Рішення

від 26.08.2021 по справі 243/7817/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/7817/21

провадження №2/243/2319/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року Слов ?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

Секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду №7 м. Слов`янська, цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Миколаївської міської ради

вимоги позивача: про визнання права власності на майно в порядку спадкування ,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтувавши свої вимоги тим, що його бабусі ОСОБА_2 на праві приватної власності належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1424283500:01:000:0138 площею 2,1091 га та кадастровий номер 1424283500:01:000:0139 площею 4,10569 га. Вказані ділянки належали їй на підставі державного акту ДН №195098 від 18.10.2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 бабуся померла, він як спадкоємець п`ятої черги (онук), який мешкає з нею на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки з вересня 2013 року доглядав за нею. Таким чином, вважає, що автоматично прийняв спадщину, інших спадкоємців у померлої не було, батько його - син померлої, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадщину не прийняв. Враховуючи, що бабуся на день смерті була зареєстрована одна, постановою нотаріусу від 16.02.2021 року було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Враховуючи, що позивач мешкав на час смерті бабусі разом з нею, вважає, що він прийняв спадщину. У зв`язку з чим просить суд встановити факт свого, ОСОБА_1 спільного проживання разом з бабусею ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за собою, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на

-земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424283500:01:000:0138, площею 2,1091 га;

-земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424283500:01:000:0139, площею 3,1059 га.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Фальченко І.В., що діє на підставі ордеру серія АН №1035138 від 19.07.2021 року (а.с.9) та договору щодо надання правової допомоги та представництва інтересів від 16.02.2021 року (а.с.10), в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлялись належним чином, справу просили розглядати за своєї відсутності (а.с.30), суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю та за відсутності його представника.

Представник відповідача Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги просив вирішити у відповідність до чинного законодавства (а.с.29).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 11.07.2021 року по справі проведено підготовче засідання, закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд (а.с.23).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України №000299914457 від 13.03.2021 року (а.с.6), свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.7), ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - померла у с. Оріхуватка, Слов`янського району, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.4).

При житті ОСОБА_2 належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424283500:01:000:0138, площею 2,1091 га та кадастровий номер 1424283500:01:000:0139, площею 3,1059 га., відповідно до Державного акту ДН №195098 від 18.10.2005 року (а.с.3).

Постановою державного нотаріусу Другої Слов`янської нотаріальної контори від 16.02.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку розташовану на території Малинівської сільської ради виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,220 га, належну ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5 зв.б.).

З акту Малинівського старостинського округу Миколаївської міської ради №1 від 10.03.2021 року (а.с.5), вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2013 року постійно мешкав разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 , доглядав за нею у зв`язку з поганим станом її здоров`я по день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 передбачено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. №7 Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховували правила частини другої статті З СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. №7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Факт проживання позивача з померлою бабусею підтверджується Актом.

Крім того, згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав й обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до норм ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємцем після померлої ОСОБА_2 є її онук ОСОБА_1 , який відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, однак не може оформити її у нотаріуса.

Вирішуючи питання про визнання права власності на земельні ділянки, суд виходить з наступного.

У відповідність до вимог ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Таким чином, в нього немає іншої можливості оформити право на спадщину, ніж звертатися з цими вимогами до суду.

Згідно до статей 1261, 1268 ЦК України, спадкуванням с перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Отже, враховуючи, що в силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Згідно із п. 4.14 та п.4.15 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 встановлено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13: якщо нотаріус або орган державної реєстрації прав відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

У відповідність статті 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Велі Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України, набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.

Крім того, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України, є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі, визнання представником відповідача позову, суд прийшов до висновку, про наявність підстав про встановлення факту спільного проживання позивача з бабусею на час смерті останньої та визнання права власності за позивачем ОСОБА_1 на земельні ділянки, тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивач, відповідно до позову не вимагає компенсації за понесені нею судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 331,392,1268,1296-1298 ЦК України, ст.ст. 12,13,141,206,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 разом з бабусею ОСОБА_2 , на день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на

-земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424283500:01:000:0138, площею 2,1091 га;

-земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424283500:01:000:0139, площею 3,1059 га.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко