Рішення

від 31.08.2021 по справі 623/2265/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/2265/21

Номер провадження 2/623/725/2021

РІШЕННЯ

іменем України

31 серпня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого -судді: Герцова О.М.

з участю секретаря: Рзаєвої І.С.

розглянувши у загальному позовному провадженні у підготовчому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

15 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вірнопілля Ізюмського району помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті батька відкрилася спадщина на земельну ділянку, що належала його дружині ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 спадщину після дружини прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Після звернення заявника у справі ОСОБА_1 до нотаріуса для оформлення спадщини, стало відомо про відсутність оригіналу та дублікату правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Просив його позовні вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просила ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилася. Скерувала суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.(а.с.38)

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представники позивача та відповідача.

За правилами ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вірнопілля Ізюмського району Харківської області помер ОСОБА_3 , у віці 76 років, про що зроблено відповідний актовий запис №08, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 10 грудня 2009 року виконавчим комітетом Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області. (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Вірнопілля Ізюмського району Харківської області померла мати Позивача - ОСОБА_4 у віці 76 років, про що зроблено відповідний актовий запис №14, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 02 листопада 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області. (а.с.11).

Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьком вказаний ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 . (а.с.12)

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області №2-0-50/2010 року встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_1 .(а.с.17).

Свідоцтвом про одруження від 15.02.2000 року підтверджено факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одружилися 15 лютого 2000 року у Вірнопільській сільській раді Ізюмського району Харківської області. (а.с.13).

Відповідно до довідки № 02-20/238 від 29.09.2020 року, виданої виконавчим комітетом Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, гр. ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала з ОСОБА_3 та вела спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.15)

Завідувачем Ізюмської держнотконтори Живолуп І. було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність звернутися до суду для вирішення питання щодо визнання права власності на земельну ділянку. (а.с.14).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.09.2010 року державним нотріусом Покровською Л.І. посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 в 1/2 частині та його донька ОСОБА_2 в 1/2 частині. Спадщина складається з земельної ділянки площею 12.5628 га, кадастровий номер 6322882200:03:000:0145 та з земельної ділянки площею 12.1756 га, кадастровий номер 6322882200:03:000:0146, 6322882200:03:000:0155.(а.с.18).

Начальником МРУ в Ізюмському районі та м. Ізюм Ревенко Н. повідомлено, що 28.02.2003 року під порядковим номером 163 зареєстрований державний акт на право влансоті на земельну ділянку серія ХР №118708 на ім"я ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 6322882200:03:000:0029.(а.с.27).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі, кадастровий номер 6322882200:03:000:0029 на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, надану для ведення особистого селянського господарства, № НОМЕР_4 в контурі № НОМЕР_5 поле - НОМЕР_6 , в порядку спадкування після смерті - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну дружині спадкодавця, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі розпорядження № 254 від 19 червня 2002 року Ізюмської районної державної адміністрації, після смерті якої він спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: О.М.Герцов