Рішення

від 31.08.2021 по справі 289/1101/21

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1101/21

Номер провадження 2/289/563/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верлоцького старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати причину пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини поважною. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак останній йому повідомив, що ним пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску вказаного строку позивач зазначає те, що після того, як поховав матір він влаштовував поминальні обіди, замовляв пам`ятник, а також проходив тривале лікування у зв`язку із гіпертонічним кризом через пережиту нервову напругу.

Ухвалою судді від 24.06.2021 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак звернулися до суду з заявами, згідно яких просить суд справу розглянути без їх участі, представник відповідача позов визнає.

Заслухавши показання свідка ОСОБА_3 , вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами (а.с. 7, 8).

Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 2,64 га, кадастровий номер №1825081200:03:000:0002, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Верлоцької сільської ради, що підтверджується державним актом на право власності на землю від 07.10.2008 (а.с. 12).

Відповідно до довідки Верлоцького старостинського округу від 05.02.2019 №60 ОСОБА_2 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Крім померлої в цьому будинку проживав без реєстрації позивач (а.с. 10).

У відповідності до витягів зі Спадкового реєстру №62782092 від 07.12.2020 та №65628299 від 18.07.2021 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 11, 29).

Згідно виписки з протоколу засідання ЛКК №151 від 16.06.2021 виданої Поліклінічним відділенням Комунального некомерційного підприємства Радомишльська лікарня Радомишльської міської ради позивач у період з 06.08 по 17.08.2021 перебував на амбулаторному лікуванні (а. с. 9).

З листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Данчевої Н.В. №01-16/159 від 18.07.2021 вбачається, що позивач разом з померлою матір`ю на момент її смерті не проживав та з заявою про прийняття спадщини після її смерті у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріуса не звертався, а тому йому роз`яснено, що він не прийняв вказану спадщину та рекомендовано звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 28).

Згідно показань свідка ОСОБА_3 наданих в судовому засіданні, позивач займався похованням своєї матері і на сороковий день після похорон приїздив до м. Радомишль та влаштовував поминальний обід. Позивач повідомляв свідку, що після поховання матері у нього погіршилось здоров`я, оскільки з`явились проблеми з серцем та високий тиск, у зв`язку із чим він планує пройти курс лікування в лікарні.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Водночас, процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 зі змінами (далі - Порядок). Відповідно до вказаного Порядку (розділ 2 глава 10 п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.11, 3.15, 3.23), заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, складеної від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей. Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Аналіз вище вказаних норм Порядку свідчить про те, що заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально. Відсутня і заборона того, що така заява не може бути доставлена до нотаріуса представником спадкоємця, оскільки заборона стосується лише написання такої заяви представником від імені спадкоємця.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (Постанова Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17).

Разом з тим, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно прийняти спадщину після смерті його матері у період з 24.02.2012 по 24.08.2012. Надана ж позивачем виписка з протоколу засідання ЛКК про його лікування амбулаторно у період з 06.08 по 17.08.2021 не підтверджує існування вказаних обставин, оскільки не підтверджує факт хвороби позивача у вказаний строк для прийняття спадщини, а також не підтверджує тяжкість і тривалість його хвороби у період шестимісячного строку для прийняття спадщини, і яка б була об`єктивною перешкодою для подання позивачем заяви про прийняття спадщини у визначений законодавством спосіб, в тому числі і через представника.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_3 , згідно яких позивач не зміг прийняти спадщину після смерті матері внаслідок тяжкого хворобливого стану, оскільки свідку достеменно не відомо коли саме після смерті матері позивач хворів та чи звертався він за допомогою до лікарів, а якщо звертався, то якими хворобами хворів. До того ж відомості про хвороблий стан позивача свідку відомі зі слів самого позивача.

Натомість на думку суду, тяжкість хвороби позивача у шестимісячний строк прийняття спадщини в першу чергу має доводитись відповідними медичними документами, а не показаннями свідка, тому суд вважає, що вказані показання свідка в силу ст. 78 ЦПК України є недопустимим доказом хвороби позивача.

Також під час вирішення даної справи суд враховує, що позивач звернувся до суду з позовом через 9 років після відкриття вказаної спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Однак, судом встановлено, що визнання позову відповідачем суперечить вищезазначеним вимогам законодавства, у зв`язку із чим суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.

За таких обставин на підставі вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Верлоцького старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області (адреса: вул. Центральна, 3, с. Верлок, Житомирського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 04343725) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Повне рішення складено 31 серпня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. О. Кириленко