Справа № 627/379/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2021 року смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі :
головуючого судді - Каліберди В.А.,
з участю секретаря - Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, починаючи з 2008 року він проживав з ОСОБА_2 разом однією сім`єю та вели спільне господарство до дня її смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 4,6653 га згідно розпорядження Краснокутської РДА Харківської області від 18.10.2012 року №346 та земельної ділянки площею 0,0555 га згідно Державного акту серії ЯМ №239288, які розташовані на території Краснокутської селищної ради Харківської області.
Позивач має намір успадкувати майно, оскільки являється спадкоємцем четвертої черги за законом, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом та прохає: встановити факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 в період з 2008 року по 24 жовтня 2018 року та визнати за ним право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,6653 га, кадастровий номер 6323500000:04:000:0047 та на земельну ділянку площею 0,0555 га, кадастровий номер 6323555100:04:001:1397 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №239288 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що, починаючи з 2008 року він став постійно проживати з ОСОБА_2 , позивач взяв на себе всю турботу по догляду за нею до дня смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто на протязі більше 5 років ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Також позивач суду повідомив, що за життя ОСОБА_2 було складено заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Краснокутського районного нотаріального округу Харківської області Соломко С.І., згідно якого остання належну їй на праві особистої власності земельну ділянку площею 5,06 га, яка знаходиться на території колишнього колективного сільськогосподарського підприємства Маяк у смт Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області заповідача ОСОБА_1 , тобто позивачу по справі.
Позивач з метою прийняття спадщини звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з відсутністю предмета заповіту, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 квітня 2021 року № 272/02-31,
з якої вбачається, що в Краснокутській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа №57/2019. ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подачі заяви. На розгляд нотаріусу було надано заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Краснокутського районного нотаріального округу Харківської області від 24 вересня 2012 року з реєстром №1259, в якому предметом заповіту є право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Маяк , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №026880, яка належала спадкодавці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРО №643207, виданого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області 16 грудня 2011 року за реєстром №2498, однак на момент смерті ОСОБА_2 право на земельну ділянку реалізоване згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відділу у Краснокутському районі від 15.04.2021 №221/115-21.
Тобто з вищевказаного вбачається, що земельні ділянки, які позивач виявив намір успадкувати після смерті ОСОБА_2 були визначені саме згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Маяк серії ХР №026880, який остання заповідала позивачу, але в подальшому було уже виготовлено та зареєстровано державні акти та до дня смерті не виявила бажання скасувати заповіт, що також підтверджує той факт, що позивач та спадкодавець ОСОБА_2 проживали однією сім`єю та ОСОБА_2 мала волевиявлення, щоб належне їй майно, а саме земельні ділянки, успадкував ОСОБА_1 .
Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, при прийнятті рішення покладався на розсуд суду.
Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача та свідків, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 1 та 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб інтересів держави.
Згідно ст.ст. 15 , 16 ЦК України , ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Частиною 2 ст. 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2008 року по 24 жовтня 2018 року проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та з цього часу вони стали вести спільне господарство, про що свідчить акт обстеження від 20.04.2021 року.
Зі свідоцтва про смерть, копія якого долучена до справи, серії НОМЕР_1 , виданого 26 жовтня 2018 року Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили факт проживання позивача ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2008 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пояснили, що з цього часу вони вели спільне господарство, були пов`язані єдиним побутом, мали спільний бюджет та ОСОБА_1 здійснюв догляд за ОСОБА_2 , коли остання не мала змогу здійснювати догляд за собою.
Із аналізу наведених доказів слідує, що ОСОБА_1 , починаючи з 2008 року і до ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , тобто більше 5 років до дня її смерті. А тому, враховуючи викладене суд вважає, що з метою захисту законних інтересів ОСОБА_1 даний юридичний факт слід визнати в судовому порядку.
Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає право оформити спадкове майно.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання сім`єю обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 4,6653 га, кадастровий номер 6323500000:04:000:0047 згідно розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 18.10.2012 року №346 та земельної ділянки площею 0,0555 га, кадастровий номер 6323555100:04:001:1397 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №239288, які розташовані на території Краснокутської селищної ради Харківської області, що підтверджується копією вказаного державного акту, відповідді Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.04.2021 №221/115-21 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №64476539 від 27.07.2016 року, які маються в матеріалах справи.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу .
Згідно ст. 1264 ЦК України , у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.
Відповідно до змісту 21 пункту постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року, до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.
Ця вимога закону поширюється щодо осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім`єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.
Наведене вище на думку суду відноситься до позовних вимог ОСОБА_1 , бо позивач, проживаючи разом із ОСОБА_2 в період з 2008 року по 24.10.2018 року були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки та він вважав її членом сім`ї.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 31.03.95 р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подача ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.
Згідно ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, а тому враховуючи вищевикладене, позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав зі спадкоємцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, що підтверджується актом обстеження від 20.04.2021 року та довідкою виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області №658 від 05.04.2019 року, а також поясненнями свідків, здобутих в ході судового розгляду справи.
Окрім цього матеріалами справи встановлено, що за життя ОСОБА_2 24 вересня 2012 року було складено заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Краснокутського районного нотаріального округу Харківської області Соломко С.І., згідно якого остання належну їй на праві особистої власності земельну ділянку площею 5,06 га, яка знаходиться на території колишнього колективного сільськогосподарського підприємства Маяк у смт Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області заповідача ОСОБА_1 , тобто позивачу по справі.
Заповіт на час смерті заповідача ОСОБА_2 змінений чи скасований не був, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №64772450 від 19.05.2021 року.
Позивач з метою прийняття спадщини звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з відсутністю предмета заповіту, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 квітня 2021 року № 272/02-31, з якої вбачається, що в Краснокутській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа №57/2019. ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подачі заяви. На розгляд нотаріусу було надано заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Краснокутського районного нотаріального округу Харківської області від 24 вересня 2012 року з реєстром №1259, в якому предметом заповіту є право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Маяк , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №026880, яка належала спадкодавці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРО №643207, виданого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області 16 грудня 2011 року за реєстром №2498, однак на момент смерті ОСОБА_2 право на земельну ділянку реалізоване згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відділу у Краснокутському районі від 15.04.2021 №221/115-21.
З вказаної довідки Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відділу у Краснокутському районі від 15.04.2021 №221/115-21 вбачається, що за гр. ОСОБА_2 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Маяк серії ХР №026880 визначені земельні ділянки, а саме:
-згідно розпорядження Краснокутської РДА Харківської області від 18 жовтня 2012 року №346 Про надання у власність земельних ділянок громадянці України ОСОБА_2 на території Краснокутської селищної ради виділені земельні ділянки із реформованого КСП Маяк №578, контур НОМЕР_2 , площею 4,6653 га ріллі та №237, контур 5-12, площею 0,2083 га сіножаті;
-згідно відомостей бази даних Національної Кадастрової Системи гр. ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6323500000:04:000:0047, площа 4,6653 га, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 21.07.2016 року;
-згідно вищевказаного сертифікату на ім`я гр. ОСОБА_2 було виготовлено та зареєстровано в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди, а саме: державний акт серія ЯМ №239288 за №632355511001629 від 27 листопада 2012 року на земельну ділянку площею 0,0555 га пасовища, кадастровий номер 6323555100:04:001:1397, місце розташування земельної ділянки - за межами населеного пункту на території Краснокутської селищної ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Тобто з вищевказаного вбачається, що земельні ділянки, які позивач виявив намір успадкувати після смерті ОСОБА_2 були визначені саме згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Маяк серії ХР №026880, який остання заповідала позивачу, але в подальшому було виготовлено правовстановлюючі документи та зареєстровано право власності на вже сформовані земельні ділянки та до дня смерті не виявила бажання скасувати заповіт, що також підтверджує той факт, що позивач та спадкодавець ОСОБА_2 проживали однією сім`єю та ОСОБА_2 мала волевиявлення, щоб належне їй майно, а саме земельні ділянки, успадкував ОСОБА_1 .
Інших спадкоємців майна ОСОБА_2 немає, що підтверджується копією спадкової справи №57/2019 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 та довідки виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області №658 від 05.04.2019 року.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Окрім цього, відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 набув права та обов`язки спадкодавці ОСОБА_2 , то спадщина після смерті останньої належить позивачу, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.
Відповідно ст. ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при подачі позову не заявлено вимоги про стягнення судових витрат.
На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1225,1265,1268 ЦК України, ст.ст. 259, 265,268,315 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживали однією сім`єю з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 4,6653 га, кадастровий номер 6323500000:04:000:0047 згідно розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області №346 від 18.10.2012 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0555 га, кадастровий номер 6323555100:04:001:1397 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №239288 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).
Богодухівська селищна рада Богодухівського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Охтирська №1, смт Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397359).
Повне судове рішення складено 01.09.2021 року.
СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА
Суд | Краснокутський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2021 |
Оприлюднено | 01.09.2021 |
Номер документу | 99295751 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Краснокутський районний суд Харківської області
Каліберда В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні