Постанова

від 31.08.2021 по справі 953/17045/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 серпня 2021 року

м. Харків

справа № 953/17045/20

провадження № 22-ц/818/3943/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

ім`я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Харківпаб ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року в складі судді Шаренко С.Л.,

у с т а н о в и в:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківпаб про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 12 жовтня 2017 року близько 20-ї години, він через веб-сайт Товариства з обмеженою відповідальністю Харківпаб (далі - ТОВ Харківпаб ), заповнив форму попереднього бронювання столику та сплатив авансовий платіж у розмірі 1200 грн з банківської картки.

Однак, в обслуговувані йому було відмовлено з посиланням на те, що бронювання столику було зроблено на попередній день - 11 жовтня 2017 року. При цьому авансовий внесок в розмірі 1200 грн повернуто не було. На його зауваження щодо некоректної роботи веб-сайту: https://online.stargorod.net/kharkov/sndex.php , через який він здійснив бронювання столу, адміністратор не відреагував. В телефонному режимі йому повідомили, що повернення вартості бронювання не перебачено умовами Правил бронювання в ресторані Старгород .

Вказаною ситуацією йому завдано моральних страждань, оскільки він отримав негативні емоції.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ Харківпаб на його користь матеріальну шкоду в розмірі - 1200 грн, 3% річних в - 108 грн, інфляційні втрати та пеню в розмірі 1048,32 грн та 20000 грн моральної шкоди.

07 грудня 2020 року ОСОБА_3 - представник ТОВ Харківпаб подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відзив мотивовано тим, що бронювання столику відбувалось через сайт ресторану Старгород https://online.stargorod.net/kharkov/sndex.php . Згідно з Правилами бронювання в ресторані Старгород в редакції (яка була чиною на час бронювання позивачем столику) в разі, якщо клієнт не скористався послугами ресторану на день і час бронювання, бронювання на будь-який інший день не переноситься і вартість бронювання клієнту не повертається. З Правилами бронювання в ресторані Старгород позивач був ознайомлений, про що свідчить проставлена ним відмітка напроти відповідного поля та оплата послуги з використанням платіжного засобу оплати. Зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження недоліків у якості продукції чи наданих послуг ТОВ Харківпаб , у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин Закону України Про захист прав споживачів .

Оскільки вина відповідача відсутня, правових підстав для стягнення з ТОВ Харківпаб моральної шкоди в 20000,00 грн немає.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зробивши 12 жовтня 2017 року замовлення на бронювання столу та здійснивши оплату, позивач фактично погодився із запропонованими умовами публічного договору з боку ТОВ Харківпаб , які викладені на сайті https://online.stargorod.net/kharkov/sndex.php , та був обізнаний з Правилами бронювання в ресторані Старгород , згідно з якими у разі, якщо клієнт не скористався послугами ресторану на дату та час бронювання, бронювання на будь-який інший день не переноситься та вартість бронювання клієнту не повертається. Доказів того, що 12 жовтня 2017 року, позивачем було здійснено бронювання на 11 жовтня 2017 року матеріали справи не містять. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено, що 12 жовтня 2017 року йому було відмовлено в обслуговуванні в ТОВ Харківпаб та він звертався до відповідача для врегулювання цього питання.

12 квітня 2021 рок ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не погоджувався з Правилами бронювання в ресторані Старгород , які розміщені на сайті https://online.stargorod.net/kharkov/sndex.php , оскільки на день попереднього замовлення (бронювання столику) вказаних правил не існувало на сайті закладу. Доказів того, що при бронюванні столу № 201v - 12 жовтня 2017 року позивач ознайомився та погодився із правилами бронювання шляхом проставлення галочки навпроти поля З правилами бронювання ознайомлений та погоджуюсь матеріали справи не містять. Крім того, роздруківка з сайту та наказ відповідача не може бути належним доказом, оскільки ці докази повністю залежить від волевиявлення і дій ТОВ ХАРКІВПАБ , яке може вносити зміни в правила бронювання. Зміст правил бронювання відповідача суперечить статті 20 Закону України Про захист прав споживачів та пункту 3.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерством юстиції України № 680/6968 від 20 серпня 2002 року.

ТОВ ХАРКІВПАБ рішення суду першої інстанції не оскаржило, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини першої статті 369 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що 12 жовтня 2017 року о 19 год. 39 хв. ОСОБА_1 здійснив бронювання столу № 201 в ТОВ Харківпаб , що підтверджується роздруківкою скріншоту транзакції за рахунками. Позивач здійснив переказ коштів в розмірі 1200 грн, про що свідчить роздруківка чеку від 12 жовтня 2017 року на рахунок ТОВ Харківпаб (а. с. 12-13).

Відповідно до роздруківки з сайту ТОВ Харківпаб вбачається, що дата резервування значиться 12 жовтня 2017 року, в графі контактна інформація вказано ОСОБА_1 , в графі сплачено зазначено про сплату 1200 грн, код для пред`явлення на хостес: 17443001219. Також зазначено, що оплата за бронювання столу пройшла успішно (а. с. 14).

Відповідно до копії Наказу № 2 (по підприємству) директора ТОВ ХАРКІВПАБ ОСОБА_5 від 01 грудня 2016 року затверджено розміщення правил бронювання в спеціальному вікні на сійте https://online.stargorod.net/kharkov/sndex.php при бронюванні та виключено технічну можливість обходу цих правил без згоди з ними користувача (а. с. 47).

Правилами бронювання ТОВ Харківпаб передбачено, що в случае, если клиент не воспользуется услугами рестрана на дату и время бронирования, бронирование на любой другой день не переносится и стоимость бронирования клиенту не возращается (а. с. 48).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладено на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

З урахуванням вимог цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилався на те, що 12 жовтня 2017 року він зробив бронювання столику в ТОВ Харківпаб на сайті https://online.stargorod.net/kharkov/sndex.php , однак адміністратор закладу відмовилась обслуговувати замовлення у зв`язку з тим, що бронювання столику було зроблено на попередній день - 11 жовтня 2017 року. Крім того, при бронюванні столику та здійсненні оплати він не погоджувався з правилами бронювання закладу, оскільки це не було передбачено сайтом як обов`язковою умовою.

Належних та допустимих доказів відмови з боку ТОВ Харківпаб в обслуговувані замовлення ОСОБА_1 12 жовтня 2017 року матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позову та стягнення матеріальної і моральної шкоди відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, що при бронюванні столику та здійсненні оплати 12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 не погоджувався з Правилами бронювання ресторану Старгород , суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки відповідно до Наказу № 2 директора ТОВ Харківпаб ОСОБА_5 від 01 грудня 2016 року затверджено розміщення правил бронювання в спеціальному вікні на сійте https://online.stargorod.net/kharkov/sndex.php при бронюванні та виключено технічну можливість обходу цих правил без згоди з ними користувача, згідно з якими: в случае, если клиент не воспользуется услугами рестрана на дату и время бронирования, бронирование на любой другой день не переносится и стоимость бронирования клиенту не возращается (а. с. 47 - 48).

Доказів того, що на день боронування ОСОБА_1 столику в ТОВ Харківпаб Правила бронювання в ресторані Старгород було змінено матеріали справи не містять.

Інші доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2021 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Н.П.Пилипчук

О.Ю.Тичкова