

Прокурор листом № 04/62-796вих21 від 06.05.2021 повідомив Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про прийняте рішення про представництво інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування від відповідача у цій справі спірної земельної ділянки (а/с 38-39).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скасувати державну реєстрації права оренди земельної ділянки площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю «ДШПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 34884842, нова назва - товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО 54» ), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. № 55508812 від 04.12.2020 з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАГРО-ПРОМІНТЕГРАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 34884842, нова назва - товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО 54» ) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 39526228).

Витребувати із незаконного володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО 54» (код ЄДРПОУ 34884842, вул. Калнишевського, буд. 5, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, 51200, стара назва - товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАГРОПРОМ-ІНТЕГРАЦІЯ» ) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 21,3651 га, кадастровий номер 1223285000:01:116:0068, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно 54" (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Калнишевського, буд.5, код ЄДРПОУ 34884842) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро пр. Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, Держказначейська служба України, м.Київ, р/р UA22820172034316000000291) витраті зі сплати судового збору в розмірі 4 540,00грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 31.08.2021

Суддя С.П. Панна