Постанова

від 10.06.2010 по справі 2а-2311/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року < ЧАС > м. Полтава Справа № 2а-2311/10/1670

Полтавський окружний а дміністративний суд у складі :

головуючого судді - Єрес ько Л.О.,

при секретарі - Коробові й А.В.,

за участю:

представника позивача - О СОБА_2,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного ві дділення Фонду соціального з ахисту інвалідів до Селянсь ке (фермерське) господарство "Асмік" про стягнення санкці й, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2010 року Полтав ське обласне відділення Фонд у соціального захисту інвалі дів звернулося до Полтавсь кого окружного адміністра тивного суду з адміністратив ним позовом до Селянського (ф ермерського) господарства "А смік" про стягнення адмініст ративно-господарських санкц ій у розмірі 5506,25 грн. та пені в р озмірі 66,00 грн..

В обґрунтування своїх вимо г позивач зазначив, що відпов ідачем було порушено вимоги статті 19 Закону України “Про о снови соціальної захищеност і інвалідів в Україні ”, а саме в 2009 році підприємство не вико нало нормативу робочих місць , призначених для працевлашт ування інвалідів, у кількост і 1 робочого місця, що має насл ідком накладення адміністра тивно-господарських санкцій в розмірі 5506,25 грн. та пені у роз мірі 66,00 грн. у зв' язку з поруш енням терміну сплати адмініс тративно-господарських санк цій .

У судовому засіданні предс тавник позивача позов підтри мав та просив його задовольн ити, посилаючись на обставин и, викладені в позовній заяві .

Представник відповідача в судові засідання не з' явив ся, хоча в справі наявні доказ и, що відповідач був належним чином повідомлений про дату , час та місце розгляду справи , надіслав до суду клопотання з проханням відкласти розгл яд справи у зв'язку з перебува нням представника відповіда ча у відрядженні і неможливі стю прибути в судове засідан ня, не надавши суду документі в, які б підтверджували переб ування представника відпові дача у відрядженні.

За таких обставин суд визна є причину неявки представник а відповідача в судове засід ання неповажною та вважає за можливе провести розгляд сп рави за даної явки та наявним и в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали спра ви, всебічно і повно з' ясува вши всі фактичні обставини, н а яких ґрунтуються позовні в имоги, об' єктивно оцінивши докази, що мають юридичне зна чення для розгляду справи і в ирішення спору по суті, суд пр иходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наст упних підстав.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону України “Про основи соціаль ної захищеності інвалідів в Україні ” передбачено, що для підприємств, установ, органі зацій, у тому числі підприємс тв, організацій, громадських організацій інвалідів, фізи чних осіб, які використовуют ь найману працю, установлюєт ься норматив робочих місць д ля працевлаштування інвалід ів у розмірі чотирьох відсот ків середньооблікової чисел ьності штатних працівників о блікового складу за рік, а якщ о працює від 8 до 25 осіб, у кільк ості одного робочого місця /ч астина 1/; підприємства, устано ви, організації, у тому числі п ідприємства, установи, орган ізації громадських організа цій інвалідів, фізичні особи , які використовують найману працю, самостійно розрахову ють кількість робочих місць для працевлаштування інвалі дів відповідно до нормативу, встановленого частиною перш ою цієї ж статті, і забезпечую ть працевлаштування інвалід ів /частина 2/.

Відповідно до наявної в мат еріалах справи копії звіту п ро зайнятість та працевлашту вання інвалідів за 2009 рік від 20 .04. 2010 року № 53/216/114 (форма № 10-ПІ), нада ного відповідачем Полтавс ькому обласному відділенн ю Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівник ів облікового складу на підп риємстві за цей період стано вила 8 осіб. У відповідності до вимог статті 19 зазначеного За кону норматив робочих місць для працевлаштування інвалі дів становить 1 робоче місце. Р азом з тим, згідно вказаного З віту на підприємстві в 2009 році робоче місце для працевлашт ування інваліда зайнято не б уло. Тобто підприємством не в иконано норматив робочих міс ць для працевлаштування інва лідів у кількості 1 робочого м ісця.

Частиною 3 статті 19 Закону Ук раїни “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Укр аїні ” передбачено, що підпри ємства, установи, організаці ї, у тому числі підприємства, о рганізації громадських орга нізацій інвалідів, фізичні о соби, які використовують най ману працю, самостійно здійс нюють працевлаштування інва лідів у рахунок нормативів р обочих місць, виходячи з вимо г статті 18 цього Закону.

Статтею ж 18 встановлено, що з абезпечення прав інвалідів н а працевлаштування та оплачу вану роботу, у тому числі з умо вою про виконання роботи вдо ма, здійснюється шляхом їх бе зпосереднього звернення до п ідприємств, установ, організ ацій чи до державної служби з айнятості.

Підбір робочого місця здій снюється переважно на підпри ємстві, де настала інвалідні сть, з урахуванням побажань і нваліда, наявних у нього проф есійних навичок і знань, а так ож рекомендацій медико-соціа льної експертизи.

Підприємства, установи, орг анізації, фізичні особи, які в икористовують найману працю , зобов'язані виділяти та ство рювати робочі місця для прац евлаштування інвалідів, у то му числі спеціальні робочі м ісця, створювати для них умов и праці з урахуванням індиві дуальних програм реабілітац ії і забезпечувати інші соці ально-економічні гарантії, п ередбачені чинним законодав ством, надавати державній сл ужбі зайнятості інформацію, необхідну для організації пр ацевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайня тість та працевлаштування ін валідів у порядку, встановле ному Кабінетом Міністрів Укр аїни.

Отже, нормами цієї статті вс тановлені конкретні обов' я зки підприємств, установ, орг анізацій, у тому числі підпри ємств, установ, організацій г ромадських організацій інва лідів, фізичних осіб, які вико ристовують найману працю /да лі по тексту - роботодавців/ ст осовно забезпечення прав інв алідів на працевлаштування, виконання яких роботодавцям и презумує виконання їх обов ' язку щодо самостійного пра цевлаштування інвалідів, вст ановленого частиною 3 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інва лідів в Україні ”. А, оскільки працевлаштування інвалідів роботодавцями неможливе без відповідного волевиявлення інвалідів, то норми статті 18 т акож визначають, хоч і опосер едковано, обов' язок інвалід ів звернутися з метою працев лаштування або до роботодавц ів безпосередньо, або до цент ру зайнятості. В свою чергу ал ьтернативний спосіб реаліза ції прав інвалідів на працев лаштування зумовлює обов' я зок роботодавців звітувати д о центру зайнятості про наяв ність вакантних робочих місц ь, призначених для працевлаш тування інвалідів.

Згідно Наказу Міністерств а праці та соціальної політи ки України від 19.12.2005 №420 “Про затв ердження форм звітності та і нструкцій щодо їх заповнення ” формою звітності роботода вців про наявність вакантних місць, в тому числі призначен их для працевлаштування інва лідів, є форма № 3-ПН „Звіт про н аявність вакансій ”, яка відп овідно до пункту 4 статті 20 Зак ону України “Про зайнятість населення ” подається робото давцями до державної служби зайнятості щомісячно.

У графі 15 цього Звіту наводя ться дані про можливість пра цевлаштування на вільне робо че місце (вакантну посаду) осо би, що належить до окремої кат егорії громадян, які потребу ють соціального захисту і не здатні на рівних умовах конк урувати на ринку праці, у раху нок річної броні, установлен ої місцевими державними адмі ністраціями, виконавчими орг анами відповідних рад за под анням центрів зайнятості, ві дповідно до статті 5 Закону Ук раїни "Про зайнятість населе ння", із змінами та доповнення ми, а також інвалідів, пенсіон ерів, студентів та інших.

З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформув ання органу працевлаштуванн я про створені роботодавцем робочі місця для працевлашту вання інвалідів.

Цей звіт є водночас і запито м про направлення до роботод авця інвалідів для працевлаш тування, оскільки центр зайн ятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед пр о їх бажання працювати, а від р оботодавця - про намір та мо жливості працевлаштувати ін валідів, не тільки має змогу, а й зобов' язаний відреагуват и на можливості конкретного роботодавця забезпечити інв алідів певною працею та бажа ння конкретних інвалідів реа лізувати своє право на праце влаштування з врахуванням ін дивідуальних функціональни х можливостей, обумовлених і нвалідністю, наявних у них кв аліфікації та знань. До таког о висновку можна дійти, виход ячи зі змісту норм статті 18-1 За кону України “Про основи соц іальної захищеності інвалід ів в Україні ” та пункту 2 стат ті 19 Закону України “Про зайня тість населення ”.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України “Про основи с оціальної захищеності інвал ідів в Україні ” інвалід, який не досяг пенсійного віку, не п рацює, але бажає працювати, ма є право бути зареєстрованим у державній службі зайнятост і як безробітний.

Рішення про визнання інвал іда безробітним і взяття йог о на облік для працевлаштува ння приймається центром зайн ятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інш их передбачених законодавст вом документів.

Державна служба зайнятост і здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомен дацій МСЕК, наявних у інвалід а кваліфікації та знань, з ура хуванням його побажань.

Державна служба зайнятост і може за рахунок Фонду соціа льного захисту інвалідів над авати дотацію роботодавцям н а створення спеціальних робо чих місць для інвалідів, заре єстрованих у державній служб і зайнятості, а також проводи ти професійну підготовку, пі двищення кваліфікації і пере підготовку цієї категорії і нвалідів у порядку, встановл еному Кабінетом Міністрів Ук раїни.

Згідно з пунктом 2 статті 19 За кону України “Про зайнятість населення ” Державна служба зайнятості має право направ ляти для працевлаштування на підприємства, в установи і ор ганізації всіх форм власност і при наявності там вільних р обочих місць (вакантних поса д) громадян, які звертаються д о служби зайнятості, відпові дно до рівня їх освіти і профе сійної підготовки, а інвалід ів, крім того, - відповідно до р екомендацій МСЕК, наявних у н их кваліфікації і знань та з у рахуванням їх побажань.

Згідно листа Карлівського районного центру зайнятості № 04-22/922 від 20.05.2010 року, копія якого залучена представником пози вача до матеріалів справи, ві дповідачем впродовж усього 2 009 року звіти про наявність ва кансій (форми 3-ПН), не подавали сь.

З урахуванням викладеного , враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про наявність пі дстав для стягнення з відпов ідача адміністративно-госпо дарських санкцій та пені за н есплату цих санкцій відповід но до статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищ еності інвалідів в Україні ” .

Відповідно до статті 20 зазн аченого Закону підприємства , установи, організації, у тому числі підприємства, організ ації громадських організаці й інвалідів, фізичні особи, як і використовують найману пра цю, де середньооблікова чисе льність працюючих інвалідів менша, ніж установлено норма тивом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачую ть відповідним відділенням Ф онду соціального захисту інв алідів адміністративно-госп одарські санкції, сума яких в изначається в розмірі середн ьої річної заробітної плати на відповідному підприємств і, установі, організації за ко жне робоче місце, призначене для працевлаштування інвал іда і не зайняте інвалідом. Дл я підприємств, установ, орган ізацій, у тому числі підприєм ств, організацій громадських організацій інвалідів, фізи чних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністрат ивно-господарських санкцій з а робоче місце, призначене дл я працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визна чається в розмірі половини с ередньої річної заробітної п лати на відповідному підприє мстві, в установі, організаці ї, у тому числі підприємстві, о рганізації громадських орга нізацій інвалідів, у фізично ї особи, яка використовує най ману працю. Порушення термін ів сплати адміністративно-го сподарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 ві дсотків річних облікової ста вки Національного банку Укра їни, що діяла на момент сплати , нарахованої на повну суму не доїмки за весь її строк.

У відповідача в 2009 році працю вало 8 працівників, фонд оплат и праці у вказаному році скла дав 88100 грн. 00 коп., середньорічна заробітна плата штатного пр ацівника складає: 88100 : 8 = 11012,5 грн.

За 1 робоче місце, призначен е для працевлаштування інвал ідів і не зайняте інвалідами , відповідач до 16.04.2009 (термін спл ати встановлено частиною 4 ст атті 20 вказаного Закону - до 1 5 квітня року, наступним за рок ом, у якому відбулося порушен ня нормативу) повинен був сам остійно сплатити адміністра тивно-господарські санкції у розмірі 11012,5 : 2 х 1 = 5506,25 грн.

У зв'язку з несплатою адміні стративно-господарських сан кцій до встановленого термін у позивачем було зараховано пеню в сумі 66,00 грн (5506,25 грн х 0,03%) х 40д н.

Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідач ем, то відповідно до частини 5 статті 20 Закону України “Про о снови соціальної захищеност і інвалідів в Україні ” ці сум и можуть бути стягнуті в прим усовому порядку за відповідн им рішенням суду.

У відповідності до частини 4 статті 94 КАС України у справа х, в яких позивачем є суб' єкт владних повноважень, а відпо відачем - фізична чи юридич на особа, судові витрати, здій снені позивачем, з відповіда ча не стягуються.

На підставі викладе ного, керуючись ст. ст. 8, 18, 19, 20 Зак ону України "Про основи соціа льної захищеності інвалідів в Україні", статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного с удочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний поз ов Полтавського обласно го відділення Фонду соціальн ого захисту інвалідів до Сел янського (фермерського) госп одарства "Асмік" про стягненн я адміністративно-господарс ьких санкцій та пені задовол ьнити.

Стягнути із Селянського (фе рмерського) господарства "Ас мік" (код ЄДРПОУ 13961327, вул. Першот равнева, 17, с. Білухівка, Карлів ський район, Полтавська обла сть, р/р 26004570163 в АБ "Полтава-банк" м . Полтава, МФО 331489) на користь П олтавського обласного від ділення Фонду соціального за хисту інвалідів (вул. Зигіна, 1 , м. Полтава, р/р 31215230700146 в ГУДК Укра їни в Полтавській області, МФ О 831019, отримувач УДК у Карлівсь кому районі, код ЄДРПОУ 34698453) адм іністративно-господарські с анкції у розмірі 5 506 грн. 25 коп. (п'ять тисяч п'ятсот шість грив ень двадцять п'ять копійок) та пеню у розмірі 66 грн. (шістдеся т шість гривень).

Постанова відповідн о до статті 254 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни набирає законної сили пі сля закінчення строку поданн я заяви про апеляційне оскар ження, встановленого цим Код ексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяв у про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не бул а подана у строк, встановлени й Кодексом адміністративног о судочинства України, поста нова набирає законної сили п ісля закінчення цього строку . У разі подання апеляційної с карги судове рішення, якщо йо го не скасовано, набирає зако нної сили після закінчення а пеляційного розгляду справи .

Постанова може бути оскар жена до Харківського апеляці йного адміністративного суд у через Полтавський окру жний адміністративний суд шл яхом подачі заяви про апеляц ійне оскарження в 10-денний стр ок з дня її проголошення, а в р азі складення постанови у по вному обсязі відповідно до с татті 160 цього Кодексу - з дн я складення в повному обсяз і. Якщо постанову було прогол ошено у відсутності особи, як а бере участь у справі, то ст рок подання заяви про апел яційне оскарження обчислює ться з дня отримання нею ко пії постанови. Апеляційна ск арга може бути подана у 20-денн ий строк після подачі заяви п ро апеляційне оскарження в п орядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виг отовлено 15 червня 2010 року.

Суддя Л.О. Єресько