Постанова

від 25.09.2007 по справі 18/267а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/267А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

25.09.07                                                                                           Справа№ 18/267А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                              Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                    Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

розглянуши справу за позовомУправління Пенсійного фонду України в Франківському районі м.Львова

доПриватного підприємства (надалі ПП) „Про Фарм”

простягнення суми заборгованості

з участю представників:

від позивача – Дяків Л.В. –головний спеціаліст (довіреність за №7000/06-12 від 12.06.2007 року);

від відповідача – не з‘явився,

В С Т А Н О В И В :

          що Управління Пенсійного фонду України Франківському районі м.Львова звернулось до господарського суду з адміністративним позовом про стягнення з ПП „Про Фарм” 17070 грн. 24 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що 17070 грн. 24 коп. заборгованість по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідача за період з  серпня 2005 року по квітень 2007 року підтверджується поданими відповідачем звітами, а також рішеннями про застосування фінансових санкцій. Також позовна заява мотивована нормами Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальникими та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених вище міркувань.

Відповідач повідомлявся за адресою вказаною у довідці Головного управління статистики у Львівській області від 04.07.2007 року за №20-09/1781, однак лист з вказаної адреси повернувся.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне  страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Як вбачається зі Звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідачем обрано загальну систему оподаткування.

Пунктом 4 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний  подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

В матеріалах справи наявні Розрахунки сум  страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2005 року –квітень 2007 року, в рядках 8 і 9  яких визначено загальну суму страхових внесків, зокрема, за cерпень 2005 року –734 грн. 02  коп., вересень 2005 року –764 грн. 14 коп., жовтень  2005 року - 767 грн. 63 коп., листопад 2005 року –764 грн. 20 коп., грудень 2005 року –764 грн. 20 коп., за січень 2006 року –777 грн. 40 коп., лютий 2005 року –777 грн. 40 коп., березень 2006 року –777 грн. 40 коп., квітень 2006 року –777 грн. 40 коп., травень 2006 року –777 грн. 40 коп., червень 2006 року –777 грн. 40 коп., липень 2006 року –777 грн. 40 коп., серпень 2006 року  - 777 грн. 40 коп., вересень 2006 року –878 грн. 80 коп., жовтень 2006 року –878 грн. 80 коп., листопад 2006 року –878 грн. 80 коп., грудень 2006 року –845 грн. 00 коп., січень 2007 року –842 грн. 50 коп., лютий 2007 року –842 грн. 50 коп., березень 2007 року –842 грн. 50 коп., квітень 2007 року –869 грн. 46 коп..

Згідно п.6 ст.20 згаданого Закону,  страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У відповідності до вимог ч.8 та ч.9 ст.106 згаданого Закону, на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Таким чином, позивачем були  прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахованння пені  за №649  від 20.10.2006 року, яким до  відповідача застосовано штраф в розмірі 179 грн. 96 коп. та нараховано  пеню в сумі 26 грн. 48 коп.; за №650 від 20.10.2006 року – 162 грн. 10 коп. –штраф та 50 грн. 59 коп. пені; за №651 від 20.10.2006 року –1746 грн. 39 коп. штраф та 574 грн. 63 коп. пені.  

А тому, станом на час розгляду справи в місцевому  господарському суді заборгованість відповідача в сумі 17070 грн. 24 коп. залишається непогашеною та згідно ст.106 цього ж Закону вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

У відповідності до вимог ст.106 згаданого Закону, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

За наведених обставин, господарський суд вважає що позов підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Про Фарм”, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Околична, 18  (код ЗКПО 06722289) на користь Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м.Львова, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.П.Мирного, 24а, (код ЗКПО 20847402) 17070 грн. 24 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, штрафу та пені.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя