Ухвала

від 25.08.2021 по справі 757/45195/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45195/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62021000000000680 від 11.08.2021, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62021000000000680 від 11.08.2021, за погодженням з прокурором, про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у її відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000680 від 11.08.2021.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.03.2021 між громадянином ОСОБА_4 та малим підприємством у вигляді ТОВ «Полімікс» (код ЄДРПОУ 01465209), далі МП ТОВ «Полімікс», укладено договір оренди № 31/03/21, згідно з яким підприємство передало, а ОСОБА_5 прийняв у строкове платне володіння і користування виробничі площі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що визначені в технічному паспорті під літерою «И», площею 287 кв.м, та належать на праві власності підприємству відповідно до договору купівлі-продажу від 15.08.1997 року, зареєстрованого в Одеському МБТІ 15.10.2002 року.

Вказаний договір оренди укладено сторонами строком на два роки та десять місяців, починаючи з 31 березня 2021 року по 31 січня 2024 року.

21.07.2021 МП ТОВ «Полімікс» звернулося до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору № 31/03/21 від 31.03.2021 оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 287 кв. м.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ Овідіопольського районного суду Одеської області, цивільній справі за позовом МП ТОВ «Полімікс» до ОСОБА_5 присвоєно реєстраційний № 509/3698/21 та її розподілено на розгляд судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 .

На підставі довіреності від 01.07.2021, виданої директором МП ТОВ «Полімікс» ОСОБА_7 (довіритель), ОСОБА_8 доручено представляти інтереси довірителя з питань здійснення його господарської діяльності в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у тому числі, але не обмежуючись судами загальної юрисдикції, правоохоронними органами, центральними органами виконавчої влади, органами дозвільної системи, а також представляти інтереси в усіх підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, в тому числі в комунальних підприємствах.

У зв`язку зі зверненням МП ТОВ «Полімікс» із вказаним позовом до Овідіопольського районного суду Одеської області, 27.07.2021 приблизно об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_8 за порадою юриста зателефонував з власного мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 на номер телефону НОМЕР_2 ОСОБА_9 щодо отримання юридичної консультації з приводу розгляду даної цивільної справи та в ході телефонної розмови ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 зустрітись 02.08.2021.

У період часу з 27.07.2021 по 02.08.2021, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, в ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 у розмірі 6 000 доларів США, за ухвалення ним позитивного рішення на користь МП ТОВ «Полімікс» та ОСОБА_5 у цивільній справі № 509/3698/21.

Відповідно до злочинного задуму ОСОБА_9 , вчиненню ним кримінального правопорушення мало б сприяти особисте знайомство з суддею Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , з яким він познайомився під час роботи на посаді помічника судді вказаного суду. ОСОБА_9 , який має вищу юридичну освіту, було достовірно відомо, що ОСОБА_6 на підставі Указу Президента України № 313/2020 від 05 серпня 2020 року обіймає посаду судді Овідіопольського районного суду Одеської області, є представником судової гілки влади та до нього застосовуються визначені гарантії незалежності суддів.

Зокрема, відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, які здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Статтею 126 Конституції України визначено, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

У статті 1 Закону «Про судоустрій та статус суддів», далі Закон, встановлено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Статтею 6 Закону передбачено, що суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються.

Згідно з статтею 23 Закону, суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до ст.ст. 48, 56 Закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, повинен додержуватися присяги, зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Згідно з Кодексом суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Таким чином, ОСОБА_6 , будучи суддею Овідіопольського районного суду Одеської області, на момент вчинення кримінального правопорушення постійно виконував функції представника влади, а отже відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

Пунктом 2 примітки до статті 368 КК України визначено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Таким чином, згідно пункту 2 примітки до статті 368 КК України ОСОБА_6 на момент вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Під час зустрічі 02.08.2021 приблизно о 12.00 годині, поблизу міні-ринку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 , що він являється помічником судді Овідіопольського районного суду Одеської області, у нього наявні зв`язки з суддею Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , завдяки яким можливо отримати позитивне рішення на користь МП ТОВ «Полімікс» та ОСОБА_5 у цивільній справі № 509/3698/21, за умови надання неправомірної вигоди судді у розмірі 6000 (шість тисяч) доларів США.

Також, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 , що у разі надання ним згоди на вказану пропозицію, з метою отримання позитивного рішення у цивільній справі № 509/3698/21 для МП ТОВ «Полімікс» та ОСОБА_5 буде реалізовано наступну схему, яку він вже узгодив з суддею ОСОБА_6 , а саме: спочатку буде підготовлено фіктивний зустрічний позов від ОСОБА_5 до МП ТОВ «Полімікс» про повернення неіснуючого боргу грошових коштів в сумі 500 тис. грн. за ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , площею 287 кв. м., який буде подано на розгляд до Овідіопольського районного суду Одеської області, після чого вказану справу суддею ОСОБА_6 буде об`єднано з цивільною справою №509/3698/21. Після цього, 17.08.2021 під час розгляду вказаної справи, суддя ОСОБА_6 надасть сторонам строк для укладання мирової угоди. Юристом буде підготовлено мирову угоду між МП ТОВ «Полімікс» та ОСОБА_5 , яку буде затверджено суддею ОСОБА_6 шляхом ухвалення відповідного судового рішення.

Вказаними діями (створенням уяви у ОСОБА_8 про можливість отримання судового рішення на користь МП ТОВ «Полімікс» та ОСОБА_5 лише шляхом надання неправомірної вигоди судді, а також переконанням щодо наявної у судді ОСОБА_6 можливості вирішити це питання), ОСОБА_9 схилив ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_6 в розмірі 6000 (шість тисяч) доларів США.

Побоюючись незаконного впливу судді та розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_9 , який схиляє його до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , 11.08.2021 ОСОБА_8 звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення.

16.08.2021 в проміжок часу з 10.00 по 13.00 год. за адресою: АДРЕСА_3 відбулася зустріч, на якій були присутні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_10 , якого ОСОБА_8 раніше відрекомендував ОСОБА_9 .

В ході розмови ОСОБА_9 наголосив, що адвокат ОСОБА_10 буде готувати всі проекти процесуальних документів необхідних для винесення позитивного рішення у справі № 509/3698/21 на користь МП ТОВ «Полімікс» та ОСОБА_5 .

Під час зустрічі, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розповіли ОСОБА_8 про порядок проведення судового засідання, призначеного на 17.08.2021 о 9 годині 40 хвилин, а також надали ОСОБА_8 та ОСОБА_5 для підпису документи, а саме: зустрічну позовну заяву про визнання права власності за ОСОБА_5 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; договір безпроцентної позики на загальну суму п`ятсот тисяч гривень від 01.02.2020, за яким ОСОБА_5 є позикодавець, а МП ТОВ «Полімікс» - позичальник.

Після підписання вказаних документів, ОСОБА_9 наголосив ОСОБА_8 , що йому до або після судового засідання 17.08.2021 необхідно буде надати 3000 (три тисячі) доларів США, для подальшої передачі судді ОСОБА_6 за винесення позитивного рішення для МП ТОВ «Полімікс» та ОСОБА_5 у цивільній справі № 509/3698/21. Іншу частину неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США ОСОБА_8 повинен передати для судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 19.08.2021, одразу ж після завершення судового розгляду та передачі йому ОСОБА_9 судового рішення про затвердження між сторонами справи мирової угоди.

17.08.2021 близько 10.00 год. ОСОБА_9 в ході зустрічі на літній терасі кафе «Столовая Буфет «Чебурашка» за адресою: Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Портова, 19, одержав від ОСОБА_8 для судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 першу частину неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 17.08.2021 складає 79937,1 грн. за ухваленя ним позитивного рішення на користь МП ТОВ «Полімікс» та ОСОБА_5 у цивільній справі № 509/3698/21.

20.08.2021 близько 10.00 години, ОСОБА_9 , знаходячись на літній терасі кафе «Столовая Буфет «Чебурашка» за адресою: Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Портова, 19, відповідно до попередньо досягнутої домовленості, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , передав ОСОБА_8 ухвалу Овідіопольського районного суду у складі головуючого судді ОСОБА_6 від 20.08.2021 у справі № 509/3698/21 про затвердження мирової угоди від 18.08.2021 за позовом ТОВ «Полімікс» до ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Полімікс» про визнання права власності, а ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 , для подальшого надання ним судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , другу частину неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 17.08.2021 складає 79951,2 грн., за ухвалене суддею вказаного рішення.

Загалом, сума неправомірної вигоди одержаної ОСОБА_9 для судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_6 становить 6000 доларів США, що еквівалентно 159888,3 грн.

Після цього, 20.08.2021 о 10 годині 12 хвилин ОСОБА_9 було затримано працівниками Державного бюро розслідувань, а його протиправну діяльність припинено. Під час затримання та проведення особистого обшуку у ОСОБА_9 було вилучено предмет неправомірної вигоди в сумі 3000 (три тисячі) доларів США.

Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, - підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

20.08.2021 ОСОБА_9 затримано за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

21.08.2021 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.07.2021 у власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває легковий автомобіль Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_4 .

Слідчий вказує, що метою арешту є спеціальна конфіскації майна, як такого, що отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України..

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на рухоме/нерухоме майно, корпоративні права.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

У зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.07.2021 на праві власності належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1