Рішення

від 31.08.2021 по справі 904/6097/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2021 Справа № 904/6097/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнат", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у розмірі 131 800,01 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнат" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 131 800,01 грн., з яких 116 414,00 грн. - сума основного боргу, 7 147,82 грн. - втрати від інфляції, 1 502,22 грн. - відсотки за користування коштами, 6 736,06 грн. - пеня.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 0211 від 02.11.2020 в частині здійснення оплат за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

В порушенням вимог ухвали суду від 05.07.2021, яка вручена відповідачу 15.07.2021, останній відзив на позовну заву не надав, в зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

03.08.2021 позивачем надано докази часткового погашення відповідачем заборгованості в розмірі 10 056,00 грн. (платіжне доручення №2079 від 28.07.2021).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Барнат" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт" (далі - постачальник) укладено договір поставки №0211.

Згідно з п. 1.1. договору, постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця сипучі матеріали - відсів, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Асортимент, номенклатура товару, його кількість, вартість і строки поставки товару, код товару, згідно з УКТ ЗЕД та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у специфікаціях, які оформлюються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору (пункт 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору, строки поставки товару визначаються у специфікаціях, які оформлені на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору.

Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах, що визначається у специфікаціях, які оформлюються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору.(пункт 2.2 договору).

Моментом виконання обов`язку постачальника щодо передачі товару вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписання покупцем видаткової накладної. (пункт 2.4 договору).

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент одержання покупцем товару та підписання покупцем видаткової накладної (пункт 2.6 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, ціна товару визначається сторонами на момент підписання специфікації та підтверджується видатковою накладною, які оформлюються постачальником на кожну партію товару.

Пунктом 3.3 договору, визначена орієнтовна загальна ціна договору - 1 000 000,00 грн.

Загальна ціна договору визначається за загальною вартістю поставлених та оплачених партій товару протягом дії даного договору згідно специфікацій та видаткових накладних (пункт 3.4 договору).

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем в національній валюті України - гривні у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі встановленого постачальником рахунку (пункт 3.5 договору).

Строк проведення розрахунків покупцем визначається у специфікаціях, які оформлюються на кожну партію товару і є невід`ємною частиною даного договору (пункт 3.6 договору.)

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.21, але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору (пункт 9.1 договору).

Сторонами підписано специфікацію №1 від 02.11.2020 по договору поставки №0211 від 02.11.2020, згідно з якою погоджено поставку товару - відсів фр. 0-5мм у кількості 200т., за ціною 250,00 грн. без ПДВ за тону. Загальна сума 60 000,00 грн. з ПДВ.

Специфікацією №1 погоджено строк поставки товару - протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації.

16.12.2020 сторонами підписано специфікацію №2 по договору поставки №0211 від 02.11.2020, згідно з якою погоджено поставку товару:

- щебінь фр. 5 - 10 мм., у кількості 155 т., ціна 400,00грн. з ПДВ, сума 62 000,00 грн. з ПДВ;

- щебінь фр. 5 - 20 мм, у кількості 80 т., ціна 400,00грн. з ПДВ, сума 32 000,00 грн. з ПДВ;

- відсів фр. 0-5мм у кількості 80 т., за ціною 300,00грн. з ПДВ. сума 24 000,00 грн. з ПДВ.

Загальна сума поставки 118 000,00 грн. з ПДВ.

Специфікацією №2 погоджено строк поставки товару за специфікацією №2 - грудень 2020 року з моменту підписання сторонами специфікації.

Розрахунки за товар, що поставляється за специфікаціями №1, №2 здійснюються покупцем наступним чином: 100% вартості партії товару - сплачується протягом 5 банківських днів з моменту фактичного отримання товару покупцем.

На виконання умов договору поставки №0211 від 02.11.2020, позивачем поставлено товар, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 175 166,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №1188 від 06.11.2020 на суму 58 752,00 грн. з ПДВ;

- №1531 від 17.12.2020 на суму 62 056,00 грн. з ПДВ;

- №1541 від 30.12.2020 на суму 54 358,00 грн. з ПДВ.

Відповідач зобов`язання щодо оплати товару належним чином не виконав, здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 58 752,00 грн. в зв`язку із чим, заборгованість відповідача на час звернення до суду склала суму в розмірі 116 414,00 грн.

Зі змісту наданих позивачем доказів вбачається, що після відкриття провадження у справі, на виконання умов договору поставки №0211 від 02.11.2020, відповідачем здійснено оплату товару на суму 10 056,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2076 від 28.07.2021 року.

Зазначені доказами підтверджується, що після пред`явлення позову до суду, відповідачем здійснено погашення заборгованості в розмірі 10 056,00 грн., що є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати товару.

На підставі зазначеного пункту договору, Позивачем проведено нарахування пені за період з 11.01.2021 по 16.06.2021 в розмірі 6 736,06 грн.

Суд здійснив перевірку наданого розрахунку пені та встановив, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення виконання зобов`язання з оплати товару.

Суд звертає увагу на те, що в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку оплати слід вважати 11.01.2021, а першим днем прострочення, відповідно 12.01.2021.

З урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України суд визначив початок прострочення виконання зобов`язання по кожній видатковій накладній окремо та враховано, що заборгованість за видатковою накладною №1188 від 06.11.2020 на суму 58 752,00 грн. сплачена, що підтверджується платіжним дорученням №1737 від 25.11.2020 на суму 58 752,00 грн.

За підрахунками суду, в межах визначеного Позивачем періоду нарахування, розмір пені за загальний період з 12.01.21 по 16.06.21 (по кожній накладній окремо) складає суму 6 697,80 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми закону, Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.01.2021 по 16.06.2021 в розмірі 1 502,22 грн. та інфляційні втрати за період із січня по травень 2021 в розмірі 7 147,82 грн.

З урахуванням наведеного вище, судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розмір процентів річних за загальний період з 12.01.21 по 16.06.21 (по кожній накладній окремо) складає суму 1 492,65 грн., розмір інфляційних втрати за період з січня 2021 по травень 2021 складає 7 398,25 грн. Однак, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, інфляційні втрати підлягають задоволенню в розмірі 7 147,82 грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором є підставою для стягнення з останнього основної заборгованості в розмірі 106 358,00 грн., пені в розмірі 6 697,80 грн., трьох процентів річних у розмірі 1 492,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 147,82 грн. В частині стягнення суми 10 056,00 грн. провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю предмету спору. В решті позову слід відмовити.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 600,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування суми витрат на правову допомогу в розмірі 10 600,00 грн., позивачем подано до матеріалів справи договір №01-02/21 про надання правової допомоги від 01.02.2021, акт №3 виконаних робіт від 16.06.2021, рахунок-фактура №3 від 16.06.2021.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він має сплатити в зв`язку з розглядом даної справи.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що сума відповідних витрат підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати пропорційно розміру позовних вимог в частині яких провадження у справі закрито в зв`язку з погашення частини боргу після пред`явлення позову до суду, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнат" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова, буд. 11, прим. 147, код ЄДРПОУ 37272378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт" (50019, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд. 128, код ЄДРПОУ 37215550) основну заборгованість в розмірі 106 358,00 грн., пеню в розмірі 6 697,80 грн., три проценти річних у розмірі 1 492,65 грн., інфляційні втрати в розмірі 7 147,82 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 269,18 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 596,16 грн.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 10 056,00 грн. провадження у справі закрити.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.08.2021

Суддя О.В. Ліпинський