Рішення

від 30.08.2021 по справі 467/717/21

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/717/21

2/467/273/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про поновлення строку на відчуження земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області в якому просить поновити річний строк на відчуження належних йому земельних ділянок, мотивуючи тим, що йому на праві приватної власності належить земельні ділянки кадастровий номер: 4820380700:02:000:0409 загальною площею - 0,11 га; 4820380700:02:000:0408 загальною площею - 7,58 га; 4820380700:02:000:0180 загальною площею - 6,37 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. Вказані земельні ділянки позивач отримав у спадщину, коли був громадянином Російської Федерації і за станом здоров`я не мав змоги реалізувати свій обов`язок, тому не відчужив її протягом одного року, як того вимагає законодавство України. Оскільки позивач має намір відчужити вказані земельні ділянки, а ним пропущений річний строк на відчуження, тому позивач вимушений звернутися з цим позовом до суду та просив вказані обставини визнати поважними та поновити йому строк для відчуження у передбаченому законом порядку належних йому земельних ділянок.

Ухвалою суду від 27 липня 2021 року відкрито провадження у даній справі. розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року справу призначено до розгляду.

Процесуальним правом надати відзив на позов відповідачБлагодатненська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області , не скористався.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позивачем вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив про задоволення позову та зазначив, що позивач, який є громадянином Російської Федерації, позбавлений був можливості прибути до України за станом здоров`я, оскільки з 2008 року не мав можливості самостійно пересуватися у зв`язку з інсультом. Він пересувається за допомогою сторонніх осіб. А тому з поважних причин, за станом здоров`я, був позбавлений права реалізувати належні йому на праві власності земельні ділянки, які отримав у спадщину у визначені законом строки.

Представник відповідача Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позивачем позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Вислухавши представника позивача, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням принципів розумності, справедливості, виваженості та пропорційності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації з 2006 року, що підтверджується копією паспорта (а.с. 4-5).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 вересня 2007 року, ОСОБА_2 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_5 земельні ділянки загальною площею 7,69 га та загальною площею 6,37 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 7).

За такого, громадянину Російської Федерації, на праві власності належить:

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею - 0,11 га кадастровий номер: 4820380700:02:000:0409 розташована на території Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області на належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 912799 виданого 11 лютого 2008 року Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області (а.с. 8);

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею - 7,58 га кадастровий номер: 4820380700:02:000:0408 розташована на території Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області на належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 912798 виданого 11 лютого 2008 року Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області (а.с.9);

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею - 6,37 га кадастровий номер: 4820380700:02:000:0180 розташована на території Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області на належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 912797 виданого 11 лютого 2008 року Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області (а.с.10).

- рішення Благодатненської сільської ради №1 від 05 вересня 2016 року Х1У позачергової сесії 7 скликання про об`єднання ... Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області у складі села Воєводське в Благодатненську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром в с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області.

Як на підставу заявлених позовних вимог позивач послався на пропуск сроку на відчуження земельних ділянок у зв`язку із хворобою.

Вказані обставини сторонами не оспорюються, ними визнаються.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_2 бачив у 2007 році, а потім він виїхав до Росії. Свідок спілкувався з ним по телефону, тому йому відомо, що у позивача в 2008 році стався інсульт, після чого він самостійно не пересувався. Два місяці тому, свідок бачив позивача, оскільки той приїхав до України. Після інсульту він самостійно не пересувається, тільки за допомогою сторонніх осіб.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що ОСОБА_2 давно виїхав до Росії. У 2007 році він приїздив на похорони своєї матері. Оскільки з ним та його дружиною спілкувалася по телефону, то свідку відомо про те, що у позивача в 2008 році стався інсульт, після чого він самостійно не мав змоги пересуватися. В липні 2021 році свідок бачила позивача, він пересувався за допомогою візка та сторонніх осіб. Самостійно він не має можливості пересуватися.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.ст. 41,64 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право власності на землю належить до основних конституційних прав та свобод, що не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У відповідності до положень ч.1 ст.2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства.

Відповідно до частини 2 статті 81 Земельного кодексу України, іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Частиною 3 цієї ж статті Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Натомість, частиною 4 вищенаведеної статті Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними громадянами, підлягають відчуженню протягом одного року. Однак, дані приписи закону стосуються землі, яка отримана у спадщину.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України передбачено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

З викладеного випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише громадянину України. В свою чергу, чинним законодавством України не передбачена заборона на продовження строку для відчуження земельної ділянки згідно з ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

В той же час необхідно зазначити, що відповідно до приписів пункту 15 розділу X Перехідні положення до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачена заборона на продовження строку для відчуження земельної ділянки згідно з ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Відповідно до ст. 73 ЦПК України суд поновлює строк у разі його пропущення з поважних причин.

Враховуючи, що позивач проживає за кордоном, є громадянином Російської Федерації, який не мав можливості своєчасно виконати встановлений ч.4 ст. 81 ЗК України обов`язок щодо відчуження земельних ділянок через хворобу та фізичні вади, внаслідок чого він позбавлений можливості самостійно пересуватися та не мав можливості звернутися до суду раніше за захистом своїх прав щодо відчуження земельних ділянок, а також враховуючи те, що даний випадок прямо не регулюється законодавством, то суд вважає за можливе відповідно до ст. 73 ЦПК України поновити позивачу, як іноземцю, строк для відчуження землі сільськогосподарського призначення.

З огляду на викладене, враховуючи, що законодавством не встановлено заборони на продовження строку для відчуження земельної ділянки іноземцем та враховуючи те, що представник відповідача не заперечує проти задоволення позову, суд вважає за можливе позов задовольнити та поновити позивачу строк для відчуження земельних ділянок, який він пропустив з поважних причин, що не суперечить діючому законодавству та не порушує прав та інтересів інших осіб.

Керуючись ст.ст. 2,4,10,12,13,19,76-81,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про поновлення строку на відчуження земельної ділянки, задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , встановлений частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України строк на відчуження земельних ділянок та встановити йому строк тривалістю в шість місяців з моменту набрання законної сили рішенням суду для відчуження у передбаченому законом порядку:

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,11 га кадастровий номер: 4820380700:02:000:0409 розташованої на території Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 912799 виданого 11 лютого 2008 року Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,58 га кадастровий номер: 4820380700:02:000:0408 розташованої на території Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 912798 виданого 11 лютого 2008 року Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею - 6,37 га кадастровий номер: 4820380700:02:000:0180 розташованої на території Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 912797 виданого 11 лютого 2008 року Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 01 вересня 2021 року о 08 годині 00 хвилин.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова